Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Довжа́нська би́тва ку́руців (7 червня 1703) — перший бій Національно-визвольної війни 1703—1711 років під проводом Ференца II Ракоці, який відбувся біля села Довге між куруцами під командуванням з одного боку та дворянським ополченням разом з регулярною австрійською армією під командуванням — з іншого.
| Довжанська битва | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Національно-визвольна війна угорського народу | |||||||
 «Kuruc–labanc lovas párbaj» Малюнок Д. Ф. Ругандаса. Бій куруців та лабанців «Kuruc–labanc lovas párbaj» Малюнок Д. Ф. Ругандаса. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| куруци | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Михайло Пап | | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 3.000 селян-куруців (русинів, угорців, словак та ін.) | 520 дворян Шандора Карої 200 австрійських піхотинців Іштвана Чакі 300 вершників генерала Монтекуколлі | ||||||
| Втрати | |||||||
| від 150 до 200 | 1 . | ||||||
Передумови
Після вигнання турків з Угорщини, на її території надовго утвердилася влада австрійських імператорів. Становище простого населення різко погіршилося. Вже з середини 90-х років XVII століття австрійська влада почала впроваджувати політику централізації, внаслідок чого скорочувались повноваження місцевих органів влади та насаджувалися абсолютистські методи правління. Це дало новий привід для виступів народних мас.
В цей час Ференц II Ракоці тікає з в'язниці до Польщі, де зустрічається зі своїм вірним другом — графом Міклошем Берчені. Разом з Берчені вони переховуються в маєтку в селі Бережани, ведуть таємне листування з французьким королем та чекають сприятливих обставин, щоб розпочати повстання. Згодом до Ракоці прибувають посланці від селян комітату Береґ, які просять його очолити народне повстання. Янош Мойш — хоробрий, але бідний нямеш — оголосив, що тисячі озброєних людей чекають, щоб перейти до Ракоці. Що народ готовий йти в бій і виконувати накази, але потрібен керівник, який повинен направляти та надихати повстанців. Він просив не покидати напризволяще юрбу, яка сподівалась на допомогу. Зважаючи на сприятливі обставини та зовнішньополітичну ситуацію, Ференц II Ракоці вирішив погодитись на пропозицію селян та почав готуватись до військових дій.
Михайло Пап був першим, хто присягнув на вірність Ракоці на червоному шовковому прапорі, з одної сторони якого був герб та ініціали Ракоці, з іншої — напис «Cum deo pro patria et libertate!» (лат. «З Богом за Вітчизну та Свободу!»). Ракоці передав селянам декілька таких стягів, але до спеціального розпорядження було заборонено використовувати ці прапори, що символізували належність до курців Ракоці. Також він вручив куруцам звернення до «всіх шляхетних і безродних угорців» з вимогою визволення Угорщини від «протиправного і нестерпного гніту» австрійської вояччини і чиновників, які безперешкодно господарювали в країні, позбавленій майже всіх атрибутів самостійності (т. зв. Бережанська відозва, яка стала одним із найважливіших документів національно-визвольної війни).
Повстання спалахнуло у 1703 році — в той самий час, коли більша частина австрійських військ була виведена за межі Угорщини і направлена проти Франції. В регіоні верхньої течії Тиси піднімаються селяни, що знаходились під важким гнітом дворянства. В цей же час до польсько-угорського кордону Ракоці стягує польські війська. Поштовхом до загального виступу селян стали події в Березькому комітаті, де незадоволених очолив відважний селянський ватажок, учасник повстання 1697–1698 років — з села Тарпа (сучасна Угорщина). Ядро повстанського загону становили селяни з с. Вари Берегівського району і Тарпи. До них приєдналися загони з Мукачівщини на чолі з немешем Михайлом Папом (Pap Mihály) із Мукачева та Альбертом Кішем (Kiss Albert) із села Баркасово. Серед керівників повстанців були Дьєрдь Біге(Bige György) — кріпак із села Бене, який воював в загонах куруців Текелі; Янош Мойш (Majos János) — молодий немеш; Іштван Моріц (Móricz István) та Надь Мартон (Nagy Márton). Есе, Кіш та Моріц очолили загони піхоти; Пап, Біге, Мойш та Надь — керували вершниками. Повстання швидко охопило сусідні села — Вилок, Бене, Мужієво — і поширилося на Березький, Угочанський, Марамороський та Ужанський комітати. На Рахівщині бойове ядро повстанців складали опришки на чолі з Пинтею, Федором Бойком, Іваном Пискливим. В Ужанському комітаті, на Перечинщині, керівником повстання став Іван Беца.
Сили сторін
Армія куруців складалась переважно з піхоти та налічувала близько 3000 погано озброєних селян. Вершників була невелика кількість — здебільшого керівники повстанців та дрібне дворянство (немеші). Очолював армію куруців , а також декілька ватажків загонів.
