Вторгнення на Гоцо — напад і пограбування флотом Османської імперії на чолі з Сінан-пашею і Тургут-реїсом острова Гоцо в липні 1551 р., в результаті якого було захоплене в полон і вивезене з острова як раби майже усе християнське населення цього острова. Вторгнення на Гоцо відбулось відразу після невдалої спроби завоювання сусіднього острова Мальта 18 липня 1551 р. Після пограбування Гоцо, цей самий османський флот здійснив успішну облогу і захоплення Триполі.
Напад
Мальта
Командуючим османським флотом був Сінан-паша у супроводі капітанів Саліх-реїса та Тургут-реїса. Османське військо спочатку висадились на Мальті, в гавані Марсамшетта. Їх 10-тисячна армія рушила на Біргу та форт Сент-Анджело. Зрозумівши, що ці укріплення були занадто потужні, щоб їх легко було завоювати, османи рушили на Мдіну, грабуючи та спалюючи по дорозі навколишні поселення. Тим часом лицарі в Мдіні під командуванням фра Віллеганіона закликали жителів околиць шукати притулку в місті та допомагати його захищати. Коли османи прибули, вони виявили у місті великий гарнізон захисників і знову відмовились від нападу на місто, оскільки не бажали втягуватись в довгу облогу. Тим часом європейський флот, направлений на допомогу мешканцям острова, атакував османські кораблі, які стояли на якорях біля Марсамшетта, що спонукало османську армію покинути острів без здійснення бойових дій.
Гоцо
Після відходу з Мальти, османи вирішили напасти на сусідній острів Гоцо, який знаходився під командуванням губернатора Гелатіана де Сесса. Після кількох днів обстрілу Цитаделі (мальт. Iċ-Ċittadella) в Рабаті, Де Сесса спробував вступити в переговори з Сінан-пашею, проте останній відхилив запропоновані умови. Через кілька днів цитадель капітулювала. Близько 300 людей втекли з фортеці, спустившись по її стінах і сховалися від османів. Решта 6 000 осіб, у тому числі губернатор де Сесса і лицарі-госпітальєри, були взяті в полон і 30 липня були вивезені з Гоцо на османських кораблях до Триполі. Османи пощадили лише ченця та сорок літніх гозитанів.
Згідно з легендою, один із захисників на ім'я Бернардо Дюпуо (також відомий як Бернардо да Фонте або де Опуо) хоробро бився і коли османи прорвались у стіни міста вбив власну дружину та двох дочок, перш ніж він сам був убитий нападниками, віддавши перевагу смерті перед рабством. Його іменем названа вулиця в цитаделі, а біля його будинку лежить пам'ятна табличка з описом його загибелі.
Наслідки
Оскільки після османського рейду на Гоцо майже не залишилось населення, Орден Святого Іоанна заохочував сім'ї з Мальти заселити острів. Однак знадобилось близько 150 років, щоб населення острова досягло рівня 1551 року. Кілька гозитанів зуміли викупитися з рабства, наприклад, видатний преподобний Лоренцо де Апапіс, який повернувся в Гоцо в 1554 р.
Після нападу Великий магістр (гроссмейстр) ордену госпітальєрів Хуан де Омедес створив комісію в складі інженерів Леоне Строцці та П'єтро Пардо для вивчення укріплень Мальтійських островів та внесення пропозицій щодо їх подальших удосконалень. Хуан де Омедес збільшив оподаткування та зміцнив прибережну охорону Дейму . За дорученням Строцці та Пардо для кращого захисту Великої гавані були побудовані форти Сент-Мікель та Сент-Ельмо, зведені укріплення Сенглеї, та зміцнені існуючі бастіони в Мдіні та Біргу.
Неспроможність захопити в 1551 році усі Мальтійські острови була однією з причин Великої облоги Мальти в 1565 році. Ще дві невдалі атаки були здійснені на Гоцо в 1613 і 1709 рр.
Під час пограбування Гоцо османи зруйнували архіви університету. Єдиними збереженими записами, що стосуються Гоцо до 1551 року, є кілька документів в Нотаріальному архіві, а також деякі записи в архівах Палермо, Сицилія.
