Шаройко Василь Никифорович

Василь Никифорович Шаройко (нар. 1 травня 1929(19290501), село Стародубський повіт Брянської губернії — пом. 14 грудня 2019, Нікополь) — український поет, член НСПУ (1984).

Шаройко Василь Никифорович
Народився	1 травня 1929(1929-05-01) ^d, Q4222317?, Погарський район, Росія
Помер	14 грудня 2019(2019-12-14) (90 років) Нікополь, Дніпропетровська область, Україна
Діяльність	поет
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка і Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Членство	Національна спілка письменників України

Біографія

Народився в селянській родині. Після смерті матері переїхав до дідуся Михайла в с. Чистопілля Верхньорогачицького району Херсонської області.

Закінчив

• шкільне відділення Нікопольського педучилища,
• філологічний факультет Кіровоградського педінституту
• юридичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.

Працював учителем української мови і літератури та директором у загальноосвітніх школах Вінницької і Херсонської областей.

Із 1985 року — на творчій роботі.

Творчий доробок

Автор 34 книжки гумористичних і сатиричних віршів для дітей та дорослих:

• «Помічниці» («Веселка», 1977),
• «Де сонечко ховається» («Веселка», 1980), 
• «Лебідь на балансі» («Таврія», 1982), 
• «Веселий дзвоник» («Таврія», 1984), 
• «Хворий заєць» («Таврія», 1988), 
• «Зарозумілий павич» (Бібліотека «Перця», 1989), 
• «Щоб сонечко світило» («Таврія», 1990), 
• «Цілком демократично» (Херсон, «Просвіта», 1993), 
• «Нулі та королі» (Херсон, «Степ», 1994), 
• «Хто ж розплутає слова?» («Веселка», 1994), 
• «Як врятували горобця» (Херсон, «Степ», 1994), 
• «Жива граматика» (Херсон, «Степ», 1995), 
• «У бабусі внучки, внуки…» (Херсон, «Степ»,1995), 
• «Сонячні зайчики» (Херсон, «Степ», 1995), 
• «Дірка від бублика» (Херсон, «Степ»,1996), 
• «Відверта розмова» (Херсон, «Степ», 1997), 
• «Без церемонії» (Херсон, 1997), 
• «Керівний баран»
• «Хитрий щоденник» (Херсон, 1998).
• «В тому році не було зими»
• «На мосту любові»
• «Щоб ти щасливою була»
• «Згадую то з радістю, то з болем»
• «Завжди залишаймося людьми»
• «Кмітливі діти» (2010)
• «Книжечка про звірів та птахів»
• «Допомога прибула»
• «Солом'яна душа»
• «На коні»
• «Про дошкільнят та школярів»
• «Книжка віршів для малят» (2017)
• «Принциповий хамелеон» (2018)
• «Не розстануся я з вами» (2019)

Упорядник збірника гумору і сатири «Придніпровські усмішки» («Таврія», 1989).

Переклав окремі твори багатьох російських та білоруських поетів-гумористів.

Пам'ять

22 червня 2023 року у місті Ірпінь провулок Достоєвського перейменували на провулок Василя Шаройка.

Про письменника

• Василь Шаройко про себе // Светофор. ­ 1999. ­ 6 мая. ­ С.15.
• Василь  Шаройко  //  Письменники  Радянської України. 1917­-1987 :  біобібліогр. довід. / авт.­упоряд. В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К.:Рад. письменник, 1988. — С.655.
• Василь  Шаройко: біобібліогр. покажч. /  Обл. держ. б­ка для дітей; уклад. Ю.Слущенко, А. Крат. ­ Херсон, 1996. ­ 16с. ­ (Херсонські письменники — дітям).
• Шаройко Василь Никифорович // Знаменні і пам'ятні дати Херсонщини на 2004 рік: бібліогр. покажч. / ХОУНБ ім. Олеся Гончара. — Херсон, 2003. — С. 56­58

Примітки

1. Василь Шаройко: поет, закоханий у Нікополь. www.dnipro.libr.dp.ua (ua) . Процитовано 14 січня 2023.

Посилання

• http://www.library.kherson.ua/child/e_library/e_lib_pysjmennyky_vsh.htm
• Шаройко Василь Никифорович
• Помер Василь Шаройко