Гійом Постель (фр. Guillaume Postel; 25 березня 1510 — 6 вересня 1581) — французький гуманіст, мовознавець, астроном, кабаліст, дипломат, прибічник універсалізму.
Гійом Постель | |
---|---|
фр. Guillaume Postel | |
Псевдо | Elias Pandocheus[1] і Rorisperge[1] |
Народився | 25 березня 1510[2] Барантон |
Помер | 6 вересня 1581[2] (71 рік) Париж, Королівство Франція |
Країна | Королівство Франція[3] |
Діяльність | мовознавець, дипломат, професор, математик, картограф |
Галузь | філософія |
Alma mater | d |
Вчителі | d і d |
Знання мов | латина і французька[2] |
Заклад | Колеж де Франс[4] |
Посада | капелан |
|
Біографія
Народившись у бідній сім'ї в селі Барантон у Нижній Нормандії, Постель зумів влаштуватися слугою ректора паризького колежу Сент-Барб і самостійно вивчив латину, грецьку і давньоєврейську мови.
Подорож до Османської імперії
Завдяки його освіченості і за клопотанням Маргарити Наваррської король Франциск I, який прагнув укласти з турками-османами франко-турецький альянс, 1536 року включив Постеля як перекладача до складу посольства першого посланника Франції в Константинополі Жана де Ла Форе. Тут Постель вивчив арабську мову і загорівся ідеєю обернути мусульман у християнство.
З поїздки Постель привіз кілька цінних арабських рукописів і написану ним працю під назвою «Вступ до алфавітних символів дванадцяти різних мов» (лат. Linguarum Duodecim Characteribus Differentium Alphabetum Introductio; 1538). У 1539 році він був призначений професором Колегіуму трьох мов.
Подорож до Італії
У ході подорожі до Італії Постель 1544 року познайомився з Ігнатієм Лойолою, став членом ордену єзуїтів, але згодом був виключений з нього.
В 1547—1549 роках він перебував у Венеції, де служив капеланом госпіталю святих Іоанна й Павла і цензором книг мовою іврит. Тут же він став сповідником ясновидиці матері Іоанни, яка справила великий вплив на формування його поглядів. Після смерті Іоанни він визнав її за Венеційську Діву, яка продовжила справу Орлеанської Діви (Жанни д'Арк), і втіленням Душі світу. У 1551 або 1552 році Постель оголосив себе первістком Венеційської Діви, який зазнав трансмутації, і висловив готовність продемонструвати своє безсмертя на багатті.
Мандри
У 1549 році Постель знову вирушив на Схід, потім деякий час викладав у Парижі. Однак незадоволений його поглядами Генріх II змусив філософа кинути викладання.
Постель мандрував Європою (Швейцарія, Австрія), знову поїхав до Венеції, дізнавшись, що його твори збираються занести в Індекс заборонених книг. Підозрюючи Постеля в єресі, Інквізиція спочатку намагалася примусити його до зречення, але в 1555 році визнала його божевільним (з формулюванням non malus sed amens) і піддала тюремному ув'язненню.
Після смерті Павла IV в'язницю було відкрито. Близько 1562 року Постель повернувся до Парижа. Помер в паризькому абатстві Сен-Мартен-де-Шан, де перебував у фактичному ув'язненні (нині в цій споруді знаходиться Музей мистецтв і ремесел).
Праці
У «Вступі до алфавітних символів дванадцяти різних мов», виданому в 1538 році, Постель став першим ученим, який визнав написи на юдейських монетах періоду Великого повстання євреїв як іврит, записаний стародавніми «самаритянськими» літерами.
У 1543 році Постель опублікував критику протестантизму і підкреслив паралелі між ісламом й протестантизмом в «Книзі згоди між Кораном і Євангелієм» (Alcorani seu legis Mahometi et Evangelistarum concordiae liber).
У 1544 році в праці «Про гармонію Землі» (De orbis terrae concordia) Постель виступив за універсалістську світову релігію. Тезою книги було те, що всі євреї, мусульмани і язичники можуть прийняти християнську релігію, як тільки буде показано, що всі релігії світу мають загальні засади і що християнство найкраще представляє ці засади. Він вважав, що цими засадами є любов до Бога, прославляння Бога, любов до людства та допомога людству.
У праці «Про Турецьку Республіку» (De la République des Turcs) Постель зробив досить позитивний опис османського суспільства.
Постель невпинно виступав за об'єднання всіх християнських церков і був дивовижно терпимим до інших релігій в той час, коли така терпимість була незвичайною.
Завдяки зусиллям Постеля з пошуку, перекладу і публікації рукописів, у європейському інтелектуальному дискурсі пізнього Відродження та раннього Нового часу з'явилось багато грецьких, івритських та арабських текстів. Серед цих текстів були:
- «Начала Евкліда» у версії астронома ат-Тусі;
- астрономічна робота «Кінцеве розуміння підрозділів сфери» (Muntahā al-idrāk fī taqāsīm al-aflāk) аль-Каракі, у якій був оскаржений «Альмагест» Птолемея;
- астрономічні роботи ат-Тусі та інших арабських астрономів, які могли вплинути на теорію Коперника про епіцикли;
- латинські переклади текстів «Зогар», «Сефер Йеціра» і «Бахір», фундаментальних праць єврейської кабали.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- Список професорів Колеж де Франс
- Orientalism in early modern France, by Ina Baghdianitz McCabe, , p. 25
- . Архів оригіналу за 18 травня 2016. Процитовано 25 жовтня 2011.
- Islamic science and the making of European Renaissance, by George Saliba, p.218
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Guillaume Postel |
- Secret F. L’émithologie de Guillaume Postel // Umanesimo e esoterismo. Atti del V Convegno internazionale di studi umanistici. Padova: CEDAM, 1960. — P. 381—427.
- Secret F. Vie et caractère de Guillaume Postel. Milano: Archè, 1987.
- Marion Kuntz Guillaume Postel: Prophet of the Restitution of All Things, His Life and Thought, Martinus Nijhoff Publishers, Hague, 1981
- F.Secret. Guillaume Postel [ 10 січня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Postel Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Gijom Gijom Postel fr Guillaume Postel 25 bereznya 1510 6 veresnya 1581 francuzkij gumanist movoznavec astronom kabalist diplomat pribichnik universalizmu Gijom Postelfr Guillaume PostelPsevdoElias Pandocheus 1 i Rorisperge 1 Narodivsya25 bereznya 1510 2 BarantonPomer6 veresnya 1581 2 71 rik Parizh Korolivstvo FranciyaKrayina Korolivstvo Franciya 3 Diyalnistmovoznavec diplomat profesor matematik kartografGaluzfilosofiyaAlma materdVchitelid i dZnannya movlatina i francuzka 2 ZakladKolezh de Frans 4 Posadakapelan Mediafajli u Vikishovishi Postel u Les vrais pourtraits et vies des hommes illustres grecz latins et payens 1584 Andre TeveBiografiyaPrimitka Gijoma Postelya na arabskomu astronomichnomu rukopisi Kinceve rozuminnya pidrozdiliv sferi al Karaki 1536 Konstantinopol Narodivshis u bidnij sim yi v seli Baranton u Nizhnij Normandiyi Postel zumiv vlashtuvatisya slugoyu rektora parizkogo kolezhu Sent Barb i samostijno vivchiv latinu grecku i davnoyevrejsku movi Podorozh do Osmanskoyi imperiyi Zavdyaki jogo osvichenosti i za klopotannyam Margariti Navarrskoyi korol Francisk I yakij pragnuv uklasti z turkami osmanami franko tureckij alyans 1536 roku vklyuchiv Postelya yak perekladacha do skladu posolstva pershogo poslannika Franciyi v Konstantinopoli Zhana de La Fore Tut Postel vivchiv arabsku movu i zagorivsya ideyeyu obernuti musulman u hristiyanstvo Z poyizdki Postel priviz kilka cinnih arabskih rukopisiv i napisanu nim pracyu pid nazvoyu Vstup do alfavitnih simvoliv dvanadcyati riznih mov lat Linguarum Duodecim Characteribus Differentium Alphabetum Introductio 1538 U 1539 roci vin buv priznachenij profesorom Kolegiumu troh mov Podorozh do Italiyi U hodi podorozhi do Italiyi Postel 1544 roku poznajomivsya z Ignatiyem Lojoloyu stav chlenom ordenu yezuyitiv ale zgodom buv viklyuchenij z nogo V 1547 1549 rokah vin perebuvav u Veneciyi de sluzhiv kapelanom gospitalyu svyatih Ioanna j Pavla i cenzorom knig movoyu ivrit Tut zhe vin stav spovidnikom yasnovidici materi Ioanni yaka spravila velikij vpliv na formuvannya jogo poglyadiv Pislya smerti Ioanni vin viznav yiyi za Venecijsku Divu yaka prodovzhila spravu Orleanskoyi Divi Zhanni d Ark i vtilennyam Dushi svitu U 1551 abo 1552 roci Postel ogolosiv sebe pervistkom Venecijskoyi Divi yakij zaznav transmutaciyi i visloviv gotovnist prodemonstruvati svoye bezsmertya na bagatti Mandri U 1549 roci Postel znovu virushiv na Shid potim deyakij chas vikladav u Parizhi Odnak nezadovolenij jogo poglyadami Genrih II zmusiv filosofa kinuti vikladannya Postel mandruvav Yevropoyu Shvejcariya Avstriya znovu poyihav do Veneciyi diznavshis sho jogo tvori zbirayutsya zanesti v Indeks zaboronenih knig Pidozryuyuchi Postelya v yeresi Inkviziciya spochatku namagalasya primusiti jogo do zrechennya ale v 1555 roci viznala jogo bozhevilnim z formulyuvannyam non malus sed amens i piddala tyuremnomu uv yaznennyu Pislya smerti Pavla IV v yaznicyu bulo vidkrito Blizko 1562 roku Postel povernuvsya do Parizha Pomer v parizkomu abatstvi Sen Marten de Shan de perebuvav u faktichnomu uv yaznenni nini v cij sporudi znahoditsya Muzej mistectv i remesel Praci Pro Turecku Respubliku Gijom Postel Puatye 1560 U Vstupi do alfavitnih simvoliv dvanadcyati riznih mov vidanomu v 1538 roci Postel stav pershim uchenim yakij viznav napisi na yudejskih monetah periodu Velikogo povstannya yevreyiv yak ivrit zapisanij starodavnimi samarityanskimi literami Arabskij astronomichnij rukopis at Tusi z primitkami Gijoma Postelya U 1543 roci Postel opublikuvav kritiku protestantizmu i pidkresliv paraleli mizh islamom j protestantizmom v Knizi zgodi mizh Koranom i Yevangeliyem Alcorani seu legis Mahometi et Evangelistarum concordiae liber U 1544 roci v praci Pro garmoniyu Zemli De orbis terrae concordia Postel vistupiv za universalistsku svitovu religiyu Tezoyu knigi bulo te sho vsi yevreyi musulmani i yazichniki mozhut prijnyati hristiyansku religiyu yak tilki bude pokazano sho vsi religiyi svitu mayut zagalni zasadi i sho hristiyanstvo najkrashe predstavlyaye ci zasadi Vin vvazhav sho cimi zasadami ye lyubov do Boga proslavlyannya Boga lyubov do lyudstva ta dopomoga lyudstvu U praci Pro Turecku Respubliku De la Republique des Turcs Postel zrobiv dosit pozitivnij opis osmanskogo suspilstva Postel nevpinno vistupav za ob yednannya vsih hristiyanskih cerkov i buv divovizhno terpimim do inshih religij v toj chas koli taka terpimist bula nezvichajnoyu Zavdyaki zusillyam Postelya z poshuku perekladu i publikaciyi rukopisiv u yevropejskomu intelektualnomu diskursi piznogo Vidrodzhennya ta rannogo Novogo chasu z yavilos bagato greckih ivritskih ta arabskih tekstiv Sered cih tekstiv buli Nachala Evklida u versiyi astronoma at Tusi astronomichna robota Kinceve rozuminnya pidrozdiliv sferi Muntaha al idrak fi taqasim al aflak al Karaki u yakij buv oskarzhenij Almagest Ptolemeya astronomichni roboti at Tusi ta inshih arabskih astronomiv yaki mogli vplinuti na teoriyu Kopernika pro epicikli latinski perekladi tekstiv Zogar Sefer Jecira i Bahir fundamentalnih prac yevrejskoyi kabali PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 Spisok profesoriv Kolezh de Frans d Track Q3253460 Orientalism in early modern France by Ina Baghdianitz McCabe ISBN 978 1 84520 374 0 p 25 Arhiv originalu za 18 travnya 2016 Procitovano 25 zhovtnya 2011 Islamic science and the making of European Renaissance by George Saliba p 218 ISBN 978 0 262 19557 7DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Guillaume Postel Secret F L emithologie de Guillaume Postel Umanesimo e esoterismo Atti del V Convegno internazionale di studi umanistici Padova CEDAM 1960 P 381 427 Secret F Vie et caractere de Guillaume Postel Milano Arche 1987 Marion Kuntz Guillaume Postel Prophet of the Restitution of All Things His Life and Thought Martinus Nijhoff Publishers Hague 1981 F Secret Guillaume Postel 10 sichnya 2010 u Wayback Machine