Гілберт Бейкер

Ґілберт Бейкер (англ. Gilbert Baker (нар. 2 червня 1951(19510602), Шенут, США — 31 березня 2017, Нью-Йорк) — американський художник, захисник прав і дизайнер Веселкового прапора (1978). Цей прапор став всесвітнім символом ЛГБТ-спільноти та ЛГБТ-руху.

Ґілберт Бейкер
англ. Gilbert Baker
Ґілберт Бейкер на гей-прайді в Сан-Франциско, 2012
При народженні	Gilbert Baker
Народження	2 червня 1951(1951-06-02) Шенут, США
Смерть	31 березня 2017(2017-03-31) (65 років)
	Нью-Йорк, США (ішемічна хвороба серця)
Країна	США
Навчання	^d
Діяльність	митець, ЛГБТ-активіст, дизайнер
Твори	Веселковий прапор
Партія	Демократична партія США
Роботи в колекції	Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)^[1]
Сайт	gilbertbaker.com
Ґілберт Бейкер у Вікісховищі

Біографія

Бейкер народився 2 червня 1951 року в місті Шенут, штат Канзас, а зростав у , штат Канзас, де його бабуся мала магазин жіночого одягу. Батько був суддею, а мати — вчителькою.

Бейкер служив у Армії США в 1970—1972 роках. Він був медиком у Сан-Франциско і не приховував, що є геєм. Після почесного звільнення з армії він працював над першою ініціативою легалізації марихуани в Каліфорнії, і в цей час навчився шити у своєї колеги-активістки . Свою майстерність Бейкер використав для створення банерів із гаслами за права геїв та для антивоєнних протестів. Саме в цей час він познайомився і затоваришував із Гарві Мілком. Він приєднався до групи активісток — дреґ-квін , про що говорив: «Спочатку це було гламурно й політично, але коли Сестри стали організованішими, я став інструментом правого крила і збирав гроші для . Відео та фото підтверджують, що група лише допомагала правому християнському рухові, «тому я зупинився».

Бейкер вперше створив Веселковий прапор разом із друзями 1978 року. Він відмовився торгувати цим знаком, вважаючи його за символ ЛГБТ-спільноти. 1979 року Бейкер почав працювати в Paramount Flag Company в Сан-Франциско, де створив дизайнерські твори для сенаторки Даян Файнштайн, президентів Франції, Венесуели та Філіппін, для короля Іспанії, прем'єр-міністра Китаю та багатьох інших. Він також брав участь у декоруванні численних суспільних акцій та гей-параду в Сан-Франциско. 1984 року він створив прапори для Національного з'їзду демократів.

1994 року Бейкер переїхав до Нью-Йорка, де залишився до кінця життя. Тут він продовжував свою творчу діяльність і громадянську активність. Того року він створив найбільший у світі прапор (на той час) для святкування 25-ї річниці повстання у Стоунволлі 1969 року. 2003 року, до 25-річчя Веселкового прапора, Бейкер створив Веселковий прапор, який простягався від Мексиканської затоки до Атлантичного океану в місті Кі-Весті, штат Флорида. Потім він надіслав частини цього прапора в понад 100 міст світу. Створивши Веселковий прапор, Бейкер часто використовував ім'я дреґ-квін «Грудаста Росс» («Busty Ross»), порівнюючи себе з легендарною авторкою першого американського прапора Бетсі Росс.

Ґілберт Бейкер помер вдома уві сні 31 березня 2017 року у віці 65 років у Нью-Йорку. Кабінет медичного експерта Нью-Йорка визначив причиною смерті гіпертонічну хворобу та ішемічну хворобу серця. Після смерті Бейкера сенатор-демократ штату Каліфорнія сказав, що Бейкер «допоміг визначити сучасний ЛГБТ-рух».