Сили були чисельно меншими — близько 1200, серед них:
- 520 вершників — дворян ;
- 300 вершників генерала австрійської армії Геркулеса фон Монтекуколлі;
- 200 піхотинців графа Іштвана Чакі.
Хронологія битви
Малюнок Шандора Карої. 1703 р.
21 травня 1703 року червоні прапори — символ волі — розгорнуто в Тарпі та в сусідньому селі Вари. Це стало сигналом для виступу народних мас. 22 травня в Берегові на міській площі зачитано Бережанську відозву.
Війна з самого початку носила антифеодальний характер, але, попри суворі приписи та попередження, селяни згодом почали займатися грабежами. Зважаючи на це, сатмарський ішпан вживає відповідних заходів. Він їде в Кошіце — центр округу, де розквартировано штаб жандармерії, та просить допомогти в придушенні повстання. Переговори Карої з головним капітаном Угорщини не увінчались успіхом, тому він приймає рішення придушити повстання самотужки.
На початку червня 1703 року повстанська армія на чолі з Томашем Есе зібралася біля села Довге, де сподівалася зустріти князя Ференца II Ракоці.
2 червня Карої повертається з переговорів та звертається за допомогою до генерала Геркулеса фон Монтекуколлі, полк якого був розквартирований в Дебрецені.
3 червня до прибуває підкріплення із сусідніх комітатів.
5 червня на чолі 520 немешів переправляється через Тису. Тут до нього приєднується 200 австрійських піхотинців графа Іштвана Чакі (угор. Csáky István), а також майже 300 вершників генерала австрійської армії Монтекуколлі (нім. Herkules Graf von Montecuccoli).
6 червня армія Карої стає на ніч в селі Білки — за 10 км від села Довге, де зупинилась повстанська армія куруців.
7 червня, близько п'ятої години на світанку, коли повстанці не чекали, відбірні загони австрійської армії напали на їхній табір, розташований в ур. Шоромпів на Лемацькому полі. Розпочався кривавий бій, який тривав близько трьох годин. Це була перша битва між повстанцями-куруцами та прихильниками австрійського імператора — . Жителі села також приєдналися до повстанців. Хоча чисельна перевага була на боці куруців — їх було близько 3000, але сили були нерівними, бо проти регулярної австрійської армії виступив загін погано озброєних селян. Повстанці зазнали поразки і змушені були тікати в напрямку польського кордону, щоб сховатись в горах.
не став переслідувати куруців. Задоволений перебігом битви та захопленими трофеями, він ночує в Білках та повертається додому.
Втрати сторін
За різними даними було вбито від 100 до 200 куруців. Зі сторони загинув тільки 1 вершник.
Так, в протоколі допиту полоненого куруца на ім'я Пал Торпої (угор. Tarpai Pál), що проводився в місті Кошіце 20 червня 1703 року за участі військового судді, капітана та двох дворян, зазначено, що в бою під Довгим полягло близько 200 куруців, декілька було взято в полон. Серед вбитих були 3 офіцери: капітан Надь Мартон (угор. Nagy Márton), нямеш з Березького комітату; заступник капітана Іштван Варга (угор. Varga István) з комітату Сатмар; прапороносець Янош Борош (угор. Boros János) нямешського походження з комітату Сатмар. В куруців були чотири прапори, три з яких вони втратили під час битви.
В іншому документі йдеться про те, що вбито 170 повстанців і захоплено три прапори з чотирьох.
Ще одне джерело стверджує:
 | …Duce Barone Alexandro Karoryi, ejusdem Comitatus Supremo Comite, a quibus Exercitus Hungarorum insperato in Possessione Dolha obrutus et profligatus est, occisis ex iis usque 200 captisque aliquot ex eorum numero. |  |
«…граф Шандор Карої, верховний ішпан комітату, який несподівано напав та переміг армію Угорщини у володінні Долга, убивши до 200 та захопивши деяких з її числа.»
Наслідки битви
Після Довжанської битви чітко зрозумів, що придушення повстання ні до чого не призведе, і потрібно на законодавчому рівні усунути причину повстань — надмірні побори селян. Він поспішив у Відень з трофейними стягами, де звернувся з проханням до кардинала Колонича та угорських високопосадовців, просив про аудієнцію у імператора, благав і заклинав послабити гніт та пом'якшити страждання селян, задовольнити прості потреби народу та відновити порядок у комітатах. Але все було марно. У Відні чиновники були настільки впевнені у правильності та глибокій мудрості своїх дій, що не сприймали жодних заперечень. Вищий військовий суд сухо відписував, що не може відступити від прийнятих ним рішень, а австрійські міністри відповідали сатмарському ішпану високомірними жартами та образами.
