Ки́ївська ву́лиця — одна з центральних магістралей міста Житомира. Розділяє місто на дві частини: Богунський та Корольовський райони.
Київська вулиця Житомир | |
---|---|
Вулиця Київська біля кінотеатру «Україна». Вид на Свято-Михайлівський кафедральний собор | |
Місцевість | Центр — Старе місто, Привокзальний |
Район | Богунський район, Корольовський район |
Назва на честь | Києва |
Колишні назви | |
Великий Вересівський шлях (до поч. XIX століття); Велика дорога на Радомишиль (1800-ті) Київська (поч. XIX ст.—1924р.) Райхенау (1942—1943рр.) Леніна (1924—1941рр.;1944—1991рр.) | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 3,2 км |
Координати початку | 50°15′19″ пн. ш. 28°39′31″ сх. д. / 50.2553250° пн. ш. 28.6587972° сх. д. |
Координати кінця | 50°16′07″ пн. ш. 28°41′37″ сх. д. / 50.2686806° пн. ш. 28.693778° сх. д. |
Транспорт | |
Трамваї | з 1889 по 1961 рік |
Тролейбуси | 1, 2, 3, 4, 6, 7А, 10, 12, 15 |
Маршрутні таксі | 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14, 19, 25, 26, 30, 37, 40, 44, 58, 102, 106, 108, 109, 110, 121, 125, 126, 127 |
Зупинки громадського транспорту | вул. Київська, Михайлівський собор, кінотеатр «Україна», вул. Небесної сотні, вул. Хлібна, вул. Князів Острозьких, вул. Івана Мазепи, майдан Згоди, ТРЦ «Глобал», Автовокзал, вул. Нобелівська, вул. Сергія Параджанова, вул. Коростишівська, вул. Авіаторів, ресторан «Петроград», Полісся, автозаправочна станція, інститут сільського господаря |
Рух | двобічний, чотири смуги |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Навчальні заклади | ЗОШ № 17, ЗОШ № 10 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Київська вулиця у Вікісховищі |
Характеристики
Вулиця розташована в центральній та привокзальній частинах міста. Починається з і закінчується на Привокзальному майдані, проходить через майдан Згоди.
Забудова
Історична забудова на початку вулиці формувалась упродовж другої половини XVIII ст. — середини XIX ст.; на ділянці від вулиці Небесної Сотні до Привокзального майдану — у другій пол. ХІХ ст. Сучасна забудова формувалася переважно протягом 1950 — 1990-х років. Збереглася незначна частка історичної забудови, серед якої наявні й пам'ятки архітектури національного та місцевого значення.
Пам'ятки архітектури національного значення:
- № 4 — Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі (1838 — 1842 рр. будівництва).
Пам'ятки архітектури та історії місцевого значення:
- № 10 — будівля готелю (побудови другої половини ХІХ століття);
- № 16 — будинок, в якому проживав М.М. Коцюбинський – український письменник (1873 року будівництва);
- № 18 — церква Св. Михаїла (1856 року будівництва);
- № 37 — центральний універмаг (1962 року будівництва);
- № 82 — кооперативний технікум (1954 — 1960 рр. будівництва).
Будівлі
- № 1 — Центр обслуговування абонентів «Київстар»
- № 3 — Готель «Україна»
- № 4 — Семінарійський костел Святого Йоана з Дуклі
- № 12 — Будинок готелю
Центр міста. Будинок побудований у другій половині XIX ст., як готель. Становить собою Г-подібний двоповерховий цегляний будинок. У готелі з вересня 1897 по березень 1989 мешкав український письменник Михайло Коцюбинський. У цьому будинку М. М. Коцюбинського відвідували народоволець та етнограф Л. Я. Штернберг, письменник і етнограф В. Г. Кравченко. На фасаді будинку встановлена меморіальна дошка, присвячена М. М. Коцюбинському. У 1917 році в будинку працювали губернські органи місцевого самоврядування. Під час Німецько-радянської війни будівля була частково зруйнована, у 1949 році відбудована. Наприкінці XX ст. у будинку розміщувався готель «Михайловград-2», а зараз кафе та офіси.
