Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гіссен Габре фр Hissène Habré 13 вересня 1942 24 серпня 2021 чадський військовий і політичний діяч Прем єр міністр Чаду

Гіссен Габре

Гіссен Габре

Гіссен Габре (фр. Hissène Habré; 13 вересня 1942 — 24 серпня 2021) — чадський військовий і політичний діяч, Прем'єр-міністр Чаду (1978—1979), Президент Чаду (1982—1990). Наприкінці 1960-х перейшов на бік повстанців з , і до середини 1970-х очолив одну з їхніх фракцій; в результаті тривалої громадянської війни в 1988 році утвердився як президент країни, але був повалений через три роки Ідрісом Дебі. Втік за кордон і був звинувачений у порушеннях прав людини в таких розмірах, що прозваний «африканським Піночетом».

Гіссен Габре
араб. حُسين حبري‎
image
Народився13 серпня 1942(1942-08-13)[3]
Фая-Ларжо, d, Французька Екваторіальна Африка
Помер24 серпня 2021(2021-08-24)[1][2] (79 років)
Дакар, Сенегал
·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[1][4]
Похованняd[5]
Країнаimage Чад
Діяльністьполітик, військовослужбовець
Alma materІнститут політичних досліджень, d і d
Знання мовфранцузька і арабська
УчасникЛівійсько-чадський конфлікт, Війна «Тойот» і d
Роки активності1972 — 1990
Посадаd і d
Партіяd (1984), d (1990) і d (1984)
Конфесіяіслам
Нагороди
image

Життєпис

Ранні роки

Гіссен Габре народився в 1942 році в Файо Ларжо (наразі північ Чаду) в родині пастуха з народності тубу. У 1963 році Габре став заступником префекта Муссоро. За допомогою французької колоніальної адміністрації він в 1963 році був відправлений на навчання в Паризький університет (Інститут державного права) вивчати соціальні науки.

Громадянська війна

Повернувшись на батьківщину в 1971 році, працював у системі Міністерства закордонних справ Чаду. У той час в Чаді повним ходом що представляли інтереси мусульманської Півночі країни угруповань (ФРОЛІНА/ФРОЛІНАТ) і Національного фронту Чаду проти режиму президента Франсуа Томбалбай. Останній вирішив використовувати Гіссен Габре як посередника й відправив його на переговори до тодішнього лідера ФРОЛІНАТ Абба Сіддікі. Замість того Габре приєднався до повстанців. У 1972—1976 рр. він був керівником збройних сил півночі (2-ї армії ФРОЛІНА).

Гіссен Габре вперше привернув увагу міжнародної громадськості, коли він на чолі з менш ніж 500 бійцями атакували місто Бардаї і захопили двох європейських заручників (громадянина Німеччини Christophe Stalwen і француженку Francoise Claustre), зажадавши за них викуп у розмірі 10 млн франків. Німеччина заплатила викуп за Stalwen, але Франція цього робити не стала, і Francoise Claustre була у заручниках до 1977 року.

Ескалація війни

У 1969 році до влади в сусідній Лівії прийшов полковник Муаммар Каддафі, який вирішив підтримати повстанців Чаду. Крім того Лівія претендувала на багату ураном і нафтою смугу Аузу. Підставою для цього став невиконаний італо-французький договір від 1935 року про перехід території Ауза до складу Триполітанії (тоді — італійської колонії). Активне втручання Триполі у внутрішні справи Чаду викликали розкол в таборі заколотників. Уеддей орієнтувався на Лівію, а Габре, який був призначений в 1972 році головою Ради командування Збройних сил півночі (ФАН), створеного зі складу командування 2-ї армії ФРОЛІНА, навпаки, відкидав всі домагання Триполі на смугу Аузу.

У квітні 1975 року в країні стався , в ході якого був убитий президент Томбалбай, а на його місце прийшов Фелікс Маллум. У наступному році Гіссен порвав усі відносини з Уеддеєм і з усією своєю армією перейшов на сторону Маллума. 29 серпня 1978 року він став прем'єр-міністром Чаду, але в грудні союз з Маллум було скасовано, і обстановка в країні знову різко загострилася. У лютому наступного року за результатами переговорів президентом країни став Гукуні Уеддей, якого незабаром змінив , віце-президентом — Абдель-Кадер Камуге, а міністром оборони Тимчасового уряду національної єдності — Гіссен Габре. У листопаді 1979 року Гіссен Габре зайняв посаду державного міністра національної оборони в Перехідному уряді національної єдності Гукуні Уеддея.

