Го́вори — село в Україні, у Віньковецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 438 осіб (зі 165 дворів).
село Говори | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Віньковецька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1630 |
Населення | 438 (станом на о1.о1.2010) |
Площа | 2,003 км² |
Густота населення | 280,58 осіб/км² |
Поштовий індекс | 32536 |
Телефонний код | +380 3846 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′45″ пн. ш. 27°21′02″ сх. д. / 48.94583° пн. ш. 27.35056° сх. д.Координати: 48°56′45″ пн. ш. 27°21′02″ сх. д. / 48.94583° пн. ш. 27.35056° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 257 м |
Водойми | р. Говірка |
Відстань до обласного центру | 100 км |
Відстань до районного центру | 30 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 32500, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Віньківці, вул. Соборної України, 15 |
Карта | |
Говори | |
Говори | |
Мапа | |
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу , проведеного урядом СССР 1932-1933.
Географія
Село лежить на річці Говірці (або Жван), і на захід є сусідом села Ломачинці, а на південь — сіл Пилипківці та Заборознівці. На півночі знаходиться село Зоряне, а на північному заході — село Осламів.
Історія
Перша писемна згадка про село трапляється у податкових списках 1530-1585 років. На карті Боплана Говори показані на краю великого лісу, який тягнеться до Бару. Село належало польським дворянським родам Заготовським, Старжинським, Тишкевичам.
З церковних літописів відомо, що Свято-Покровську церкву було збудовано на початку XVII ст. У 1753 р. побудовано з дуба нову церкву, яка згоріла, і у 1776-му зусиллями прихожан зведено каплицю. У 1878 р. на честь Покрови Пресвятої Богородиці збудовано новий храм з двома банями хрестоподібної форми. Церковно-єпархіальну школу відкрито у 1863 р.
На початку XX ст. Говори входили до Осламівської волості Ушицького повіту. Тут нараховувалися 253 двори та 2123 жителі. У селі був маєток графині Марії Тишкевич, якій належало 1177 дес. землі.
Говорівська сільська рада створена у 1921 році. Першим головою був Лисак Іван Гнатович. Надалі сільраду очолювали: Гудима Іван Петрович, а з 1937 року&nb sp;—Лфінчук Кирило Володимирович, який пропрацював до початку війни СРСР з Німеччиною.
В липні нацисти захопили село. Майже три роки тривала окупація. Понад 200 односельчан не повернулися додому. 25 березня 1944 року підрозділи 18-ї армії визволили Говори.
Сільська рада відновила свою діяльність , її головою обрали жителя с. Зіньків, Варана Петра Григоровича. Наступними очільниками керівництва були: Осмоловський Володимир Леонідович, Кулик Василь Арсентійович, Андрухов Іван Володимирович, Бухтяк Раїса Петрівна, Бурківський Віктор Іванович (голова колгоспу «Новий шлях»), Баштанюк Тетяна Арсеніївна, Гриньова Лідія Мойсеївна, Косован Іван Васильович, Баштанюк Василь Іванович.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Віньковецької селищної громади.
19 липня 2020 року, після ліквідації Віньковецького району, село увійшло до Хмельницького району.
Релігія
- Церква святого Миколая, УГКЦ
Парафію утворено і зареєстровано у 2002 році. Богослужіння проводять у пристосованому приміщенні.
Діє припарафіяльна спільнота «Матері в молитві». Адміністратором парафії з вересня 2007 року є о. Роман Зозуля.
Пам'ятки історичного та природоохоронного фонду
- Садиба графів Тишкевичів початку XIX ст.: Палац XVIII—поч. XIX ст., Західний та східний флігелі, Говорівський парк (9,9 га).
- В околицях села — залишки трипільського поселення (виявлено кераміку, кам'яні знаряддя, антропоморфні статуетки).
Відомі уродженці
- Андрухов Л. О. — заступник губернатора Хабаровського краю;
- Баштанюк С. І. — заступник начальника штабу УМВС України;
- Пастушенко Леонід Трохимович — український письменник, член Національної спілки письменників України.
- Навчався до 1956 р. у технічному училищі Бойко Олексій Михайлович — український поет-гуморист, член Національної спілки письменників України.
- Курган Іван Петрович, 1932 р.н., вчений агроном, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора (за освоєння цілинних та залежних земель Казахстану), трудових медалей та відзнак СРСР та України. Активний та плідний учасник агроосвоєння степів півдня України.
- Кушнір Анатолій Володимирович (1992—2022) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933 років по Хмельницькій області. Дані Хмельницької обласної державної адміністрації
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Парафія с. Говори. Церква святого Миколая // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 450. : іл. — .
Інтернет-посилання
- Проект сайту села Говори [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація про Говорівську сільську раду [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Фотополювання. Палац Тишкевича [ 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Погода в селі Говори [ 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Howory // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 170. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Go vori selo v Ukrayini u Vinkoveckij selishnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 438 osib zi 165 dvoriv selo Govori Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Vinkovecka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1630 Naselennya 438 stanom na o1 o1 2010 Plosha 2 003 km Gustota naselennya 280 58 osib km Poshtovij indeks 32536 Telefonnij kod 380 3846 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 56 45 pn sh 27 21 02 sh d 48 94583 pn sh 27 35056 sh d 48 94583 27 35056 Koordinati 48 56 45 pn sh 27 21 02 sh d 48 94583 pn sh 27 35056 sh d 48 94583 27 35056 Serednya visota nad rivnem morya 257 m Vodojmi r Govirka Vidstan do oblasnogo centru 100 km Vidstan do rajonnogo centru 30 km Misceva vlada Adresa radi 32500 Hmelnicka obl Hmelnickij r n smt Vinkivci vul Sobornoyi Ukrayini 15 Karta Govori Govori Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Govori Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo uryadom SSSR 1932 1933 GeografiyaSelo lezhit na richci Govirci abo Zhvan i na zahid ye susidom sela Lomachinci a na pivden sil Pilipkivci ta Zaboroznivci Na pivnochi znahoditsya selo Zoryane a na pivnichnomu zahodi selo Oslamiv IstoriyaPersha pisemna zgadka pro selo traplyayetsya u podatkovih spiskah 1530 1585 rokiv Na karti Boplana Govori pokazani na krayu velikogo lisu yakij tyagnetsya do Baru Selo nalezhalo polskim dvoryanskim rodam Zagotovskim Starzhinskim Tishkevicham Z cerkovnih litopisiv vidomo sho Svyato Pokrovsku cerkvu bulo zbudovano na pochatku XVII st U 1753 r pobudovano z duba novu cerkvu yaka zgorila i u 1776 mu zusillyami prihozhan zvedeno kaplicyu U 1878 r na chest Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici zbudovano novij hram z dvoma banyami hrestopodibnoyi formi Cerkovno yeparhialnu shkolu vidkrito u 1863 r Na pochatku XX st Govori vhodili do Oslamivskoyi volosti Ushickogo povitu Tut narahovuvalisya 253 dvori ta 2123 zhiteli U seli buv mayetok grafini Mariyi Tishkevich yakij nalezhalo 1177 des zemli Govorivska silska rada stvorena u 1921 roci Pershim golovoyu buv Lisak Ivan Gnatovich Nadali silradu ocholyuvali Gudima Ivan Petrovich a z 1937 roku amp nb sp Lfinchuk Kirilo Volodimirovich yakij propracyuvav do pochatku vijni SRSR z Nimechchinoyu V lipni nacisti zahopili selo Majzhe tri roki trivala okupaciya Ponad 200 odnoselchan ne povernulisya dodomu 25 bereznya 1944 roku pidrozdili 18 yi armiyi vizvolili Govori Silska rada vidnovila svoyu diyalnist yiyi golovoyu obrali zhitelya s Zinkiv Varana Petra Grigorovicha Nastupnimi ochilnikami kerivnictva buli Osmolovskij Volodimir Leonidovich Kulik Vasil Arsentijovich Andruhov Ivan Volodimirovich Buhtyak Rayisa Petrivna Burkivskij Viktor Ivanovich golova kolgospu Novij shlyah Bashtanyuk Tetyana Arseniyivna Grinova Lidiya Mojseyivna Kosovan Ivan Vasilovich Bashtanyuk Vasil Ivanovich 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Vinkoveckoyi selishnoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku pislya likvidaciyi Vinkoveckogo rajonu selo uvijshlo do Hmelnickogo rajonu ReligiyaCerkva svyatogo Mikolaya UGKC Parafiyu utvoreno i zareyestrovano u 2002 roci Bogosluzhinnya provodyat u pristosovanomu primishenni Diye priparafiyalna spilnota Materi v molitvi Administratorom parafiyi z veresnya 2007 roku ye o Roman Zozulya Pam yatki istorichnogo ta prirodoohoronnogo fonduSadiba grafiv Tishkevichiv pochatku XIX st Palac XVIII poch XIX st Zahidnij ta shidnij fligeli Govorivskij park 9 9 ga V okolicyah sela zalishki tripilskogo poselennya viyavleno keramiku kam yani znaryaddya antropomorfni statuetki Vidomi urodzhenciAndruhov L O zastupnik gubernatora Habarovskogo krayu Bashtanyuk S I zastupnik nachalnika shtabu UMVS Ukrayini Pastushenko Leonid Trohimovich ukrayinskij pismennik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Navchavsya do 1956 r u tehnichnomu uchilishi Bojko Oleksij Mihajlovich ukrayinskij poet gumorist chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Kurgan Ivan Petrovich 1932 r n vchenij agronom kavaler ordena Trudovogo Chervonogo Prapora za osvoyennya cilinnih ta zalezhnih zemel Kazahstanu trudovih medalej ta vidznak SRSR ta Ukrayini Aktivnij ta plidnij uchasnik agroosvoyennya stepiv pivdnya Ukrayini Kushnir Anatolij Volodimirovich 1992 2022 starshij soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 rokiv po Hmelnickij oblasti Dani Hmelnickoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Parafiya s Govori Cerkva svyatogo Mikolaya Ternopilsko Zborivska arhiyeparhiya Parafiyi monastiri hrami Shematizm Avtor koncepciyi Kunevich B kerivnik proyektu naukovij redaktor Stockij Ya Ternopil TOV Novij kolir 2014 S 450 il ISBN 978 966 2061 29 1 Internet posilannyaProekt sajtu sela Govori 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Informaciya pro Govorivsku silsku radu 6 lipnya 2017 u Wayback Machine Fotopolyuvannya Palac Tishkevicha 29 sichnya 2020 u Wayback Machine Pogoda v seli Govori 4 kvitnya 2022 u Wayback Machine Howory Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 170 pol