Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського

Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського  — премія українським творчим особистостям за здобутки у жанрах сатири і гумору на вшанування пам'яті видатного українського письменника.

Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського
Країна	Україна
Тип	Літературна премія Вінницької ОДА та неурядових організацій
Вручається:	літераторам, творчим діячам
Підстава	здобутки у жанрах сатири та гумору, за популяризацію творчості Степана Руданського
Статус	вручається
На честь:	Руданський Степан Васильович
Нагородження
Засновано:	1994
Нагороджені:
(0)
Черговість
Відповідає	Вінницька обласна державна адміністрація, Вінницька обласна організація Національної спілки письменників України, Вінницький курень гумористів імені Степана Руданського

Історія

Заснована у 1994 р. колективним сільськогосподарським підприємством ім. С. Руданського села Хомутинці Калинівського району Вінницької області та Вінницькою організацією НСПУ. Положення про премію розробив письменник-байкар Гарматюк Анатолій Панасович (1936—2006). Спочатку вона мала обласний статус, передбачала три лауреатських місця за ранжиром і була суто літературною. Серед трьох щорічних лауреатів могли опинитися письменники, діячі мистецтва, художники-карикатуристи. Одначе, майже одразу після започаткування свят сатири та гумору на батьківщині С. Руданського у Хомутинцях, ті набули республіканського масштабу. У 2000—2002 рр. через економічну скруту та відсутність фінансування премія не вручалась. В 2003 р. її профінансувала громадська організація «Конгрес української інтелігенції Вінницької області» та її керівник Кобець Василь Дмитрович, а у 2006 р. вона перетворилась на літературно-мистецьку і отримала всеукраїнський статус. Патронат над премією взяла на себе Вінницька обласна державна адміністрація. До когорти лауреатів додалися журналісти, кінематографісти, науковці, артисти і музичні колективи.
У 2013 р. ще одну (літературну премію імені С. Руданського), яка має обласний статус, засновано (Кримською республіканською організацією НСПУ).

Лауреати

1994

• Анатолій Гарматюк, письменник з Вінниці.
• Володимир Рабенчук — автор сценарію, Лариса Червона — режисер, Ігор Міхеєв — оператор (за документальний фільм про С. Руданського «Смерті першої не пригадую»).

1995

• Анатолій Бортняк, поет з Вінниці.
• (Василь Кравчук) — письменник з Хмельницької області.
• (Олександр Височанський) — письменник з Вінницької області.

1996

• (Валентина Козак) — поетеса з Вінниці.
•  — поетеса з Вінниці.
• Народний самодіяльний ансамбль Калинівського районного будинку культури «Кумасеньки», Вінницька область.

1997

• (Леонід Куций) — поет з Вінниці.
•  — художник-карикатурист із Вінниці.
• (Микола Шапошник) — письменник з Черкаської області.

1998

• (Микола Білокопитов) — поет із Запорізької області.
• Віктор Мельник — письменник з Вінниці.
• Чоловічий народний подільський квартет «Народні візерунки» (за концертну програму 1997 р. — "Пісні на слова С. Руданського, м. Калинівка Вінницької області.

1999

• (Василь Коряк) — письменник з Вінниці.
• (Пилип Юрик) — письменник із Запорізької області.
•  — радіожурналіст, літератор з Вінниці.

2003

•  — журналіст з Вінницької області.
•  — начальник відділу культури та туризму Калинівської райдержадміністрації.

2004

• (Богдан Бастюк) — письменник з Тернопільської області.
• Петро Осадчук — письменник з Києва.

2005

• брати Борис та  — літератори-науковці з Вінниці.
• Данило Кононенко — письменник з .

2006

• (Петро Ребро) — письменник із Запоріжжя.
•  — директор музею С. Руданського у с. Хомутинці Калинівського району Вінницької області.

2007

• (Никанор Дубицький) — письменник з Вінницької області.

2008

• (Володимир Красіленко) — письменник з Вінниці.

2009

•  — дитячий письменник з .

2010

•  — правнучатий племінник С. Руданського, краєзнавець, дослідник життєвого шляху поета, пропагандист його творчості; м. Житомир.

2011

• (Святослав Максимчук) — народний артист України, театральний актор, пропагандист творчості С. Руданського, м. Львів.

2012

•  — заслужений журналіст України, режисер і ведуча телепередач про свято сатири і гумору імені С. Руданського, м. Вінниця.

2013

• (Олег Чорногуз) — письменник з Києва за роман «Самогубець за покликанням» та п'єсу «За десять відсотків».

2014

• (Григорій Гайовий) — письменник з Києва за книгу політичної сатири «Б'ю на сполох».

2015

• (Олексій Бойко) — письменник з с. Пиків на Вінниччині за книгу сатири й гумору «Танці в кропиві».

2016

•  — директорка Музею Степана Руданського у с. Хомутинцях Калинівського району на Вінниччині за громадську та популяризаторську діяльність.

2017

• (Тетяна Космеда), ,  — авторський колектив ХНПУ ім. Г. Сковороди за монографію «Степан Руданський: феномен моделювання „живого“ мовлення українців» (2015).

2018

• Вадим Вітковський — письменник з Вінниці за книгу «УсмішеЧКи. Невигадані історії» (2018); дипломанти — (Вінницька область), (Василь Шаройко) (Херсонська область).