- № 13 — Кінотеатр «Україна»
- № 18 — Свято-Михайлівський кафедральний собор
- № 20 — Головпоштамт, Житомирська філія ПАТ «Укртелеком»
- № 37 — Центральний універсальний магазин (ЦУМ)
- № 43 — Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №8
- № 45 — Житомирський обласний літературний музей
- № 49 — Загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів № 17
- № 51 — Фізкультурно-спортивне товариство «Спартак»
- № 77 — Торговельно-розважальний центр «Глобал UA» (колишній «Житомирський мебельний комбінат»)
- № 82 — Житомирський кооперативний коледж бізнесу і права
- № 87 — Торговий центр «Старт» (колишній «Будинок Взуття», «Темпо»)
- № 93 — Автовокзал
- № 102 — № 106 — Комплекс чотирнадцятиповерхівок («свічок») біля .
Історія
Ділянка Київської вулиці між сучасними майданами та Згоди здебільшого повторює траєкторію стародавнього шляху, що вів з Житомирського замку через Вереси, Гадзинку, Студеницю на місто Радомишль і далі на Київ. Вулиця сформувалася з цього шляху в XVII столітті. У XVIII столітті мала назву Великий шлях на Вереси. Зустрічається також назва Дорога на село Вацьків. Названий шлях приблизно відповідав сучасній трасі Київської вулиці на ділянці від Соборного майдану і до майдану Згоди, хоча тоді він робив незначні повороти, обходячи природні перепони (болітця, невеликі озера, пагорби тощо). Два найбільш суттєві повороти вулиці зафіксовані також у її сучасній топографії (біля сучасних кінотеатру «Україна» та будинку № 28). Східніше майбутнього перехрестя з вулицею Князів Острозьких, шлях на Вереси відхилявся у північному напрямі. Від старого шляху залишились окремі фрагменти у вигляді нинішніх Деревообробного, Товарно-Вантажного провулків, а також вулиці Саєнка.
У 1781 році в тодішніх межах міської забудови (до сучасної вулиці Небесної Сотні) шлях на Вереси являв собою міську вулицю Довгу. Далі на схід, вулиця Довга перетворювалася на широку (ширина місцями досягала 19 — 38 м) заміську дорогу.
У першій половині ХІХ століття забудова обабіч вулиці продовжилася на північний схід та завершувалася в районі нинішнього стадіону «Спартак». На цьому місці був встановлений міський шлагбаум. Далі від старого шляху на Радомишль брали початок: дорога до Старогончарної вулиці (донині зберігся фрагмент у вигляді Гончарного провулка), польовий проїзд до одного з хуторів в районі нинішнього перехрестя вулиць Івана Мазепи та Гоголівської (нині зберігся фрагмент у вигляді Тютюнового провулка), дорога до садиби Гейнча (нині зберігся фрагмент у вигляді провулка Художника Канцерова), дорога до хуторів в районі нинішнього Виноградного провулка, а також шлях на Вацків (дотепер зберігся фрагмент у вигляді Вацківського провулка). Межа міських земель тоді проходила паралельно нинішньому Тютюновому провулку.
В процесі будівництва нового Брест-Литовського шосе, що здійснювалося у 1850-х роках, змінилася й траса Київської вулиці. Нове шосе увійшло в місто з напрямку Вацкова (Глибочиці) в районі нинішнього залізничного вокзалу, і вулиця отримала своє пряме продовження в бік центру. Траса вулиці на ділянці між нинішніми вулицею Небесної Сотні та Привокзальним майданом була вирівняна згідно з проєктом Брест-Литовського шосе.
У другій половині ХІХ століття в ході реалізації генерального плану 1845 — 1855 рр., яким передбачалася радіально-кільцева структура міських вулиць, сформувалася низка перехресть Київської вулиці з новозбудованими згідно з цим генпланом вулицями, що нині відомі як Покровська, Небесної Сотні, Хлібна, Князів Острозьких та Івана Мазепи. Тим часом Східна вулиця, уздовж якої передбачалася східна межа Житомира, в районі перехрестя з Київською вулицею сформувалася лише у другій половині ХХ ст.