21 березня 1980 року вірні Гіссен Габре частини Збройних сил півночі зробили спробу відсторонити від влади Гукуні Уеддея і нейтралізувати вірні йому Народні збройні сили. Громадянська війна відновилася з новою силою. 27 квітня уряд зняв Габре з посади міністра «за бунтівні дії», але бої тривали до кінця року. Уеддей звернувся за допомогою до Лівії, і 15 грудня його уряд встановив повний контроль над Нджаменою. Об'єднані сили вірних уряду угруповань і лівійської армії витіснили підрозділи Гіссен Габре до суданського кордону. Габре довелося втекти з Нджамени в Камерун, а потім перебратися в Судан, де він продовжував вести збройну боротьбу. Наприкінці 1981 року його армія почала наступ з території Судану і 7 червня 1982 року війська Габре з боєм взяли столицю країни Нджамену, після чого він проголосив себе президентом країни.

Президент

Втручання Лівії

Докладніше: Лівійсько-чадський конфлікт

Сполучені Штати підтримали Гіссен Габре на противагу Лівії та надавали йому фінансову і військову допомогу. На початку наступного року армія Гукуні Уеддея за підтримки Лівії почала наступ з північних районів країни. На допомогу Гіссену Габре прийшли підрозділи Франції і війська Заїру, яким вдалося зупинити наступ супротивника.

Репресії

Прийшовши до влади, Гіссен почав жорстоко розправлятися з політичними супротивниками. Племена, які на його думку представляли істотну загрозу для режиму, піддавалися переслідуванню. За свою жорстокість Гіссен Габре отримав прізвисько «Африканський Піночет». Правозахисні організації звинувачували Габре в порушеннях прав людини. У роки свого правління він стикався з постійною загрозою повстання, але Міжнародна амністія заявляє, що це не є виправданням його репресій: «Уряд Чаду проводив цілеспрямовану політику терору, з тим щоб перешкоджати опозиції в будь-якому роді». Ще в 1983 і 1984 рр. міжнародна амністія викликала свою заклопотаність у зв'язку з позасудовими стратами і зникненнями людей в підконтрольних армії Габре районах. Human Rights Watch наводить відомості, що поліція і війська Габре проводили етнічні чистки серед етнічних груп сара (1984), (1987) і загава (1989). Точна кількість жертв за роки правління Габре не відомо. У 1992 році Спеціальна комісія звинуватила Гіссен Габре відповідальним за вбивства 40 тис. осіб і 200 тис. випадків катувань. Свідки описуються страшні тортури із застосуванням електрошоку, опіком сигарет. Наводяться також відомості, що кати вставляли вихлопну трубу будь-якого транспорту своїм жертвам в рот, а потім приводили її в дію

Повалення

У квітні 1989 року два офіцери чадської армії Гасан Діямосс і Ідріс Дебі за підтримки міністра внутрішніх справ Брахіма Махамот Ітно зробили невдалу спробу перевороту. Діямосс був заарештований, Ітно убитий, а Дебі вдалося втекти з країни в Дарфур на територію сусіднього Судану. Останній втік за кордон, де створив Рух за Чадський Національний Порятунок. Восени 1990 року бійці цього руху почали наступ з Дарфура на столицю Чаду. Після того як 30 листопада повстанці взяли Абеше, Габре зі своїм найближчим оточенням зник. 1 грудня повстанці взяли Нджамену. Гіссен Габре втік до Камеруну, а звідти до столиці Сенегалу — Дакар.

У вигнанні

У січні 1998 року уряд Чаду пред'явив Гіссену Габре звинувачення в розтраті цілому 7 млрд франків КФА (70 мільйонів французьких франків), а також у вбивстві 40 тис. осіб. У 2000 році Human Rights Watch подав до суду Сенегалу звинувачення проти Габре з задокументованими доказами вбивства 1,2 тис осіб.

У вересні 2005 року бельгійський суд видав міжнародний ордер на арешт Гіссена Габре за звинуваченням в «тяжких порушеннях міжнародних прав людини». У зв'язку з цим сенегальська влада заарештувала Габре. 25 листопада Верховний суд Сенегалу заявив про свою неправомочність вирішити питання про його екстрадицію і тому ухвалив випустити Гіссена Габре на свободу. Проте за декілька годин Габре знову був заарештований.

15 серпня 2008 року суд Чаду заочно засудив Габре до смертної кари.

