Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільгельміна Амалія Брауншвейг Люнебурзька нім Wilhelmine Amalie von Braunschweig Lüneburg чеськ Amálie Vilemína Brunšvi

Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька

Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька

Вільгельміна Амалія Брауншвейг-Люнебурзька (нім. Wilhelmine Amalie von Braunschweig-Lüneburg; чеськ. Amálie Vilemína Brunšvicko-Lüneburská; угор. Vilma Amália Braunschweig–Lüneburgi; 21 квітня 1673 , Люнебург, герцогство Брауншвейг-Люнебург — 10 квітня 1742, Відень, ерцгерцогство Австрія) — принцеса з дому Вельфів, уроджена принцеса Брауншвейг-Люнебурзька та Каленберзька, дочка Йоганна Фрідріха, герцога Брауншвейг-Люнебурга і князя Каленберга. Дружина імператора Йозефа I; в шлюбі — імператриця Священної Римської імперії, королева Німеччини, Угорщини та Чехії, ерцгерцогиня Австрійська.

Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька
image
Народилася21 квітня 1673(1673-04-21)[1][2]
Ганновер, Брауншвейг-Люнебург[1]
Померла10 квітня 1742(1742-04-10)[1][2][…](68 років)
Відень, Габсбурзька монархія[1]
·натуральна віспа
ПохованняІмператорський склеп
КраїнаНімеччина
Діяльністьправляча королева
Знання мовнімецька
Титулгерцог і королева-консорт
Конфесіякатолицтво
РідВельфи
Батькоd
МатиБенедикта Генрієтта Пфальцька
Брати, сестриШарлотта Брауншвейг-Люнебурзька
У шлюбі зЙосип I Габсбург
ДітиМарія Жозефа Австрійська, d[3] і Марія Амалія Австрійська (1701–1756)
Нагороди
image

Життєпис

Походження та ранні роки

Вільгельміна Амалія народилася в Люнебурзі 21 квітня 1673 року. Вона була наймолодшою з чотирьох дочок в сім'ї Йоганна Фрідріха, герцога Брауншвейг-Люнебурга і князя Каленберга та Бенедикти Генрієтти Пфальц-Зіммернської, принцеси з дому Віттельсбахів . Старшими сестрами Вільгельміни Амалії були Анна Софія, що померла в дитячому віці, Шарлотта Феліціта, в шлюбі герцогиня Модени і Реджо, і Генрієтта Марія, яка ніколи не вступала в шлюб. По батьківській лінії Вільгельміна Амалія доводилась онукою Георгу, герцогу Брауншвейг-Люнебурга і князю Каленберга і Анні Елеонорі, принцесі з Дармштадтської гілки Гессенського дому. По материнській лінії вона була онукою Едуарда, пфальцграфа Зіммернського і Анни Марії, принцеси з Неверської гілки дому Гонзага .

У ранні роки вихованням принцеси займалася її мати. Потім Вільгельміну Амалію доручили турботам Луїзи Олландіни Пфальцської, двоюрідної тітки по батьківській лінії, яка була настоятелькою в Цистерціанському абатстві Мобюіссон, у Французькому королівстві. У монастирі принцеса отримала освіту гідну її походження. У 1693 році вона повернулася до батьків у Ганновер. Сучасники описували її, як красиву і благочестиву дівчину з серйозним характером. Незабаром після повернення дочки, батьки отримали кілька пропозицій про шлюб Вільгельміни Амалії і відповіли згодою на пропозицію ерцгерцога Йозефа, номінального короля Угорщини і Німеччини, майбутнього імператора Священної Римської імперії під ім'ям Йозефа I.