Станом на початок ХХ століття забудова Київської вулиці сформована. Частина вулиці між нинішніми Соборним майданом та вулицею Небесної Сотні переважно забудована дохідними дво- триповерховими будинками; далі на схід зосереджувалася одноповерхова садибна житлова забудова, за винятком двоповерхового житлового будинку у стилі модерн (1907 року побудови), дохідного будинку Фельденкрайза з літнім театром «Аркадія» (неподалік нинішнього Паркового провулка), будівлі, де в 1920 —1970-х роках буде розміщуватися школа № 17 (на розі з Хлібною вулицею), а також промислових будівель чавунно-ливарного заводу братів Линників (між нинішніми майданом Згоди та Меблевим провулком).
У 1899 році вулицею Київською почав курсувати пасажирський трамвай.
У 1910-х роках передбачалось будівництво міської трамвайної лінії «Житомир-Київ», яка мала починатися на Київському шосе від сучасного Київського мосту. Але будівництво не було здійснено. У 1914 році через новопобудовану залізничну магістраль «Житомир-Коростень» було споруджено перший в Житомирі дерев'яний шляхопровід (нині Київський міст), замінений у повоєнні роки на залізобетонний і реконструйований в 1980 році. Міст, по суті, розділив Київську вулицю на дві частини: привокзальну і завокзальну. До 1970-х р. Київська вулиця на відрізку між сучасними майданом Згоди і Київським мостом ще зберігала параметри старого Брест-Литовського шосе (центральна проїзна частина у вигляді вузького шосе по обидва боки обмежувалась двома рядами пірамідальної тополі, за якими ще діяли дренажні канави, а потім йшли місцеві проїзди). Шосе у такому чисто заміському вигляді починалось саме за вул. Східною, яка і була на початку ХХ ст. офіційною міською межею Житомира.
Станом на 1944 рік, в результаті бойових дій в ході Другої світової війни, значна частка забудови Київської вулиці перетворилася на суцільне згарище. Найбільше постраждала північна сторона вулиці, до нинішньої вулиці Небесної Сотні.
Протягом кінця 1940-х — початку 1960-х років обабіч Київської вулиці, на місці колишніх згарищ, збудовано низку будівель соціального призначення: кінотеатр «Україна», центральний універмаг, торговельно-кооперативний технікум, а також трьох- п'ятиповерхових багатоквартирних житлових будинків з вбудованими магазинами на перших поверхах. При спорудженні даних будинків враховувався максимум зручностей для мешканців: високі стелі, паркетні підлоги, зручне планування, привабливе зовнішнє оздоблення. З початку 1960-х років споруджувалося переважно «типове» житло з цегли та керамзитобетонних панелей, яке відзначалося примітивним внутрішнім плануванням та зовнішнім оздобленням.
У 1956 році вздовж Київської вулиці демонтовано трамвайну колію.
У 1962 році Київською вулицею змонтовано першу лінію тролейбусу від центру до залізничного вокзалу. Тролейбусний рух розпочато 1 травня 1962 року.
З 1974 по 1980-й роки згадана ділянка вулиці між сучасними майданами Згоди і Привокзальним була суттєво реконструйована і перетворена на бульвар. Центральною алеєю бульвару й слугувала власне колишня вузька проїжджа частина старого Брест-Литовського шосе, а смугами для руху — колишні смуги відведення з дренажними канавами вздовж старого шосе. У 1980 році алею посередині бульвару знесли і суттєво розширили проїжджу частину вулиці.
У 1980 —1990-х роках вздовж Київської вулиці постала низка 14-поверхових багатоквартирних житлових будинків, на місці виставки досягнень народного господарства, що діяла з кінця 1950-х — протягом 1960-х років.
У 2008 році на площах меблевої фабрики відкрито найбільший регіональний торговельно-розважальний центр «Глобал UA».
Історія назви вулиці
До початку XIX ст. вулиця мала назву Великий Вересівський Шлях, у 1800 році - відома під назвою Велика дорога на Радомишль, з початку XIX ст. до 1924 року – Київська (у середині XIX ст. на планах міста зустрічається назва Велика Київська вулиця). З 1920 по 1941 рік та з 1944 по 1991 рік — вул. Леніна.
