Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Двір значення Двір це ділянка землі яка безпосередньо примикає до о

Двір

Двір
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Двір (значення).

Двір — це ділянка землі, яка безпосередньо примикає до однієї чи кількох будівель. Двір може бути закритим або відкритим.

image
С. І. Васильківський «Козацький двір», XIX ст.
image
Передній дворик
image
Задній двір

Існує ряд похідних слів і лексем, які зазвичай пов'язані з певним використанням або типом будівлі. Деякі з них можуть бути архаїчними або мало вживаними зараз. Прикладами таких слів є: дворик, надвір'я, комірний двір, хмільний двір, «двірець; малий двір, палац», «приміщення для дворових людей», теремний двор, «королівський і ін. двір», «царедворець, придворний», «придворні пани», , вілла, подвір'я, тюремний двір, «двірець; вокзал», залізничний двір, «садиба у передмісті», «місце за дворами», «простір, замкнутий воротами, загорода».

Походження слова

Двір має етимологічний зв'язок з давньоіндійським словом dvãram «ворота»; з індоєвропейським dhu̯or- з первісним значенням «простір, замкнений воротами, загорода».

В англійській мові слово походить від того самого лінгвістичного кореня, що й слово сад, і має багато однакових значень. Слово «двір» походить від англосаксонського geard, порівняйте «jardin» (французьке), яке має германське походження (порівняйте франконське слово «gardo»), «сад» (англо-нормандське Gardin, німецьке Garten) і давньоскандинавське garðr, латинське hortus = «сад».

Наприкінці праслов'янської спільноти поблизу житла почали зводити будівлі для домашніх тварин: xlěvъ «хлів», obora «обора», konura «конура», kotṷхъ «хлів для дрібної худоби; свинарник», а простір навколо дому з усіма іншими будівлями і подвір'ям, який обносили тином, утворював двір (dvorъ).

Застосування терміну

  • Селянська садиба. Двір — «сільська хата з усім господарством при ній». Подвір'я — «хата разом з усіма господарськими будівлями; індивідуальне селянське господарство». Садиба — «житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом є окремим господарством». Розподіл усіх приміщень на території двору був обумовлений господарськими вимогами, а також особливостями рельєфу садиби. За часів середньовіччя — власне господарство феодала. Двір, дво́рище — у XIV—XVII століттях — це форма сімейного та територі­ально-господарського устрою ук­раїнського селянства, що об'єдну­вала кілька селянських госпо­дарств; пізніше — індивідуальне господарство, тобто господарська ділянка, на якій розміщено житло­ве приміщення, садибні будівлі, та місце біля них (часто відгородже­не). В XIX — на початку XX ст особливості облаштування двору та господарських будівель в Україні відігравали велику роль в житті кожного українця. За формою розташування житла та господарських споруд український двір мав три основні типи забудови — вільний, зімкнутий та замкнений. Вільний тип забудови поділявся ще на Г- та П-подібний варіанти забудови, де всі елементи двору в плані утворювали відповідну літеру. Традиційні елементи двору в різних районах України називались по-різному. Наприклад, двори із суцільним замкненим взаємозв'язком мали назви «окружний двір», «круглий двір», «підварок» — на Поліссі; «заєзд», «замкнений» — на Поділлі; «хата у брамах», «гражда» — на Гуцульщині; «хутір», «зимівник», «козацький двір» — на Півдні. На Гуцульщині двір-ґражда являв собою замкнуту структуру, утворену житловою будовою і господарськими спорудами. В радянські часи Двір був одиницею обліку господарств у селі, колгоспі. В даний час застосовується поняття домогосподарство.
Прислів'я, мовні звороти
  • Ні кола, ні (ані) двора — зовсім нічого не має
  • Прохідний двір — місце, установа, куди можна вільно потрапити і так само вільно піти
  • Нехай кожний дбає про власний двір — про тих, хто дбає не про власні справи, а судить інших
  • Свій двір мете, а на чужий сміття кидає — виправдовує своїх, осуджує чужих
  • Горе дворові, де корова наказує волові — погано в господі, де жінка командує чоловіком
  • Бодай тобі двір заріс! — зле побажання господареві
  • У панських дворах великі вікна, та мало світла
  • До двора брама широка, а з двора — вузька — прийняти можуть ласкаво, але невідомо, як і з чим випровадять
  • Подвір'я — «приміщення для тварин, реманенту, різних матеріалів і т. ін». Сарай, хлів.
  • Заїжджий двір, Прохідний двір.
  • «В історичному значенні "Присадибне господарство землевласника — поміщика, монастиря і т. ін.; маєток", а в переносному значенні "Поміщик і його оточення"».
  • «В історичному значенні "Виробнича одиниця — завод, майстерня"».
  • Гарматний двір.
  • «Монетний двір — підприємство, що карбує монети та виготовляє інші державні знаки».
  • Гостиний двір — в середньовіччі — узагальнений термін для залів: «критий ринок» або «торговий центр». Ці структури об'єднували невеликі крамниці, куди купці з інших міст могли у встановлений час приходити продавати свої товари. Найвідомішим є Санкт-Петербурзький Гостиний двір, розташований на Невському проспекті. Московський Гостиний двір знаходиться поруч з Червоною площею, за ГУМом .