Шлюб і діти

15 січня 1699 року в Модені, де Вільгельміна Амалія гостювала, разом з матір'ю, у старшої сестри, герцогині Модени і Реджо, був укладений шлюб за дорученням між нею і ерцгерцогом Йозефом. Союз між принцесою з дому Вельфів і ерцгерцогом з дому Габсбургів носив династичний характер. 18 лютого того ж року наречена прибула в місто Тульн, де її зустрів наречений в оточенні почту, що складалася з представників угорської знаті. 21 лютого наречений і наречена урочисто в'їхали до Відня, а 24 лютого. в церкві августинців відбулася церемонія одруження. За наказом імператора Священної Римської імперії, Вільгельміна Амалія була одягнена в шлюбну сукню інкрустовану діамантами на суму сто тисяч талерів. Весільні урочистості тривали протягом восьми днів.

Після обрання в 1705 році Йосипа імператором Священної Римської імперії титул імператриці отримала і Вільгельміна Амалія. У шлюбі народилися:

  • Марія Жозефа (8 грудня 1699 — 17 листопада 1757) — дружина курфюрста саксонського і короля Польщі Августа III.
  • Леопольд Йосип (29 жовтня 1700 — 4 серпня 1701)
  • Марія Амалія (22 жовтня 1701 — 11 грудня 1756) — дружина Карла VII курфюрста Баварії та імператора Священної Римської імперії.

Шлюб виявився невдалим. У Йосипа було багато фавориток. Старша за чоловіка на п'ять років, Вільгельміна Амалія не чинила на Йозефа I ніякого впливу ні в сімейних, ні в державних справах. Відносини між подружжям остаточно припинилися після народження третьої дитини. Вважається, що імператриця стала безплідною через венеричну хворобу, якою заразив її чоловік .

Вдівство

У 1711 році імператриця овдовіла. Єдиний син Йозефа і Вільгельміни Амалії помер в дитинстві, тому титул імператора успадкував молодший брат Йозефа — ерцгерцог Карл. Непрості відносини Вільгельміни Амалії зі свекрухою поступово налагодилися після смерті чоловіка. З особливою участю вона доглядала хвору Елеонору Нейбурзьку перед її смертю. Вільгельміна Амалія перенесла свою спальню в кімнату поруч зі спальнею свекрухи, щоб надавати їй необхідну допомогу і вдень, і вночі .

До 1713 році династія Габсбургів не мала спадкоємця чоловічої статі. Обидва імператора мали тільки дочок. Бажаючи забезпечити успадкування престолу, імператор Карл VI видав прагматичну санкцію, яка дозволяла передавати всі права по жіночій лінії при відсутності спадкоємців-чоловіків. При цьому спадкоємицею він призначив свою доньку Марію Терезію, проігнорувавши дочок свого старшого брата.

Після смерті в 1740 році імператора Карла VI послідувала боротьба за австрійський престол між ерцгерцогинею Марією Терезією і Карлом Альбрехтом Баварським, який був одружений з її старшою кузиною Марією Амалією Австрійською. Вільгельміна Амалія спочатку підтримувала свого зятя, але потім повернулася в заснований нею монастир, в якому жила з 1722 року.

Імператриця Вільгельміна Амалія померла 10 квітня 1742 року, переживши чоловіка на тридцять два роки. Вона похована в монастирі салезіанців у Відні. Серце Вільгельміни Амалії поховано в Імператорському склепі.

Родовід

Коментарі

  1. Вільгельміна Амалія, через діда , пфальцграфа Зіммернського, доводилася правнучкою курфюрстіни Пфальцської Єлизавети, уродженої шотландської принцесі з дому Стюартів. Акт про спадкування престолу виключав її з черги спадкоємців шотландського і англійського престолів, бо вона сповідувала католицизм. Але в колі якобітів Вільгельміна Амалія розглядалася, як одна зі спадкоємиць обох престолів.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #101076983 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  4. Dr. Constant v. Wurzbach Habsburg, Amalie Wilhelmine von Braunschweig-Lüneburg // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 6. — S. 147.
    d:Track:Q88724376d:Track:Q88721674d:Track:Q665807
  5. Wurzbach, 1860, с. 147.
  6. Braun, Keller, Schnettger, 2016, с. 176.
  7. McFerran N. S. (англ.). www.jacobite.ca. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 13.10.2016.
  8. Korotin Il. Wilhelmine Amalie, geb. Braunschweig-Lüneburg; Kaiserin [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]// Biografia: Lexikon österreichischer Frauen. — Wien: Böhlau Verlag, 2016. — P. 94—95. — 4248 p. — .
  9. Bermann M. I., Böckh F. H., Fischer J.-W. {{{Заголовок}}}. — Wien : Sollinger, 1825. — P. 164.
  10. Mutschlechner M. . Die Welt der Habsburger (нім.). www.habsburger.net. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 30.10.2016.
  11. Kaps, Wolfgang. (PDF) (нім.). www.pfalzneuburg.de. Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2021. Процитовано 9.09.2016.