У 1942-1943 роках, у період тимчасової німецько-фашистської окупації, мала назву вул. Рейхенау (Reichenaustrasse) – за прізвищем генерал-фельдмаршала Вермахту Вальтера Рейхенау. З 1991 року рішенням сесії міської ради вулиці було повернуто її історичну назву Київська вулиця. Історична назва є компасним топонімом – вулиця веде в напрямку Києва і після Київського мосту переходить у Київське шосе, яке в 1992 р. виокремилося з вулиці Київської у самостійний топонімічний об'єкт.
Галерея
|
Джерела
- Лукьянчук Г. Памятные места Житомира // Вечерний Житомир. – 2007. – 27 сент. - С. 7.
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : іл., фот., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 633–638. — ISBN 966-690-84-Х.
- Мокрицький Георгій Павлович. Пам'ятки Житомира : енциклопедія : пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009. — 243 с. : фотоіл., схеми. — (Енциклопедія Житомира. Т. 2. Кн. 1). — Бібліогр.: с. 52-62. — ISBN 966-690-105-Х.
Посилання
- Київська вулиця [ 19 Березня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Мокрицький Г.П. (2003). Всі вулиці Житомира: Топографічний і топонімічний довідник. Житомир: Волинь. ISBN .
- Перелік пам'яток культурної спадщини міста Житомира - Набори даних - Портал відкритих даних. data.gov.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2023.
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 89—91. ISBN .
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 29 лютого 2024.
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 90—91, 367. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 90, 91, 59—60, 277, 291—292. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 90. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 91. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 552. ISBN .
- инфо, Живой Журнал. Прогулка по Киевской улице. zhzh.info. Процитовано 24 січня 2024.
- Мокрицький, Георгій (1999). Житомирське трамвайно-тролейбусне управління: 100 років трамвайному руху. Житомир: Волинь. с. 21. ISBN .
- Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 347. ISBN .
- Костриця М.Ю., Кондратюк Р.Ю. (2007). Житомир: Підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 362, 364, 366, 367. ISBN .
- Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер (2010). Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. Київ: Сидоренко. с. 225. ISBN .
- Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер (2010). Електротранспорт України. Енциклопедичний путівник. Київ: Сидоренко. с. 231. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 90, 93. ISBN .
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 155. ISBN .
- Житловий фонд міста Житомира.
- В Житомире открыли самый большой региональный торговый центр «Глобал UA». Вечер закончился фееричным концертом . ФОТОрепортаж. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 30 грудня 2023.
- Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 93. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki yivska vu licya odna z centralnih magistralej mista Zhitomira Rozdilyaye misto na dvi chastini Bogunskij ta Korolovskij rajoni Kiyivska vulicya ZhitomirVulicya Kiyivska bilya kinoteatru Ukrayina Vid na Svyato Mihajlivskij kafedralnij soborVulicya Kiyivska bilya kinoteatru Ukrayina Vid na Svyato Mihajlivskij kafedralnij soborMiscevistCentr Stare misto PrivokzalnijRajonBogunskij rajon Korolovskij rajonNazva na chestKiyevaKolishni nazviVelikij Veresivskij shlyah do poch XIX stolittya Velika doroga na Radomishil 