Спадщина
Учні 5 класу школи Сан-Андреа у 1997 році здійснили реконструкцію вторгнення, а також випустили відеозапис під назвою «Казка про місто Гозітан». Школярі виконували ролі турецьких загарбників, лицарів або мальтійських селян, а зйомки проводилися на шхуні "Шарлотта Луїза".
31 липня 2009 року Din l-Art Ħelwa створив музичну розповідь про вторгнення в Бастіон Святого Михайла в Цитаделі. Твір був зосереджений на легенді про дона Бернардо де Опуо.
У 2013 році в садах вілли Рундл у Вікторії на Гоцо був встановлений меморіал облозі.
Облога Гоцо представлена в книзі Мартезе Фенек «Вісім вказівних хрестів» (2011), яка є частиною її історичної вигаданої серії, події якої відбуваються на Мальті.
Вторгненню на Гоцо присвячено багато уваги в книзі Дороті Даннетт «Безладні лицарі» (1966), яка є частиною її художнього серіалу "Хроніки Лімонда" .
Примітки
- Badger, George Percy (1838). Description of Malta and Gozo. Мальта: M. Weiss. с. 292.
- Bain, Carolyn (2007). . Lonely Planet. с. 21. ISBN . Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
- Grima, Noel (23 травня 2015). . . Архів оригіналу за 11 August 2015.
- . . Архів оригіналу за 14 July 2014.
- . Times of Malta. 21 липня 2009. Архів оригіналу за 14 July 2014.
Джерела
- Brian Blouet (1898). The story of Malta, Progress Press Publication
- Joseph Bezzina (2005). Gozo's Government: the autonomy of an island through history, Gaulitana
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vtorgnennya na Goco napad i pograbuvannya flotom Osmanskoyi imperiyi na choli z Sinan pasheyu i Turgut reyisom ostrova Goco v lipni 1551 r v rezultati yakogo bulo zahoplene v polon i vivezene z ostrova yak rabi majzhe use hristiyanske naselennya cogo ostrova Vtorgnennya na Goco vidbulos vidrazu pislya nevdaloyi sprobi zavoyuvannya susidnogo ostrova Malta 18 lipnya 1551 r Pislya pograbuvannya Goco cej samij osmanskij flot zdijsniv uspishnu oblogu i zahoplennya Tripoli Citadel na GocoNapadOstriv Goco chervonij poblizu Malti Malta Komanduyuchim osmanskim flotom buv Sinan pasha u suprovodi kapitaniv Salih reyisa ta Turgut reyisa Osmanske vijsko spochatku visadilis na Malti v gavani Marsamshetta Yih 10 tisyachna armiya rushila na Birgu ta fort Sent Andzhelo Zrozumivshi sho ci ukriplennya buli zanadto potuzhni shob yih legko bulo zavoyuvati osmani rushili na Mdinu grabuyuchi ta spalyuyuchi po dorozi navkolishni poselennya Tim chasom licari v Mdini pid komanduvannyam fra Villeganiona zaklikali zhiteliv okolic shukati pritulku v misti ta dopomagati jogo zahishati Koli osmani pribuli voni viyavili u misti velikij garnizon zahisnikiv i znovu vidmovilis vid napadu na misto oskilki ne bazhali vtyaguvatis v dovgu oblogu Tim chasom yevropejskij flot napravlenij na dopomogu meshkancyam ostrova atakuvav osmanski korabli yaki stoyali na yakoryah bilya Marsamshetta sho sponukalo osmansku armiyu pokinuti ostriv bez zdijsnennya bojovih dij Goco Originalna memorialna doshka vstanovlena na budinku Bernardo de Opuo Pislya vidhodu z Malti osmani virishili napasti na susidnij ostriv Goco yakij znahodivsya pid komanduvannyam gubernatora Gelatiana de Sessa Pislya kilkoh dniv obstrilu Citadeli malt Iċ Ċittadella v Rabati De Sessa sprobuvav vstupiti v peregovori z Sinan pasheyu prote ostannij vidhiliv zaproponovani umovi Cherez kilka dniv citadel kapitulyuvala Blizko 300 lyudej vtekli z forteci spustivshis po yiyi stinah