Деметрієва війна — військовий конфлікт у Греції, який тривав від 239 по 228 роки до н. е. Отримав назву від імені македонського царя Деметрія II, все правління якого припало на цю війну.
Деметрієва війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Карта Пелопоннеса з позначеними на ній Мегалополем, Аргосом, Фліунтом та Герміоною, а також Орхоменом, Мантинеєю і Тегеєю | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Ахейський союз Етолійський союз Єгипет | Македонія | ||||||
Командувачі | |||||||
Арат Сікіонський | Деметрій Антигон III |
Передумови
У 243 р. до н. е. почалась війна між Ахейським союзом та Македонією. На стороні останньої виступили етолійці, котрі за пару років до того вже мали зіткнення з ахейцями під час Етолійсько-беотійської війни. Втім, у 239 р. до н. е. відносини між союзниками різко зіпсувались. Коли належна епіротам північна Акарнанія зазнала вторгнення етолійців, новий македонський цар Деметрій II виступив на підтримку царя Епіра та взяв у дружини його доньку. В той же час, стратег Ахейського союза Арат почав шукати шляхи до примирення з Етолією та за посередництва Панталеонта зміг укласти не лише мирну угоду, але й вступити у спілку. Тепер Македонія була вимушена протистояти об'єднаним силам двох союзів.
Дії Ахейського союзу в 230-х рр. до н. е
Боротьба з Аргосом
Ахейський союз продовжив свою боротьбу з тиранами Пелопоннеса та афінянами, розпочату ще до виступу Етолії проти македонців. Зокрема, стратег ахейців Арат багато разів намагався скинути аргоського правителя Арістіппа, проте неодноразово зазнавав невдач. Під час однієї зі спроб Арат з небагатьма воїнами зміг піднятись по драбинах на стіну та перебити охоронців цієї ділянки муру. Втім, вранці тиран рушив на них свої загони, тоді як мешканці Аргоса залишились осторонь подій. Бій на стіні тривав цілий день, Арістіпп на всякий випадок вже почав готуватись до втечі та перевозити своє майно до гавані, проте Арат, не знаючи про це, не маючи ані підмоги, ані води, відступив.
В інший раз Арат вторгнувся до Арголіди та почав розоряти її. Арістіпп дав йому битву біля річки Харет (Харадрос, протікає навкола Аргоса), в якій частина ахейського війська взяла верх над аргосцями та погнала їх. В той же час, інше крило під командою Арата не змогло досягти успіху та відступило до табору. Коли більш удачливі ахейці повернулись після переслідування, вони були дуже невдоволені втраченою перемогою, що змусило Арата на наступний день знову вишикувати військо для битви. Втім, на той час сили Арістіппа лише зросли, так що ахейський стратег уклав перемир'я, поховав вбитих та відступив.
Нарешті, у 235 р до н. е. Арату вдалось отримати впевнену перемогу в битві при Клеонах, при цьому сам Арістіпп загинув під час відступу. Втім, це призвело лише до переходу Аргоса в руки його брата Арістомаха.
Приєднання Мегалополя
Іншою опорою впливу Македонії на Пелопоннесі був Мегалополь. В кінці 260-х років до н. е. під час Хремонідової війни тиран цього міста розбив одного з учасників антимакедонської ліги — Спарту (причому в битві загинув і спартанський цар). Тепер же, після перемоги Арата над аргоським тираном, правитель Мегалополя вирішив добровільно відмовитись від одноосібної влади та приєднати своє місто до Ахейського союзу. Надалі Лідіад діяв як стратег ахейців.
Боротьба за Аттику
Хоча гарнізон з Афін був виведений ще до початку війни Македонії з ахейцями (тобто до 243 р. до н. е.), проте у Аттиці стояв цілий ряд македонських залог, в тому числі у афінському порту Пірей, на острові Саламін, на мисі Суній (південне завершення Аттики), у Рамносі (східне узбережжя Аттики навпроти Евбеї), а також у Елефсіні, Філах та Панактумі.
Першу спробу захопити Пірей Арат зробив ще у 240 р. до н. е., до переходу етолійців на сторону Ахейського союзу. Надалі він неодноразово намагався зробити це, проте невдало (Плутарх писав, що «Арат … не двічі та не тричі, а багаторазово, як закоханий до нестями, зазіхав оволодіти Піреєм»). В той же час, є підстави вважати, що в першій половині 230-х рр. до н. е. македонські гарнізони покинули Елефсин, Філи та Панактум.