перебував у Відні до 16 серпня 1703 року. Глибоко ображений неприємностями, з якими він зіткнувся в столиці, Карої відбуває до Кошіце, де з околиць збігались розбиті прихильники австріяків. Позаяк всі маєтки графа виявились відрізаними від нього військами куруців, Карої просить допомоги у австрійського генерала Нігрелі. «Про це не може бути навіть мови» — заперечив генерал. На ці слова Шандор Карої спокійно відповів: «Якщо я тут не можу знайти допомоги, то буду вимушений звернутися по неї туди, де мені не відмовлять». Він негайно розпочинає переговори з Берчені, з яким був знайомий особисто. Карої беззаперечно оголошує себе прихильником Ракоці, присягає йому на вірність та отримує посаду генерала куруців.
Таким чином наслідком Довжанської битви став перехід на сторону куруців. Перехід цієї надзвичайно відомої та поважної людини під прапори Ракоці став одним із переломних моментів під час визвольної війни. Його прикладу наслідувала переважна більшість вищої знаті Угорщини, і рух, який спочатку був простим селянським бунтом, швидко охопив всі прошарки суспільства та переріс в спільну національну справу. Довжанська битва, попри невдалий перебіг, стала іскрою, яка запалила полум'я визвольного руху.
Легенди та перекази
Переказ «На Лемацькім»
У Довгому є красне широке поле між рікою Боржавою й горбком Желізарським. Нині воно зветься Лемацьким. Давно це поле не мало своєї окремої назви, лиш від того часу, відколи тут сталася велика подія. Розійшлася вістка між русинами, що "Ракоці рушив з Польщі, щоб визволити народ наш і руську віру від папістів. Розійшлася чутка, що всі русини мають йому допомагати. Спочатку ця чутка розійшлася між лемаками. Лемаки лишили хижі, жінок, дітей, щоб вибороти собі волю. Взяли коси, мотики, сокири, а подекуди ціпи, й збиралися до Марамороша, щоб там зійтися з іншими військами Раковція. Але цісарські генерали дізналися про це. Лемаки з Бережської жупи дійшли лише до Довгого. Там на полі коло села стався перший бій між куруцами й лабанцями, межи русинами й цісарем. Ой, потоком текла там кровця! Дуже много русинів упало, пролляло кров, вояки цісаря були добре озброєні, а наші русини мали лем дух, а не мали зброї. I відтоді це поле зветься «На лемацькім».
Переказ «Про шоромпів»
Цей переказ зберіг до нас такі деталі Довжанської битви, яких немає в жодному з письмових документів. В ньому, зокрема, говориться, як куруци під час переходу через село Довге сказали сільському старості, що «ідуть на довжанське поле битися з лабанцями». Староста їм відповів, щоб не йшли, бо там велика сила. Та вони його не послухали і пішли туди, де зараз Шарампівське поле. На тому полю сталася велика битва. І понад сімдесят лабанців убили куруци. «Між куруцами були як наші руські лемаки так і мадяре. І тому, що більше було лемаків, то поле і сьогодні називається „Лемацьким“. Один мадяр, що був у війську куруців, як побачив, що скільки багато побито лабанців то закричав ож „шором пів“. Се означало, що їх набили шорами (рядами). Від того частина Лемацького поля і по нині так називається»
Вшанування пам'яті загиблих
7 червня 1903 р.
2012 р.
На братській могилі загиблих повстанців у 1903 році на кошти жителів Довгого та прилеглих сіл було споруджено пам'ятник на честь 200-ліття пам'ятної битви. На ступінчастій гранітній основі підноситься розвинений п'єдестал з білого мармуру, обрамлений з боків волютами і увінчаний колоною доричного ордеру. На колоні зверху розміщена скульптура бронзового турула. Висота пам'ятника — 3 м.
На лицьовій поверхні п'єдесталу висічений текст:
«С Богом за Отчизну и Свободу!
На памятку первой битвы 7 юнія 1703 года
упавших героев куруцов II. Франца Раковція»
Напис на зворотному боці монументу: «Пролю Кров за Отця, за Матер
Погибну я еще днесь за мнъ заручену невесту
Помру я еще днесь За свою дорогу Отчизну»
В останні роки 7 червня традиційно вшановується пам'ять загиблих куруців з покладанням квітів до монументу та проводиться літургія.
Див. також
Примітки
- Archivum Rákóczianum. II. Rákóczi Ferencz levéltára, bel-és külföldi irattárakból bővíte. Pest, 1871. 15-30 old.
- Bárány Ágoston: Felsó Vadászi RÁKÓCZY FERENCZ’ a’ II-dik,’ béiktatott Erdélyi Fejedelem,’ és Sárosi Fő-Ispán’ képe. // Felsőmagyarországi Minerva: nemzeti folyó-irás. IV. Junius 1828. 1722 old.
- Századok, 1912. 202–207 old.