Сенегал так і не видав Гіссена Габре. У лютому 2009 року Бельгія подала в Міжнародний суд ООН позов проти Сенегалу за відмову видати колишнього чадського президента. 20 липня 2012 року Міжнародний суд ООН зажадав від уряду Сенегалу «без зволікання» або судити Габре за звинуваченням в інкримінованих йому злочинах, або екстрадувати в Чад.

30 червня 2013 року Гіссен Габре був заарештований у Сенегалі. Судовий процес у справі Габре почався в липні 2015 і після перерви був продовжений 7 вересня того ж року.

30 травня 2016 року Габре визнали винним у тортурах, зґвалтуваннях і загибелі 40 тисяч осіб, яких глава держави вважав своїми політичними супротивниками. Вирок ухвалював трибунал, створений в 2013 році Сенегалом і Африканським союзом і уповноваженим Надзвичайних африканських палат. Гіссена Габре засудили до довічного ув'язнення за злочини проти людяності.

Примітки

  1. https://www.rfi.fr/fr/afrique/20210824-l-ancien-pr%C3%A9sident-tchadien-hiss%C3%A8ne-habr%C3%A9-est-d%C3%A9c%C3%A9d%C3%A9-du-covid-19
  2. https://www.lemonde.fr/international/article/2021/08/24/l-ancien-dictateur-tchadien-hissene-habre-est-mort_6092211_3210.html
  3. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  4. https://www.ilpost.it/2021/08/24/hissene-habre-ex-presidente-del-ciad-e-morto-di-covid-19-a-79-anni/
  5. https://www.jeuneafrique.com/1223629/politique/senegal-hissene-habre-enterre-en-labsence-de-representants-officiels/
  6. Arnold, Guy. Historical dictionary of civil wars in Africa. — 2-е изд.. — The Scarecrow Press, Inc., 2008. — С. 197. — , 0-8108-5766-9.
  7. Rebellion in Chad 1965—1990. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 1 червня 2016.
  8. Авиация в Чаде [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
  9. . Архів оригіналу за 10 серпня 2010. Процитовано 2 червня 2016.
  10. . Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 26 грудня 2017.
  11. . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 червня 2016.
  12. Document — Chad: The Habré legacy | Amnesty International. оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 29 вересня 2008.
  13. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 2 червня 2016.
  14. . Архів оригіналу за 6 листопада 2002. Процитовано 2 червня 2016.
  15. Profile: Chad's Hissene Habre BBC News. Retrieved on July 27, 2007[недоступне посилання з травня 2019]
  16. . Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 2 червня 2016.
  17. . Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 2 червня 2016.
  18. . Архів оригіналу за 21 лютого 2009. Процитовано 2 червня 2016.
  19. У Human Rights Watch назвали 9 диктаторів, яких повинні покарати.//Український Тиждень, 3 липня 2012
  20. Бывший диктатор африканской страны Чад объявлен в международный розыск (рос.). NEWSru.com . 29 сентября 2005 г.(рос.)
  21. (рос.). РИА Новости. 26.11.2005. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 2 червня 2016.(рос.)
  22. (рос.). Лента.Ру. 15 августа 2008. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 2 червня 2016.(рос.)
  23. (рос.). Лента.Ру. 20 февраля 2009. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
  24. (рос.). РИА Новости. 20.07.2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
  25. В Сенегале арестован «африканский Пиночет» Хиссен Хабре. [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  26. . Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
  27. . Архів оригіналу за 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022.
  28. Чубінідзе О.О. Універсальна юрисдикція в національному законодавстві: порівняльний аспект.//Держава і право, 11 грудня 2020

