Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Маттіас Грюневальд нім Matthias Grünewald Mathis Gothart або Matthias Nithart або Matthias Grün 1470 або 1475 Вюрцбург 3

Маттіас Грюневальд

Маттіас Грюневальд

Маттіас Грюневальд (нім. Matthias Grünewald, Mathis Gothart або Matthias Nithart або Matthias Grün, 1470 або 1475, Вюрцбург — 31 серпня 1528, Галле) — німецький живописець, майстер епохи Відродження. Працював при дворі Майнцських архієпископів і курфюрстів (1508—1525). У своїй творчості виразив трагізм та піднесений містичний спіритуалізм своєї епохи.

Маттіас Грюневальд
Matthias Grünewald, Mathis Gothart або Matthias Nithart або Matthias Grün
image
Йоахим Зандрарт. Гіпотетичний портрет молодого Грюневальда. Монограма Дюрера - фальшива.
При народженніостаточно не з'ясовано: Матіас Готгарт або Нітгарт або Грюн
Народження1470 або 1475
гіпотетично Вюрцбург
Смерть31 серпня 1528
 Галле
(чума)
Національністьнімці[1]
Країнаimage Німеччина
Релігіякатолицька церква
Жанрживопис
Діяльністьхудожник, інженер, архітектор, рисувальник, підрядник, архітектурний кресляр
Напрямокнімецьке Відродження[2]
Відомі учніd
Твориd, Ізенгеймський вівтар і d
Роботи в колекціїШтедель, Національна галерея мистецтв, Музей Бойманса - ван Бенінгена, Художній музей Базеля, Історичний музей (Франкфурт), Державна картинна галерея (Карлсруе), Гравюрний кабінет (Берлін), Музей Унтерлінден, Баварські державні колекції картин, d, d і Берлінська картинна галерея
image Маттіас Грюневальд у Вікісховищі
Запит «Грюневальд» перенаправляє сюди. Не слід плутати з Грюнвальд (значення).

Ім'я художника

2002 року були опубліковані результати дослідження мистецтвознавця Карла Арндта, за якими художник носив ім'я Готгарт і прізвище Нітгарт. На це вказує і його монограма «MGN» (Mathis Gothart Nithart). Ім'ям Матіас Грюневальд, з яким Готгарт Нітгарт увійшов у всесвітню історію мистецтва, художник зобов'язаний своєму першому біографу Йоахиму фон Зандрарту, який у своїй роботі використовував двотомник з історії мистецтва 1675–1679 років. «Teutsche Academie der Edlen Bau-, Bild-und Mahlerey-Künste» і, очевидно, сплутав Готгарта Нітгарта з іншим художником, що працював на рубежі XIV–XV ст. в місті Зелігенштадт недалеко від Франкфурта.

Творчість

image
Ізенгеймський вівтар (друга розгортка), ліве крило: Благовіщення, 269 × 141, середня частина: Народження немовляти Ісуса з концертом Ангелів, 265 × 304, праве крило: Воскресіння Ісуса 269 × 141 см
image
Спокуса святого Антонія, фрагмент правого крила третьої розгортки Ізенгеймського вівтара, 1512—1516

До нашого часу дійшло мало робіт Грюневальда — всього одинадцять творів, з яких одні є багатостулковими вівтарями, інші — збережені фрагменти вівтарних композицій і окремі картини. Останнім часом було не тільки відкрито справжнє ім'я художника, але й зроблено чимало вдалих спроб простежити перипетії його життєвого і творчого шляху на тлі історичної панорами того бурхливого часу. У світлі збережених документів Грюневальд видається людиною широкої ерудиції та багатосторонньої обдарованості, типовим представником інтелігенції епохи Відродження. Поряд з наукою його хвилювали проблеми релігії, філософії та суспільного устрою. Його мистецтво пронизане найглибшої людяністю, живим співчуттям до людських мук, страждань незліченним, які він бачив навколо. На його очах пройшло , Велика Селянська війна, Реформація — перша революція в Європі, що потрясла свідомість людей і весь феодальний світ, і водночас художник став свідком кривавих розправ з повсталим людом. Наділений надзвичайно сприйнятливою душею, Грюневальд, слідом за Босхом, поставив у своєму мистецтві проблему справжньої трагедії життя благородної і чесної душі людини, що зазнає переслідувань та образ у жорстокому світі.

