«Вівтар Геллера» («Вівтар Вознесіння Марії») — вівтарний образ (триптих) Альбрехта Дюрера і Маттіаса Грюневальда. Був створений між 1507 і 1511 роками на замовлення патриція Якоба Геллера для церкви [de] у Франкфурті-на-Майні. Частина вівтаря збереглась тільки в копії, виконаній у XVI столітті художником Йобстом Гаррігом.
Вівтар Геллера Heller-Altar | |
Автор | Альбрехт Дюрер, Маттіас Грюневальд, Йобст Гарріг |
---|---|
Час створення | 1507—1511, бл. 1614—1617 |
Розміри | 190 × 260 см |
Матеріал | темпера |
Місцезнаходження | , Штеделівський художній інститут, (перші дві установи — Франкфурт-на-Майні, третя — Карлсруе) |
Історія створення
В кінці XV — першій чверті XVI століть домініканський монастир у Франкфурті-на-Майні прикрашався творами найкращих художників того часу, в тому числі Ганса Гольбайна старшого, [de] і Ганса Гріна. Для південного нефа монастирської церкви член франкфуртського муніципалітету і купець Якоб Геллер в 1507 році від свого імені та імені своєї дружини Катаріни замовив вівтарний образ.
Центральну частину вівтаря і дві внутрішні стулки повинен був виконати Альбрехт Дюрер, що працював у Нюрнберзі. Тільки чотири картини для лівої і правої зовнішніх стулок Геллер замовив — хоча вони повинні були виконуватися, як і перші, в особливо складній техніці гризайль — Маттіасу Грюневальду, який тоді, ймовірно, жив у Ашаффенбузі. Майстерня Дюрера свою частину роботи відправила у Франкфурт в серпні 1509 року. Збереглися адресовані Геллеру листи Дюрера з приводу роботи над вівтарем. Картини Матіаса Грюневальда були, ймовірно, виконані дещо пізніше: у період з 1509 по 1511 рік, таким чином вівтар міг бути встановлений у церкві найпізніше в 1511 році.
У 1614 році герцог Максиміліан Баварський придбав центральну частину вівтаря для своєї колекції творів мистецтва. Не пізніше 1617 року з роботи Дюрера нюрнберзьким художником Йобстом Гаррігом була виконана копія для вівтаря, що залишився у Франкфурті. Завдяки цій обставині в даний час можна уявити собі як виглядав оригінал Дюрера, який був втрачений в 1729 році при пожежі в Мюнхенській резиденції.
Під час секуляризації художні твори домініканського монастиря були розрізнені, в тому числі й Вівтар Геллера. Стулки були зняті з вівтаря в XVIII столітті, в 1804 році панелі були розділені. В теперішній час більша його частина знаходиться у Франкфурті. В Історичному музеї експонується реконструкція вівтаря з копією центральної частини Гарріга і виконаними в майстерні Дюрера картинами внутрішніх стулок.
Сюжет
Основна композиція («Вознесіння і Коронування Діви Марії»), можливо, була виконанна від впливом «Вівтаря Одді» («Коронування Діви Марії», 1503) Рафаеля, який в одній картині поєднує два сюжети: Апостолів біля порожньої гробниці Марії та її Коронування. Невідомо, чи міг Дюрер бачити роботу Рафаеля безпосередньо в Перуджі, під час можливої поїздки до Риму наприкінці свого перебування у Венеції в 1506 році, або він познайомився з «Вівтарем Одді» через його гравіровані копії або малюнки.
Марію коронують Ісус і Бог Отець. Над її головою ширяє голуб, що позначає присутність Святого Духа. Церемонія відбувається, відповідно до іконографії, що склалася в Північній Європі, в оточенні безлічі ангелів. Композиція Коронування нагадує відому картину (1454, Лувр, Париж).
За сценою спостерігають апостоли, які зібралися біля порожнього саркофага. Майже в центрі, але на задньому плані, Дюрер зобразив себе з дошкою в руках, на якій позначено рік закінчення роботи над картиною. Ліве крило — під сценою мучеництва святого Якова зображений уклінний донатор Якоб Геллер зі своїм гербом. На правому крилі зображено мучеництво Катерини Александрійської, внизу — дружина Геллера Катаріна фон Мелем з гербом. Вибір святих явно пов'язаний з іменами донаторів.