Література

  • Braun B., Keller K., Schnettger M. Nur die Frau des Kaisers?: Kaiserinnen in der Frühen Neuzeit [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]: [нім.]. — Wien: Böhlau Verlag, 2016. — P. 169—171, 175—193, 196. — 272 p. — (Veröffentlichungen des Instituts für Österreichische Geschichtsforschung). — .
  • Campbell Orr C. Queenship in Europe 1660—1815: The Role of the Consort [ 30 жовтня 2016 у Wayback Machine.]: [англ.]. — Cambridge: Cambridge University Press, 2004. — P. 10, 110—120, 122—127, 130, 268, 311, 418—419. — 419 p. — .
  • Wurzbach C. von. Habsburg, Amalie Wilhelmine von Braunschweig-Lüneburg [ 7 червня 2021 у Wayback Machine.] // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: [нім.]. — Wien: Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, 1860. — Vol. VI. — P. 147. — 492 p.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vilgelmina Amaliya Braunshvejg Lyuneburzka nim Wilhelmine Amalie von Braunschweig Luneburg chesk Amalie Vilemina Brunsvicko Luneburska ugor Vilma Amalia Braunschweig Luneburgi 21 kvitnya 1673 Lyuneburg gercogstvo Braunshvejg Lyuneburg 10 kvitnya 1742 Viden ercgercogstvo Avstriya princesa z domu Velfiv urodzhena princesa Braunshvejg Lyuneburzka ta Kalenberzka dochka Joganna Fridriha gercoga Braunshvejg Lyuneburga i knyazya Kalenberga Druzhina imperatora Jozefa I v shlyubi imperatricya Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi koroleva Nimechchini Ugorshini ta Chehiyi ercgercoginya Avstrijska Vilgelmina Braunshvejg LyuneburzkaNarodilasya21 kvitnya 1673 1673 04 21 1 2 Gannover Braunshvejg Lyuneburg 1 Pomerla10 kvitnya 1742 1742 04 10 1 2 68 rokiv Viden Gabsburzka monarhiya 1 naturalna vispaPohovannyaImperatorskij sklepKrayinaNimechchinaDiyalnistpravlyacha korolevaZnannya movnimeckaTitulgercog i koroleva konsortKonfesiyakatolictvoRidVelfiBatkodMatiBenedikta Genriyetta PfalckaBrati sestriSharlotta Braunshvejg LyuneburzkaU shlyubi zJosip I GabsburgDitiMariya Zhozefa Avstrijska d 3 i Mariya Amaliya Avstrijska 1701 1756 NagorodiZolota troyanda Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodzhennya ta ranni roki Vilgelmina Amaliya narodilasya v Lyuneburzi 21 kvitnya 1673 roku Vona bula najmolodshoyu z chotiroh dochok v sim yi Joganna Fridriha gercoga Braunshvejg Lyuneburga i knyazya Kalenberga ta Benedikti Genriyetti Pfalc Zimmernskoyi princesi z domu Vittelsbahiv Starshimi sestrami Vilgelmini Amaliyi buli Anna Sofiya sho pomerla v dityachomu vici Sharlotta Felicita v shlyubi gercoginya Modeni i Redzho i Genriyetta Mariya yaka nikoli ne vstupala v shlyub Po batkivskij liniyi Vilgelmina Amaliya dovodilas onukoyu Georgu gercogu Braunshvejg Lyuneburga i knyazyu Kalenberga i Anni Eleonori princesi z Darmshtadtskoyi gilki Gessenskogo domu Po materinskij liniyi vona bula onukoyu Eduarda pfalcgrafa Zimmernskogo i Anni Mariyi princesi z Neverskoyi gilki domu Gonzaga U ranni roki vihovannyam princesi zajmalasya yiyi mati Potim Vilgelminu Amaliyu doruchili turbotam Luyizi Ollandini Pfalcskoyi dvoyuridnoyi titki po