image
Ізенгеймський вівтар (фрагмент третьої розгортки, без середньої частини, вирізані з липи), ліве крило: Візит Святого Антонія до Святого Павла, 265 × 141, праве крило: Спокуса святого Антонія, 165 × 141 см

«Наруга над Христом»

image
Наруга над Христом. 1503. Стара пінакотека. Мюнхен

Ця картина відноситься до числа ранніх творінь художника, датується приблизно 1505 роком і служила епітафією Аполонія фон Кронберг, сестрі лицаря Йоганна фон Кронберга, який служив керуючим резиденцією архієпископа Майнцського в Ашаффенбурзі, тобто Майстер Нітхарт працював там як придворний художник і «водяних справ майстер», інженер-гідравлік, як назвали б цю спеціальність нині.

«Наруга над Христом» є картиною з доволі рідкісним іконографічним сюжетом. В Євангелії розповідається, що після зради Юди в Гефсиманському саду варта привела Христа в будинок первосвященника Каяфи і всю ніч чинила над ним наругу. Знущаючись над його пророцтвами, стражники одягли на його очі пов'язку і, б'ючи по обличчю, вимагали вгадувати, хто бив. Грюневальд зображає Христа в образі людини, сповненої величавої лагідності і терпіння. Мальовниче рішення покликане справити сильне враження на душі глядачів своєю навмисної різкістю, напруженістю, холодними, висвітленимі тонами, їхнім дисонансом. Грюневальд мислить як живописець, відкриваючи емоційну значимість колориту, його здатність бути носієм стихії почуттів. Тож мистецтвознавці говорять про можливий вплив на Грюневальд великого нідерландця Гуго ван дер Гуса, який помер за десятиліття до перебування Грюневальда в Червоному монастирі біля Брюсселя. На картині видно фігуру Йосипа з Ариматеї, який намагається умовити пикатого стражника пожаліти Христа, а також скорботне обличчя іншої людини, що, благаючи, взяла того ж стражника за плече. Юрмище фігур посилюється занепокоєнням кольору, і все це супроводжується різкими звуками флейти і ударами барабана, що їх робить людина, яка стоїть в глибині зліва.

«Зустріч св. Еразма і св. Маврикія»

image
Зустріч св. Еразма і св. Маврикія, 1517–1523, Стара пінакотека. Мюнхен

Урочиста картина величезних розмірів перейнята особливим, святковим церковним пафосом. Картина була замовлена Нітхартові новим майнцським архієпископом, молодим , і виконана, мабуть, між 1520/21 і 1524 роками. має портретні риси самого Альбрехта і зображений в розкішному архієпископському строї, відомому і за іншими відтворень. У правій руці у нього атрибут — коловорот з намотаними кишками, в лівій — золотий посох. Біля ніг вишиті герби володінь Альбрехта Бранденбурзького. У свою резиденцію в Галле він переніс мощі св. Еразма і популяризував культ цього святого. Покровителем Галле вважався св. Маврикій, другий головний персонаж картини. Спираючись на меч, св. Маврикій немов пропонує свою допомогу, свою зброю. Не виключена можливість, що Альбрехт, який в ті роки шукав союзу з лицарством, побажав відобразити свою мету на картині, доступній для огляду в монастирській церкві в Галле, проте замовник, очевидно, наполіг на сильному вираженні примату духовної влади над світською. Картина вирізняється яскравою мальовничою майстерністю художника: гра рефлексів, звучання в унісон золотих, червоних, сріблясто-блакитних тонів, відображення, світлові відблиски тощо. Композиція йде по діагоналі в глибину, припускаючи за своїми межами ще ряди людей, які обмінюються привітаннями.

Головні твори

image
Матіас Грюневальд. «Св. Іван в лісі». Галерея Альбертіна, Відень.

Малюнки Матіаса Грюневальда

image
Євангеліст Іван Богослов, раніше малюнок вважався автопортретом художника
  • image
    Можливо, штудія до фігури Мойсея або якогось святого, бл. 1511 р.
  • image
    Малюнок до композиції «Розп'яття», 1502 р.
  • image
    «Богоматів з немовлям в небі», до 1511 р.
  • image
    Штудія до фігури апостола, бл. 1511 р.