Битва при Філакії
У 233/232 р. до н. е. полководець Деметрія ІІ Бітій переправився до Аргосу, після чого розгромив Арата біля розташованої у Аркадії Філакії. За цим поширились чутки, що сам Арат або потрапив в полон (македонський цар навіть вислав корабель, на якому до нього повинні були доправити ахейського стратега), або загинув (начальник гарнізона Пірея Діоген послав в Коринф вимогу, щоб ахейці полишили місто, оскільки Арат мертвий).
Афіняни ж, які вперто тримали сторону македонців, при вістях про смерть провідника ахейців масово прикрасили себе вінками. Дізнавшись про це, обурений Арат виступив в похід у Аттику та підійшов до самих Афін, проте тут його все-таки вмовили не чинити мешканцям шкоди.
Не виключено, що послаблені внаслідок поразки при Філакії ахейці передали контроль етолійцям над рядом аркадійських полісів — Мантинеєю, Орхоменом і Тегеєю.
Бойові дії в Центральній Греції
Щодо подій на Пелопоннесі та в Аттиці нам чимало відомо завдяки оповіді про Арата із «Порівняльних життєписів» Плутарха. В той же час, хід бойових дій між македонцями та Етолійським союзом в збережених джерелах висвітлено доволі неповно.
У 234 р. до н. е. (на думку інших дослідників — у 233 р. до н. е.) Деметрій прибув зі своєю армією до Беотії, котра в середині попереднього десятиліття після поразки у війні з етолійцями стала частиною їх союзу. Втім, беотійці не вчинили жодного спротиву македонському царю та вийшли з етолійського об'єднання. Тоді ж була виведена з-під влади етолян Опунтська Локрида (сусідня з Беотією область на західному узбережжі протоки Воріос-Еввоікос, навпроти острова Евбея), котру передали беотійцям.
Приблизно в той же час (233 або 232 рік до н. е.) на зміну епірській царській династії Еакідів прийшла республіканська форма правління. Скориставшись цим, етолійці вторглись до північної Акарнанії (ймовірно, 231 р. до н. е.), де зустріли спротив з боку мешканців Медіона, розташованого на південь від Амбракійської затоки (відділяє Акарнанію від Епіра). Не маючи можливості допомоги обложеним у своєму місті медіонянам, Деметрій II заплатив іллірійському цареві , надіслані яким війська врятували Медіон.
Більш успішно діяли етолійці в південному Епірі, де вони змогли заволодіти областю та колишньою столицею епірських царів Амбракією (на східному та північному узбережжі Амбракійської затоки відповідно). При цьому одні дослідники відносять перехід Амбракії в руки етолійців до періоду після облоги Медіона, тоді як інші припускають, що це сталось ще в 233 р. до н. е.
Тим часом іллірійці почали спустошувати грецьке узбережжя аж до Еліди та Мессенії (західна сторона Пелопоннессу). Ахейці спільно з кількома полісами, розташованими на узбережжі Іонічного моря, виступили проти них, проте зазнали поразки у морській битві при Паксах.
Події 229 р. до н. е
У 229 р. до н. е. в Македонію вторглись дарданці (мешкали на території сучасних Косова та південної Сербії), в битві з якими загинув Деметрій II. Це спонукало афінян спробувати порвати з Македонією і вони звернулись до Арата за сприянням. Хоча останній в той рік не був обраний стратегом Ахейського союза, проте поспішив до Аттики та зміг переконати македонського полководця Діогена передати афінянам Пірей, Муніхій (ще один форт, котрий охороняв порт Афін), Саламін та Суній за плату у 150 талантів (позику у 20 талантів афінянам надав сам Арат). Втім, після цього Афіни не стали приєднуватись до Ахейської ліги, а вирішили залишитись повністю незалежними. В той же час, до союзу вступили егіняни (мешканці острова у Саронічній затоці між Аттикою та Арголідою).
Смерть Деметрія ІІ потягла за собою й остаточну втрату впливу на Пелопоннесі, де Арат зміг залякати чи переконати ще кількох тиранів відновити демократію та приєднати їх міста до Ахейського союза. Так вичнили правитель Аргоса Арістомах ІІ (надалі він був обраний стратегом на 228/227 р. до н. е.), а також Ксенон та Клеонім, тирани Герміони (південно-східне завершення Арголідського півострова) та Фліунта (неподалік від стику Арголіди, Аркадії та Сікіонії).