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с. (Двір, див.стор.:18. Доступ[недоступне посилання])
  2. Толочко П.П. КИЇВСЬКА РУСЬ, становлення та розвиток ядра держави [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во "Наукова думка", 2007. — 528 с.: іл.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kyivska_Rus
  3. Лучик В.В. Вступ до слов'янської філології: підручник. Київ: Академія, 2008. (стор.: 166)
  4. Подвір'я // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Двір // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Вечерський В.В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: АРХІТЕКТУРА (Народна сакральна архітектура) [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.
  7. Садиба // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  8. . Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 2 червня 2017.
  9. Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 204 с.
  10. Жайворонок В. В. Двір // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 169-170.

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dvir znachennya Dvir ce dilyanka zemli yaka bezposeredno primikaye do odniyeyi chi kilkoh budivel Dvir mozhe buti zakritim abo vidkritim S I Vasilkivskij Kozackij dvir XIX st Perednij dvorik Zadnij dvir Isnuye ryad pohidnih sliv i leksem yaki zazvichaj pov yazani z pevnim vikoristannyam abo tipom budivli Deyaki z nih mozhut buti arhayichnimi abo malo vzhivanimi zaraz Prikladami takih sliv ye dvorik nadvir ya komirnij dvir hmilnij dvir dvirec malij dvir palac primishennya dlya dvorovih lyudej teremnij dvor korolivskij i in dvir caredvorec pridvornij pridvorni pani villa podvir ya tyuremnij dvir dvirec vokzal zaliznichnij dvir sadiba u peredmisti misce za dvorami prostir zamknutij vorotami zagoroda Pohodzhennya slovaDvir maye etimologichnij zv yazok z davnoindijskim slovom dvaram vorota z indoyevropejskim dhu or z pervisnim znachennyam prostir zamknenij vorotami zagoroda V anglijskij movi slovo pohodit vid togo samogo lingvistichnogo korenya sho j slovo sad i maye bagato odnakovih znachen Slovo dvir pohodit vid anglosaksonskogo geard porivnyajte jardin francuzke yake maye germanske pohodzhennya porivnyajte frankonske slovo gardo sad anglo normandske Gardin nimecke Garten i davnoskandinavske gardr latinske hortus sad Naprikinci praslov yanskoyi spilnoti poblizu zhitla pochali zvoditi budivli dlya domashnih tvarin xlev hliv obora obora konura konura kotṷh hliv dlya dribnoyi hudobi svinarnik a prostir navkolo domu z usima inshimi budivlyami i podvir yam yakij obnosili tinom utvoryuvav dvir dvor Zastosuvannya terminuPodvir ya obnesena ogorozheyu abo otochena budivlyami dilyanka zemli kolo hati domu i t in dvir Ce stosuyetsya atriumiv peristiliv patio kluatriv Zemelnij nadil sadibi Dvir gospodarska dilyanka na yakij rozmisheni sadibni budivli ta misce bilya nih chasto vidgorodzhene Tipologiya budivel i sporud narodnoyi arhitekturi vklyuchaye zhitlo hati postijne zhitlo kolibi sezonne zhitlo kureni timchasove zhitlo gospodarski sporudi sho utvoryuvali kompleks dvoru komoru pogrib stajnyu hliv sazh kurnik Klunya j tik rozmishalis okremo vid dvoru na gorodi virobnichi sporudi mlini vitryaki tartaki suknovalni olijni kruporushki kuzni gromadski budivli shkoli silski upravi korchmi gamazeyi cerkovni budivli cerkvi kaplici dzvinici Selyanska sadiba Dvir silska hata z usim gospodarstvom pri nij Podvir ya hata razom z usima gospodarskimi budivlyami individualne selyanske gospodarstvo Sadiba zhitlovij budinok ta gospodarski budivli z prileglimi do nih sadom i gorodom sho razom ye okremim gospodarstvom Rozpodil usih primishen na teritoriyi dvoru buv obumovlenij gospodarskimi vimogami a takozh osoblivostyami relyefu sadibi Za chasiv serednovichchya vlasne gospodarstvo feodala Dvir