Цікаві факти

image
Штуппахська мадонна (Ашаффенбурзький вівтар). 1517–1519. Парафіяльна церква Вознесіння Богоматері.
  • Авторство «Ізенгеймського вівтаря» до середини XIX ст. приписувалося Альбрехтові Дюреру або Гансу Бальдунгу,  — Пітеру Паулю Рубенсу.
  • Німецький композитор Пауль Гіндеміт написав оперу та симфонію під назвою «Художник Матіс», головною дійовою особою яких є художник Матіас Грюневальд. За сюжетом опери художникові в його видіннях постають одна за одною фігури майбутнього величезного вівтарного образу — «Ізенгеймського вівтаря». У однойменної симфонії Гіндеміта «Ангельський концерт», «Положення в труну» і «Спокуси Св. Антонія» музичною мовою описують три розгортки «Ізенгеймського вівтаря».
  • Послідовником Матіаса Грюневальда називав себе німецький художник-експресіоніст і представник напряму Отто Дікс.

Галерея

image
Грюневальд. Св. Лаврентій, бл 1510 року.

Див. також

Література

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маттіас Грюневальд
  • Bruno Hilsenbeck: Die Stuppacher Madonna des Mathis Gothart Nithart. Matthias Grünewald und ihre Botschaft. Eine Dankesgabe an die Freunde der Stuppacher Madonna. 3. Auflage. Verlag Kapellenpflege Stuppacher Madonna, Bad Mergentheim 1980.
  • Anton Kehl: Grünewald-Forschungen. Ph. C. W. Schmidt in Kommission, Neustadt an der Aisch 1964.
  • Wolf Lücking: Mathis. Nachforscungen zu Grünewald. Berlin 1983.
  • Jessica Mack-Andrick (Hrsg.): Grünewald und seine Zeit. Staatliche Kunsthalle Karlsruhe, 8. Dezember 2007-2. März 2008. Anlässlich der Großen Landesausstellung Baden-Württemberg «Grünewald und Seine Zeit». Deutscher Kunstverlag, München 2007, .
  • Reiner Marquard: Mathias Grünewald und der Isenheimer Altar. Erläuterungen, Erwägungen, Deutungen. Calwer Verlag, Stuttgart 1996, .
  • Hans Jürgen Rieckenberg: Matthias Grünewald. Herrsching 1976.
  • Rainhard Riepertinger (Hrsg.): Das Rätsel Grünewald. Katalog zur Bayerischen Landesausstellung 2002/03, Schloss Johannisburg, Aschaffenburg, 30. November 2002 bis 28. Februar 2003. Verlag Theiss, Stuttgart 2002, .
  • Michael Roth, Antje-Fee Köllermann u. a.: Matthias Grünewald. Zeichnungen und Gemälde. Anlässlich der Ausstellung Matthias Grünewald — Zeichnungen und Gemälde, Kupferstichkabinett, Staatliche Museen zu Berlin, 13. März-1. Juni 2008. Hatje Cantz, Ostfildern 2008, .
  • Ewald Maria Vetter: Grünewald. Die Altäre in Frankfurt, Isenheim, Aschaffenburg und ihre Ikonographie. Anton H. Konrad Verlag, Weißenhorn 2009, .
  • Horst Ziermann, Erika Beissel: Matthias Grünewald. Prestel Verlag, München/London/New York 2001, .

Примітки

  1. https://rkd.nl/explore/artists/34338
  2. https://www.smb.museum/en/exhibitions/detail/matthias-gruenewald/