1800 ti Kiyivska poch XIX st 1924r Rajhenau 1942 1943rr Lenina 1924 1941rr 1944 1991rr Zagalni vidomostiProtyazhnist3 2 kmKoordinati pochatku50 15 19 pn sh 28 39 31 sh d 50 2553250 pn sh 28 6587972 sh d 50 2553250 28 6587972Koordinati kincya50 16 07 pn sh 28 41 37 sh d 50 2686806 pn sh 28 693778 sh d 50 2686806 28 693778TransportTramvayiz 1889 po 1961 rikTrolejbusi1 2 3 4 6 7A 10 12 15Marshrutni taksi2 3 4 6 7 8 9 10 11 14 19 25 26 30 37 40 44 58 102 106 108 109 110 121 125 126 127Zupinki gromadskogo transportuvul Kiyivska Mihajlivskij sobor kinoteatr Ukrayina vul Nebesnoyi sotni vul Hlibna vul Knyaziv Ostrozkih vul Ivana Mazepi majdan Zgodi TRC Global Avtovokzal vul Nobelivska vul Sergiya Paradzhanova vul Korostishivska vul Aviatoriv restoran Petrograd Polissya avtozapravochna stanciya institut silskogo gospodaryaRuhdvobichnij chotiri smugiBudivli pam yatki infrastrukturaNavchalni zakladiZOSh 17 ZOSh 10Zovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMapposhuk u NominatimMapa Kiyivska vulicya u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Kiyivska vulicya HarakteristikiVulicya roztashovana v centralnij ta privokzalnij chastinah mista Pochinayetsya z i zakinchuyetsya na Privokzalnomu majdani prohodit cherez majdan Zgodi Zabudova Istorichna zabudova na pochatku vulici formuvalas uprodovzh drugoyi polovini XVIII st seredini XIX st na dilyanci vid vulici Nebesnoyi Sotni do Privokzalnogo majdanu u drugij pol HIH st Suchasna zabudova formuvalasya perevazhno protyagom 1950 1990 h rokiv Zbereglasya neznachna chastka istorichnoyi zabudovi sered yakoyi nayavni j pam yatki arhitekturi nacionalnogo ta miscevogo znachennya Pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya 4 Seminarijskij kostel Svyatogo Joana z Dukli 1838 1842 rr budivnictva Pam yatki arhitekturi ta istoriyi miscevogo znachennya 10 budivlya gotelyu pobudovi drugoyi polovini HIH stolittya 16 budinok v yakomu prozhivav M M Kocyubinskij ukrayinskij pismennik 1873 roku budivnictva 18 cerkva Sv Mihayila 1856 roku budivnictva 37 centralnij univermag 1962 roku budivnictva 82 kooperativnij tehnikum 1954 1960 rr budivnictva Budivli 1 Centr obslugovuvannya abonentiv Kiyivstar 3 Gotel Ukrayina 4 Seminarijskij kostel Svyatogo Joana z Dukli 12 Budinok gotelyu Centr mista Budinok pobudovanij u drugij polovini XIX st yak gotel Stanovit soboyu G podibnij dvopoverhovij ceglyanij budinok U goteli z veresnya 1897 po berezen 1989 meshkav ukrayinskij pismennik Mihajlo Kocyubinskij U comu budinku M M Kocyubinskogo vidviduvali narodovolec ta etnograf L Ya Shternberg pismennik i etnograf V G Kravchenko Na fasadi budinku vstanovlena memorialna doshka prisvyachena M M Kocyubinskomu U 1917 roci v budinku pracyuvali gubernski organi miscevogo samovryaduvannya Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni budivlya bula chastkovo zrujnovana u 1949 roci vidbudovana Naprikinci XX st u budinku rozmishuvavsya gotel Mihajlovgrad 2 a zaraz kafe ta ofisi 13 Kinoteatr Ukrayina 18 Svyato Mihajlivskij kafedralnij sobor 20 Golovposhtamt Zhitomirska filiya PAT Ukrtelekom 37 Centralnij universalnij magazin CUM 43 Komunalne virobniche zhitlove remontno ekspluatacijne pidpriyemstvo 8 45 Zhitomirskij oblasnij literaturnij muzej 49 Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 17 51 Fizkulturno sportivne tovaristvo Spartak 77 Torgovelno rozvazhalnij centr Global UA kolishnij Zhitomirskij mebelnij kombinat 82 Zhitomirskij kooperativnij koledzh biznesu i prava 87 Torgovij centr Start kolishnij Budinok