Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
«Садівництво та насіннєве господарство „В. Крістер“» (рос. «Садоводство и семенное хозяйство „В. Кристер“») — садова фірма, що діяла в Києві в другій половині XIX — на початку XX століття. Була одним із найвідоміших приватних господарств Києва, що займалися інтродукцією рослин.
| «Садоводство и семенное хозяйство „В. Кристер“» | |
|---|---|
| Тип | приватна компанія |
| Організаційно-правова форма господарювання | приватна компанія |
| Галузь | сільське господарство |
| Засновано | 1850 |
| Засновник(и) | Вільгельм Крістер |
| Закриття (ліквідація) | ? (після 1917) |
| Причина закриття | експропріація радянською владою |
| Штаб-квартира | Київ |
| Територія діяльності | Російська імперія |
| Ключові особи | В. Крістер, Ю. Крістер, Е. Крістер |
| Продукція | фрукти, овочі, баштанні культури, виноград, вино, молоко, риба, насіння, саджанці |
Історія
Компанія була заснована в 1850 році садівником-аматором з Саксонії Вільгельмом Ґотлібом Крістером. Заради цього у 1848 році в передмісті Києва на Пріорці він придбав ділянку площею 38 десятин (близько 40 га) у князя Естергазі. Ділянка була покритою деревами і чагарником, тут були джерела води, старий яблуневий сад і луки, придатні для пасовища. Ця територія була розчищена і спочатку на ній влаштовано молочне господарство і городи, на яких вирощувалися кормові гарбузи. Потім був закладений виноградник і розплідники плодових і декоративних дерев, городніх культур та квіткове господарство, пасіка. Молочна ферма постачала господарству органічне добриво. З розвитком господарства головним профілем його стало вирощування плодових культур, тому молочне виробництво згодом було згорнуто.
Як підщепу для фруктових дерев Крістер використав дикі яблуні та груші, що в достатку ростуть у місцевих лісах, а сортові саджанці були закуплені спочатку в Ризі. Перший досвід садівника виявився невдалим — куплені сорти не прижилися в місцевому кліматі. Вдалішою стала закупівля сортів у відомої бельгійської приватної фірми і в Німеччині, у Ройтлінгенському помологічному інституті. Згодом Крістер постійно експериментував, підбираючи найпридатніші для Києва сорти. Спочатку яблуневі та грушеві сади займали площу 6 десятин, на яких вирощувалося близько 300 сортів.
З 1859 року В. Крістер безкоштовно розповсюджував каталоги пропонованих господарством сортів садових і городніх культур, також у тих виданнях, тиражі яких сягали 250 тисяч, містились поради садівникам. На базі господарства була організована реміснича школа, що навчала садівників, учні могли отримати також навички в столярній, слюсарній, ковальській справі. Учнів крістерівської школи охоче наймали в різні господарства по всьому Південно-Західному краю. Для роботи в розпліднику наймали жителів Пріорки і Куренівки. Працювати у Крістера вважалося престижним, при оголошенні вакансій виникала конкуренція між претендентами на робочі місця.
У 1880-х роках були використані джерела, що були на землях господарства — на них влаштовані ставки і вирощували дзеркального коропа.
До первинної ділянки були потім додані нові — 20 десятин неподалік від Пріорки в селі Фузиківці (нині територія масиву Нивки в Києві) і 70 десятин в селі Демидові (за іншими даними — в Литвинівці).
Після смерті В. Крістера у 1890 році, господарство перейшло до його старшого сина Юліуса. Середній син Едмунд на свою частку спадщини орендував ділянку по сусідству, на Куренівці й розпочав власну справу «Насіннєва торгівля і садівництво Е. В. Крістера». Брати відкрили садівничі магазини в центрі Києва, магазин Юліуса знаходився на розі Хрещатика та Інститутської вулиці, а Едмунда — за адресою Хрещатик, 37. У 1892 році Едмунд раптово помер, і його компанія перейшла до вдови. Магазин після його смерті був переведений в будівлю за адресою Хрещатик, 23.
У 1890-х — 1900-х роках площі розсадників досягли 128 десятин, фірма мала запас посадкового матеріалу більше, ніж 5 мільйонів коренів. Щорічно продавалося до 50 тисяч саджанців плодових і майже 100 тисяч декоративних дерев. Щорічний оборот фірми «В. Крістер» сягав 100 000 рублів.
Юліус Крістер помер у 1916 році і фірма перейшла до його вдови Пелагеї, уродженої Гусьєвої. У роки Першої світової війни господарство Крістерів вже почало занепадати, а після Жовтневої революції землі були націоналізовані радянською владою.
У 1920-х роках на території колишньої садиби Крістерів (нині місцевість Крістерова гірка) перебувала трудова колонія для безпритульних дітей, яка у 1929 році була перетворена на Агрофіліал № 3 Київського дитячого містечка «Ленінськ». Тут працювала семирічна агрошкола, що готувала фахівців для сільського господарства. Потім тривалий час тут працювало державне підприємство «Квітникарство», а зараз знаходиться ПрАТ «Агрофірма „Троянда“», яка крім сільського господарства займається також забудовою житлових масивів у Києві.
Продукція
Фірма «В. Крістер» поставляла на київський ринок як продукцію сільського господарства — молочні продукти, овочі і фрукти, рибу, так і саджанці та насіння здебільшого акліматизованих в Києві імпортованих сортів.
Виноградники Крістера у 1850-х — 60-х роках були єдиними в Київській губернії. В каталозі фірми від 1866 року представлені 12 сортів, до 1900 року їх число збільшилося до 25. Серед пропонованих господарством сортів були «Сірий Ельбскій», «Блакитний серпневий», «Ранній Червоний агат», «Ранній Лейпцігський», , пізніше ці сорти в Києві не вирощувалися. Крім плодів і саджанців, фірма виробляла і власне вино. У 1860-х роках виноградники давали своєму власникові щорічний прибуток до 6000 рублів. Монополія Крістера на виноградному ринку губернії закінчилася в 1870-х роках після спорудження Києво-Балтської залізниці. З'явився привізний виноград з Криму та Причорномор'я, і площі київських виноградників були зменшені.
На городах господарства вирощувалися спочатку кормові гарбузи для потреб власної молочної ферми. За вагою гарбузи сягали 200 фунтів (близько 80 кг). Потім з'явилися баштанні культури — кавуни та дині, сорти яких було завезено з Криму, Астрахані, Середньої Азії, Західної Європи і Туреччини. Також вирощувалися морква, цибуля, картопля. Насіння баштанних можна було придбати безпосередньо в конторі фірми на Пріорці, розсилалося воно й поштою.
Особливою популярністю користалася продукція плодових садів і розплідника Крістера. Сорти груші та яблуні розповсюджувалися не тільки по Київській губернії, але й в інших регіонах. У 1862 році каталоги фірми пропонували 155 сортів яблуні, 158 груші, 30 сливи, 24 черешні, а в 1869 вже було 250 сортів груші, 158 яблуні, 40 — вишні. До 1900 року, вже в господарстві Юліуса Крістера, було понад 450 сортів яблуні, 430 груші, 50 вишні та черешні, по 20 сортів персика й абрикоса. З пропонованих Крістером сортів відзначають груші «Бере Клерже», «Дюшес Ангулем», «Бель Генрієтта», «Король Карл Вюртембергський»; яблуню «Цвібель Рудольф Берсдорфер». Як і сорти винограду, більшість «крістерівських» сортів груші та яблуні пізніше в Україні не вирощувалися.
Участь у виставках і нагороди
У другій половині XIX століття в Києві один раз на 4—5 років проводилися сільськогосподарські і промислові виставки. У 1852—1883 роках садівництво В. Крістера брало участь в семи таких виставках. На виставці 1883 року, що проходила на Володимирській гірці, Крістер отримав золоту медаль по відділу садівництва і городництва.
Після смерті засновника фірма брала участь у виставці 1897 року — найбільш великій і престижній, для якої були спеціально побудовані павільйони на схилах Черепанової гори. Крістери представили тут усе своє розмаїття сортів яблунь, груш та винограду. Експонувалися фрукти, 2—4-річні дерева, карликові груші та декоративні рослини в діжках. Поруч з основною фірмою були і експонати з господарства вдови Едмунда. Проспекти виставки відзначали: «фірма „В. Крістер“ в теперішній час являє собою єдиний за різноманітністю і кількістю матеріалів садовий заклад».
Див. також
Примітки
- Садівництво Вільгельма Крістера в Києві — важливий осередок інтродукції рослин [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.] / В. І. Мельник, О. Л. Рубцова // Інтродукція рослин. — 2010. — № 1. — С. 111—117
Джерела
- А. Гордий. Урочище «Горка Кристера» // Зеркало недели. — 1996, 6 июля. — № 27.
- М. Кальницький. // Контракти. — ВД «Галицькі Контракти», 2008. — № 13.
- Рибаков М. О. На гостинах у фірми «В. Крістер» // Хрещатик відомий і невідомий. Краєзнавчі нариси. — «Кий», 2003. — С. 435—437.
- Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва [ 17 вересня 2021 у Wayback Machine.]. — Київ: Видавництво «Кий», 1997. — 374 с. — стор. 26, 27
Посилання
- Сергій Куліда. «Правильний садівник» Вільгельм Крістер [ 3 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Садівництво Вільгельма Крістера в Києві — важливий осередок інтродукції рослин [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.] / В. І. Мельник, О. Л. Рубцова // Інтродукція рослин. — 2010. — № 1. — С. 111—117.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Pro zasnovnika firmi div Vilgelm Krister Sadivnictvo ta nasinnyeve gospodarstvo V Krister ros Sadovodstvo i semennoe hozyajstvo V Krister sadova firma sho diyala v Kiyevi v drugij polovini XIX na pochatku XX stolittya Bula odnim iz najvidomishih privatnih gospodarstv Kiyeva sho zajmalisya introdukciyeyu roslin Sadivnictvo ta nasinnyeve gospodarstvo V Krister Sadovodstvo i semennoe hozyajstvo V Krister Tipprivatna kompaniyaOrganizacijno pravova forma gospodaryuvannyaprivatna kompaniyaGaluzsilske gospodarstvoZasnovano1850Zasnovnik i Vilgelm KristerZakrittya likvidaciya pislya 1917 Prichina zakrittyaekspropriaciya radyanskoyu vladoyuShtab kvartiraKiyivTeritoriya diyalnostiRosijska imperiyaKlyuchovi osobiV Krister Yu Krister E KristerProdukciyafrukti ovochi bashtanni kulturi vinograd vino moloko riba nasinnya sadzhanciIstoriyaVilgelm Krister 1812 1890 Kompaniya bula zasnovana v 1850 roci sadivnikom amatorom z Saksoniyi Vilgelmom Gotlibom Kristerom Zaradi cogo u 1848 roci v peredmisti Kiyeva na Priorci vin pridbav dilyanku plosheyu 38 desyatin blizko 40 ga u knyazya Estergazi Dilyanka bula pokritoyu derevami i chagarnikom tut buli dzherela vodi starij yablunevij sad i luki pridatni dlya pasovisha Cya teritoriya bula rozchishena i spochatku na nij vlashtovano molochne gospodarstvo i gorodi na yakih viroshuvalisya kormovi garbuzi Potim buv zakladenij vinogradnik i rozplidniki plodovih i dekorativnih derev gorodnih kultur ta kvitkove gospodarstvo pasika Molochna ferma postachala gospodarstvu organichne dobrivo Z rozvitkom gospodarstva golovnim profilem jogo stalo viroshuvannya plodovih kultur tomu molochne virobnictvo zgodom bulo zgornuto Yak pidshepu dlya fruktovih derev Krister vikoristav diki yabluni ta grushi sho v dostatku rostut u miscevih lisah a sortovi sadzhanci buli zakupleni spochatku v Rizi Pershij dosvid sadivnika viyavivsya nevdalim kupleni sorti ne prizhilisya v miscevomu klimati Vdalishoyu stala zakupivlya sortiv u vidomoyi belgijskoyi privatnoyi firmi i v Nimechchini u Rojtlingenskomu pomologichnomu instituti Zgodom Krister postijno eksperimentuvav pidbirayuchi najpridatnishi dlya Kiyeva sorti Spochatku yablunevi ta grushevi sadi zajmali ploshu 6 desyatin na yakih viroshuvalosya blizko 300 sortiv Yulius Krister 1848 1916 Z 1859 roku V Krister bezkoshtovno rozpovsyudzhuvav katalogi proponovanih gospodarstvom sortiv sadovih i gorodnih kultur takozh u tih vidannyah tirazhi yakih syagali 250 tisyach mistilis poradi sadivnikam Na bazi gospodarstva bula organizovana remisnicha shkola sho navchala sadivnikiv uchni mogli otrimati takozh navichki v stolyarnij slyusarnij kovalskij spravi Uchniv kristerivskoyi shkoli ohoche najmali v rizni gospodarstva po vsomu Pivdenno Zahidnomu krayu Dlya roboti v rozplidniku najmali zhiteliv Priorki i Kurenivki Pracyuvati u Kristera vvazhalosya prestizhnim pri ogoloshenni vakansij vinikala konkurenciya mizh pretendentami na robochi miscya U 1880 h rokah buli vikoristani dzherela sho buli na zemlyah gospodarstva na nih vlashtovani stavki i viroshuvali dzerkalnogo koropa Do pervinnoyi dilyanki buli potim dodani novi 20 desyatin nepodalik vid Priorki v seli Fuzikivci nini teritoriya masivu Nivki v Kiyevi i 70 desyatin v seli Demidovi za inshimi danimi v Litvinivci Pislya smerti V Kristera u 1890 roci gospodarstvo perejshlo do jogo starshogo sina Yuliusa Serednij sin Edmund na svoyu chastku spadshini orenduvav dilyanku po susidstvu na Kurenivci j rozpochav vlasnu spravu Nasinnyeva torgivlya i sadivnictvo E V Kristera Brati vidkrili sadivnichi magazini v centri Kiyeva magazin Yuliusa znahodivsya na rozi Hreshatika ta Institutskoyi vulici a Edmunda za adresoyu Hreshatik 37 U 1892 roci Edmund raptovo pomer i jogo kompaniya perejshla do vdovi Magazin pislya jogo smerti buv perevedenij v budivlyu za adresoyu Hreshatik 23 Magazin Krister pravoruch na rozi Hreshatika ta Institutskoyi 1900 ti roki U 1890 h 1900 h rokah ploshi rozsadnikiv dosyagli 128 desyatin firma mala zapas posadkovogo materialu bilshe nizh 5 miljoniv koreniv Shorichno prodavalosya do 50 tisyach sadzhanciv plodovih i majzhe 100 tisyach dekorativnih derev Shorichnij oborot firmi V Krister syagav 100 000 rubliv Yulius Krister pomer u 1916 roci i firma perejshla do jogo vdovi Pelageyi urodzhenoyi Gusyevoyi U roki Pershoyi svitovoyi vijni gospodarstvo Kristeriv vzhe pochalo zanepadati a pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi zemli buli nacionalizovani radyanskoyu vladoyu U 1920 h rokah na teritoriyi kolishnoyi sadibi Kristeriv nini miscevist Kristerova girka perebuvala trudova koloniya dlya bezpritulnih ditej yaka u 1929 roci bula peretvorena na Agrofilial 3 Kiyivskogo dityachogo mistechka Leninsk Tut pracyuvala semirichna agroshkola sho gotuvala fahivciv dlya silskogo gospodarstva Potim trivalij chas tut pracyuvalo derzhavne pidpriyemstvo Kvitnikarstvo a zaraz znahoditsya PrAT Agrofirma Troyanda yaka krim silskogo gospodarstva zajmayetsya takozh zabudovoyu zhitlovih masiviv u Kiyevi ProdukciyaFirma V Krister postavlyala na kiyivskij rinok yak produkciyu silskogo gospodarstva molochni produkti ovochi i frukti ribu tak i sadzhanci ta nasinnya zdebilshogo aklimatizovanih v Kiyevi importovanih sortiv Vinogradniki Kristera u 1850 h 60 h rokah buli yedinimi v Kiyivskij guberniyi V katalozi firmi vid 1866 roku predstavleni 12 sortiv do 1900 roku yih chislo zbilshilosya do 25 Sered proponovanih gospodarstvom sortiv buli Sirij Elbskij Blakitnij serpnevij Rannij Chervonij agat Rannij Lejpcigskij piznishe ci sorti v Kiyevi ne viroshuvalisya Krim plodiv i sadzhanciv firma viroblyala