Спадок

Французький меморіал Ґілберту Бейкеру на у паризькому кварталі Маре

2003 року Бейкер та його проєкт у Кі-Весті стали темою повнометражного документального фільму , який придбав американський суспільний мовник PBS National та дебютував у Нью-Йорку на . Бейкер відтворив свій оригінальний Веселковий прапор для фільму («Гарві Мілк»), ушанованого премією «Оскар» 2008 року. У лютому та на початку березня 2017 року актор зіграв Ґілберта Бейкера у фільмі , а (Ділан Арнольд) — молодого Бейкера. Персонаж Бейкера шиє прапор, а згодом пояснює ЛГБТ-активісту значення обраних ним кольорів. На пам'ять про Бейкера та громадська організація спільно з командою дизайнерів до червня 2017 року створили веселковий шрифт "Gilbert", натхненний Веселковим прапором. 2 червня 2017 року, до 66-ї річниці від дня народження Бейкера, Google випустив (дудл) на його честь. У квітні 2018 року видавництво випустило дитячу книгу «Гордість: історія про Гарві Мілка та Веселковий прапор». У червні 2019 рік під час відзначення 50-річчя Стоунволлського повстання Бейкер став одним із перших п'ятдесяти американських «піонерів, першопрохідців і героїв» внесених до в в Нью-Йорку, де розташований бар Стоунволл-Інн. є першим національним пам'ятником США, присвяченим і . У червні 2019 року в Парижі одна з площ у кварталі Маре отримала назву Площа Стоунволлського повстання, на якій було встановлено дошку пам'яті Ґілберта Бейкера. Дошку відкрили мер Парижа Анн Ідальго, французькі чиновники, небіж Гарві Мілка і активісти повстання у Стоунволлі. Зараз ця табличка є частиною спадщини міста Париж і розташована між бутиком Gucci та італійським ринком .

Музеї та архіви

Роботи Бейкера та пов'язані з ним історичні артефакти представлені в кількох найбільших музейних і архівних колекціях. в Сан-Франциско має одну зі швейних машин Бейкера, яка використовувалася для виробництва оригінального Веселкового прапора 1978 року, поряд з одним з малосерійних восьмисмужкових прапорів, створених до 25-ї річниці прапора. 2012 року товариство показало обидва експонати на виставці з історії прапора в , який воно фінансує у кварталі Кастро в Сан-Франциско. 2015 року Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку придбав зразки веселкового прапора для своєї дизайнерської колекції, а спеціалісти визнали його міжнародно визнаним символом, подібним за значенням до логотипа Creative Commons та .

Прапор

Найпоширенішою є шестиколірна версія Прайд-прапора. Оригінальна версія 1978 року мала дві додаткові смужки — яскраво-рожеву та бірюзову, які були вилучені з виробничих і практичних міркувань

Докладніше: Веселковий прапор

Кольори на веселковому прапорі зображають різноманітність ЛГБТ-спільноти. Коли Ґілберт Бейкер здійняв перші веселкові прапори на гей-прайді в Сан-Франциско (його група здійняла два прапори у кварталі ) 25 червня 1978 року, прапор мав вісім символічних кольорів:

яскраво-рожевий		секс
червоний		життя
помаранчевий		здоров'я
жовтий		сонячне світло
зелений		природа
бірюзовий		магія / мистецтво
індиго		спокій
фіолетовий		дух

Тридцять добровольців допомогли Бейкеру пофарбувати та зшити перші два прапори у верхній мансардній галереї на , 330 у Сан-Франциско. Оскільки використання барвників у пральних машинах загального користування було заборонено, вони чекали до пізньої ночі, щоб змити барвник з одягу, пропускаючи цикл із відбілювачем у пральних машинах після виходу. Дизайн прапора зазнав кілька змін — із практичних міркувань спочатку було видалено два кольори, а згодом їх знову додали, коли вони стали доступнішими. На 2008 рік найпоширеніший варіант прапора складається з шести смуг — червоної, помаранчевої, жовтої, зеленої, синьої та фіолетової. Бейкер назвав цю версію прапора «комерційною версією», оскільки вона виникла з практичних міркувань масового виробництва. Зокрема, веселковий прапор втратив свою яскраво-рожеву смужку, коли Бейкер звернувся до , щоб розпочати їхнє серійне виробництво, а яскраво-рожева тканина була занадто рідкісною і дорогою. Веселковий прапор втратив бірюзову смугу під час параду до 1979 року, оскільки організаційний комітет хотів розвісити прапори двома рівними половинами на стовпах освітлення обабіч , тому він став шестисмуговим прапором з рівними половинками.