Полібій повідомляє, що своїми зобов'язаннями по відношенню до Македонії знехтували також мешканці Беотії, хоча це рішення викликало протистояння в самій беотійській спільноті.
Нарешті, проти Македонії повстала Фессалія, котра безпосередньо межувала з власне македонськими землями, при цьому повсталим допомагали етолійці. Як наслідок, більшість Фессалії опинилась поза контролем македонян.
Також можливо відзначити, що у все тому ж 229 р. до н. е. інший ворог грецьких союзів — іллірійці-ардієї — стали об'єктом атаки римлян (Перша Іллірійська війна), котрі вже в межах першої кампанії нанесли поразку вдові Агрона цариці .
Завершення війни
Новий македонський цар Антигон III Досон отримав країну у скрутній ситуації: дарданці грабували Пеонію, майже всі володіння у Греції були втрачені. Втім, невдовзі Антигон зміг очистити країну від дарданців, після чого рушив проти Етолійського союзу. Як повідомляє в одній зі своїх «Стратегем» Фронтін, македонському царю вдалось поставити етолійську армію у складну ситуацію: вона потерпала від голода та шукала шляхи для відступу. Антигон спеціально відкрив дорогу для втечі, проте, коли супротивник знаходився на марші, наздогнав його та завдав важкої поразки.
Перемогою над етолійцями Антигон поставив крапку у Деметрієвій війні. Хоча всі македонські володіння в Аттиці та на Пелопоннесі були втрачені, йому вдалось повернути під свій контроль Фессалію. Повоєнна ситуація була достатньо стабільною, щоб македонський цар зміг в 228 або 227 році до н. е. здійснити морську експедицію до Малої Азії, де він взяв під опіку карійського династа Олімпіка.
Беотійці та етолійці були послаблені звільненням від їх влади Опунтської Локриди та Фокіди. Що стосується Ахейського союзу, то невдовзі після звільнення Пелопоннесу від тиранічних режимів він був втягнутий у важку боротьбу зі спартанським царем Клеоменом.
Див. також
Примітки
- Hammond, Nicholas Geoffrey Lemprière; Griffith, Guy Thompson; Walbank, Frank William (1972). A History of Macedonia (англ.). Clarendon Press. ISBN .
- Dixon, Michael D. (27 червня 2014). Late Classical and Early Hellenistic Corinth: 338-196 BC (англ.). Routledge. ISBN .
- Mackil, Emily (5 квітня 2016). Creating a Common Polity: Religion, Economy, and Politics in the Making of the Greek Koinon (англ.). Univ of California Press. ISBN .
- . www.livius.org. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 18 грудня 2019.
- Waterfield, Robin (19 квітня 2018). Creators, Conquerors, and Citizens: A History of Ancient Greece (англ.). Oxford University Press. ISBN .
- Waterfield, Robin (2018). Creators, Conquerors, and Citizens: A History of Ancient Greece (англ.). Oxford University Press. ISBN .
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Demetriyeva vijna vijskovij konflikt u Greciyi yakij trivav vid 239 po 228 roki do n e Otrimav nazvu vid imeni makedonskogo carya Demetriya II vse pravlinnya yakogo pripalo na cyu vijnu Demetriyeva vijnaKarta Peloponnesa z poznachenimi na nij Megalopolem Argosom Fliuntom ta Germionoyu a takozh Orhomenom Mantineyeyu i Tegeyeyu Karta Peloponnesa z poznachenimi na nij Megalopolem Argosom Fliuntom ta Germionoyu a takozh Orhomenom Mantineyeyu i TegeyeyuData 239 do n e 227 do n e Misce Greciya KariyaRezultat neviznachenijStoroniAhejskij soyuz Etolijskij soyuz Yegipet MakedoniyaKomanduvachiArat Sikionskij Demetrij Antigon IIIPeredumoviU 243 r do n e pochalas vijna mizh Ahejskim soyuzom ta Makedoniyeyu Na storoni ostannoyi vistupili etolijci kotri za paru rokiv do togo vzhe mali