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gissen Gabre fr Hissene Habre 13 veresnya 1942 24 serpnya 2021 chadskij vijskovij i politichnij diyach Prem yer ministr Chadu 1978 1979 Prezident Chadu 1982 1990 Naprikinci 1960 h perejshov na bik povstanciv z i do seredini 1970 h ocholiv odnu z yihnih frakcij v rezultati trivaloyi gromadyanskoyi vijni v 1988 roci utverdivsya yak prezident krayini ale buv povalenij cherez tri roki Idrisom Debi Vtik za kordon i buv zvinuvachenij u porushennyah prav lyudini v takih rozmirah sho prozvanij afrikanskim Pinochetom Gissen Gabrearab ح سين حبري Narodivsya13 serpnya 1942 1942 08 13 3 Faya Larzho d Francuzka Ekvatorialna AfrikaPomer24 serpnya 2021 2021 08 24 1 2 79 rokiv Dakar Senegal koronavirusna hvoroba 2019 COVID 19 1 4 Pohovannyad 5 Krayina ChadDiyalnistpolitik vijskovosluzhbovecAlma materInstitut politichnih doslidzhen d i dZnannya movfrancuzka i arabskaUchasnikLivijsko chadskij konflikt Vijna Tojot i dRoki aktivnosti1972 1990Posadad i dPartiyad 1984 d 1990 i d 1984 KonfesiyaislamNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Gissen Gabre narodivsya v 1942 roci v Fajo Larzho narazi pivnich Chadu v rodini pastuha z narodnosti tubu U 1963 roci Gabre stav zastupnikom prefekta Mussoro Za dopomogoyu francuzkoyi kolonialnoyi administraciyi vin v 1963 roci buv vidpravlenij na navchannya v Parizkij universitet Institut derzhavnogo prava vivchati socialni nauki Gromadyanska vijna Povernuvshis na batkivshinu v 1971 roci pracyuvav u sistemi Ministerstva zakordonnih sprav Chadu U toj chas v Chadi povnim hodom sho predstavlyali interesi musulmanskoyi Pivnochi krayini ugrupovan FROLINA FROLINAT i Nacionalnogo frontu Chadu proti rezhimu prezidenta Fransua Tombalbaj Ostannij virishiv vikoristovuvati Gissen Gabre yak poserednika j vidpraviv jogo na peregovori do todishnogo lidera FROLINAT Abba Siddiki Zamist togo Gabre priyednavsya do povstanciv U 1972 1976 rr vin buv kerivnikom zbrojnih sil pivnochi 2 yi armiyi FROLINA Gissen Gabre vpershe privernuv uvagu mizhnarodnoyi gromadskosti koli vin na choli z mensh nizh 500 bijcyami atakuvali misto Bardayi i zahopili dvoh yevropejskih zaruchnikiv gromadyanina Nimechchini Christophe Stalwen i francuzhenku Francoise Claustre zazhadavshi za nih vikup u rozmiri 10 mln frankiv Nimechchina zaplatila vikup za Stalwen ale Franciya cogo robiti ne stala i Francoise Claustre bula u zaruchnikah do 1977 roku Eskalaciya vijni U 1969 roci do vladi v susidnij Liviyi prijshov polkovnik Muammar Kaddafi yakij virishiv pidtrimati povstanciv Chadu Krim togo Liviya pretenduvala na bagatu uranom i naftoyu smugu Auzu Pidstavoyu dlya cogo stav nevikonanij italo francuzkij dogovir vid 1935 roku pro perehid teritoriyi Auza do skladu Tripolitaniyi todi italijskoyi koloniyi Aktivne vtruchannya Tripoli u vnutrishni spravi Chadu viklikali rozkol v tabori zakolotnikiv Ueddej oriyentuvavsya na Liviyu a Gabre yakij buv priznachenij v 1972 roci golovoyu Radi komanduvannya Zbrojnih sil pivnochi FAN stvorenogo zi skladu komanduvannya 2 yi armiyi FROLINA navpaki vidkidav vsi domagannya Tripoli na smugu Auzu U kvitni 1975 roku v krayini stavsya v hodi yakogo buv ubitij prezident Tombalbaj a na jogo misce prijshov Feliks Mallum U nastupnomu roci Gissen porvav usi vidnosini z Ueddeyem i z usiyeyu svoyeyu armiyeyu perejshov na storonu Malluma 29 serpnya 1978 roku vin stav prem yer ministrom Chadu ale v grudni soyuz z Mallum bulo skasovano i obstanovka v krayini znovu rizko zagostrilasya U lyutomu nastupnogo roku za rezultatami peregovoriv prezidentom krayini stav Gukuni Ueddej yakogo nezabarom zminiv vice prezidentom Abdel Kader Kamuge a ministrom oboroni Timchasovogo uryadu nacionalnoyi yednosti Gissen Gabre U listopadi 1979 roku Gissen