Vzuttya Tempo 93 Avtovokzal 102 106 Kompleks chotirnadcyatipoverhivok svichok bilya IstoriyaDilyanka Kiyivskoyi vulici mizh suchasnimi majdanami ta Zgodi zdebilshogo povtoryuye trayektoriyu starodavnogo shlyahu sho viv z Zhitomirskogo zamku cherez Veresi Gadzinku Studenicyu na misto Radomishl i dali na Kiyiv Vulicya sformuvalasya z cogo shlyahu v XVII stolitti U XVIII stolitti mala nazvu Velikij shlyah na Veresi Zustrichayetsya takozh nazva Doroga na selo Vackiv Nazvanij shlyah priblizno vidpovidav suchasnij trasi Kiyivskoyi vulici na dilyanci vid Sobornogo majdanu i do majdanu Zgodi hocha todi vin robiv neznachni povoroti obhodyachi prirodni pereponi bolitcya neveliki ozera pagorbi tosho Dva najbilsh suttyevi povoroti vulici zafiksovani takozh u yiyi suchasnij topografiyi bilya suchasnih kinoteatru Ukrayina ta budinku 28 Shidnishe majbutnogo perehrestya z vuliceyu Knyaziv Ostrozkih shlyah na Veresi vidhilyavsya u pivnichnomu napryami Vid starogo shlyahu zalishilis okremi fragmenti u viglyadi ninishnih Derevoobrobnogo Tovarno Vantazhnogo provulkiv a takozh vulici Sayenka U 1781 roci v todishnih mezhah miskoyi zabudovi do suchasnoyi vulici Nebesnoyi Sotni shlyah na Veresi yavlyav soboyu misku vulicyu Dovgu Dali na shid vulicya Dovga peretvoryuvalasya na shiroku shirina miscyami dosyagala 19 38 m zamisku dorogu U pershij polovini HIH stolittya zabudova obabich vulici prodovzhilasya na pivnichnij shid ta zavershuvalasya v rajoni ninishnogo stadionu Spartak Na comu misci buv vstanovlenij miskij shlagbaum Dali vid starogo shlyahu na Radomishl brali pochatok doroga do Starogoncharnoyi vulici donini zberigsya fragment u viglyadi Goncharnogo provulka polovij proyizd do odnogo z hutoriv v rajoni ninishnogo perehrestya vulic Ivana Mazepi ta Gogolivskoyi nini zberigsya fragment u viglyadi Tyutyunovogo provulka doroga do sadibi Gejncha nini zberigsya fragment u viglyadi provulka Hudozhnika Kancerova doroga do hutoriv v rajoni ninishnogo Vinogradnogo provulka a takozh shlyah na Vackiv doteper zberigsya fragment u viglyadi Vackivskogo provulka Mezha miskih zemel todi prohodila paralelno ninishnomu Tyutyunovomu provulku V procesi budivnictva novogo Brest Litovskogo shose sho zdijsnyuvalosya u 1850 h rokah zminilasya j trasa Kiyivskoyi vulici Nove shose uvijshlo v misto z napryamku Vackova Glibochici v rajoni ninishnogo zaliznichnogo vokzalu i vulicya otrimala svoye pryame prodovzhennya v bik centru Trasa vulici na dilyanci mizh ninishnimi vuliceyu Nebesnoyi Sotni ta Privokzalnim majdanom bula virivnyana zgidno z proyektom Brest Litovskogo shose U drugij polovini HIH stolittya v hodi realizaciyi generalnogo planu 1845 1855 rr yakim peredbachalasya radialno kilceva struktura miskih vulic sformuvalasya nizka perehrest Kiyivskoyi vulici z novozbudovanimi zgidno z cim genplanom vulicyami sho nini vidomi yak Pokrovska Nebesnoyi Sotni Hlibna Knyaziv Ostrozkih ta Ivana Mazepi Tim chasom Shidna vulicya uzdovzh yakoyi peredbachalasya shidna mezha Zhitomira v rajoni perehrestya z Kiyivskoyu vuliceyu sformuvalasya lishe u drugij polovini HH st Stanom na pochatok HH stolittya zabudova Kiyivskoyi vulici sformovana Chastina vulici mizh ninishnimi Sobornim majdanom ta vuliceyu Nebesnoyi Sotni perevazhno zabudovana dohidnimi dvo tripoverhovimi budinkami dali na shid zoseredzhuvalasya odnopoverhova sadibna zhitlova zabudova za vinyatkom dvopoverhovogo zhitlovogo budinku u stili modern 1907 roku pobudovi dohidnogo budinku Feldenkrajza z litnim teatrom Arkadiya nepodalik ninishnogo