- Fessier Ignaz Aurél: Geschichte der Ungarn und ihrer Landsassen. IX. köt. 1880. 502. old.
- Tsétsi János: Havi Krónikája a Rákóczi-háború történeteiről 1703-1709// Thaly Kálmán: Monumenta Hungariae Historica II. osztály. Irók XXVII. Budapest, 1875. 260 old.
- Нил Попов. Мадьярскій историк Владислав Салай и исторія Венгріи от Арпада до прагматической санкціи. Санкт-Петербург, 1868
- A velenczei követ már junius 9-ikén írja, hogy az elégületlenek három zászló alá sorakoznak: a Rákóczi, Bercsényi és Petrőczy zászlaja alá. Malagola a Deutsche Revueben, 1907. 92 old.
- Thomasivskyj István dr.: Adatok II. Rákóczi Ferenc és kora történetéhez. Századok, 1912. 202—207 old.
- Tsétsi János: Havi Krónikája a Rákóczi-háború történeteiről 1703—1709// Thaly Kálmán: Monumenta Hungariae Historica II. osztály. Irók XXVII. Budapest, 1875. 260 old.
- Takáts Sándor: Szalai Barkóczy Krisztina, 1671—1724. Budapest, 1910. 25 old.
- Мельник Василь. Історія Закарпаття в усних народних переказах та історичних піснях. Львів, 1970.
Література
- Archivum Rákóczianum. II. Rákóczi Ferencz levéltára, bel-és külföldi irattárakból bővíte. Pest, 1871. 15-30 old.
- A velenczei követ már junius 9-ikén írja, hogy az elégületlenek három zászló alá sorakoznak: a Rákóczi, Bercsényi és Petrőczy zászlaja alá. Malagola a Deutsche Revueben, 1907. 92 old.
- Bárány Ágoston: Felsó Vadászi RÁKÓCZY FERENCZ’ a’ II-dik,’ béiktatott Erdélyi Fejedelem,’ és Sárosi Fő-Ispán’ képe. // Felsőmagyarországi Minerva: nemzeti folyó-irás. IV. Junius 1828. 1722 old.
- Csatáry György: Ugocsa megye a Rákóczi-szabadságharc hadellátásában, (1703—1711) Rákóczi-kori tudományos ülésszak. A Vay Ádám Múzeum alapításának 30. évfordulója alkalmából, 1994. október 7. Vaja 1995. 99-107 old.
- Esze Tamás: Kuruc vitézek folyamodványai, 1703—1710. Budapest, 1955. 206 old.
- Fejedelem emlékiratai a magyarországi háborúról 1703-tól a végéig (1711). Pest, 1866. 19-20 old.
- Fessier Ignaz Aurél: Geschichte der Ungarn und ihrer Landsassen. IX. köt. 1880. 502 old.
- Tsétsi János: Havi Krónikája a Rákóczi-háború történeteiről 1703—1709// Thaly Kálmán: Monumenta Hungariae Historica II. osztály. Irók XXVII. Budapest, 1875. 260 old.
- Thomasivskyj István dr.: Adatok II. Rákóczi Ferenc és kora történetéhez. Századok, 1912. 202—207 old.
- Нил Попов. Мадьярскій историк Владислав Салай и исторія Венгріи от Арпада до прагматической санкціи. Санкт-Петербург, 1868
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dovzha nska bi tva ku ruciv 7 chervnya 1703 pershij bij Nacionalno vizvolnoyi vijni 1703 1711 rokiv pid provodom Ferenca II Rakoci yakij vidbuvsya bilya sela Dovge mizh kurucami pid komanduvannyam z odnogo boku ta dvoryanskim opolchennyam razom z regulyarnoyu avstrijskoyu armiyeyu pid komanduvannyam z inshogo Dovzhanska bitva Nacionalno vizvolna vijna ugorskogo narodu Bij kuruciv ta labanciv Kuruc labanc lovas parbaj Malyunok D F Rugandasa Bij kuruciv ta labanciv Kuruc labanc lovas parbaj Malyunok D F Rugandasa Data 7 chervnya 1703 Misce Dovge Zakarpatska oblast Ukrayina Rezultat peremoga labanciv Storoni kuruci Komanduvachi Mihajlo Pap Vijskovi sili 3 000 selyan kuruciv rusiniv ugorciv slovak ta in 520 dvoryan Shandora Karoyi 200 avstrijskih pihotinciv Ishtvana Chaki 300 vershnikiv generala Montekukolli Vtrati vid 150 do 200 1 PeredumoviPislya vignannya turkiv z Ugorshini na yiyi teritoriyi nadovgo utverdilasya vlada avstrijskih imperatoriv Stanovishe prostogo naselennya rizko pogirshilosya Vzhe z seredini 90 h rokiv XVII stolittya avstrijska vlada pochala vprovadzhuvati politiku centralizaciyi vnaslidok chogo skorochuvalis povnovazhennya miscevih