Див. також

• Гей-парад
• Міжнародний день проти гомофобії
• Парад кохання

Примітки

1. http://www.moma.org/collection/works/192373
2. Haag, Matthew (31 березня 2017). . The New York Times. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
3. Swanson, Ana (29 червня 2015). . The Washington Post. Архів оригіналу за 1 липня 2015. Процитовано 29 червня 2015.
4. . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
5. Presentation given by Baker at Congregation Beit Simchat Torah Aleinu's 2015 Architects of the LGBTQ Movement Discussion Series (video). 23 лютого 2015. Подія сталася на 30:44. Процитовано 11 серпня 2017 — через YouTube. . Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
6. Drash, Wayne (30 червня 2015). . CNN. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
7. . Bay Area Reporter. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.
8. Gilchrist, Tracy E. (31 березня 2017). . The Advocate. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
9. . Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 29 листопада 2014.
10. Hemmelgarn, Seth (5 квітня 2017). The Bay Area Reporter Online | Gilbert Baker, rainbow flag creator, dies. Ebar.com. Процитовано 2 червня 2017.
11. Allday, Erin (31 березня 2017). . . Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
12. . BBC News. 1 квітня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
13. . CBS. 31 березня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
14. Fitzgerald, Michael. . . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 24 квітня 2017.
15. Robertson, Michelle (26 квітня 2017). . San Francisco Chronicle. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
16. . USA Today. 2017. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
17. Sanders, Rob (10 квітня 2018). . Penguin Random House. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.
18. Glasses-Baker, Becca (27 червня 2019). . www.metro.us. Архів оригіналу за 28 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
19. SDGLN, Timothy Rawles-Community Editor for (19 червня 2019). . San Diego Gay and Lesbian News (англ.). Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
20. . The Bay Area Reporter / B.A.R. Inc. (англ.). Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 24 травня 2019.
21. . Cnn.com. 2019. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 3 липня 2019.
22. . RFI (брит.). 26 червня 2019. Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 19 липня 2019.
23. . Edge Media Network. Edge Publications. 18 червня 2012. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 2 квітня 2017.
24. Paola Antonelli, and Michelle Millar Fisher (15 червня 2015). MoMA Acquires the Rainbow Flag. Museum of Modern Art. Процитовано 2 квітня 2017.
25. . ABC7 News. . 1 березня 2017. Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 2 червня 2017.
26. How the Pride Rainbow Flag Came to Be (video). NBC News. 23 червня 2016. Подія сталася на 2:30. Процитовано 2 червня 2017 — через YouTube. It's a flag, it needed to have depth, and so I liked the idea that each color would represent an element of everyone's life. . Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
27. Gilbert Baker: The Gay Betsy Ross (video). In the Life Media. 23 червня 2016. Подія сталася на 2:31. Процитовано 2 червня 2017 — через YouTube. . Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 10 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
28. Witt, Lynn; Thomas, Sherry; (1997) [1995]. Out in All Directions: The Almanac of Gay and Lesbian America. New York: Warner Books. с. 435. ISBN . OCLC 37034700.
29. . Архів оригіналу за 28 вересня 2021. Процитовано 21 серпня 2007.
30. Gilbert Baker (18 жовтня 2007). . Metro Weekly. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 березня 2008.
31. The Gay Betsy Ross на YouTube In the Life Media, 2009. Retrieved January 3, 2011.

Посилання

• Gilbert Baker website [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Gilbert Baker — The Gay Betsy Ross [ 10 червня 2021 у Wayback Machine.], In The Life Media, 2010