Gabre zajnyav posadu derzhavnogo ministra nacionalnoyi oboroni v Perehidnomu uryadi nacionalnoyi yednosti Gukuni Ueddeya 21 bereznya 1980 roku virni Gissen Gabre chastini Zbrojnih sil pivnochi zrobili sprobu vidstoroniti vid vladi Gukuni Ueddeya i nejtralizuvati virni jomu Narodni zbrojni sili Gromadyanska vijna vidnovilasya z novoyu siloyu 27 kvitnya uryad znyav Gabre z posadi ministra za buntivni diyi ale boyi trivali do kincya roku Ueddej zvernuvsya za dopomogoyu do Liviyi i 15 grudnya jogo uryad vstanoviv povnij kontrol nad Ndzhamenoyu Ob yednani sili virnih uryadu ugrupovan i livijskoyi armiyi vitisnili pidrozdili Gissen Gabre do sudanskogo kordonu Gabre dovelosya vtekti z Ndzhameni v Kamerun a potim perebratisya v Sudan de vin prodovzhuvav vesti zbrojnu borotbu Naprikinci 1981 roku jogo armiya pochala nastup z teritoriyi Sudanu i 7 chervnya 1982 roku vijska Gabre z boyem vzyali stolicyu krayini Ndzhamenu pislya chogo vin progolosiv sebe prezidentom krayini PrezidentVtruchannya Liviyi Dokladnishe Livijsko chadskij konflikt Spolucheni Shtati pidtrimali Gissen Gabre na protivagu Liviyi ta nadavali jomu finansovu i vijskovu dopomogu Na pochatku nastupnogo roku armiya Gukuni Ueddeya za pidtrimki Liviyi pochala nastup z pivnichnih rajoniv krayini Na dopomogu Gissenu Gabre prijshli pidrozdili Franciyi i vijska Zayiru yakim vdalosya zupiniti nastup suprotivnika Represiyi Prijshovshi do vladi Gissen pochav zhorstoko rozpravlyatisya z politichnimi suprotivnikami Plemena yaki na jogo dumku predstavlyali istotnu zagrozu dlya rezhimu piddavalisya peresliduvannyu Za svoyu zhorstokist Gissen Gabre otrimav prizvisko Afrikanskij Pinochet Pravozahisni organizaciyi zvinuvachuvali Gabre v porushennyah prav lyudini U roki svogo pravlinnya vin stikavsya z postijnoyu zagrozoyu povstannya ale Mizhnarodna amnistiya zayavlyaye sho ce ne ye vipravdannyam jogo represij Uryad Chadu provodiv cilespryamovanu politiku teroru z tim shob pereshkodzhati opoziciyi v bud yakomu rodi She v 1983 i 1984 rr mizhnarodna amnistiya viklikala svoyu zaklopotanist u zv yazku z pozasudovimi stratami i zniknennyami lyudej v pidkontrolnih armiyi Gabre rajonah Human Rights Watch navodit vidomosti sho policiya i vijska Gabre provodili etnichni chistki sered etnichnih grup sara 1984 1987 i zagava 1989 Tochna kilkist zhertv za roki pravlinnya Gabre ne vidomo U 1992 roci Specialna komisiya zvinuvatila Gissen Gabre vidpovidalnim za vbivstva 40 tis osib i 200 tis vipadkiv katuvan Svidki opisuyutsya strashni torturi iz zastosuvannyam elektroshoku opikom sigaret Navodyatsya takozh vidomosti sho kati vstavlyali vihlopnu trubu bud yakogo transportu svoyim zhertvam v rot a potim privodili yiyi v diyu Povalennya U kvitni 1989 roku dva oficeri chadskoyi armiyi Gasan Diyamoss i Idris Debi za pidtrimki ministra vnutrishnih sprav Brahima Mahamot Itno zrobili nevdalu sprobu perevorotu Diyamoss buv zaareshtovanij Itno ubitij a Debi vdalosya vtekti z krayini v Darfur na teritoriyu susidnogo Sudanu Ostannij vtik za kordon de stvoriv Ruh za Chadskij Nacionalnij Poryatunok Voseni 1990 roku bijci cogo ruhu pochali nastup z Darfura na stolicyu Chadu Pislya togo yak 30 listopada povstanci vzyali Abeshe Gabre zi svoyim najblizhchim otochennyam znik 1 grudnya povstanci vzyali Ndzhamenu Gissen Gabre vtik do Kamerunu a zvidti do stolici Senegalu Dakar U vignanni U sichni 1998 roku uryad Chadu pred yaviv Gissenu Gabre zvinuvachennya v roztrati cilomu 7 mlrd frankiv KFA 70 miljoniv francuzkih frankiv a takozh u vbivstvi 40 tis osib U 2000 roci Human Rights Watch podav do sudu Senegalu zvinuvachennya proti Gabre z zadokumentovanimi dokazami vbivstva 1 2 tis osib U veresni 2005 roku belgijskij sud vidav mizhnarodnij order na aresht Gissena Gabre za