batkivskij liniyi yaka bula nastoyatelkoyu v Cistercianskomu abatstvi Mobyuisson u Francuzkomu korolivstvi U monastiri princesa otrimala osvitu gidnu yiyi pohodzhennya U 1693 roci vona povernulasya do batkiv u Gannover Suchasniki opisuvali yiyi yak krasivu i blagochestivu divchinu z serjoznim harakterom Nezabarom pislya povernennya dochki batki otrimali kilka propozicij pro shlyub Vilgelmini Amaliyi i vidpovili zgodoyu na propoziciyu ercgercoga Jozefa nominalnogo korolya Ugorshini i Nimechchini majbutnogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi pid im yam Jozefa I Shlyub i diti 15 sichnya 1699 roku v Modeni de Vilgelmina Amaliya gostyuvala razom z matir yu u starshoyi sestri gercogini Modeni i Redzho buv ukladenij shlyub za doruchennyam mizh neyu i ercgercogom Jozefom Soyuz mizh princesoyu z domu Velfiv i ercgercogom z domu Gabsburgiv nosiv dinastichnij harakter 18 lyutogo togo zh roku narechena pribula v misto Tuln de yiyi zustriv narechenij v otochenni pochtu sho skladalasya z predstavnikiv ugorskoyi znati 21 lyutogo narechenij i narechena urochisto v yihali do Vidnya a 24 lyutogo v cerkvi avgustinciv vidbulasya ceremoniya odruzhennya Za nakazom imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Vilgelmina Amaliya bula odyagnena v shlyubnu suknyu inkrustovanu diamantami na sumu sto tisyach taleriv Vesilni urochistosti trivali protyagom vosmi dniv Pislya obrannya v 1705 roci Josipa imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi titul imperatrici otrimala i Vilgelmina Amaliya U shlyubi narodilisya Mariya Zhozefa 8 grudnya 1699 17 listopada 1757 druzhina kurfyursta saksonskogo i korolya Polshi Avgusta III Leopold Josip 29 zhovtnya 1700 4 serpnya 1701 Mariya Amaliya 22 zhovtnya 1701 11 grudnya 1756 druzhina Karla VII kurfyursta Bavariyi ta imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Shlyub viyavivsya nevdalim U Josipa bulo bagato favoritok Starsha za cholovika na p yat rokiv Vilgelmina Amaliya ne chinila na Jozefa I niyakogo vplivu ni v simejnih ni v derzhavnih spravah Vidnosini mizh podruzhzhyam ostatochno pripinilisya pislya narodzhennya tretoyi ditini Vvazhayetsya sho imperatricya stala bezplidnoyu cherez venerichnu hvorobu yakoyu zaraziv yiyi cholovik Vdivstvo U 1711 roci imperatricya ovdovila Yedinij sin Jozefa i Vilgelmini Amaliyi pomer v ditinstvi tomu titul imperatora uspadkuvav molodshij brat Jozefa ercgercog Karl Neprosti vidnosini Vilgelmini Amaliyi zi svekruhoyu postupovo nalagodilisya pislya smerti cholovika Z osoblivoyu uchastyu vona doglyadala hvoru Eleonoru Nejburzku pered yiyi smertyu Vilgelmina Amaliya perenesla svoyu spalnyu v kimnatu poruch zi spalneyu svekruhi shob nadavati yij neobhidnu dopomogu i vden i vnochi Do 1713 roci dinastiya Gabsburgiv ne mala spadkoyemcya cholovichoyi stati Obidva imperatora mali tilki dochok Bazhayuchi zabezpechiti uspadkuvannya prestolu imperator Karl VI vidav pragmatichnu sankciyu yaka dozvolyala peredavati vsi prava po zhinochij liniyi pri vidsutnosti spadkoyemciv cholovikiv Pri comu spadkoyemiceyu