Parkovogo provulka budivli de v 1920 1970 h rokah bude rozmishuvatisya shkola 17 na rozi z Hlibnoyu vuliceyu a takozh promislovih budivel chavunno livarnogo zavodu brativ Linnikiv mizh ninishnimi majdanom Zgodi ta Meblevim provulkom U 1899 roci vuliceyu Kiyivskoyu pochav kursuvati pasazhirskij tramvaj U 1910 h rokah peredbachalos budivnictvo miskoyi tramvajnoyi liniyi Zhitomir Kiyiv yaka mala pochinatisya na Kiyivskomu shose vid suchasnogo Kiyivskogo mostu Ale budivnictvo ne bulo zdijsneno U 1914 roci cherez novopobudovanu zaliznichnu magistral Zhitomir Korosten bulo sporudzheno pershij v Zhitomiri derev yanij shlyahoprovid nini Kiyivskij mist zaminenij u povoyenni roki na zalizobetonnij i rekonstrujovanij v 1980 roci Mist po suti rozdiliv Kiyivsku vulicyu na dvi chastini privokzalnu i zavokzalnu Do 1970 h r Kiyivska vulicya na vidrizku mizh suchasnimi majdanom Zgodi i Kiyivskim mostom she zberigala parametri starogo Brest Litovskogo shose centralna proyizna chastina u viglyadi vuzkogo shose po obidva boki obmezhuvalas dvoma ryadami piramidalnoyi topoli za yakimi she diyali drenazhni kanavi a potim jshli miscevi proyizdi Shose u takomu chisto zamiskomu viglyadi pochinalos same za vul Shidnoyu yaka i bula na pochatku HH st oficijnoyu miskoyu mezheyu Zhitomira Stanom na 1944 rik v rezultati bojovih dij v hodi Drugoyi svitovoyi vijni znachna chastka zabudovi Kiyivskoyi vulici peretvorilasya na sucilne zgarishe Najbilshe postrazhdala pivnichna storona vulici do ninishnoyi vulici Nebesnoyi Sotni Protyagom kincya 1940 h pochatku 1960 h rokiv obabich Kiyivskoyi vulici na misci kolishnih zgarish zbudovano nizku budivel socialnogo priznachennya kinoteatr Ukrayina centralnij univermag torgovelno kooperativnij tehnikum a takozh troh p yatipoverhovih bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv z vbudovanimi magazinami na pershih poverhah Pri sporudzhenni danih budinkiv vrahovuvavsya maksimum zruchnostej dlya meshkanciv visoki steli parketni pidlogi zruchne planuvannya privablive zovnishnye ozdoblennya Z pochatku 1960 h rokiv sporudzhuvalosya perevazhno tipove zhitlo z cegli ta keramzitobetonnih panelej yake vidznachalosya primitivnim vnutrishnim planuvannyam ta zovnishnim ozdoblennyam U 1956 roci vzdovzh Kiyivskoyi vulici demontovano tramvajnu koliyu U 1962 roci Kiyivskoyu vuliceyu zmontovano pershu liniyu trolejbusu vid centru do zaliznichnogo vokzalu Trolejbusnij ruh rozpochato 1 travnya 1962 roku Z 1974 po 1980 j roki zgadana dilyanka vulici mizh suchasnimi majdanami Zgodi i Privokzalnim bula suttyevo rekonstrujovana i peretvorena na bulvar Centralnoyu aleyeyu bulvaru j sluguvala vlasne kolishnya vuzka proyizhdzha chastina starogo Brest Litovskogo shose a smugami dlya ruhu kolishni smugi vidvedennya z drenazhnimi kanavami vzdovzh starogo shose U 1980 roci aleyu poseredini bulvaru znesli i suttyevo rozshirili proyizhdzhu chastinu vulici U 1980 1990 h rokah vzdovzh Kiyivskoyi vulici postala nizka 14 poverhovih bagatokvartirnih zhitlovih budinkiv na misci vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva sho diyala z kincya 1950 h protyagom 1960 h rokiv U 2008 roci na ploshah meblevoyi fabriki vidkrito najbilshij regionalnij torgovelno rozvazhalnij centr Global UA Istoriya nazvi vulici Do pochatku XIX st vulicya mala nazvu Velikij Veresivskij Shlyah u 1800 roci vidoma pid nazvoyu Velika doroga na Radomishl z pochatku XIX st do 1924 roku Kiyivska u seredini XIX st na planah mista zustrichayetsya nazva Velika Kiyivska vulicya Z 1920 po 