Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дошниця (пол. Desznica) — лемківське село в Польщі, у гміні Новий Змигород Ясельського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 332 особи (2011).
Село  Координати 49°34′ пн. ш. 21°29′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.483° сх. д.Координати: 49°34′ пн. ш. 21°29′ сх. д. / 49.567° пн. ш. 21.483° сх. д.
 Дошниця у Вікісховищі |
Розташування
Лежить на північних схилах Низьких Бескидів на берегах потоку Рий (колись називався Дошницянка) — лівої притоки річки Віслока.
Знаходиться за 9 км до центру гміни села Новий Змигород, 24 км до повітового центру Ясло і 57 км до воєводського центру Ряшева, за 15 км від словацького кордону.
Історія
Згадується в 1540 р. село на волоському праві у власності Стадницьких. Податковий реєстр 1581 р. засвідчує 3 селянські лани і господарство солтиса.
В 1785 р. проживало 375 осіб, з них 9 євреїв і 2 латинники.
В 1790 р. взамін згорілої дерев'яної збудовано нову муровану церкву святого Вмч. Димитрія (відпустна Воздвиження Чесного Хреста).
Парафіяльна школа служила також і для сіл Явір'я і Галбів. В 1841 р. в ній учителював Іван Скимбович. В 1888 р. в центрі села споруджено нову 4-класну школу.
У 1884 р. панський маєток було розпарцельовано (розпродано) між селянами, що значно збільшило їхні можливості працевлаштування. Однак надлишок трудових рук неминуче вів до еміграції у США і Канаду. Так, у 1909 р. з села за океан емігрували 103 особи.
Значно покращило розвиток села будівництво під керівництвом інженера Ліпчинського в 1896—1904 рр. дороги першого класу з Кутів до Святкової Великої через Дошницю.
В 1900 р. було 88 господарств і 473 особи.
На початку Першої світової війни проведена мобілізація та в Талергоф за москвофільство були вивезені кілька осіб, а священик Олександр Сілецький невдовзі там помер. В 1915 р. на території села точилися запеклі бої, від яких постраждали село і церква. Разом з російськими військами втекла частина молодих людей, які за деякий час повернулись і були мобілізовані на італійський фронт.
В 1921 р. в селі проживала 441 особа (421 греко-католик, 4 римо-католики і 8 юдеїв). Єврейська родина тримала корчму і магазин; ще один магазин тримала лемківська родина).
В 1924 р. проведено комасацію (впорядкування і перерозподіл) землі.
Тилявська схизма призвела до переходу до Польської православної церкви 200 жителів, які в 1928 р. збудували православну церкву (була однією з п'яти філій парафії у Львові, зруйнована під час боїв у 1944—1945 рр.).
В 1929 р. відкрита москвофільська читальня імені Качковського.
В 1931 р. було 92 будинки і 520 жителів.
За німців солтисом був Антон Терпак. На початку 1940 р. було 109 господарств. 4 серпня 1944 р. польськими шовіністами був убитий о. Микола Яськевич (його надгробок знаходиться біля церкви), після нього вже не було в селі греко-католицького пароха. Восени 1944 р. фронт зупинився за 5 км від села і німці за один день вигнали всіх жителів чотирьох сіл: Дошниці, Галбова, Котані та Явір'я. Родини без малих дітей вивезли на роботи до Німеччини, а решту відправили на будівництво оборонних споруд у Карпатах.
До 1945 року було майже чисто лемківське населення: з 570 жителів села — 565 українців і 5 поляків.
До 1945 р. в селі була греко-католицька парохія Дуклянського деканату, до якої також входили Березова, Галбів, Явір'я, Скальник і Кути. Метричні книги провадились від 1784 р.
Після проходження фронту більшість хат були спалені або розібрані, згоріла православна церква. Не було, що їсти й де жити, тому більшість були задурені обіцянкою будинків, землі, хліба і добробуту й погодились в 1945 р. на переселення в СРСР. Забрали з собою частину внутрішнього облаштування православної церкви і виїхали здебільшого в околиці Калуша. А решта — 42 особи в 1947 році в результаті були депортовані на понімецькі землі Польщі, на їх місце були поселені поляки. Греко-католицьку церкву в тому ж 1947 р. забрали поляки під костел.
У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 173 | 51 | 115 | 7 |
| Жінки | 159 | 35 | 98 | 26 |
| Разом | 332 | 86 | 213 | 33 |
Пам'ятки
- Колишня греко-католицька церква св. Вмч. Димитрія.
- Поряд із церквою є цвинтар з 35 могил німецьких і російських вояків, полеглих з грудня 1914 до травня 1915 р. під час Першої світової війни.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дошниця
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 29.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2016.
- Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — . — С. 443.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
- Desznica (opis + foto) [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (пол.)
