Дружня — село Бучанського району Київської області. Входить до складу Бородянської селищної громади.
село Дру́жня | |||
---|---|---|---|
| |||
![]() | |||
Країна | |||
Область | Київська область | ||
Район | Бучанський | ||
Громада | Бородянська селищна громада | ||
Основні дані | |||
Населення | 1803 | ||
Площа | 39 км² | ||
Густота населення | 46,23 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 07807 | ||
Телефонний код | +380 4577 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°37′39″ пн. ш. 29°52′19″ сх. д. / 50.62750° пн. ш. 29.87194° сх. д.Координати: 50°37′39″ пн. ш. 29°52′19″ сх. д. / 50.62750° пн. ш. 29.87194° сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря | 148 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 07807, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дружня, вул. Центральна, 1 | ||
Карта | |||
![]() Дру́жня | |||
![]() Дру́жня | |||
Мапа | |||
|
Населення — близько 1,8 тис. жителів. Село лежить за 5 кілометрів від селища Бородянки, на річці Хвоса (Фоса), що впадає за 2 кілометри у річку Здвиж, з лівої сторони. Через Дружню проходить .
Історія
Давні часи
На захід від Дружні в урочищі Зозулячому знайдено залишки , у яких плавили залізну руду для виготовлення зброї. Літописи згадують місто Дружеськ, або Дружськ, через яке проходив шлях з Києва до древлянської столиці Іскоростень.
У цій місцевості простежується чітка оборонна система, яка складалась з укріплених міст (городищ) уздовж лівого берега Здвижа, а саме — міста Дружськ (що можливо знаходилося на місці сучасного села Андріївка), городища, яке знаходилось на теренах сучасного селища Макарів і, можливо, інших городищ, розташованих по лівобережжі річки Здвиж на відстані 7-10 км одне від одного. Це може бути свідченням, що східний кордон Деревлянських земель проходив саме по Здвижу і був добре укріпленим.
У липні 1768 року в селі побували козаки Івана Бондаренка.
1775 року у селі було збудовано коштами парафіян дерев'яну Параскевську церкву, яка до нашого часу не збереглася.
У 1783 році в селі проживало 946 осіб. У 1885-му — 1076 православних, 31 католик і 21 єврей.
Лаврентій Похилевич писав про тутешні землі наступне:
"Велике болото, що знаходиться на заході від села, назване Бондареве, років 100 тому було ще озером; два інших болота там же і звуться Великий і Малий Перезвін. Є панська економія шпанських овець (до 20000), значного числа коней і відмінної рогатої худоби і волів. Економія має тут також гарну винокурню з паровим виробництвом, пивоварню, скляный завод і кілька водяних млинів на річці Здвиж. У числі міст древньої Русі, згадується в літописі місто Дрюжеськ, або Дружск. На думку деяких істориків, це і є нинішнє село Дружня, біля якого, по всій імовірності, пролягала одна з давніх доріг з Києва до Древлянської землі.
Древня дорога з Києва в Іскоростень і Овруч йшла на Біличі, перетинала Ірпінь біля Романівки; потім прямувала на Рубежівку, Кисилевичі, Нову Греблю, далі йшла біля Дружні на Загальці і до Макалевичів на Тетереві. Не досліджено, як у старовину іменувалися ці місцевості; але не можна сумніватися, що тут саме проходила дорога в Древлянські краї.
Згідно з письмовими актами відомо, що в 1636 році Дружня з Пісківкою вже існували як давні села і належали Кшиштофу Макаревичу. Відповідно до Актів Любельського трибуналу за 1618 рік село Дружня згадується при розгляді тяжби з земельних питань між Діонісієм та Теофілією Лукашевськими з одного боку та Кшиштофом та Анною Макаревичами з іншого.
Жителі Дружні сперечаються з жителями села Грузьке, за честь мати односельцем відомого отамана Бондаренка (див. Коліївщина). Вони стверджують, що не тільки Бондаренко, а і Яценко, його сподвижник, народилися в Дружні.
У 1920 році в селі створено комсомольський осередок.
Протягом 1942–1943 років у селі діяла група радянського підпілля (13 осіб). 420 жителів — учасників Великої Вітчизняної війни — відзначено нагородами СРСР.
В радянські часи у селі знаходилися центральна садиба радгоспу «Дружнянський» (2,9 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,8 тис. га орної землі), відділення «Сільгосптехніки», дві восьмирічні школи, клуб, бібліотека.
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Дружню початку 1970-х було подано таку інформацію:
Дружня - село, центр сільської Ради, розташоване за 6 км від районного центру. Населення - 2093 чоловіка. У селі знаходиться центральна садиба радгоспу «Дружнянський», який має 2,9 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,8 тис. га орної землі. За високі показники у роботі доярка О. П. Титенко нагороджена орденом Леніна. На території села розміщене відділення «Сільгосптехніки». У Дружній - дві восьмирічні школи, клуб, бібліотека.
Сучасність
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2013) |
Галерея
- Вулиця Радянська
- Поштове відділення (індекс 07807)
-
-
- Пам'ятник загиблим у роки Другої світової війни
- Пам'ятник односельцям — «ліквідаторам» Чорнобильської катастрофи
- Осушений сільський ставок
- Стадіон
Уродженці
- (нар. 10 березня 1910) — радянський селекціонер, автор понад 10 сортів ярової пшениці (зокрема «Амурської-71», «Амурської-74», «Амурської-75» тощо).
- (Михайло Сіренко) (нар. 1 січня 1936) — український кінокритик, кінорежисер, поет.
- (Каменчук Валентина Віталіївна) (11 квітня 1956) — українська поетеса, перекладач. Член Національної спілки письменників України.
Див. також
Примітки
- Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с.
- Ці суперечки втратили будь-який сенс ще 1882 року, після виходу в часописі «Киевская Старина» твору І. Лобаня «Сказания о Бондаренке по народным преданиям», де було остаточно доведено, що місцем народження гайдамацького ватажка Івана Бондаренка є село Грузьке
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Мигунов В. С. «О жизненном и творческом пути Якова Михайловича Одноконя (к столетию со дня рождения)» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дружня |
- Дружня на сайті Верховної ради України[недоступне посилання з квітня 2019]
- Ричка В. М. Формування території Київської землі. — К.: «Наукова думка», 1988.
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Памятная книжка Киевской епархии, сост. А.Воронов и свящ. И.Антонов. Киев, типография Г. Т. Корчак-Новицкого,1882.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
![]() | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет