Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Терито рія держа ви лат territorium область територія від terra земля обмежена кордонами частина земної кулі що знаходит

Державна територія

Державна територія

Терито́рія держа́ви (лат. territorium — область, територія; від terra — земля) — обмежена кордонами частина земної кулі, що знаходиться під суверенітетом певної держави.

Міжнародне право

Територія держави в міжнародному праві — визначена на основі норм міжнародного права частина земної поверхні (суходіл, внутрішні акваторії, повітряний простір над ними), на які поширюється виключний суверенітет цієї держави. Це означає, що певна, відокремлена від інших земна поверхня, керується тільки законами певної держави, яка має виключне право користуватися цією землею (територією) на власний розсуд.

Територія держави становить необхідну, й у більшості випадків достатню матеріальну операційну базу для самого її виникнення, існування та розвитку. Територія є певною площинною місткістю, яка утримує на собі всі об'єкти держави: від природно-ресурсних до людських домівок. Та й саме зародження держави можливе лише після відокремлення певної території, що є доволі складними процесом. У межах території держави відбувається неминуче комплексне поєднання найрізноманітніших об'єктів, які починають діяти як єдиний організм.

У межах своєї території держава здійснює територіальне верховенство (тобто вищу і виняткову владу), що становить органічну частину державного суверенітету.

Сучасне міжнародне право забороняє насильницьке захоплення чужих територій, порушення державних кордонів, використання території будь-якої держави без його згоди. Принцип територіальної цілісності і недоторканності держав закріплений у сучасному міжнародному праві, яка допускає можливість зміни меж державної території лише в суворо визначених випадках. Законним є зміна меж державної території, вироблена на основі принципу самовизначення народів і націй.

Міжнародне право визнає також обмін, передачу або поступку державної території на добровільних засадах і в інтересах розвитку мирних добросусідських відносин між державами. Усі територіальні суперечки між державами повинні вирішуватися мирними засобами.

Склад

До складу території входить власне простір суші, а також острови й архіпелаги у відкритому морі, її надра (до технічно доступної глибини), континентальний шельф, повітряний простір над землею і водною територією, внутрішні і територіальні води (до 12 морських миль). До державної території прирівнюються території посольств, морські, річні, повітряні і космічні кораблі під прапором чи знаком держави, військові кораблі, кабелі та трубопроводи, прокладені у відкритому морі, що з'єднують території держав, технічні споруди на континентальному шельфі або в надрах відкритого моря, навіть якщо вони знаходяться у водах або глибоко на дні виключних морських зон.

Акваторія

Акваторія держави включає всі води внутрішніх річок та озер, заток і проток, якщо ширина останніх не перевищує 24 морські милі. Наприклад, Туреччині належать морські протоки Босфор і Дарданелли, які з'єднують між собою Чорне та Середземне моря. До акваторії держави також належать води заток, лиманів, бухт, які історично належать тій чи іншій країні, наприклад Бузький чи Дніпровський лимани України. До акваторії (території) держави не включаються територіальні води, які визначаються у 12 миль від морського узбережжя (лінії відпливу). Однак ця акваторія перебуває під повною юрисдикцією держави, до території якої вона прилягає. Більше того, державі належить і вся товща води територіальних вод та надра під їх дном.

Процеси глобалізації та виникнення все нових технічних можливостей експлуатації прилеглих до окремих держав морських акваторій породили проблеми правового характеру з використання морських чи океанічних просторів, де держави здійснюють власні повноваження економічного характеру. Так виникли поняття «прилегла зона», «виключна економічна зона» та «континентальний шельф».

У прилеглій зоні, яка має ширину 24 морські милі, держава має обмежені міжнародним законодавством права для прийняття запобіжних заходів з метою дотримання власних законів, які поширюються на територіальні води. До них переважно належить правове регулювання імміграційних, податкових, митних та інших відносин з іншими державами, організаціями та приватними особами. Значного поширення на нашій планеті набули виключні економічні зони. Їх утвердження почалося наприкінці XX століття, коли багато прибережних держав розпочали широкомасштабне економічне освоєння морських акваторій.

Конвенція з морського права 1982 року надає прибережній державі в зоні 200 морських миль від власної лінії узбережжя виключне право на експлуатацію біологічних і мінеральних ресурсів води, дна і надр. Ця держава також має право споруджувати тут штучні острови, встановлювати бурові платформи, проводити науково-дослідні роботи та здійснювати заходи з охорони, збереження і примноження багатств природного середовища. За іншими державами збережено право свободи судноплавства, польотів над виключними економічними зонами, а також прокладання підводних трубопроводів і кабелів.

Постійно розширюється господарське використання і континентального шельфу. За нормами міжнародного права до нього зараховують 350-мильну зону від узбережжя за умови глибин, які не перевищують 200 м. Якщо ж глибини суттєво більші, то континентальний шельф не повинен простягатися більш як на 100 миль від ізобати 2500 м. Приморська держава хоча й не має жодних суверенних прав на континентальний шельф, але може використовувати доступні їй ресурси.

Надра

У визначених межах власної території та акваторії держава має виключне право на видобування корисних копалин з надр, товщі води, а також тих, які залягають на морському чи озерному дні. На основі договору-концесїї держава може на певних умовах і на певний термін передавати фізичним або юридичним особам, у тому числі й іноземним, права експлуатації власних надр. По завершенні терміну договору дія концесії припиняється.

Повітряний простір

Повітряний простір держави — розташований над територією та акваторією держави шар атмосфери (тропосфера, стратосфера й прилегла частина космічного простору). Польоти повітряних об'єктів інших держав над власною територією кожна країна дозволяє на основі спеціальних міжнародних договорів. Держава має право захищати свій повітряний простір у випадку його порушення всіма доступними їй засобами. Космічні кораблі й супутники вільно пролітають над територіями суверенних держав.

Набуття територій

Підстави для набуття територій держави:

  • Окупація (первинне набуття) — тимчасове захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і установлення військової адміністрації на захопленій території. Воєнна окупація будь-якої території не означає її переходу під суверенітет держави, що захопила.
  • Анексія — захоплення території (частини території) однієї держави збройними силами іншої держави і установлення своєї влади на захопленій території. У сучасному праві це заборонена підстава.
  • Цесія (добровільна уступка території). Під цим поняттям розуміють: передачу частини території однієї держави іншій на підставі договору; обмін територіями між державами; нейтралізовану територію; процес передачі території від однієї держави до іншої за рішенням міжнародного судового органу; завойовану територію.
  • Набуття за давністю по перебігу тривалого часу.
  • Ад'юдикація (судовий чи арбітражний присуд території держави) — територія, яка є тривалий час предметом суперечки між державами; — спосіб зміни статусу території за рішенням міжнародного судового органу; — спосіб зміни статусу території шляхом прийняття закону парламентом; — територія, якою опікується міжнародна організація; — захоплення частини території держави чи її передача за договором про перемир'я.
  • Нарощування.

Просторові характеристики держави

Основними просторовими характеристиками території держави є її розміри, конфігурація території та географічне положення. Всі ці особливості мають неабиякий вплив на значимість держави на політичній карті світу. Чим більша територія, тим значніші ресурсні можливості для розвитку країни. Водночас, якщо ця велика територія розміщена в екстремальних для життя людей і ведення господарства природних умовах, переваги нівелюються.

Велике значення має компактність та нерозірваність території держави. Так, територія США складається з трьох несуміжних між собою територій, які значно віддалені одна від одної. Існують і дуже витягнуті держави, наприклад Чилі, чи держави зі складною конфігурацією (Хорватія). Значною розірваністю території відрізняються держави, які розміщені на архіпелагах (Філіппіни, Індонезія тощо).

Див. також

Література

Посилання

У Вікісловнику є сторінка територія держави.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Terito riya derzha vi lat territorium oblast teritoriya vid terra zemlya obmezhena kordonami chastina zemnoyi kuli sho znahoditsya pid suverenitetom pevnoyi derzhavi Mizhnarodne pravoTeritoriya derzhavi v mizhnarodnomu pravi viznachena na osnovi norm mizhnarodnogo prava chastina zemnoyi poverhni suhodil vnutrishni akvatoriyi povitryanij prostir nad nimi na yaki poshiryuyetsya viklyuchnij suverenitet ciyeyi derzhavi Ce oznachaye sho pevna vidokremlena vid inshih zemna poverhnya keruyetsya tilki zakonami pevnoyi derzhavi yaka maye viklyuchne pravo koristuvatisya ciyeyu zemleyu teritoriyeyu na vlasnij rozsud Teritoriya derzhavi stanovit neobhidnu j u bilshosti vipadkiv dostatnyu materialnu operacijnu bazu dlya samogo yiyi viniknennya isnuvannya ta rozvitku Teritoriya ye pevnoyu ploshinnoyu mistkistyu yaka utrimuye na sobi vsi ob yekti derzhavi vid prirodno resursnih do lyudskih domivok Ta j same zarodzhennya derzhavi mozhlive lishe pislya vidokremlennya pevnoyi teritoriyi sho ye dovoli skladnimi procesom U mezhah teritoriyi derzhavi vidbuvayetsya neminuche kompleksne poyednannya najriznomanitnishih ob yektiv yaki pochinayut diyati yak yedinij organizm U mezhah svoyeyi teritoriyi derzhava zdijsnyuye teritorialne verhovenstvo tobto vishu i vinyatkovu vladu sho stanovit organichnu chastinu derzhavnogo suverenitetu Suchasne mizhnarodne pravo zaboronyaye nasilnicke zahoplennya chuzhih teritorij porushennya derzhavnih kordoniv vikoristannya teritoriyi bud yakoyi derzhavi bez jogo zgodi Princip teritorialnoyi cilisnosti i nedotorkannosti derzhav zakriplenij u suchasnomu mizhnarodnomu pravi yaka dopuskaye mozhlivist zmini mezh derzhavnoyi teritoriyi lishe v suvoro viznachenih vipadkah Zakonnim ye zmina mezh derzhavnoyi teritoriyi viroblena na osnovi principu samoviznachennya narodiv i nacij Mizhnarodne pravo viznaye takozh obmin peredachu abo postupku derzhavnoyi teritoriyi na dobrovilnih zasadah i v interesah rozvitku mirnih dobrosusidskih vidnosin mizh derzhavami Usi teritorialni superechki mizh derzhavami povinni virishuvatisya mirnimi zasobami SkladDo skladu teritoriyi vhodit vlasne prostir sushi a takozh ostrovi j arhipelagi u vidkritomu mori yiyi nadra do tehnichno dostupnoyi glibini kontinentalnij shelf povitryanij prostir nad zemleyu i vodnoyu teritoriyeyu vnutrishni i teritorialni vodi do 12 morskih mil Do derzhavnoyi teritoriyi pririvnyuyutsya teritoriyi posolstv morski richni povitryani i kosmichni korabli pid praporom chi znakom derzhavi vijskovi korabli kabeli ta truboprovodi prokladeni u vidkritomu mori sho z yednuyut teritoriyi derzhav tehnichni sporudi na kontinentalnomu shelfi abo v nadrah vidkritogo morya navit yaksho voni znahodyatsya u vodah abo gliboko na dni viklyuchnih morskih zon Akvatoriya Akvatoriya derzhavi vklyuchaye vsi vodi vnutrishnih richok ta ozer zatok i protok yaksho shirina ostannih ne perevishuye 24 morski mili Napriklad Turechchini nalezhat morski protoki Bosfor i Dardanelli yaki z yednuyut mizh soboyu Chorne ta Seredzemne morya Do akvatoriyi derzhavi takozh nalezhat vodi zatok limaniv buht yaki istorichno nalezhat tij chi inshij krayini napriklad Buzkij chi Dniprovskij limani Ukrayini Do akvatoriyi teritoriyi derzhavi ne vklyuchayutsya teritorialni vodi yaki viznachayutsya u 12 mil vid morskogo uzberezhzhya liniyi vidplivu Odnak cya akvatoriya perebuvaye pid povnoyu yurisdikciyeyu derzhavi do teritoriyi yakoyi vona prilyagaye Bilshe togo derzhavi nalezhit i vsya tovsha vodi teritorialnih vod ta nadra pid yih dnom Procesi globalizaciyi ta viniknennya vse novih tehnichnih mozhlivostej ekspluataciyi prileglih do okremih derzhav morskih akvatorij porodili problemi pravovogo harakteru z vikoristannya morskih chi okeanichnih prostoriv de derzhavi zdijsnyuyut vlasni povnovazhennya ekonomichnogo harakteru Tak vinikli ponyattya prilegla zona viklyuchna ekonomichna zona ta kontinentalnij shelf U prileglij zoni yaka maye shirinu 24 morski mili derzhava maye obmezheni mizhnarodnim zakonodavstvom prava dlya prijnyattya zapobizhnih zahodiv z metoyu dotrimannya vlasnih zakoniv yaki poshiryuyutsya na teritorialni vodi Do nih perevazhno nalezhit pravove regulyuvannya immigracijnih podatkovih mitnih ta inshih vidnosin z inshimi derzhavami organizaciyami ta privatnimi osobami Znachnogo poshirennya na nashij planeti nabuli viklyuchni ekonomichni zoni Yih utverdzhennya pochalosya naprikinci XX stolittya koli bagato priberezhnih derzhav rozpochali shirokomasshtabne ekonomichne osvoyennya morskih akvatorij Konvenciya z morskogo prava 1982 roku nadaye priberezhnij derzhavi v zoni 200 morskih mil vid vlasnoyi liniyi uzberezhzhya viklyuchne pravo na ekspluataciyu biologichnih i mineralnih resursiv vodi dna i nadr Cya derzhava takozh maye pravo sporudzhuvati tut shtuchni ostrovi vstanovlyuvati burovi platformi provoditi naukovo doslidni roboti ta zdijsnyuvati zahodi z ohoroni zberezhennya i primnozhennya bagatstv prirodnogo seredovisha Za inshimi derzhavami zberezheno pravo svobodi sudnoplavstva polotiv nad viklyuchnimi ekonomichnimi zonami a takozh prokladannya pidvodnih truboprovodiv i kabeliv Postijno rozshiryuyetsya gospodarske vikoristannya i kontinentalnogo shelfu Za normami mizhnarodnogo prava do nogo zarahovuyut 350 milnu zonu vid uzberezhzhya za umovi glibin yaki ne perevishuyut 200 m Yaksho zh glibini suttyevo bilshi to kontinentalnij shelf ne povinen prostyagatisya bilsh yak na 100 mil vid izobati 2500 m Primorska derzhava hocha j ne maye zhodnih suverennih prav na kontinentalnij shelf ale mozhe vikoristovuvati dostupni yij resursi Nadra U viznachenih mezhah vlasnoyi teritoriyi ta akvatoriyi derzhava maye viklyuchne pravo na vidobuvannya korisnih kopalin z nadr tovshi vodi a takozh tih yaki zalyagayut na morskomu chi ozernomu dni Na osnovi dogovoru koncesyiyi derzhava mozhe na pevnih umovah i na pevnij termin peredavati fizichnim abo yuridichnim osobam u tomu chisli j inozemnim prava ekspluataciyi vlasnih nadr Po zavershenni terminu dogovoru diya koncesiyi pripinyayetsya Povitryanij prostir Povitryanij prostir derzhavi roztashovanij nad teritoriyeyu ta akvatoriyeyu derzhavi shar atmosferi troposfera stratosfera j prilegla chastina kosmichnogo prostoru Poloti povitryanih ob yektiv inshih derzhav nad vlasnoyu teritoriyeyu kozhna krayina dozvolyaye na osnovi specialnih mizhnarodnih dogovoriv Derzhava maye pravo zahishati svij povitryanij prostir u vipadku jogo porushennya vsima dostupnimi yij zasobami Kosmichni korabli j suputniki vilno prolitayut nad teritoriyami suverennih derzhav Nabuttya teritorijPidstavi dlya nabuttya teritorij derzhavi Okupaciya pervinne nabuttya timchasove zahoplennya teritoriyi chastini teritoriyi odniyeyi derzhavi zbrojnimi silami inshoyi derzhavi i ustanovlennya vijskovoyi administraciyi na zahoplenij teritoriyi Voyenna okupaciya bud yakoyi teritoriyi ne oznachaye yiyi perehodu pid suverenitet derzhavi sho zahopila Aneksiya zahoplennya teritoriyi chastini teritoriyi odniyeyi derzhavi zbrojnimi silami inshoyi derzhavi i ustanovlennya svoyeyi vladi na zahoplenij teritoriyi U suchasnomu pravi ce zaboronena pidstava Cesiya dobrovilna ustupka teritoriyi Pid cim ponyattyam rozumiyut peredachu chastini teritoriyi odniyeyi derzhavi inshij na pidstavi dogovoru obmin teritoriyami mizh derzhavami nejtralizovanu teritoriyu proces peredachi teritoriyi vid odniyeyi derzhavi do inshoyi za rishennyam mizhnarodnogo sudovogo organu zavojovanu teritoriyu Nabuttya za davnistyu po perebigu trivalogo chasu Ad yudikaciya sudovij chi arbitrazhnij prisud teritoriyi derzhavi teritoriya yaka ye trivalij chas predmetom superechki mizh derzhavami sposib zmini statusu teritoriyi za rishennyam mizhnarodnogo sudovogo organu sposib zmini statusu teritoriyi shlyahom prijnyattya zakonu parlamentom teritoriya yakoyu opikuyetsya mizhnarodna organizaciya zahoplennya chastini teritoriyi derzhavi chi yiyi peredacha za dogovorom pro peremir ya Naroshuvannya Prostorovi harakteristiki derzhaviOsnovnimi prostorovimi harakteristikami teritoriyi derzhavi ye yiyi rozmiri konfiguraciya teritoriyi ta geografichne polozhennya Vsi ci osoblivosti mayut neabiyakij vpliv na znachimist derzhavi na politichnij karti svitu Chim bilsha teritoriya tim znachnishi resursni mozhlivosti dlya rozvitku krayini Vodnochas yaksho cya velika teritoriya rozmishena v ekstremalnih dlya zhittya lyudej i vedennya gospodarstva prirodnih umovah perevagi nivelyuyutsya Velike znachennya maye kompaktnist ta nerozirvanist teritoriyi derzhavi Tak teritoriya SShA skladayetsya z troh nesumizhnih mizh soboyu teritorij yaki znachno viddaleni odna vid odnoyi Isnuyut i duzhe vityagnuti derzhavi napriklad Chili chi derzhavi zi skladnoyu konfiguraciyeyu Horvatiya Znachnoyu rozirvanistyu teritoriyi vidriznyayutsya derzhavi yaki rozmisheni na arhipelagah Filippini Indoneziya tosho Div takozhTeritoriya Teritoriya Ukrayini Mizhnarodna teritoriya Etnichna teritoriya Spirna teritoriya AkreciyaLiteraturaGerdegen M Mizhnarodne pravo K 2011 Zadorozhnij O V Ad yudikaciya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 H O Zadorozhnij Teritorialne verhovenstvo Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 O Zadorozhnij Teritoriya derzhavna Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Yu O Nogovicina Pravonastupnictvo pri vidokremlenni chastini chastin teritoriyi derzhavi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 V S Rzhevska Teritoriyi zmina prinalezhnosti Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 ros Teritoriya derzhavi u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Mezhdunarodnoe pravo M 2000 ros Baburin S I Territoriya gosudarstva pravovye i geopoliticheskie problemy M 1997 ros Kurs mezhdunarodnogo prava V 6 t T 2 M Nauka 1967 1650 s ros Klimenko B M Gosudarstvennaya territoriya Voprosy teorii i praktika mezhdunarodnogo prava B M Klimenko M Mezhdunarodnye otnosheniya 1974 168 s ros Barsegov Yu G Territoriya v mezhdunarodnom prave Yu G Barsegov M Gosyurizdat 1958 324 s PosilannyaU Vikislovniku ye storinka teritoriya derzhavi Derzhavna teritoriya Politologichnij enciklopedichnij slovnik uklad L M Gerasina V L Pogribna I O Polishuk ta in Za red M P Trebina H Pravo 2015 DERZhAVNA TERITORIYa UKRAYiNI Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Teritorialne verhovenstvo derzhavi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Teritoriya derzhavi Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Teritoriya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1891 1892 1000 ekz

Дата публікації:
Топ