- Desznica) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 10. (пол.)
 | Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doshnicya pol Desznica lemkivske selo v Polshi u gmini Novij Zmigorod Yaselskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 332 osobi 2011 Selo Doshnicya pol Desznica Koordinati 49 34 pn sh 21 29 sh d 49 567 pn sh 21 483 sh d 49 567 21 483 Koordinati 49 34 pn sh 21 29 sh d 49 567 pn sh 21 483 sh d 49 567 21 483 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Yaselskij povitGmina Novij ZhmigrudPersha zgadka 1540Naselennya 332 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 230Avtomobilnij kod RJSSIMC 0356955GeoNames 773266OSM 3011503 R Gmina Novij Zhmigrud DoshnicyaDoshnicya Polsha DoshnicyaDoshnicya Pidkarpatske voyevodstvo Doshnicya u VikishovishiRoztashuvannyaLezhit na pivnichnih shilah Nizkih Beskidiv na beregah potoku Rij kolis nazivavsya Doshnicyanka livoyi pritoki richki Visloka Znahoditsya za 9 km do centru gmini sela Novij Zmigorod 24 km do povitovogo centru Yaslo i 57 km do voyevodskogo centru Ryasheva za 15 km vid slovackogo kordonu IstoriyaZgaduyetsya v 1540 r selo na voloskomu pravi u vlasnosti Stadnickih Podatkovij reyestr 1581 r zasvidchuye 3 selyanski lani i gospodarstvo soltisa V 1785 r prozhivalo 375 osib z nih 9 yevreyiv i 2 latinniki V 1790 r vzamin zgoriloyi derev yanoyi zbudovano novu murovanu cerkvu svyatogo Vmch Dimitriya vidpustna Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Parafiyalna shkola sluzhila takozh i dlya sil Yavir ya i Galbiv V 1841 r v nij uchitelyuvav Ivan Skimbovich V 1888 r v centri sela sporudzheno novu 4 klasnu shkolu U 1884 r panskij mayetok bulo rozparcelovano rozprodano mizh selyanami sho znachno zbilshilo yihni mozhlivosti pracevlashtuvannya Odnak nadlishok trudovih ruk neminuche viv do emigraciyi u SShA i Kanadu Tak u 1909 r z sela za okean emigruvali 103 osobi Znachno pokrashilo rozvitok sela budivnictvo pid kerivnictvom inzhenera Lipchinskogo v 1896 1904 rr dorogi pershogo klasu z Kutiv do Svyatkovoyi Velikoyi cherez Doshnicyu V 1900 r bulo 88 gospodarstv i 473 osobi Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni provedena mobilizaciya ta v Talergof za moskvofilstvo buli vivezeni kilka osib a svyashenik Oleksandr Sileckij nevdovzi tam pomer V 1915 r na teritoriyi sela tochilisya zapekli boyi vid yakih postrazhdali selo i cerkva Razom z rosijskimi vijskami vtekla chastina molodih lyudej yaki za deyakij chas povernulis i buli mobilizovani na italijskij front V 1921 r v seli prozhivala 441 osoba 421 greko katolik 4 rimo katoliki i 8 yudeyiv Yevrejska rodina trimala korchmu i magazin she odin magazin trimala lemkivska rodina V 1924 r provedeno komasaciyu vporyadkuvannya i pererozpodil zemli Tilyavska shizma prizvela do perehodu do Polskoyi pravoslavnoyi cerkvi 200 zhiteliv yaki v 1928 r zbuduvali pravoslavnu cerkvu bula odniyeyu z p yati filij parafiyi u Lvovi zrujnovana pid chas boyiv u 1944 1945 rr V 1929 r vidkrita moskvofilska chitalnya imeni Kachkovskogo V 1931 r bulo 92 budinki i 520 zhiteliv Za nimciv soltisom buv Anton Terpak Na pochatku 1940 r bulo 109 gospodarstv 4 serpnya 1944 r polskimi shovinistami buv ubitij o Mikola Yaskevich jogo nadgrobok znahoditsya bilya cerkvi pislya nogo vzhe ne bulo v seli greko katolickogo paroha Voseni 1944 r front zupinivsya za 5 km vid sela i nimci za odin den vignali vsih zhiteliv chotiroh sil Doshnici Galbova Kotani ta Yavir ya Rodini bez malih ditej vivezli na roboti do Nimechchini a reshtu vidpravili na budivnictvo oboronnih sporud u Karpatah Do 1945 roku bulo majzhe chisto lemkivske naselennya z 570 zhiteliv sela 565 ukrayinciv i 5 polyakiv Do 1945 r v seli bula greko katolicka parohiya Duklyanskogo dekanatu do yakoyi takozh vhodili Berezova Galbiv Yavir ya Skalnik i Kuti Metrichni knigi provadilis vid 1784 r Pislya prohodzhennya frontu bilshist hat buli spaleni abo rozibrani zgorila pravoslavna cerkva Ne bulo sho yisti j de zhiti tomu bilshist buli zadureni obicyankoyu budinkiv zemli hliba i dobrobutu j pogodilis v 1945 r na pereselennya v SRSR Zabrali z soboyu chastinu vnutrishnogo oblashtuvannya pravoslavnoyi cerkvi i viyihali zdebilshogo v okolici Kalusha A reshta 42 osobi v 1947 roci v rezultati operaciyi Visla buli deportovani na ponimecki zemli Polshi na yih misce buli poseleni polyaki Greko katolicku cerkvu v tomu zh 1947 r zabrali polyaki pid kostel U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 173 51 115 7Zhinki 159 35 98 26Razom 332 86 213 33Pam yatkiKolishnya greko katolicka cerkva sv Vmch Dimitriya Poryad iz cerkvoyu ye cvintar z 35 mogil nimeckih i rosijskih voyakiv poleglih z grudnya 1914 do travnya 1915 r pid chas Pershoyi svitovoyi vijni PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Doshnicya GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 S 29 PDF Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 29 serpnya 2016 Akciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 ISBN 5 7707 8504 7 S 443 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaDesznica opis foto 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine pol Desznica Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 10 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi