Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вільге́льм IV (англ. William Henry, William IV, нім. Wilhelm IV, за англійською традицією Вільям IV; 21 серпня 1765 — 20 червня 1837) — король Великої Британії і Ганноверу з 26 липня 1830 р.
| Вільгельм IV англ. William IV нім. Wilhelm IV | |
|---|---|
| Dei Gratia Britanniarum Rex Fidei Defensor | |
 | |
| Король Великої Британії | |
| Правління | 1830-1837 |
| Коронація | 8 вересня 1831 |
| Попередник | Георг IV |
| Наступник | Вікторія I |
| Інші титули | Король Ганноверу |
| Біографічні дані | |
| Імена | William Henry (Вільям Генрі) |
| Хрещення | 20 вересня, 1765 |
| Релігія | англіканство |
| Народження | 21 серпня 1765 Букінгемський палац, Лондон |
| Смерть | 20 червня 1837 (71 рік) Замок Віндзор, Беркшир інфаркт міокарда |
| Поховання | Каплиця Св. Георга, Замок Віндзор |
| Дружина | Адельгейда Саксен-Мейнінгенська |
| Діти | Шарлотта, Єлизавета, Джордж, Генріх, Софія, Марія, Фредерік, Єлизавета Хей, Адольф, Августа Кеннеді-Ерскайн, Август ФітзКларенс, Амелія Кері |
| Династія | Гановери |
| Батько | Георг III |
| Мати | Софія Шарлотта Мекленбург-Стреліцька |
| Нагороди |         d |
 | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Ранні роки
Вільгельм, третя дитина короля Георга III й королеви Шарлотти, народився вранці 21 серпня 1765 у Букінгемському палаці. У нього було два старших брата, Георг і Фредерік, тому Вільгельм не розглядався як спадкоємець престолу. Його хрестили у Сент-Джеймському палаці 20 вересня 1765, його хрещеними були дядьки і (у подальшому герцог Камберленд), а також тітка, принцеса Августа.
Більшу частину свого дитинства принц Вільгельм провів у Ричмонді та , де його освітою займались особисті педагоги. У тринадцять років принц вступив до королівського флоту мічманом, у 1780 був присутній під час битви поблизу мису Сент-Вінсент. Хоча на борті корабля Вільгельма супроводжував наставник, його морський досвід мало відрізнявся від служби інших мічманів, оскільки він поряд з усіма брав участь у приготуванні їжі та навіть був заарештований разом з іншими членами команди за п'яну бійку в Гібралтарі (хоча принца випустили одразу ж, як встановили його особу).
Під час війни за незалежність США принц служив у Нью-Йорку. Революціонери за згоди Джорджа Вашингтона планували викрасти принца, поки він перебував в Америці. Однак британцям стало відомо про ці плани, після чого до Вільгельма, який раніше пересувався Нью-Йорком без супроводу, приставили охорону.
Отримав звання лейтенанта у 1785, а за рік став капітаном фрегата Pegasus. Наприкінці 1785 принц служив у Вест-Індії під командуванням Гораціо Нельсона, який високо відгукувався з приводу професійних якостей Вільгельма. Вільгельм і Нельсон стали добрими друзями, практично щовечора вечеряли разом, принц був свідком на весіллі Нельсона. У 1788 Вільгельм став капітаном фрегата Andromeda, а за рік разом зі званням контр-адмірала отримав командування над лінійним кораблем Valiant.
Вільгельм хотів отримати герцогський титул, подібний до тих, що мали його старші брати, та, як наслідок, отримати місце у Палаті лордів. Однак король Георг III не поспішав надавати сину звання герцога, остерігаючись, що він долучиться до парламентської опозиції. Тоді Вільгельм пригрозив, що буде обиратись до Палати громад від округу Тотнес у Девоні. Під тиском Георг здався, й 16 травня 1789 Вільгельм отримав титули герцога Кларенса й Сент-Ендрюс та графа Мюнстера. Вільгельм як і його старші брати, принц Уельський і герцог Йоркський, публічно підтримував опозиційну до короля партію Вігів, проте, як і у багатьох політиків того часу, політична орієнтація принца була дуже мінливою, тому не можна однозначно приписати його до якоїсь однієї з партій.
Служба й політика
У 1790 залишив службу на флоті.
Коли у 1793 Велика Британія вступила до війни з Францією, принц був готовий служити своїй країні та розраховував взяти у цій війні участь, але йому не надали корабель. Можливо, причиною тому було падіння п'яного принца зі сходів, в результаті якого він зламав руку, а також виступ перед Палатою лордів, в якому Вільгельм висловився проти війни. Наступного року принц висловлювався вже на підтримку війни, але Адміралтейство проігнорувало його прохання про повернення на службу. Вільгельм не полишав спроб узяти активну участь у війні, але навіть отримане ним у 1798 звання адмірала було суто формальним.
Під час Наполеонівських війн принцу також не вдалося домогтись командної посади. У 1811 отримав почесне звання адмірала флоту.
У 1813 прибув до розташування британських військ у Південних Нідерландах. Спостерігаючи з дзвіниці за бомбардуванням Антверпена, принц сам потрапив під обстріл. Куля пробила його мундир.
У Палаті лордів Вільгельм виступав проти скасування рабства, яке, хоч і було незаконним у Великій Британії, все ще існувало у британських колоніях. Багато подорожуючи, принц бачив, що вільні люди на півночі Шотландії живуть гірше, ніж раби у Вест-Індії, тому вважав, що свобода нічого доброго рабам не принесе. Багато парламентарів рахувались із думкою принца, беручи до уваги його досвід життя у Вест-Індії. Виступаючи у Палаті лордів, Вільгельм заявив, що всі прибічники ідей аболіціонізму, та зокрема Вільям Вілберфорс, є або фанатиками, або лицемірами. В інших питаннях принц частіше за все займав ліберальнішу позицію.
Правління
На престол Вільгельм IV вступив у віці майже 65 років — він був найстаршим британським монархом на момент сходження на престол до 2022 року, коли королем став Чарльз III.
Незважаючи на похилий вік і нетривале правління, він встиг доволі багато. За нього було здійснено важливі реформи: переглянуто законодавство щодо бідняків, проведено демократизацію муніципалітетів, вперше введено обмеження на дитячу працю, а у всій Британській імперії скасовано рабство.
За актом в 1832 змінено виборчу систему. Він був останнім королем, який призначив прем'єр-міністра проти волі парламенту (1834).
1833 року за актом парламенту було скасовано рабство у колоніях Британської імперії (окрім володінь Ост-Індської компанії, островів Цейлона й Святої Єлени).
Після смерті Вільгельма припинила існування особиста унія Великої Британії та Ганновера: як британському монарху йому спадкувала племінниця Вікторія, дочка померлого в 1820 його молодшого брата Едуарда Кентського, однак вона не могла успадкувати ще й королівство Ганновер, де був чинним салічний закон, і наступним ганноверським королем став ще один молодший брат Вільгельма, герцог Камберлендський Ернст Август.
Родина
У 1791-1811 роках він перебував у фактичному шлюбі з акторкою (1761—1816), з якою мав потомство — 10 дітей (на прізвище Фіцкларенс, «фіц» — традиційний старофранцузький префікс до імені незаконнонароджених дітей). Після вступу на престол Вільгельм присвоїв своєму старшому сину Джорджу титул графа Мунстера (рід припинився у 2002 році).
Після смерті племінниці, принцеси Шарлотти, у 1817 році (що ставило під загрозу майбутнє династії), разом із низкою інших своїх братів поспіхом вирішив завести сім'ю та 11 липня 1818 року одружився з Аделаїдою Саксен-Мейнінгенською (13 серпня 1792 — 2 грудня 1849). Від цього шлюбу народились дві дівчинки, проте жодна з них не вижила.
Нагороди
- (KT) Орден Будяка 1770
- (KG) Орден Підв'язки 1782
Примітки
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 12
- Yvonne Demoskoff. Yvonne's Royalty Home Page: Royal Christenings (англійською) . Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 20 грудня 2011.
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 13-19
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 23-31
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 32
- Allen, W. Gore. King William IV. стор. 29
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 29
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 33
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 39
- Allen, W. Gore. King William IV. стор. 32
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 54-57
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 59
- Somerset, Anne. The Life and Times of William IV. стор. 42
- Ashley, Mike. The Mammoth Book of British Kings and Queens. 1998. Стор. 686—687.
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 89
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 70
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 89-92
- William IV. Official web site of the British Monarchy. Архів оригіналу за 4 липня 2013. Процитовано 20 грудня 2011.
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 91-94
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 94
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 95
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 95-97
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 115
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 54
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 97-99
- Ziegler, Philip. King William IV. стор. 121
Література
- Allen, W. Gore. King William IV. 1960
- Somerset, Anne. The Life and Times of William IV. 1980.
- Ziegler, Philip. King William IV. 1971.
| Попередник Георг IV |  | Король Великої Британії 1830-1837 | | Наступник Вікторія I |
| Попередник Георг IV |  | Король Ірландії 1830-1837 | | Наступник Вікторія I |
| Попередник Георг IV |  | Король Ганноверу 1830-1837 | | Наступник Ернст Август |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilge lm IV angl William Henry William IV nim Wilhelm IV za anglijskoyu tradiciyeyu Vilyam IV 21 serpnya 1765 17650821 20 chervnya 1837 korol Velikoyi Britaniyi i Gannoveru z 26 lipnya 1830 r Vilgelm IV angl William IV nim Wilhelm IVDei Gratia Britanniarum Rex Fidei DefensorKorol Velikoyi BritaniyiPravlinnya 1830 1837Koronaciya 8 veresnya 1831Poperednik Georg IVNastupnik Viktoriya IInshi tituli Korol GannoveruBiografichni daniImena William Henry Vilyam Genri Hreshennya 20 veresnya 1765Religiya anglikanstvoNarodzhennya 21 serpnya 1765 1765 08 21 Bukingemskij palac LondonSmert 20 chervnya 1837 1837 06 20 71 rik Zamok Vindzor Berkshir infarkt miokardaPohovannya Kaplicya Sv Georga Zamok VindzorDruzhina Adelgejda Saksen MejningenskaDiti Sharlotta Yelizaveta Dzhordzh Genrih Sofiya Mariya Frederik Yelizaveta Hej Adolf Avgusta Kennedi Erskajn Avgust FitzKlarens Ameliya KeriDinastiya GanoveriBatko Georg IIIMati Sofiya Sharlotta Meklenburg StrelickaNagorodi d Mediafajli u VikishovishiRanni rokiVilgelm tretya ditina korolya Georga III j korolevi Sharlotti narodivsya vranci 21 serpnya 1765 u Bukingemskomu palaci U nogo bulo dva starshih brata Georg i Frederik tomu Vilgelm ne rozglyadavsya yak spadkoyemec prestolu Jogo hrestili u Sent Dzhejmskomu palaci 20 veresnya 1765 jogo hreshenimi buli dyadki i u podalshomu gercog Kamberlend a takozh titka princesa Avgusta Princ Vilgelm u vici 13 rokiv ta jogo molodshij brat Eduard u 1778 Bilshu chastinu svogo ditinstva princ Vilgelm proviv u Richmondi ta de jogo osvitoyu zajmalis osobisti pedagogi U trinadcyat rokiv princ vstupiv do korolivskogo flotu michmanom u 1780 buv prisutnij pid chas bitvi poblizu