i vlasne vino U 1860 h rokah vinogradniki davali svoyemu vlasnikovi shorichnij pributok do 6000 rubliv Monopoliya Kristera na vinogradnomu rinku guberniyi zakinchilasya v 1870 h rokah pislya sporudzhennya Kiyevo Baltskoyi zaliznici Z yavivsya priviznij vinograd z Krimu ta Prichornomor ya i ploshi kiyivskih vinogradnikiv buli zmensheni Na gorodah gospodarstva viroshuvalisya spochatku kormovi garbuzi dlya potreb vlasnoyi molochnoyi fermi Za vagoyu garbuzi syagali 200 funtiv blizko 80 kg Potim z yavilisya bashtanni kulturi kavuni ta dini sorti yakih bulo zavezeno z Krimu Astrahani Serednoyi Aziyi Zahidnoyi Yevropi i Turechchini Takozh viroshuvalisya morkva cibulya kartoplya Nasinnya bashtannih mozhna bulo pridbati bezposeredno v kontori firmi na Priorci rozsilalosya vono j poshtoyu Osoblivoyu populyarnistyu koristalasya produkciya plodovih sadiv i rozplidnika Kristera Sorti grushi ta yabluni rozpovsyudzhuvalisya ne tilki po Kiyivskij guberniyi ale j v inshih regionah U 1862 roci katalogi firmi proponuvali 155 sortiv yabluni 158 grushi 30 slivi 24 chereshni a v 1869 vzhe bulo 250 sortiv grushi 158 yabluni 40 vishni Do 1900 roku vzhe v gospodarstvi Yuliusa Kristera bulo ponad 450 sortiv yabluni 430 grushi 50 vishni ta chereshni po 20 sortiv persika j abrikosa Z proponovanih Kristerom sortiv vidznachayut grushi Bere Klerzhe Dyushes Angulem Bel Genriyetta Korol Karl Vyurtembergskij yablunyu Cvibel Rudolf Bersdorfer Yak i sorti vinogradu bilshist kristerivskih sortiv grushi ta yabluni piznishe v Ukrayini ne viroshuvalisya Uchast u vistavkah i nagorodiU drugij polovini XIX stolittya v Kiyevi odin raz na 4 5 rokiv provodilisya silskogospodarski i promislovi vistavki U 1852 1883 rokah sadivnictvo V Kristera bralo uchast v semi takih vistavkah Na vistavci 1883 roku sho prohodila na Volodimirskij girci Krister otrimav zolotu medal po viddilu sadivnictva i gorodnictva Pislya smerti zasnovnika firma brala uchast u vistavci 1897 roku najbilsh velikij i prestizhnij dlya yakoyi buli specialno pobudovani paviljoni na shilah Cherepanovoyi gori Kristeri predstavili tut use svoye rozmayittya sortiv yablun grush ta vinogradu Eksponuvalisya frukti 2 4 richni dereva karlikovi grushi ta dekorativni roslini v dizhkah Poruch z osnovnoyu firmoyu buli i eksponati z gospodarstva vdovi Edmunda Prospekti vistavki vidznachali firma V Krister v teperishnij chas yavlyaye soboyu yedinij za riznomanitnistyu i kilkistyu materialiv sadovij zaklad Div takozhVilgelm Krister Kristerova girkaPrimitkiSadivnictvo Vilgelma Kristera v Kiyevi vazhlivij oseredok introdukciyi roslin 11 bereznya 2022 u Wayback Machine V I Melnik O L Rubcova Introdukciya roslin 2010 1 S 111 117DzherelaA Gordij Urochishe Gorka Kristera Zerkalo nedeli 1996 6 iyulya 27 M Kalnickij Kontrakti VD Galicki Kontrakti 2008 13 Ribakov M O Na gostinah u firmi V Krister Hreshatik vidomij i nevidomij Krayeznavchi narisi Kij 2003 S 435 437 Ribakov M O Nevidomi ta malovidomi storinki istoriyi Kiyeva 17 veresnya 2021 u Wayback Machine Kiyiv Vidavnictvo Kij 1997 374 s stor 26 27PosilannyaSergij Kulida Pravilnij sadivnik Vilgelm Krister 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Sadivnictvo Vilgelma Kristera v Kiyevi vazhlivij oseredok introdukciyi roslin 11 bereznya 2022 u Wayback Machine V I Melnik O L Rubcova Introdukciya roslin 2010 1 S 111 117