organiv vladi ta nasadzhuvalisya absolyutistski metodi pravlinnya Ce dalo novij privid dlya vistupiv narodnih mas V cej chas Ferenc II Rakoci tikaye z v yaznici do Polshi de zustrichayetsya zi svoyim virnim drugom grafom Mikloshem Bercheni Razom z Bercheni voni perehovuyutsya v mayetku v seli Berezhani vedut tayemne listuvannya z francuzkim korolem ta chekayut spriyatlivih obstavin shob rozpochati povstannya Zgodom do Rakoci pribuvayut poslanci vid selyan komitatu Bereg yaki prosyat jogo ocholiti narodne povstannya Yanosh Mojsh horobrij ale bidnij nyamesh ogolosiv sho tisyachi ozbroyenih lyudej chekayut shob perejti do Rakoci Sho narod gotovij jti v bij i vikonuvati nakazi ale potriben kerivnik yakij povinen napravlyati ta nadihati povstanciv Vin prosiv ne pokidati naprizvolyashe yurbu yaka spodivalas na dopomogu Zvazhayuchi na spriyatlivi obstavini ta zovnishnopolitichnu situaciyu Ferenc II Rakoci virishiv pogoditis na propoziciyu selyan ta pochav gotuvatis do vijskovih dij Mihajlo Pap buv pershim hto prisyagnuv na virnist Rakoci na chervonomu shovkovomu prapori z odnoyi storoni yakogo buv gerb ta iniciali Rakoci z inshoyi napis Cum deo pro patria et libertate lat Z Bogom za Vitchiznu ta Svobodu Rakoci peredav selyanam dekilka takih styagiv ale do specialnogo rozporyadzhennya bulo zaboroneno vikoristovuvati ci prapori sho simvolizuvali nalezhnist do kurciv Rakoci Takozh vin vruchiv kurucam zvernennya do vsih shlyahetnih i bezrodnih ugorciv z vimogoyu vizvolennya Ugorshini vid protipravnogo i nesterpnogo gnitu avstrijskoyi voyachchini i chinovnikiv yaki bezpereshkodno gospodaryuvali v krayini pozbavlenij majzhe vsih atributiv samostijnosti t zv Berezhanska vidozva yaka stala odnim iz najvazhlivishih dokumentiv nacionalno vizvolnoyi vijni Povstannya spalahnulo u 1703 roci v toj samij chas koli bilsha chastina avstrijskih vijsk bula vivedena za mezhi Ugorshini i napravlena proti Franciyi V regioni verhnoyi techiyi Tisi pidnimayutsya selyani sho znahodilis pid vazhkim gnitom dvoryanstva V cej zhe chas do polsko ugorskogo kordonu Rakoci styaguye polski vijska Poshtovhom do zagalnogo vistupu selyan stali podiyi v Berezkomu komitati de nezadovolenih ocholiv vidvazhnij selyanskij vatazhok uchasnik povstannya 1697 1698 rokiv z sela Tarpa suchasna Ugorshina Yadro povstanskogo zagonu stanovili selyani z s Vari Beregivskogo rajonu i Tarpi Do nih priyednalisya zagoni z Mukachivshini na choli z nemeshem Mihajlom Papom Pap Mihaly iz Mukacheva ta Albertom Kishem Kiss Albert iz sela Barkasovo Sered kerivnikiv povstanciv buli Dyerd Bige Bige Gyorgy kripak iz sela Bene yakij voyuvav v zagonah kuruciv Tekeli Yanosh Mojsh Majos Janos molodij nemesh Ishtvan Moric Moricz Istvan ta Nad Marton Nagy Marton Ese Kish ta Moric ocholili zagoni pihoti Pap Bige Mojsh ta Nad keruvali vershnikami Povstannya shvidko ohopilo susidni sela Vilok Bene Muzhiyevo i poshirilosya na Berezkij Ugochanskij Maramoroskij ta Uzhanskij komitati Na Rahivshini bojove yadro povstanciv skladali oprishki na choli z Pinteyu Fedorom Bojkom Ivanom Pisklivim V Uzhanskomu komitati na Perechinshini kerivnikom povstannya stav Ivan Beca Sili storinArmiya kuruciv skladalas perevazhno z pihoti ta nalichuvala blizko 3000 pogano ozbroyenih selyan Vershnikiv bula nevelika kilkist zdebilshogo kerivniki povstanciv ta dribne dvoryanstvo nemeshi Ocholyuvav armiyu kuruciv a takozh dekilka vatazhkiv zagoniv Sili buli chiselno menshimi blizko 1200 sered nih 520 vershnikiv dvoryan 300 vershnikiv generala avstrijskoyi armiyi Gerkulesa fon Montekukolli 200 pihotinciv grafa Ishtvana Chaki Hronologiya bitviShema Dovzhanskoyi bitvi Malyunok