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mattias Gryunevald nim Matthias Grunewald Mathis Gothart abo Matthias Nithart abo Matthias Grun 1470 abo 1475 Vyurcburg 31 serpnya 1528 Galle nimeckij zhivopisec majster epohi Vidrodzhennya Pracyuvav pri dvori Majncskih arhiyepiskopiv i kurfyurstiv 1508 1525 U svoyij tvorchosti viraziv tragizm ta pidnesenij mistichnij spiritualizm svoyeyi epohi Mattias GryunevaldMatthias Grunewald Mathis Gothart abo Matthias Nithart abo Matthias GrunJoahim Zandrart Gipotetichnij portret molodogo Gryunevalda Monograma Dyurera falshiva Pri narodzhenniostatochno ne z yasovano Matias Gotgart abo Nitgart abo GryunNarodzhennya1470 abo 1475 gipotetichno VyurcburgSmert31 serpnya 1528 Galle chuma Nacionalnistnimci 1 Krayina NimechchinaReligiyakatolicka cerkvaZhanrzhivopisDiyalnisthudozhnik inzhener arhitektor risuvalnik pidryadnik arhitekturnij kreslyarNapryamoknimecke Vidrodzhennya 2 Vidomi uchnidTvorid Izengejmskij vivtar i dRoboti v kolekciyiShtedel Nacionalna galereya mistectv Muzej Bojmansa van Beningena Hudozhnij muzej Bazelya Istorichnij muzej Frankfurt Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Gravyurnij kabinet Berlin Muzej Unterlinden Bavarski derzhavni kolekciyi kartin d d i Berlinska kartinna galereya Mattias Gryunevald u Vikishovishi Zapit Gryunevald perenapravlyaye syudi Ne slid plutati z Gryunvald znachennya Im ya hudozhnika2002 roku buli opublikovani rezultati doslidzhennya mistectvoznavcya Karla Arndta za yakimi hudozhnik nosiv im ya Gotgart i prizvishe Nitgart Na ce vkazuye i jogo monograma MGN Mathis Gothart Nithart Im yam Matias Gryunevald z yakim Gotgart Nitgart uvijshov u vsesvitnyu istoriyu mistectva hudozhnik zobov yazanij svoyemu pershomu biografu Joahimu fon Zandrartu yakij u svoyij roboti vikoristovuvav dvotomnik z istoriyi mistectva 1675 1679 rokiv Teutsche Academie der Edlen Bau Bild und Mahlerey Kunste i ochevidno splutav Gotgarta Nitgarta z inshim hudozhnikom sho pracyuvav na rubezhi XIV XV st v misti Zeligenshtadt nedaleko vid Frankfurta TvorchistIzengejmskij vivtar druga rozgortka live krilo Blagovishennya 269 141 serednya chastina Narodzhennya nemovlyati Isusa z koncertom Angeliv 265 304 prave krilo Voskresinnya Isusa 269 141 sm Spokusa svyatogo Antoniya fragment pravogo krila tretoyi rozgortki Izengejmskogo vivtara 1512 1516 Do nashogo chasu dijshlo malo robit Gryunevalda vsogo odinadcyat tvoriv z yakih odni ye bagatostulkovimi vivtaryami inshi zberezheni fragmenti vivtarnih kompozicij i okremi kartini Ostannim chasom bulo ne tilki vidkrito spravzhnye im ya hudozhnika ale j zrobleno chimalo vdalih sprob prostezhiti peripetiyi jogo zhittyevogo i tvorchogo shlyahu na tli istorichnoyi panorami togo burhlivogo chasu U svitli zberezhenih dokumentiv Gryunevald vidayetsya lyudinoyu shirokoyi erudiciyi ta bagatostoronnoyi obdarovanosti tipovim predstavnikom inteligenciyi epohi Vidrodzhennya Poryad z naukoyu jogo hvilyuvali problemi religiyi filosofiyi ta suspilnogo ustroyu Jogo mistectvo pronizane najglibshoyi lyudyanistyu zhivim spivchuttyam do lyudskih muk strazhdan nezlichennim yaki vin bachiv navkolo Na jogo ochah projshlo Velika Selyanska vijna Reformaciya persha revolyuciya v Yevropi sho potryasla svidomist lyudej i ves feodalnij svit i vodnochas hudozhnik stav svidkom krivavih rozprav z povstalim lyudom Nadilenij nadzvichajno sprijnyatlivoyu dusheyu Gryunevald slidom za Boshom postaviv u svoyemu mistectvi problemu spravzhnoyi tragediyi zhittya blagorodnoyi i chesnoyi dushi lyudini sho zaznaye peresliduvan ta obraz u zhorstokomu sviti Izengejmskij vivtar fragment tretoyi rozgortki