1941 rik ta z 1944 po 1991 rik vul Lenina U 1942 1943 rokah u period timchasovoyi nimecko fashistskoyi okupaciyi mala nazvu vul Rejhenau Reichenaustrasse za prizvishem general feldmarshala Vermahtu Valtera Rejhenau Z 1991 roku rishennyam sesiyi miskoyi radi vulici bulo povernuto yiyi istorichnu nazvu Kiyivska vulicya Istorichna nazva ye kompasnim toponimom vulicya vede v napryamku Kiyeva i pislya Kiyivskogo mostu perehodit u Kiyivske shose yake v 1992 r viokremilosya z vulici Kiyivskoyi u samostijnij toponimichnij ob yekt Galereya Vulicya Kiyivska foto 1900 h rokiv Vulicya Kiyivska foto 1900 h rokiv Svyato Mihajlivskij kafedralnij soborSvyato Mihajlivskij kafedralnij sobor Seminarijskij kostel Svyatogo Joana z DukliSeminarijskij kostel Svyatogo Joana z Dukli Gotel Ukrayina Gotel Ukrayina Mural na budinku po vul Kiyivskij 73Mural na budinku po vul Kiyivskij 73 Vorota VDNGVorota VDNG DzherelaLukyanchuk G Pamyatnye mesta Zhitomira Vechernij Zhitomir 2007 27 sent S 7 Mokrickij Georgij Pavlovich Vulici Zhitomira Mokrickij Georgij Pavlovich hudozh V Kondratyuk ta in Zhitomir Volin 2007 640 s il fot karti tabl diagr Enciklopediya Zhitomira T 1 Bibliogr s 633 638 ISBN 966 690 84 H Mokrickij Georgij Pavlovich Pam yatki Zhitomira enciklopediya pam yatki arheologiyi istoriyi ta monumentalnogo mistectva za zag red G Mokrickogo Zhitomir Volin 2009 243 s fotoil shemi Enciklopediya Zhitomira T 2 Kn 1 Bibliogr s 52 62 ISBN 966 690 105 H PosilannyaKiyivska vulicya 19 Bereznya 2018 u Wayback Machine PrimitkiMokrickij G P 2003 Vsi vulici Zhitomira Topografichnij i toponimichnij dovidnik Zhitomir Volin ISBN 966 690 030 0 Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini mista Zhitomira Nabori danih Portal vidkritih danih data gov ua ukr Procitovano 3 lyutogo 2023 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 89 91 ISBN 966 690 084 X Arhiv originalu za 23 grudnya 2021 Procitovano 29 lyutogo 2024 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 90 91 367 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 90 91 59 60 277 291 292 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 90 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 91 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 552 ISBN 966 690 084 X info Zhivoj Zhurnal Progulka po Kievskoj ulice zhzh info Procitovano 24 sichnya 2024 Mokrickij Georgij 1999 Zhitomirske tramvajno trolejbusne upravlinnya 100 rokiv tramvajnomu ruhu Zhitomir Volin s 21 ISBN 966 7390 54 3 Kostricya M Yu Kondratyuk R Yu 2007 Zhitomir Pidruchna kniga z krayeznavstva Zhitomir Kosenko s 347 ISBN 978 966 8123 67 2 Kostricya M Yu Kondratyuk R Yu 2007 Zhitomir Pidruchna kniga z krayeznavstva Zhitomir Kosenko s 362 364 366 367 ISBN 978 966 8123 67 2 Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander 2010 Elektrotransport Ukrayini Enciklopedichnij putivnik Kiyiv Sidorenko s 225 ISBN 978 966 2321 11 1 Sergij Tarhov Kost Kozlov Aare Olander 2010 Elektrotransport Ukrayini Enciklopedichnij putivnik Kiyiv Sidorenko s 231 ISBN 978 966 2321 11 1 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 90 93 ISBN 966 690 084 X Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 155 ISBN 966 690 084 X Zhitlovij fond mista Zhitomira V Zhitomire otkryli samyj bolshoj regionalnyj torgovyj centr Global UA Vecher zakonchilsya feerichnym koncertom FOTOreportazh www zhitomir info ukr Procitovano 30 grudnya 2023 Mokrickij G P 2007 Vulici Zhitomira Enciklopediya Zhitomira Tom 1 Kniga 1 Zhitomir Volin s 93 ISBN 966 690 084 X