Shandora Karoyi 1703 r Tamash Ese Shandor Karoyi 21 travnya 1703 roku chervoni prapori simvol voli rozgornuto v Tarpi ta v susidnomu seli Vari Ce stalo signalom dlya vistupu narodnih mas 22 travnya v Beregovi na miskij ploshi zachitano Berezhansku vidozvu Vijna z samogo pochatku nosila antifeodalnij harakter ale popri suvori pripisi ta poperedzhennya selyani zgodom pochali zajmatisya grabezhami Zvazhayuchi na ce satmarskij ishpan vzhivaye vidpovidnih zahodiv Vin yide v Koshice centr okrugu de rozkvartirovano shtab zhandarmeriyi ta prosit dopomogti v pridushenni povstannya Peregovori Karoyi z golovnim kapitanom Ugorshini ne uvinchalis uspihom tomu vin prijmaye rishennya pridushiti povstannya samotuzhki Na pochatku chervnya 1703 roku povstanska armiya na choli z Tomashem Ese zibralasya bilya sela Dovge de spodivalasya zustriti knyazya Ferenca II Rakoci 2 chervnya Karoyi povertayetsya z peregovoriv ta zvertayetsya za dopomogoyu do generala Gerkulesa fon Montekukolli polk yakogo buv rozkvartirovanij v Debreceni 3 chervnya do pribuvaye pidkriplennya iz susidnih komitativ 5 chervnya na choli 520 nemeshiv perepravlyayetsya cherez Tisu Tut do nogo priyednuyetsya 200 avstrijskih pihotinciv grafa Ishtvana Chaki ugor Csaky Istvan a takozh majzhe 300 vershnikiv generala avstrijskoyi armiyi Montekukolli nim Herkules Graf von Montecuccoli 6 chervnya armiya Karoyi staye na nich v seli Bilki za 10 km vid sela Dovge de zupinilas povstanska armiya kuruciv 7 chervnya blizko p yatoyi godini na svitanku koli povstanci ne chekali vidbirni zagoni avstrijskoyi armiyi napali na yihnij tabir roztashovanij v ur Shorompiv na Lemackomu poli Rozpochavsya krivavij bij yakij trivav blizko troh godin Ce bula persha bitva mizh povstancyami kurucami ta prihilnikami avstrijskogo imperatora Zhiteli sela takozh priyednalisya do povstanciv Hocha chiselna perevaga bula na boci kuruciv yih bulo blizko 3000 ale sili buli nerivnimi bo proti regulyarnoyi avstrijskoyi armiyi vistupiv zagin pogano ozbroyenih selyan Povstanci zaznali porazki i zmusheni buli tikati v napryamku polskogo kordonu shob shovatis v gorah ne stav peresliduvati kuruciv Zadovolenij perebigom bitvi ta zahoplenimi trofeyami vin nochuye v Bilkah ta povertayetsya dodomu Vtrati storinZa riznimi danimi bulo vbito vid 100 do 200 kuruciv Zi storoni zaginuv tilki 1 vershnik Tak v protokoli dopitu polonenogo kuruca na im ya Pal Torpoyi ugor Tarpai Pal sho provodivsya v misti Koshice 20 chervnya 1703 roku za uchasti vijskovogo suddi kapitana ta dvoh dvoryan zaznacheno sho v boyu pid Dovgim polyaglo blizko 200 kuruciv dekilka bulo vzyato v polon Sered vbitih buli 3 oficeri kapitan Nad Marton ugor Nagy Marton nyamesh z Berezkogo komitatu zastupnik kapitana Ishtvan Varga ugor Varga Istvan z komitatu Satmar praporonosec Yanosh Borosh ugor Boros Janos nyameshskogo pohodzhennya z komitatu Satmar V kuruciv buli chotiri prapori tri z yakih voni vtratili pid chas bitvi V inshomu dokumenti jdetsya pro te sho vbito 170 povstanciv i zahopleno tri prapori z chotiroh She odne dzherelo stverdzhuye Duce Barone Alexandro Karoryi ejusdem Comitatus Supremo Comite a quibus Exercitus Hungarorum insperato in Possessione Dolha obrutus et profligatus est occisis ex iis usque 200 captisque aliquot ex eorum numero graf Shandor Karoyi verhovnij ishpan komitatu yakij nespodivano napav ta peremig armiyu Ugorshini u volodinni Dolga ubivshi do 200 ta zahopivshi deyakih z yiyi chisla Naslidki bitviPislya Dovzhanskoyi bitvi chitko zrozumiv sho pridushennya povstannya ni do chogo ne prizvede i potribno na zakonodavchomu rivni usunuti prichinu povstan nadmirni pobori selyan Vin pospishiv u Viden z trofejnimi styagami de zvernuvsya z prohannyam do kardinala Kolonicha ta ugorskih visokoposadovciv prosiv pro audiyenciyu u imperatora blagav i zaklinav poslabiti gnit ta pom yakshiti strazhdannya selyan zadovolniti prosti potrebi narodu ta vidnoviti poryadok u komitatah Ale vse bulo marno U Vidni chinovniki buli nastilki vpevneni u pravilnosti ta glibokij mudrosti svoyih dij sho ne sprijmali zhodnih zaperechen Vishij vijskovij sud suho vidpisuvav sho ne mozhe vidstupiti vid prijnyatih nim rishen a avstrijski ministri vidpovidali satmarskomu ishpanu visokomirnimi zhartami ta obrazami perebuvav u Vidni do 16 serpnya 1703 roku Gliboko obrazhenij nepriyemnostyami z yakimi vin zitknuvsya v stolici Karoyi vidbuvaye do Koshice de z okolic zbigalis rozbiti prihilniki avstriyakiv Pozayak vsi mayetki grafa viyavilis vidrizanimi vid nogo vijskami kuruciv Karoyi prosit dopomogi u avstrijskogo generala Nigreli Pro ce ne mozhe buti navit movi zaperechiv general Na ci slova Shandor Karoyi spokijno vidpoviv Yaksho ya tut ne mozhu znajti dopomogi to budu vimushenij zvernutisya po neyi tudi de meni ne vidmovlyat Vin negajno rozpochinaye peregovori z Bercheni z yakim buv znajomij osobisto Karoyi bezzaperechno ogoloshuye sebe prihilnikom Rakoci prisyagaye jomu na virnist ta otrimuye posadu generala kuruciv Takim chinom naslidkom Dovzhanskoyi bitvi stav perehid na storonu kuruciv Perehid ciyeyi nadzvichajno vidomoyi ta povazhnoyi lyudini pid prapori Rakoci stav odnim iz perelomnih momentiv pid chas vizvolnoyi vijni Jogo prikladu nasliduvala perevazhna bilshist vishoyi znati Ugorshini i ruh yakij spochatku buv prostim selyanskim buntom shvidko ohopiv vsi prosharki suspilstva ta pereris v spilnu nacionalnu spravu Dovzhanska bitva popri nevdalij perebig stala iskroyu yaka zapalila polum ya vizvolnogo ruhu Legendi ta perekaziPerekaz Na Lemackim U Dovgomu ye krasne shiroke pole mizh rikoyu Borzhavoyu j gorbkom Zhelizarskim Nini vono zvetsya Lemackim Davno ce pole ne malo svoyeyi okremoyi nazvi lish vid togo chasu vidkoli tut stalasya velika podiya Rozijshlasya vistka mizh rusinami sho Rakoci rushiv z Polshi shob vizvoliti narod nash i rusku viru vid papistiv Rozijshlasya chutka sho vsi rusini mayut jomu dopomagati Spochatku cya chutka rozijshlasya mizh lemakami Lemaki lishili hizhi zhinok ditej shob viboroti sobi volyu Vzyali kosi motiki sokiri a podekudi cipi j zbiralisya do Maramorosha shob tam zijtisya z inshimi vijskami Rakovciya Ale cisarski generali diznalisya pro ce Lemaki z Berezhskoyi zhupi dijshli lishe do Dovgogo Tam na poli kolo sela stavsya pershij bij mizh kurucami j labancyami mezhi rusinami j cisarem Oj potokom tekla tam krovcya Duzhe mnogo rusiniv upalo prollyalo krov voyaki cisarya buli dobre ozbroyeni a nashi rusini mali lem duh a ne mali zbroyi I vidtodi ce pole zvetsya Na lemackim Perekaz Pro shorompiv Cej perekaz zberig do nas taki detali Dovzhanskoyi bitvi yakih nemaye v zhodnomu z pismovih dokumentiv V nomu zokrema govoritsya yak kuruci pid chas perehodu cherez selo Dovge skazali silskomu starosti sho idut na dovzhanske pole bitisya z labancyami Starosta yim vidpoviv shob ne jshli bo tam velika sila Ta voni jogo ne posluhali i pishli tudi de zaraz Sharampivske pole Na tomu polyu stalasya velika bitva I ponad simdesyat labanciv ubili kuruci Mizh kurucami buli yak nashi ruski lemaki tak i madyare I tomu sho bilshe bulo lemakiv to pole i sogodni nazivayetsya Lemackim Odin madyar sho buv u vijsku kuruciv yak pobachiv sho skilki bagato pobito labanciv to zakrichav ozh shorom piv Se oznachalo sho yih nabili shorami ryadami Vid togo chastina Lemackogo polya