Картини для зовнішніх панелей виконані в техніці гризайлі. Відомі вісім монохромних частин вівтаря, на них зображені:
- , який лікує доньку Діоклетіана (Грюневальд, нині — в Штеделевському інституті)
- Святий Лаврентій (Грюневальд, нині — в Штеделевському інституті)
- Свята Єлизавета Тюрингська (Грюневальд, нині — в Кунстгалле, Карлсруе)
- Свята мучениця, ймовірно, Луція (Грюневальд, нині — в Кунстгалле, Карлсруе)
- Святий Петро (майстерня Дюрера)
- Святий Павло (майстерня Дюрера)
- Святий Христофор (майстерня Дюрера)
- Тома Аквінський і два святих короля (майстерня Дюрера)
Примітки
- Unverfehrt G. Da Sah Ich Viel Köstliche Dinge: Albrecht Dürers Reise in Die Niederlande. — Göttingen : Vandenhoeck & Ruprecht, 2006. — С. 27.
- Дзуффи С. Эпизоды и персонажи Евангелия в произведениях изобразительного искусства. — М. : Омега, 2007. — С. 371.
Література
- Bernhard Decker: Dürer und Grünewald. Der Frankfurter Heller-Altar. Rahmenbedingungen der Altarmalerei. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 1996, .
- Mark Lehmstedt (Hrsg.): Albrecht Dürer. Das Gesamtwerk. (Digitale Bibliothek 28). CD-ROM. Directmedia Publishing, Berlin 2004.
- Rainhard Riepertinger (Hrsg.): Das Rätsel Grünewald. Katalog zur Bayerischen Landesausstellung 2002/03, Schloss Johannisburg, Aschaffenburg, 30. November 2002 bis 28. Februar 2003. Verlag Theiss, Stuttgart 2002, .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вівтар Геллера
- Матіас Грюневальд. Святий Лаврентій і святий Киріак в Штеделевському институті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vivtar Gellera Vivtar Voznesinnya Mariyi vivtarnij obraz triptih Albrehta Dyurera i Mattiasa Gryunevalda Buv stvorenij mizh 1507 i 1511 rokami na zamovlennya patriciya Yakoba Gellera dlya cerkvi de u Frankfurti na Majni Chastina vivtarya zbereglas tilki v kopiyi vikonanij u XVI stolitti hudozhnikom Jobstom Garrigom Vivtar Gellera Heller Altar Avtor Albreht Dyurer Mattias Gryunevald Jobst Garrig Chas stvorennya 1507 1511 bl 1614 1617 Rozmiri 190 260 sm Material tempera Misceznahodzhennya Shtedelivskij hudozhnij institut pershi dvi ustanovi Frankfurt na Majni tretya Karlsrue Panel Sv Lavrentij Mattias GryunevaldIstoriya stvorennyaV kinci XV pershij chverti XVI stolit dominikanskij monastir u Frankfurti na Majni prikrashavsya tvorami najkrashih hudozhnikiv togo chasu v tomu chisli Gansa Golbajna starshogo de i Gansa Grina Dlya pivdennogo nefa monastirskoyi cerkvi chlen frankfurtskogo municipalitetu i kupec Yakob Geller v 1507 roci vid svogo imeni ta imeni svoyeyi druzhini Katarini zamoviv vivtarnij obraz Centralnu chastinu vivtarya i dvi vnutrishni stulki povinen buv vikonati Albreht Dyurer sho pracyuvav u Nyurnberzi Tilki chotiri kartini dlya livoyi i pravoyi zovnishnih stulok Geller zamoviv hocha voni povinni buli vikonuvatisya yak i pershi v osoblivo skladnij tehnici grizajl Mattiasu Gryunevaldu yakij todi jmovirno zhiv u Ashaffenbuzi Majsternya Dyurera svoyu chastinu roboti vidpravila u Frankfurt v serpni 1509 roku Zbereglisya adresovani Gelleru listi Dyurera z privodu roboti nad vivtarem Kartini Matiasa Gryunevalda buli jmovirno vikonani desho piznishe u period z 1509 po 1511 rik takim chinom vivtar mig buti vstanovlenij u cerkvi najpiznishe v 1511 roci U 1614 roci gercog Maksimilian Bavarskij pridbav centralnu chastinu vivtarya dlya svoyeyi kolekciyi tvoriv mistectva Ne piznishe 1617 roku z roboti Dyurera nyurnberzkim hudozhnikom Jobstom Garrigom bula