2019

• (Михайло Пасічник) (Бердичів) — за двотомник політичної сатири «Двовійна» (І премія);
• (Юрій Береза) — (Рівне) за книгу сатири і гумору «Що кому» (ІІ премія);
• (Марія Катічева) (Калинівка) — за збірку віршів «Тобі присвячую, земляче» (III премія).

2020

• (Київ) — за збірку гумористичних та сатиричних творів «Нічний приблуда»;
• (Олена Вітенко) (Вінниця) — за книжки сатири і гумору «У своїй Європі» і «Всяко жнеться»;
• (Сергій Коваль) (Київ) — за книгу «ПереВибране».

2021

• (Вінниця) — за книгу «Степан Руданський. Сторінки духовності»;
• (Микола Пасічник) (Вінниця)  — за книгу сатири і гумору «Кордебалети»;
• (Зоя Красуляк) (Вінниця) — за збірку гумору «Кава з пінкою».

2022

• (Одеська область) — за сатиричний роман «Слуга народу»;
•  — за аудіо альбом з читанням сатири і гумору «Кому чого бракує»;
• (смт Тростянець Гайсинського району) — за авторські гумористичні відео сюжети аматорського гумористичного дуету «Королеви гумору».

2023

• (Микола Завальний) (смт Крижопіль) — за збірку сатири «Електрична жінка»;
• (Святослав Васильчук) (м. Житомир) — за книгу «Із славетного роду Руданських»;
• Аматорський театральний колектив «Сміхограй» (м. Калинівка);
• Студентський молодіжний театр «Сатирикон» (Тульчинський фаховий коледж культури).

Примітки

1. . Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 25 вересня 2009.
2. . Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
3. Машевцев Анатолій. 5-річний Альоша Гуцал виборов перше місце в обласному конкурсі сатири і гумору. А літературну премію імені Степана Руданського вручено братам Хоменкам // 33 канал. — 2005. — 26 січня. [ 7 серпня 2008 у Wayback Machine.]
4. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 грудня 2008.
5. Павлов, Анатолій. За «Дулю з маком» дали премію Степана Руданського [Текст]: [Гуморист з Мурованих Курилівців (Никанор Дубицький) за ряд своїх творів отримав премію] / А. Павлов // Подільська радниця. — 2008. — 30 січня. — С. 4.
6. Горбанський, Павло. Премія за сатиру на «помаранч» [Текст]: [лауреатом Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського став поет-сатирик (Володимир Красіленко). Його книжка «Помаранчевий синдром» увібрала все найкраще, написане автором упродовж останніх років] / П. Горбанський // 20 хвилин. — 2008. — 29-30 грудня. — С. 3.
7. (Сегеда, Юрій). Присуджено «веселу» премію [Текст]: [Преміальне «золото» здобув з Феодосії за книгу "Степан Руданський — поет і лікар] / (Ю. Сегеда) // Вінниччина. — 2010. — 8 січня. — С. 20.
8. (Куций, Л.) Нові лауреати та дипломанти: [звання лауреата Всеукраїнської літературно — мистецької премії імені С. Руданського здобув військовий лікар, активний громадський діяч ] / Л. (Л. Куций) // Вінницька газета (Спец. вип. газ. «П'ятниця»). — 2011. — 14 січня. — С. 10.
9. (Куций, Л.) Визначено лауреата літературно-мистецької премії імені С. Руданського [Текст]: [ним став народний артист України (С. Максимчук)] / (Л. Куций) // Літературна Україна. — 2011. — 29 грудня. — С. 13 : іл.
10. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 1 грудня 2013.
11. . Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
12. . Архів оригіналу за 20 грудня 2014. Процитовано 20 грудня 2014.
13. . Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 24 грудня 2015.
14. . Архів оригіналу за 29 грудня 2016. Процитовано 28 грудня 2016.
15. . Архів оригіналу за 26 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
16. . Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 28 грудня 2018.
17. . Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
18. . Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 5 січня 2021.
19. . Архів оригіналу за 22 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
20. Всеукраїнська премія ім. С. Руданського визначила своїх лауреатів // Сайт ВОО НСПУ «Краснослов». — 2022. — 15 грудня
21. Літературна премія Руданського назвала переможців // Сайт НСПУ. — 2023. — 22 лютого.

Джерела та посилання

• Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського. Положення [ 28 червня 2010 у Wayback Machine.]
• Премія імені Степана Руданського [Текст]: конкурсне журі: [із Положення про премію] // Літературна Україна. — 2011. — 20 жовтня. — С. 7.
• З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 293—294.
• Маслов, Олег. Літературні премії в Україні, або Як письменнику «вийти в люди» // сайт «Друг читача». — 2010. — 27 квітня. [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• (Куций, Л.) Українські гумористи на Всеукраїнському «рингу» у Вінниці [Текст]: [про учасників конкурсу на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського] / (Л. Куций) // Вінницька газета (Спец. вип. газ. «П'ятниця»). — 2010. — 15 січня. — С. 13.
• Свято сатири та гумору на честь С. Руданського // Новини культурного життя Вінниці. — 2012. — 8 січня. [ 19 січня 2017 у Wayback Machine.]
• (Куций, Л.) Всеукраїнська літературно-мистецька премія ім. С. Руданського [Текст]: [початок прийому творів на здобуття премії] / (Л. Куций) // Літературна Україна. — 2013. — 2. — С. 2.
• [[https://web.archive.org/web/20131014223254/http://krasnoslov.org.ua/category/main/ Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Сайт Вінницької обласної організації НСПУ]