misu Sent Vinsent Hocha na borti korablya Vilgelma suprovodzhuvav nastavnik jogo morskij dosvid malo vidriznyavsya vid sluzhbi inshih michmaniv oskilki vin poryad z usima brav uchast u prigotuvanni yizhi ta navit buv zaareshtovanij razom z inshimi chlenami komandi za p yanu bijku v Gibraltari hocha princa vipustili odrazu zh yak vstanovili jogo osobu Pid chas vijni za nezalezhnist SShA princ sluzhiv u Nyu Jorku Revolyucioneri za zgodi Dzhordzha Vashingtona planuvali vikrasti princa poki vin perebuvav v Americi Odnak britancyam stalo vidomo pro ci plani pislya chogo do Vilgelma yakij ranishe peresuvavsya Nyu Jorkom bez suprovodu pristavili ohoronu Otrimav zvannya lejtenanta u 1785 a za rik stav kapitanom fregata Pegasus Naprikinci 1785 princ sluzhiv u Vest Indiyi pid komanduvannyam Goracio Nelsona yakij visoko vidgukuvavsya z privodu profesijnih yakostej Vilgelma Vilgelm i Nelson stali dobrimi druzyami praktichno shovechora vecheryali razom princ buv svidkom na vesilli Nelsona U 1788 Vilgelm stav kapitanom fregata Andromeda a za rik razom zi zvannyam kontr admirala otrimav komanduvannya nad linijnim korablem Valiant Vilgelm hotiv otrimati gercogskij titul podibnij do tih sho mali jogo starshi brati ta yak naslidok otrimati misce u Palati lordiv Odnak korol Georg III ne pospishav nadavati sinu zvannya gercoga osterigayuchis sho vin doluchitsya do parlamentskoyi opoziciyi Todi Vilgelm prigroziv sho bude obiratis do Palati gromad vid okrugu Totnes u Devoni Pid tiskom Georg zdavsya j 16 travnya 1789 Vilgelm otrimav tituli gercoga Klarensa j Sent Endryus ta grafa Myunstera Vilgelm yak i jogo starshi brati princ Uelskij i gercog Jorkskij publichno pidtrimuvav opozicijnu do korolya partiyu Vigiv prote yak i u bagatoh politikiv togo chasu politichna oriyentaciya princa bula duzhe minlivoyu tomu ne mozhna odnoznachno pripisati jogo do yakoyis odniyeyi z partij Sluzhba j politikaVilgelm u mundiri portret roboti blizko 1800 U 1790 zalishiv sluzhbu na floti Koli u 1793 Velika Britaniya vstupila do vijni z Franciyeyu princ buv gotovij sluzhiti svoyij krayini ta rozrahovuvav vzyati u cij vijni uchast ale jomu ne nadali korabel Mozhlivo prichinoyu tomu bulo padinnya p yanogo princa zi shodiv v rezultati yakogo vin zlamav ruku a takozh vistup pered Palatoyu lordiv v yakomu Vilgelm vislovivsya proti vijni Nastupnogo roku princ vislovlyuvavsya vzhe na pidtrimku vijni ale Admiraltejstvo proignoruvalo jogo prohannya pro povernennya na sluzhbu Vilgelm ne polishav sprob uzyati aktivnu uchast u vijni ale navit otrimane nim u 1798 zvannya admirala bulo suto formalnim Pid chas Napoleonivskih vijn princu takozh ne vdalosya domogtis komandnoyi posadi U 1811 otrimav pochesne zvannya admirala flotu U 1813 pribuv do roztashuvannya britanskih vijsk u Pivdennih Niderlandah Sposterigayuchi z dzvinici za bombarduvannyam Antverpena princ sam potrapiv pid obstril Kulya probila jogo mundir U Palati lordiv Vilgelm vistupav proti skasuvannya rabstva yake hoch i bulo nezakonnim u Velikij Britaniyi vse she isnuvalo u britanskih koloniyah Bagato podorozhuyuchi princ bachiv sho vilni lyudi na pivnochi Shotlandiyi zhivut girshe nizh rabi u Vest Indiyi tomu vvazhav sho svoboda nichogo dobrogo rabam ne prinese Bagato parlamentariv rahuvalis iz dumkoyu princa beruchi do uvagi jogo dosvid zhittya u Vest Indiyi Vistupayuchi u Palati lordiv Vilgelm zayaviv sho vsi pribichniki idej abolicionizmu ta zokrema Vilyam Vilberfors ye abo fanatikami abo licemirami V inshih pitannyah princ chastishe za vse zajmav liberalnishu poziciyu PravlinnyaNa prestol