zitknennya z ahejcyami pid chas Etolijsko beotijskoyi vijni Vtim u 239 r do n e vidnosini mizh soyuznikami rizko zipsuvalis Koli nalezhna epirotam pivnichna Akarnaniya zaznala vtorgnennya etolijciv novij makedonskij car Demetrij II vistupiv na pidtrimku carya Epira ta vzyav u druzhini jogo donku V toj zhe chas strateg Ahejskogo soyuza Arat pochav shukati shlyahi do primirennya z Etoliyeyu ta za poserednictva Pantaleonta zmig uklasti ne lishe mirnu ugodu ale j vstupiti u spilku Teper Makedoniya bula vimushena protistoyati ob yednanim silam dvoh soyuziv Diyi Ahejskogo soyuzu v 230 h rr do n eBorotba z Argosom Ahejskij soyuz prodovzhiv svoyu borotbu z tiranami Peloponnesa ta afinyanami rozpochatu she do vistupu Etoliyi proti makedonciv Zokrema strateg ahejciv Arat bagato raziv namagavsya skinuti argoskogo pravitelya Aristippa prote neodnorazovo zaznavav nevdach Pid chas odniyeyi zi sprob Arat z nebagatma voyinami zmig pidnyatis po drabinah na stinu ta perebiti ohoronciv ciyeyi dilyanki muru Vtim vranci tiran rushiv na nih svoyi zagoni todi yak meshkanci Argosa zalishilis ostoron podij Bij na stini trivav cilij den Aristipp na vsyakij vipadok vzhe pochav gotuvatis do vtechi ta perevoziti svoye majno do gavani prote Arat ne znayuchi pro ce ne mayuchi ani pidmogi ani vodi vidstupiv V inshij raz Arat vtorgnuvsya do Argolidi ta pochav rozoryati yiyi Aristipp dav jomu bitvu bilya richki Haret Haradros protikaye navkola Argosa v yakij chastina ahejskogo vijska vzyala verh nad argoscyami ta pognala yih V toj zhe chas inshe krilo pid komandoyu Arata ne zmoglo dosyagti uspihu ta vidstupilo do taboru Koli bilsh udachlivi ahejci povernulis pislya peresliduvannya voni buli duzhe nevdovoleni vtrachenoyu peremogoyu sho zmusilo Arata na nastupnij den znovu vishikuvati vijsko dlya bitvi Vtim na toj chas sili Aristippa lishe zrosli tak sho ahejskij strateg uklav peremir ya pohovav vbitih ta vidstupiv Nareshti u 235 r do n e Aratu vdalos otrimati vpevnenu peremogu v bitvi pri Kleonah pri comu sam Aristipp zaginuv pid chas vidstupu Vtim ce prizvelo lishe do perehodu Argosa v ruki jogo brata Aristomaha Priyednannya Megalopolya Inshoyu oporoyu vplivu Makedoniyi na Peloponnesi buv Megalopol V kinci 260 h rokiv do n e pid chas Hremonidovoyi vijni tiran cogo mista rozbiv odnogo z uchasnikiv antimakedonskoyi ligi Spartu prichomu v bitvi zaginuv i spartanskij car Teper zhe pislya peremogi Arata nad argoskim tiranom pravitel Megalopolya virishiv dobrovilno vidmovitis vid odnoosibnoyi vladi ta priyednati svoye misto do Ahejskogo soyuzu Nadali Lidiad diyav yak strateg ahejciv Borotba za Attiku Hocha garnizon z Afin buv vivedenij she do pochatku vijni Makedoniyi z ahejcyami tobto do 243 r do n e prote u Attici stoyav cilij ryad makedonskih zalog v tomu chisli u afinskomu portu Pirej na ostrovi Salamin na misi Sunij pivdenne zavershennya Attiki u Ramnosi shidne uzberezhzhya Attiki navproti Evbeyi a takozh u Elefsini Filah ta Panaktumi Pershu sprobu zahopiti Pirej Arat zrobiv she u 240 r do n e do perehodu etolijciv na storonu Ahejskogo soyuzu Nadali vin neodnorazovo namagavsya zrobiti ce prote nevdalo Plutarh pisav sho Arat ne dvichi ta ne trichi a bagatorazovo yak zakohanij do nestyami zazihav ovoloditi Pireyem V toj zhe chas ye pidstavi vvazhati sho v pershij polovini 230 h rr do n e makedonski garnizoni pokinuli Elefsin Fili ta Panaktum Bitva pri Filakiyi U 233 232 r do n e polkovodec Demetriya II Bitij perepravivsya do Argosu pislya chogo rozgromiv Arata bilya roztashovanoyi u Arkadiyi Filakiyi Za cim poshirilis chutki sho sam Arat abo potrapiv v polon makedonskij car navit vislav korabel na yakomu do nogo povinni buli dopraviti ahejskogo stratega abo zaginuv nachalnik garnizona Pireya Diogen poslav v Korinf vimogu shob ahejci polishili misto oskilki Arat mertvij Afinyani zh yaki vperto trimali storonu makedonciv pri vistyah pro smert providnika ahejciv masovo prikrasili sebe vinkami Diznavshis pro ce oburenij Arat vistupiv v pohid u Attiku ta pidijshov do samih Afin prote tut jogo vse taki vmovili ne chiniti meshkancyam shkodi Ne viklyucheno sho poslableni vnaslidok porazki pri Filakiyi ahejci peredali kontrol etolijcyam nad ryadom arkadijskih polisiv Mantineyeyu Orhomenom i Tegeyeyu Bojovi diyi v Centralnij GreciyiRegioni centralnoyi ta pivdennoyi Greciyi U centralnij Greciyi poznacheni Akarnaniya Etoliya Fokida Fessaliya Opuntska Lokrida yak LOCRIS OP Beotiya ta Attika Na pivostrovi Peloponnes poznacheni Messeniya Elida Arkadiya Argolida Shodo podij na Peloponnesi ta v Attici nam chimalo vidomo zavdyaki opovidi pro Arata iz Porivnyalnih zhittyepisiv Plutarha V toj zhe chas hid bojovih dij mizh makedoncyami ta Etolijskim soyuzom v zberezhenih dzherelah visvitleno dovoli nepovno U 234 r do n e na dumku inshih doslidnikiv u 233 r do n e Demetrij pribuv zi svoyeyu armiyeyu do Beotiyi kotra v seredini poperednogo desyatilittya pislya porazki u vijni z etolijcyami stala chastinoyu yih soyuzu Vtim beotijci ne vchinili zhodnogo sprotivu makedonskomu caryu ta vijshli z etolijskogo ob yednannya Todi zh bula vivedena z pid vladi etolyan Opuntska Lokrida susidnya z Beotiyeyu oblast na zahidnomu uzberezhzhi protoki Vorios Evvoikos navproti ostrova Evbeya kotru peredali beotijcyam Priblizno v toj zhe chas 233 abo 232 rik do n e na zminu epirskij carskij dinastiyi Eakidiv prijshla respublikanska forma pravlinnya Skoristavshis cim etolijci vtorglis do pivnichnoyi Akarnaniyi jmovirno 231 r do n e de zustrili sprotiv z boku meshkanciv Mediona roztashovanogo na pivden vid Ambrakijskoyi zatoki viddilyaye Akarnaniyu vid Epira Ne mayuchi mozhlivosti dopomogi oblozhenim u svoyemu misti medionyanam Demetrij II zaplativ illirijskomu carevi nadislani yakim vijska vryatuvali Medion Bilsh uspishno diyali etolijci v pivdennomu Epiri de voni zmogli zavoloditi oblastyu ta kolishnoyu stoliceyu epirskih cariv Ambrakiyeyu na shidnomu ta pivnichnomu uzberezhzhi Ambrakijskoyi zatoki vidpovidno Pri comu odni doslidniki vidnosyat perehid Ambrakiyi v ruki etolijciv do periodu pislya oblogi Mediona todi yak inshi pripuskayut sho ce stalos she v 233 r do n e Tim chasom illirijci pochali spustoshuvati grecke uzberezhzhya azh do Elidi ta Messeniyi zahidna storona Peloponnessu Ahejci spilno z kilkoma polisami roztashovanimi na uzberezhzhi Ionichnogo morya vistupili proti nih prote zaznali porazki u morskij bitvi pri Paksah Podiyi 229 r do n eU 229 r do n e v Makedoniyu vtorglis dardanci meshkali na teritoriyi suchasnih Kosova ta pivdennoyi Serbiyi v bitvi z yakimi zaginuv Demetrij II Ce sponukalo afinyan sprobuvati porvati z Makedoniyeyu i voni zvernulis do Arata za spriyannyam Hocha ostannij v toj rik ne buv obranij strategom Ahejskogo soyuza prote pospishiv do Attiki ta zmig perekonati makedonskogo polkovodcya Diogena peredati afinyanam Pirej Munihij she odin fort kotrij ohoronyav port Afin Salamin ta Sunij za platu u 150 talantiv poziku u 20 talantiv afinyanam nadav sam Arat Vtim pislya cogo Afini ne stali priyednuvatis do Ahejskoyi ligi a virishili