i shovalisya vid osmaniv Reshta 6 000 osib u tomu chisli gubernator de Sessa i licari gospitalyeri buli vzyati v polon i 30 lipnya buli vivezeni z Goco na osmanskih korablyah do Tripoli Osmani poshadili lishe chencya ta sorok litnih gozitaniv Zgidno z legendoyu odin iz zahisnikiv na im ya Bernardo Dyupuo takozh vidomij yak Bernardo da Fonte abo de Opuo horobro bivsya i koli osmani prorvalis u stini mista vbiv vlasnu druzhinu ta dvoh dochok persh nizh vin sam buv ubitij napadnikami viddavshi perevagu smerti pered rabstvom Jogo imenem nazvana vulicya v citadeli a bilya jogo budinku lezhit pam yatna tablichka z opisom jogo zagibeli NaslidkiOskilki pislya osmanskogo rejdu na Goco majzhe ne zalishilos naselennya Orden Svyatogo Ioanna zaohochuvav sim yi z Malti zaseliti ostriv Odnak znadobilos blizko 150 rokiv shob naselennya ostrova dosyaglo rivnya 1551 roku Kilka gozitaniv zumili vikupitisya z rabstva napriklad vidatnij prepodobnij Lorenco de Apapis yakij povernuvsya v Goco v 1554 r Pislya napadu Velikij magistr grossmejstr ordenu gospitalyeriv Huan de Omedes stvoriv komisiyu v skladi inzheneriv Leone Strocci ta P yetro Pardo dlya vivchennya ukriplen Maltijskih ostroviv ta vnesennya propozicij shodo yih podalshih udoskonalen Huan de Omedes zbilshiv opodatkuvannya ta zmicniv priberezhnu ohoronu Dejmu Za doruchennyam Strocci ta Pardo dlya krashogo zahistu Velikoyi gavani buli pobudovani forti Sent Mikel ta Sent Elmo zvedeni ukriplennya Sengleyi ta zmicneni isnuyuchi bastioni v Mdini ta Birgu Memorial bilya Citadeli Nespromozhnist zahopiti v 1551 roci usi Maltijski ostrovi bula odniyeyu z prichin Velikoyi oblogi Malti v 1565 roci She dvi nevdali ataki buli zdijsneni na Goco v 1613 i 1709 rr Pid chas pograbuvannya Goco osmani zrujnuvali arhivi universitetu Yedinimi zberezhenimi zapisami sho stosuyutsya Goco do 1551 roku ye kilka dokumentiv v Notarialnomu arhivi a takozh deyaki zapisi v arhivah Palermo Siciliya SpadshinaMemorial napadu 1551 roku v sadah villi Rundl Uchni 5 klasu shkoli San Andrea u 1997 roci zdijsnili rekonstrukciyu vtorgnennya a takozh vipustili videozapis pid nazvoyu Kazka pro misto Gozitan Shkolyari vikonuvali roli tureckih zagarbnikiv licariv abo maltijskih selyan a zjomki provodilisya na shhuni Sharlotta Luyiza 31 lipnya 2009 roku Din l Art Ħelwa stvoriv muzichnu rozpovid pro vtorgnennya v Bastion Svyatogo Mihajla v Citadeli Tvir buv zoseredzhenij na legendi pro dona Bernardo de Opuo U 2013 roci v sadah villi Rundl u Viktoriyi na Goco buv vstanovlenij memorial oblozi Obloga Goco predstavlena v knizi Marteze Fenek Visim vkazivnih hrestiv 2011 yaka ye chastinoyu yiyi istorichnoyi vigadanoyi seriyi podiyi yakoyi vidbuvayutsya na Malti Vtorgnennyu na Goco prisvyacheno bagato uvagi v knizi Doroti Dannett Bezladni licari 1966 yaka ye chastinoyu yiyi hudozhnogo serialu Hroniki Limonda PrimitkiBadger George Percy 1838 Description of Malta and Gozo Malta M Weiss s 292 Bain Carolyn 2007 Lonely Planet s 21 ISBN 9781741045406 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 24 travnya 2021 Grima Noel 23 travnya 2015 Arhiv originalu za 11 August 2015 Arhiv originalu za 14 July 2014 Times of Malta 21 lipnya 2009 Arhiv originalu za 14 July 2014 DzherelaBrian Blouet 1898 The story of Malta Progress Press Publication Joseph Bezzina 2005 Gozo s Government the autonomy of an island through history Gaulitana ISBN 99909 57 24 X