i po nini tak nazivayetsya Vshanuvannya pam yati zagiblihVstanovlennya pam yatnika kurucam 7 chervnya 1903 r Vshanuvannya zagiblih kuruciv 2012 r Na bratskij mogili zagiblih povstanciv u 1903 roci na koshti zhiteliv Dovgogo ta prileglih sil bulo sporudzheno pam yatnik na chest 200 littya pam yatnoyi bitvi Na stupinchastij granitnij osnovi pidnositsya rozvinenij p yedestal z bilogo marmuru obramlenij z bokiv volyutami i uvinchanij kolonoyu dorichnogo orderu Na koloni zverhu rozmishena skulptura bronzovogo turula Visota pam yatnika 3 m Na licovij poverhni p yedestalu visichenij tekst S Bogom za Otchiznu i Svobodu Na pamyatku pervoj bitvy 7 yuniya 1703 goda upavshih geroev kurucov II Franca Rakovciya Napis na zvorotnomu boci monumentu Prolyu Krov za Otcya za Mater Pogibnu ya eshe dnes za mn zaruchenu nevestu Pomru ya eshe dnes Za svoyu dorogu Otchiznu V ostanni roki 7 chervnya tradicijno vshanovuyetsya pam yat zagiblih kuruciv z pokladannyam kvitiv do monumentu ta provoditsya liturgiya Div takozhNacionalno vizvolna vijna ugorskogo narodu 1703 1711 KuruciPrimitkiArchivum Rakoczianum II Rakoczi Ferencz leveltara bel es kulfoldi irattarakbol bovite Pest 1871 15 30 old Barany Agoston Felso Vadaszi RAKoCZY FERENCZ a II dik beiktatott Erdelyi Fejedelem es Sarosi Fo Ispan kepe Felsomagyarorszagi Minerva nemzeti folyo iras IV Junius 1828 1722 old Szazadok 1912 202 207 old Fessier Ignaz Aurel Geschichte der Ungarn und ihrer Landsassen IX kot 1880 502 old Tsetsi Janos Havi Kronikaja a Rakoczi haboru torteneteirol 1703 1709 Thaly Kalman Monumenta Hungariae Historica II osztaly Irok XXVII Budapest 1875 260 old Nil Popov Madyarskij istorik Vladislav Salaj i istoriya Vengrii ot Arpada do pragmaticheskoj sankcii Sankt Peterburg 1868 A velenczei kovet mar junius 9 iken irja hogy az eleguletlenek harom zaszlo ala sorakoznak a Rakoczi Bercsenyi es Petroczy zaszlaja ala Malagola a Deutsche Revueben 1907 92 old Thomasivskyj Istvan dr Adatok II Rakoczi Ferenc es kora tortenetehez Szazadok 1912 202 207 old Tsetsi Janos Havi Kronikaja a Rakoczi haboru torteneteirol 1703 1709 Thaly Kalman Monumenta Hungariae Historica II osztaly Irok XXVII Budapest 1875 260 old Takats Sandor Szalai Barkoczy Krisztina 1671 1724 Budapest 1910 25 old Melnik Vasil Istoriya Zakarpattya v usnih narodnih perekazah ta istorichnih pisnyah Lviv 1970 LiteraturaArchivum Rakoczianum II Rakoczi Ferencz leveltara bel es kulfoldi irattarakbol bovite Pest 1871 15 30 old A velenczei kovet mar junius 9 iken irja hogy az eleguletlenek harom zaszlo ala sorakoznak a Rakoczi Bercsenyi es Petroczy zaszlaja ala Malagola a Deutsche Revueben 1907 92 old Barany Agoston Felso Vadaszi RAKoCZY FERENCZ a II dik beiktatott Erdelyi Fejedelem es Sarosi Fo Ispan kepe Felsomagyarorszagi Minerva nemzeti folyo iras IV Junius 1828 1722 old Csatary Gyorgy Ugocsa megye a Rakoczi szabadsagharc hadellatasaban 1703 1711 Rakoczi kori tudomanyos ulesszak A Vay Adam Muzeum alapitasanak 30 evforduloja alkalmabol 1994 oktober 7 Vaja 1995 99 107 old Esze Tamas Kuruc vitezek folyamodvanyai 1703 1710 Budapest 1955 206 old Fejedelem emlekiratai a magyarorszagi haborurol 1703 tol a vegeig 1711 Pest 1866 19 20 old Fessier Ignaz Aurel Geschichte der Ungarn und ihrer Landsassen IX kot 1880 502 old Tsetsi Janos Havi Kronikaja a Rakoczi haboru torteneteirol 1703 1709 Thaly Kalman Monumenta Hungariae Historica II osztaly Irok XXVII Budapest 1875 260 old Thomasivskyj Istvan dr Adatok II Rakoczi Ferenc es kora tortenetehez Szazadok 1912 202 207 old Nil Popov Madyarskij istorik Vladislav Salaj i istoriya Vengrii ot Arpada do pragmaticheskoj sankcii Sankt Peterburg 1868