zvinuvachennyam v tyazhkih porushennyah mizhnarodnih prav lyudini U zv yazku z cim senegalska vlada zaareshtuvala Gabre 25 listopada Verhovnij sud Senegalu zayaviv pro svoyu nepravomochnist virishiti pitannya pro jogo ekstradiciyu i tomu uhvaliv vipustiti Gissena Gabre na svobodu Prote za dekilka godin Gabre znovu buv zaareshtovanij 15 serpnya 2008 roku sud Chadu zaochno zasudiv Gabre do smertnoyi kari Senegal tak i ne vidav Gissena Gabre U lyutomu 2009 roku Belgiya podala v Mizhnarodnij sud OON pozov proti Senegalu za vidmovu vidati kolishnogo chadskogo prezidenta 20 lipnya 2012 roku Mizhnarodnij sud OON zazhadav vid uryadu Senegalu bez zvolikannya abo suditi Gabre za zvinuvachennyam v inkriminovanih jomu zlochinah abo ekstraduvati v Chad 30 chervnya 2013 roku Gissen Gabre buv zaareshtovanij u Senegali Sudovij proces u spravi Gabre pochavsya v lipni 2015 i pislya perervi buv prodovzhenij 7 veresnya togo zh roku 30 travnya 2016 roku Gabre viznali vinnim u torturah zgvaltuvannyah i zagibeli 40 tisyach osib yakih glava derzhavi vvazhav svoyimi politichnimi suprotivnikami Virok uhvalyuvav tribunal stvorenij v 2013 roci Senegalom i Afrikanskim soyuzom i upovnovazhenim Nadzvichajnih afrikanskih palat Gissena Gabre zasudili do dovichnogo uv yaznennya za zlochini proti lyudyanosti Primitkihttps www rfi fr fr afrique 20210824 l ancien pr C3 A9sident tchadien hiss C3 A8ne habr C3 A9 est d C3 A9c C3 A9d C3 A9 du covid 19 https www lemonde fr international article 2021 08 24 l ancien dictateur tchadien hissene habre est mort 6092211 3210 html Munzinger Personen d Track Q107343683 https www ilpost it 2021 08 24 hissene habre ex presidente del ciad e morto di covid 19 a 79 anni https www jeuneafrique com 1223629 politique senegal hissene habre enterre en labsence de representants officiels Arnold Guy Historical dictionary of civil wars in Africa 2 e izd The Scarecrow Press Inc 2008 S 197 ISBN 978 0 8108 5766 7 0 8108 5766 9 Rebellion in Chad 1965 1990 Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 1 chervnya 2016 Aviaciya v Chade 21 zhovtnya 2012 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 10 serpnya 2010 Procitovano 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 26 grudnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2017 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 2 chervnya 2016 Document Chad The Habre legacy Amnesty International originalu za 29 veresnya 2008 Procitovano 29 veresnya 2008 Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 6 listopada 2002 Procitovano 2 chervnya 2016 Profile Chad s Hissene Habre BBC News Retrieved on July 27 2007 nedostupne posilannya z travnya 2019 Arhiv originalu za 5 travnya 2008 Procitovano 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2009 Procitovano 2 chervnya 2016 U Human Rights Watch nazvali 9 diktatoriv yakih povinni pokarati Ukrayinskij Tizhden 3 lipnya 2012 Byvshij diktator afrikanskoj strany Chad obyavlen v mezhdunarodnyj rozysk ros NEWSru com 29 sentyabrya 2005 g ros ros RIA Novosti 26 11 2005 Arhiv originalu za 22 lipnya 2015 Procitovano 2 chervnya 2016 ros ros Lenta Ru 15 avgusta 2008 Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 2 chervnya 2016 ros ros Lenta Ru 20 fevralya 2009 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 2 chervnya 2016 ros RIA Novosti 20 07 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 2 chervnya 2016 V Senegale arestovan afrikanskij Pinochet Hissen Habre 6 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 30 travnya 2016 Procitovano 2 chervnya 2016 Arhiv originalu za 8 lipnya 2022 Procitovano 8 lipnya 2022 Chubinidze O O Universalna yurisdikciya v nacionalnomu zakonodavstvi porivnyalnij aspekt Derzhava i pravo 11 grudnya 2020

Дата публікації:
Топ