vikonana kopiya dlya vivtarya sho zalishivsya u Frankfurti Zavdyaki cij obstavini v danij chas mozhna uyaviti sobi yak viglyadav original Dyurera yakij buv vtrachenij v 1729 roci pri pozhezhi v Myunhenskij rezidenciyi Pid chas sekulyarizaciyi hudozhni tvori dominikanskogo monastirya buli rozrizneni v tomu chisli j Vivtar Gellera Stulki buli znyati z vivtarya v XVIII stolitti v 1804 roci paneli buli rozdileni V teperishnij chas bilsha jogo chastina znahoditsya u Frankfurti V Istorichnomu muzeyi eksponuyetsya rekonstrukciya vivtarya z kopiyeyu centralnoyi chastini Garriga i vikonanimi v majsterni Dyurera kartinami vnutrishnih stulok SyuzhetOsnovna kompoziciya Voznesinnya i Koronuvannya Divi Mariyi mozhlivo bula vikonanna vid vplivom Vivtarya Oddi Koronuvannya Divi Mariyi 1503 Rafaelya yakij v odnij kartini poyednuye dva syuzheti Apostoliv bilya porozhnoyi grobnici Mariyi ta yiyi Koronuvannya Nevidomo chi mig Dyurer bachiti robotu Rafaelya bezposeredno v Perudzhi pid chas mozhlivoyi poyizdki do Rimu naprikinci svogo perebuvannya u Veneciyi v 1506 roci abo vin poznajomivsya z Vivtarem Oddi cherez jogo gravirovani kopiyi abo malyunki Mariyu koronuyut Isus i Bog Otec Nad yiyi golovoyu shiryaye golub sho poznachaye prisutnist Svyatogo Duha Ceremoniya vidbuvayetsya vidpovidno do ikonografiyi sho sklalasya v Pivnichnij Yevropi v otochenni bezlichi angeliv Kompoziciya Koronuvannya nagaduye vidomu kartinu 1454 Luvr Parizh Za scenoyu sposterigayut apostoli yaki zibralisya bilya porozhnogo sarkofaga Majzhe v centri ale na zadnomu plani Dyurer zobraziv sebe z doshkoyu v rukah na yakij poznacheno rik zakinchennya roboti nad kartinoyu Live krilo pid scenoyu muchenictva svyatogo Yakova zobrazhenij uklinnij donator Yakob Geller zi svoyim gerbom Na pravomu krili zobrazheno muchenictvo Katerini Aleksandrijskoyi vnizu druzhina Gellera Katarina fon Melem z gerbom Vibir svyatih yavno pov yazanij z imenami donatoriv Svyata muchenicya Matias Gryunevald fragment vivtarnoyi stulki Kartini dlya zovnishnih panelej vikonani v tehnici grizajli Vidomi visim monohromnih chastin vivtarya na nih zobrazheni yakij likuye donku Diokletiana Gryunevald nini v Shtedelevskomu instituti Svyatij Lavrentij Gryunevald nini v Shtedelevskomu instituti Svyata Yelizaveta Tyuringska Gryunevald nini v Kunstgalle Karlsrue Svyata muchenicya jmovirno Luciya Gryunevald nini v Kunstgalle Karlsrue Svyatij Petro majsternya Dyurera Svyatij Pavlo majsternya Dyurera Svyatij Hristofor majsternya Dyurera Toma Akvinskij i dva svyatih korolya majsternya Dyurera PrimitkiUnverfehrt G Da Sah Ich Viel Kostliche Dinge Albrecht Durers Reise in Die Niederlande Gottingen Vandenhoeck amp Ruprecht 2006 S 27 Dzuffi S Epizody i personazhi Evangeliya v proizvedeniyah izobrazitelnogo iskusstva M Omega 2007 S 371 LiteraturaBernhard Decker Durer und Grunewald Der Frankfurter Heller Altar Rahmenbedingungen der Altarmalerei Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt am Main 1996 ISBN 3 596 11580 9 Mark Lehmstedt Hrsg Albrecht Durer Das Gesamtwerk Digitale Bibliothek 28 CD ROM Directmedia Publishing Berlin 2004 Rainhard Riepertinger Hrsg Das Ratsel Grunewald Katalog zur Bayerischen Landesausstellung 2002 03 Schloss Johannisburg Aschaffenburg 30 November 2002 bis 28 Februar 2003 Verlag Theiss Stuttgart 2002 ISBN 3 8062 1715 7 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vivtar Gellera Matias Gryunevald Svyatij Lavrentij i svyatij Kiriak v Shtedelevskomu instituti