dvo rishe u XIV XVII stolittyah ce forma simejnogo ta teritori alno gospodarskogo ustroyu uk rayinskogo selyanstva sho ob yednu vala kilka selyanskih gospo darstv piznishe individualne gospodarstvo tobto gospodarska dilyanka na yakij rozmisheno zhitlo ve primishennya sadibni budivli ta misce bilya nih chasto vidgorodzhe ne V XIX na pochatku XX st osoblivosti oblashtuvannya dvoru ta gospodarskih budivel v Ukrayini vidigravali veliku rol v zhitti kozhnogo ukrayincya Za formoyu roztashuvannya zhitla ta gospodarskih sporud ukrayinskij dvir mav tri osnovni tipi zabudovi vilnij zimknutij ta zamknenij Vilnij tip zabudovi podilyavsya she na G ta P podibnij varianti zabudovi de vsi elementi dvoru v plani utvoryuvali vidpovidnu literu Tradicijni elementi dvoru v riznih rajonah Ukrayini nazivalis po riznomu Napriklad dvori iz sucilnim zamknenim vzayemozv yazkom mali nazvi okruzhnij dvir kruglij dvir pidvarok na Polissi zayezd zamknenij na Podilli hata u bramah grazhda na Guculshini hutir zimivnik kozackij dvir na Pivdni Na Guculshini dvir grazhda yavlyav soboyu zamknutu strukturu utvorenu zhitlovoyu budovoyu i gospodarskimi sporudami V radyanski chasi Dvir buv odiniceyu obliku gospodarstv u seli kolgospi V danij chas zastosovuyetsya ponyattya domogospodarstvo Prisliv ya movni zvoroti Ni kola ni ani dvora zovsim nichogo ne maye Prohidnij dvir misce ustanova kudi mozhna vilno potrapiti i tak samo vilno piti Nehaj kozhnij dbaye pro vlasnij dvir pro tih hto dbaye ne pro vlasni spravi a sudit inshih Svij dvir mete a na chuzhij smittya kidaye vipravdovuye svoyih osudzhuye chuzhih Gore dvorovi de korova nakazuye volovi pogano v gospodi de zhinka komanduye cholovikom Bodaj tobi dvir zaris zle pobazhannya gospodarevi U panskih dvorah veliki vikna ta malo svitla Do dvora brama shiroka a z dvora vuzka prijnyati mozhut laskavo ale nevidomo yak i z chim viprovadyat Podvir ya primishennya dlya tvarin remanentu riznih materialiv i t in Saraj hliv Zayizhdzhij dvir Prohidnij dvir V istorichnomu znachenni Prisadibne gospodarstvo zemlevlasnika pomishika monastirya i t in mayetok a v perenosnomu znachenni Pomishik i jogo otochennya V istorichnomu znachenni Virobnicha odinicya zavod majsternya Garmatnij dvir Monetnij dvir pidpriyemstvo sho karbuye moneti ta vigotovlyaye inshi derzhavni znaki Gostinij dvir v serednovichchi uzagalnenij termin dlya zaliv kritij rinok abo torgovij centr Ci strukturi ob yednuvali neveliki kramnici kudi kupci z inshih mist mogli u vstanovlenij chas prihoditi prodavati svoyi tovari Najvidomishim ye Sankt Peterburzkij Gostinij dvir roztashovanij na Nevskomu prospekti Moskovskij Gostinij dvir znahoditsya poruch z Chervonoyu plosheyu za GUMom PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s Dvir div stor 18 Dostup nedostupne posilannya Tolochko P P KIYiVSKA RUS stanovlennya ta rozvitok yadra derzhavi Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 4 Ka Kom Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2007 528 s il Rezhim dostupu http www history org ua termin Kyivska Rus Luchik V V Vstup do slov yanskoyi filologiyi pidruchnik Kiyiv Akademiya 2008 ISBN 978 966 580 262 4 stor 166 Podvir ya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Dvir Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vecherskij V V UKRAYiNA DERZhAVA ARHITEKTURA Narodna sakralna arhitektura Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Sadiba Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Arhiv originalu za 11 lipnya 2018 Procitovano 2 chervnya 2017 Timochko N O Ekonomichna istoriya Ukrayini Navch posib K KNEU 2005 204 s ISBN 966 574 759 2 Zhajvoronok V V Dvir Znaki ukrayinskoyi etnokulturi Slovnik dovidnik K Dovira 2006 S 169 170 Div takozhOsobiste selyanske gospodarstvo Dvorovi lyudi sluzhebne naselennya

Дата публікації:
Топ