zalishitis povnistyu nezalezhnimi V toj zhe chas do soyuzu vstupili eginyani meshkanci ostrova u Saronichnij zatoci mizh Attikoyu ta Argolidoyu Smert Demetriya II potyagla za soboyu j ostatochnu vtratu vplivu na Peloponnesi de Arat zmig zalyakati chi perekonati she kilkoh tiraniv vidnoviti demokratiyu ta priyednati yih mista do Ahejskogo soyuza Tak vichnili pravitel Argosa Aristomah II nadali vin buv obranij strategom na 228 227 r do n e a takozh Ksenon ta Kleonim tirani Germioni pivdenno shidne zavershennya Argolidskogo pivostrova ta Fliunta nepodalik vid stiku Argolidi Arkadiyi ta Sikioniyi Polibij povidomlyaye sho svoyimi zobov yazannyami po vidnoshennyu do Makedoniyi znehtuvali takozh meshkanci Beotiyi hocha ce rishennya viklikalo protistoyannya v samij beotijskij spilnoti Nareshti proti Makedoniyi povstala Fessaliya kotra bezposeredno mezhuvala z vlasne makedonskimi zemlyami pri comu povstalim dopomagali etolijci Yak naslidok bilshist Fessaliyi opinilas poza kontrolem makedonyan Takozh mozhlivo vidznachiti sho u vse tomu zh 229 r do n e inshij vorog greckih soyuziv illirijci ardiyeyi stali ob yektom ataki rimlyan Persha Illirijska vijna kotri vzhe v mezhah pershoyi kampaniyi nanesli porazku vdovi Agrona carici Zavershennya vijniAntioh III Doson Novij makedonskij car Antigon III Doson otrimav krayinu u skrutnij situaciyi dardanci grabuvali Peoniyu majzhe vsi volodinnya u Greciyi buli vtracheni Vtim nevdovzi Antigon zmig ochistiti krayinu vid dardanciv pislya chogo rushiv proti Etolijskogo soyuzu Yak povidomlyaye v odnij zi svoyih Strategem Frontin makedonskomu caryu vdalos postaviti etolijsku armiyu u skladnu situaciyu vona poterpala vid goloda ta shukala shlyahi dlya vidstupu Antigon specialno vidkriv dorogu dlya vtechi prote koli suprotivnik znahodivsya na marshi nazdognav jogo ta zavdav vazhkoyi porazki Peremogoyu nad etolijcyami Antigon postaviv krapku u Demetriyevij vijni Hocha vsi makedonski volodinnya v Attici ta na Peloponnesi buli vtracheni jomu vdalos povernuti pid svij kontrol Fessaliyu Povoyenna situaciya bula dostatno stabilnoyu shob makedonskij car zmig v 228 abo 227 roci do n e zdijsniti morsku ekspediciyu do Maloyi Aziyi de vin vzyav pid opiku karijskogo dinasta Olimpika Beotijci ta etolijci buli poslableni zvilnennyam vid yih vladi Opuntskoyi Lokridi ta Fokidi Sho stosuyetsya Ahejskogo soyuzu to nevdovzi pislya zvilnennya Peloponnesu vid tiranichnih rezhimiv vin buv vtyagnutij u vazhku borotbu zi spartanskim carem Kleomenom Div takozhVijna Ahejskogo soyuza z Makedoniyeyu Kleomenova vijna Vijna ardiyeyiv z grekami Karijska ekspediciya Antigona IIIPrimitkiHammond Nicholas Geoffrey Lempriere Griffith Guy Thompson Walbank Frank William 1972 A History of Macedonia angl Clarendon Press ISBN 978 0 19 814815 9 Dixon Michael D 27 chervnya 2014 Late Classical and Early Hellenistic Corinth 338 196 BC angl Routledge ISBN 978 1 317 67648 5 Mackil Emily 5 kvitnya 2016 Creating a Common Polity Religion Economy and Politics in the Making of the Greek Koinon angl Univ of California Press ISBN 978 0 520 29083 9 www livius org Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 18 grudnya 2019 Waterfield Robin 19 kvitnya 2018 Creators Conquerors and Citizens A History of Ancient Greece angl Oxford University Press ISBN 978 0 19 872788 0 Waterfield Robin 2018 Creators Conquerors and Citizens A History of Ancient Greece angl Oxford University Press ISBN 978 0 19 023430 0 DzherelaPlutarh Porivnyalni zhittyepisi Arat Polibij Istoriya Frontin Strategemi