Vilgelm IV vstupiv u vici majzhe 65 rokiv vin buv najstarshim britanskim monarhom na moment shodzhennya na prestol do 2022 roku koli korolem stav Charlz III Nezvazhayuchi na pohilij vik i netrivale pravlinnya vin vstig dovoli bagato Za nogo bulo zdijsneno vazhlivi reformi pereglyanuto zakonodavstvo shodo bidnyakiv provedeno demokratizaciyu municipalitetiv vpershe vvedeno obmezhennya na dityachu pracyu a u vsij Britanskij imperiyi skasovano rabstvo Za aktom v 1832 zmineno viborchu sistemu Vin buv ostannim korolem yakij priznachiv prem yer ministra proti voli parlamentu 1834 1833 roku za aktom parlamentu bulo skasovano rabstvo u koloniyah Britanskoyi imperiyi okrim volodin Ost Indskoyi kompaniyi ostroviv Cejlona j Svyatoyi Yeleni Pislya smerti Vilgelma pripinila isnuvannya osobista uniya Velikoyi Britaniyi ta Gannovera yak britanskomu monarhu jomu spadkuvala pleminnicya Viktoriya dochka pomerlogo v 1820 jogo molodshogo brata Eduarda Kentskogo odnak vona ne mogla uspadkuvati she j korolivstvo Gannover de buv chinnim salichnij zakon i nastupnim gannoverskim korolem stav she odin molodshij brat Vilgelma gercog Kamberlendskij Ernst Avgust RodinaU 1791 1811 rokah vin perebuvav u faktichnomu shlyubi z aktorkoyu 1761 1816 z yakoyu mav potomstvo 10 ditej na prizvishe Ficklarens fic tradicijnij starofrancuzkij prefiks do imeni nezakonnonarodzhenih ditej Pislya vstupu na prestol Vilgelm prisvoyiv svoyemu starshomu sinu Dzhordzhu titul grafa Munstera rid pripinivsya u 2002 roci Pislya smerti pleminnici princesi Sharlotti u 1817 roci sho stavilo pid zagrozu majbutnye dinastiyi razom iz nizkoyu inshih svoyih brativ pospihom virishiv zavesti sim yu ta 11 lipnya 1818 roku odruzhivsya z Adelayidoyu Saksen Mejningenskoyu 13 serpnya 1792 2 grudnya 1849 Vid cogo shlyubu narodilis dvi divchinki prote zhodna z nih ne vizhila Nagorodi KT Orden Budyaka 1770 KG Orden Pidv yazki 1782PrimitkiZiegler Philip King William IV stor 12 Yvonne Demoskoff Yvonne s Royalty Home Page Royal Christenings anglijskoyu Arhiv originalu za 4 lipnya 2013 Procitovano 20 grudnya 2011 Ziegler Philip King William IV stor 13 19 Ziegler Philip King William IV stor 23 31 Ziegler Philip King William IV stor 32 Allen W Gore King William IV stor 29 Ziegler Philip King William IV stor 29 Ziegler Philip King William IV stor 33 Ziegler Philip King William IV stor 39 Allen W Gore King William IV stor 32 Ziegler Philip King William IV stor 54 57 Ziegler Philip King William IV stor 59 Somerset Anne The Life and Times of William IV stor 42 Ashley Mike The Mammoth Book of British Kings and Queens 1998 Stor 686 687 ISBN 1 84119 096 9 Ziegler Philip King William IV stor 89 Ziegler Philip King William IV stor 70 Ziegler Philip King William IV stor 89 92 William IV Official web site of the British Monarchy Arhiv originalu za 4 lipnya 2013 Procitovano 20 grudnya 2011 Ziegler Philip King William IV stor 91 94 Ziegler Philip King William IV stor 94 Ziegler Philip King William IV stor 95 Ziegler Philip King William IV stor 95 97 Ziegler Philip King William IV stor 115 Ziegler Philip King William IV stor 54 Ziegler Philip King William IV stor 97 99 Ziegler Philip King William IV stor 121LiteraturaAllen W Gore King William IV 1960 Somerset Anne The Life and Times of William IV 1980 ISBN 0 297 83225 5 Ziegler Philip King William IV 1971 ISBN 0 00 211934 X Poperednik Georg IV Korol Velikoyi Britaniyi 1830 1837 Nastupnik Viktoriya I Poperednik Georg IV Korol Irlandiyi 1830 1837 Nastupnik Viktoriya I Poperednik Georg IV Korol Gannoveru 1830 1837 Nastupnik Ernst Avgust