bez serednoyi chastini virizani z lipi live krilo Vizit Svyatogo Antoniya do Svyatogo Pavla 265 141 prave krilo Spokusa svyatogo Antoniya 165 141 sm Naruga nad Hristom Naruga nad Hristom 1503 Stara pinakoteka Myunhen Cya kartina vidnositsya do chisla rannih tvorin hudozhnika datuyetsya priblizno 1505 rokom i sluzhila epitafiyeyu Apoloniya fon Kronberg sestri licarya Joganna fon Kronberga yakij sluzhiv keruyuchim rezidenciyeyu arhiyepiskopa Majncskogo v Ashaffenburzi tobto Majster Nithart pracyuvav tam yak pridvornij hudozhnik i vodyanih sprav majster inzhener gidravlik yak nazvali b cyu specialnist nini Naruga nad Hristom ye kartinoyu z dovoli ridkisnim ikonografichnim syuzhetom V Yevangeliyi rozpovidayetsya sho pislya zradi Yudi v Gefsimanskomu sadu varta privela Hrista v budinok pervosvyashennika Kayafi i vsyu nich chinila nad nim narugu Znushayuchis nad jogo proroctvami strazhniki odyagli na jogo ochi pov yazku i b yuchi po oblichchyu vimagali vgaduvati hto biv Gryunevald zobrazhaye Hrista v obrazi lyudini spovnenoyi velichavoyi lagidnosti i terpinnya Malovniche rishennya poklikane spraviti silne vrazhennya na dushi glyadachiv svoyeyu navmisnoyi rizkistyu napruzhenistyu holodnimi visvitlenimi tonami yihnim disonansom Gryunevald mislit yak zhivopisec vidkrivayuchi emocijnu znachimist koloritu jogo zdatnist buti nosiyem stihiyi pochuttiv Tozh mistectvoznavci govoryat pro mozhlivij vpliv na Gryunevald velikogo niderlandcya Gugo van der Gusa yakij pomer za desyatilittya do perebuvannya Gryunevalda v Chervonomu monastiri bilya Bryusselya Na kartini vidno figuru Josipa z Arimateyi yakij namagayetsya umoviti pikatogo strazhnika pozhaliti Hrista a takozh skorbotne oblichchya inshoyi lyudini sho blagayuchi vzyala togo zh strazhnika za pleche Yurmishe figur posilyuyetsya zanepokoyennyam koloru i vse ce suprovodzhuyetsya rizkimi zvukami flejti i udarami barabana sho yih robit lyudina yaka stoyit v glibini zliva Zustrich sv Erazma i sv Mavrikiya Zustrich sv Erazma i sv Mavrikiya 1517 1523 Stara pinakoteka Myunhen Urochista kartina velicheznih rozmiriv perejnyata osoblivim svyatkovim cerkovnim pafosom Kartina bula zamovlena Nithartovi novim majncskim arhiyepiskopom molodim i vikonana mabut mizh 1520 21 i 1524 rokami maye portretni risi samogo Albrehta i zobrazhenij v rozkishnomu arhiyepiskopskomu stroyi vidomomu i za inshimi vidtvoren U pravij ruci u nogo atribut kolovorot z namotanimi kishkami v livij zolotij posoh Bilya nig vishiti gerbi volodin Albrehta Brandenburzkogo U svoyu rezidenciyu v Galle vin perenis moshi sv Erazma i populyarizuvav kult cogo svyatogo Pokrovitelem Galle vvazhavsya sv Mavrikij drugij golovnij personazh kartini Spirayuchis na mech sv Mavrikij nemov proponuye svoyu dopomogu svoyu zbroyu Ne viklyuchena mozhlivist sho Albreht yakij v ti roki shukav soyuzu z licarstvom pobazhav vidobraziti svoyu metu na kartini dostupnij dlya oglyadu v monastirskij cerkvi v Galle prote zamovnik ochevidno napolig na silnomu virazhenni primatu duhovnoyi vladi nad svitskoyu Kartina viriznyayetsya yaskravoyu malovnichoyu majsternistyu hudozhnika gra refleksiv zvuchannya v unison zolotih chervonih sriblyasto blakitnih toniv vidobrazhennya svitlovi vidbliski tosho Kompoziciya jde po diagonali v glibinu pripuskayuchi za svoyimi mezhami she ryadi lyudej yaki obminyuyutsya privitannyami Golovni tvoriMatias Gryunevald Sv Ivan v lisi Galereya Albertina Viden Svyata Doroteya ta svyata Agnesa bl 1500 Lindengardtskij vivtar bl 1502 Rozp yattya bl 1502 Hudozhnij muzej Bazel Naruga nad Hristom 1504 Stara Pinakoteka Myunhen Vivtar Gellera 1509 1510 Shtedel Frankfurt na Majni ta Kunstgalle Karlsrue Male Rozp yattya v 1511 Nacionalna galereya Vashington Izengejmskij vivtar bl 1512 1516 Muzej Unterlinden Kolmar Shtuppahska madonna 1517 1519 cerkva v Shtuppahu Snizhne divo hudozhnij muzej Frajburg Svyatij Erazm i svyatij Mavrikij bl 1517 1523 Stara Pinakoteka Myunhen Tauberbishofsgajmskij vivtar bl 1525 Kunstgalle Karlsrue Oplakuvannya Hrista bl 1525 Sobor svyatogo Petra i Oleksandra AshaffenburgMalyunki Matiasa GryunevaldaYevangelist Ivan Bogoslov ranishe malyunok vvazhavsya avtoportretom hudozhnika Mozhlivo shtudiya do figuri Mojseya abo yakogos svyatogo bl 1511 r Malyunok do kompoziciyi Rozp yattya 1502 r Bogomativ z nemovlyam v nebi do 1511 r Shtudiya do figuri apostola bl 1511 r Cikavi faktiShtuppahska madonna Ashaffenburzkij vivtar 1517 1519 Parafiyalna cerkva Voznesinnya Bogomateri Avtorstvo Izengejmskogo vivtarya do seredini XIX st pripisuvalosya Albrehtovi Dyureru abo Gansu Baldungu Piteru Paulyu Rubensu Nimeckij kompozitor Paul Gindemit napisav operu ta simfoniyu pid nazvoyu Hudozhnik Matis golovnoyu dijovoyu osoboyu yakih ye hudozhnik Matias Gryunevald Za syuzhetom operi hudozhnikovi v jogo vidinnyah postayut odna za odnoyu figuri majbutnogo velicheznogo vivtarnogo obrazu Izengejmskogo vivtarya U odnojmennoyi simfoniyi Gindemita Angelskij koncert Polozhennya v trunu i Spokusi Sv Antoniya muzichnoyu movoyu opisuyut tri rozgortki Izengejmskogo vivtarya Poslidovnikom Matiasa Gryunevalda nazivav sebe nimeckij hudozhnik ekspresionist i predstavnik napryamu Otto Diks GalereyaGryunevald Sv Lavrentij bl 1510 roku Izengejmskij vivtar 1512 1516 Muzej Unterlinden Kolmar Naruga nad Isusom detal Shtuppahska madonna Ashaffenburzkij vivtar detalDiv takozhPivnichne Vidrodzhennya Mistectvo Nimechchini Pivnichnij manyerizmLiteraturaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mattias Gryunevald Bruno Hilsenbeck Die Stuppacher Madonna des Mathis Gothart Nithart Matthias Grunewald und ihre Botschaft Eine Dankesgabe an die Freunde der Stuppacher Madonna 3 Auflage Verlag Kapellenpflege Stuppacher Madonna Bad Mergentheim 1980 Anton Kehl Grunewald Forschungen Ph C W Schmidt in Kommission Neustadt an der Aisch 1964 Wolf Lucking Mathis Nachforscungen zu Grunewald Berlin 1983 Jessica Mack Andrick Hrsg Grunewald und seine Zeit Staatliche Kunsthalle Karlsruhe 8 Dezember 2007 2 Marz 2008 Anlasslich der Grossen Landesausstellung Baden Wurttemberg Grunewald und Seine Zeit Deutscher Kunstverlag Munchen 2007 ISBN 3 422 06762 0 Reiner Marquard Mathias Grunewald und der Isenheimer Altar Erlauterungen Erwagungen Deutungen Calwer Verlag Stuttgart 1996 ISBN 3 7668 3463 0 Hans Jurgen Rieckenberg Matthias Grunewald Herrsching 1976 Rainhard Riepertinger Hrsg Das Ratsel Grunewald Katalog zur Bayerischen Landesausstellung 2002 03 Schloss Johannisburg Aschaffenburg 30 November 2002 bis 28 Februar 2003 Verlag Theiss Stuttgart 2002 ISBN 3 8062 1715 7 Michael Roth Antje Fee Kollermann u a Matthias Grunewald Zeichnungen und Gemalde Anlasslich der Ausstellung Matthias Grunewald Zeichnungen und Gemalde Kupferstichkabinett Staatliche Museen zu Berlin 13 Marz 1 Juni 2008 Hatje Cantz Ostfildern 2008 ISBN 3 7757 2138 X Ewald Maria Vetter Grunewald Die Altare in Frankfurt Isenheim Aschaffenburg und ihre Ikonographie Anton H Konrad Verlag Weissenhorn 2009 ISBN 978 3 87437 538 2 Horst Ziermann Erika Beissel Matthias Grunewald Prestel Verlag Munchen London New York 2001 ISBN 3 7913 2432 2 Primitkihttps rkd nl explore artists 34338 https www smb museum en exhibitions detail matthias gruenewald PosilannyaGryunevald Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