vin priznachiv svoyu donku Mariyu Tereziyu proignoruvavshi dochok svogo starshogo brata Pislya smerti v 1740 roci imperatora Karla VI posliduvala borotba za avstrijskij prestol mizh ercgercogineyu Mariyeyu Tereziyeyu i Karlom Albrehtom Bavarskim yakij buv odruzhenij z yiyi starshoyu kuzinoyu Mariyeyu Amaliyeyu Avstrijskoyu Vilgelmina Amaliya spochatku pidtrimuvala svogo zyatya ale potim povernulasya v zasnovanij neyu monastir v yakomu zhila z 1722 roku Imperatricya Vilgelmina Amaliya pomerla 10 kvitnya 1742 roku perezhivshi cholovika na tridcyat dva roki Vona pohovana v monastiri salezianciv u Vidni Serce Vilgelmini Amaliyi pohovano v Imperatorskomu sklepi RodovidKomentariVilgelmina Amaliya cherez dida pfalcgrafa Zimmernskogo dovodilasya pravnuchkoyu kurfyurstini Pfalcskoyi Yelizaveti urodzhenoyi shotlandskoyi princesi z domu Styuartiv Akt pro spadkuvannya prestolu viklyuchav yiyi z chergi spadkoyemciv shotlandskogo i anglijskogo prestoliv bo vona spoviduvala katolicizm Ale v koli yakobitiv Vilgelmina Amaliya rozglyadalasya yak odna zi spadkoyemic oboh prestoliv PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 101076983 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Dr Constant v Wurzbach Habsburg Amalie Wilhelmine von Braunschweig Luneburg Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich enthaltend die Lebensskizzen der denkwurdigen Personen welche seit 1750 in den osterreichischen Kronlandern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben Wien 1856 Vol 6 S 147 d Track Q88724376d Track Q88721674d Track Q665807 Wurzbach 1860 s 147 Braun Keller Schnettger 2016 s 176 McFerran N S angl www jacobite ca Arhiv originalu za 27 lyutogo 2021 Procitovano 13 10 2016 Korotin Il Wilhelmine Amalie geb Braunschweig Luneburg Kaiserin 2 serpnya 2018 u Wayback Machine Biografia Lexikon osterreichischer Frauen Wien Bohlau Verlag 2016 P 94 95 4248 p ISBN 978 3 20 579590 2 Bermann M I Bockh F H Fischer J W Zagolovok Wien Sollinger 1825 P 164 Mutschlechner M Die Welt der Habsburger nim www habsburger net Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2020 Procitovano 30 10 2016 Kaps Wolfgang PDF nim www pfalzneuburg de Arhiv originalu PDF za 13 serpnya 2021 Procitovano 9 09 2016 LiteraturaBraun B Keller K Schnettger M Nur die Frau des Kaisers Kaiserinnen in der Fruhen Neuzeit 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine nim Wien Bohlau Verlag 2016 P 169 171 175 193 196 272 p Veroffentlichungen des Instituts fur Osterreichische Geschichtsforschung ISBN 978 3 20 520085 7 Campbell Orr C Queenship in Europe 1660 1815 The Role of the Consort 30 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl Cambridge Cambridge University Press 2004 P 10 110 120 122 127 130 268 311 418 419 419 p ISBN 978 0 52 181422 5 Wurzbach C von Habsburg Amalie Wilhelmine von Braunschweig Luneburg 7 chervnya 2021 u Wayback Machine Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich nim Wien Kaiserlich konigliche Hof und Staatsdruckerei 1860 Vol VI P 147 492 p

Дата публікації:
Топ