Володи́мир Дона́тович Орло́вський (20 січня (1 лютого) 1842, Київ — 19 лютого 1914, Генуя) — український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, тесть художника Миколи Пимоненка.
Володимир Орловський | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 20 січня (1 лютого) 1842 Київ | |||
Смерть | 19 лютого 1914 (72 роки) | |||
Генуя, Італія | ||||
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | пейзаж | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1867) | |||
Діяльність | художник, пейзажист | |||
Напрямок | реалізм | |||
Роботи в колекції | Фінська національна галерея і Національний художній музей України | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Орловський Володимир Донатович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився у Києві 20 січня (1 лютого) 1842. Початкову художню освіту здобув у 2-й київській гімназії у художника і педагога Івана Сошенка. Згодом за підтримки Тараса Шевченка вступив і в 1868 закінчив Петербурзьку академію мистецтв (з 1874 — її академік, з 1878 — професор).
Брав участь у діяльності малювальної школи Миколи Мурашка, був одним із засновників Київського художнього училища. Після закінчення Академії вивчав сучасне мистецтво у Франції, де близько познайомився з творчістю майстрів так званої , і саме його можна вважати першовідкривачем барбізонців для українського пейзажного живопису.
Після повернення із Франції з 1886 живе постійно у Києві. Колишня приватна садиба Орловського розташована під № 28 на Гоголівській вулиці. Бере участь у виставках київських художників, з успіхом проходять його виставки за кордоном. Його велика заслуга в тому, що він, перейнявши досвід , одним із перших серед українських художників почав розвивати тему українського національного пейзажу.
У 1914, під час перебування в місті Генуя в Італії, раптово помирає. Труну з тілом художника перевезено до Києва і поховано на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 17, ряд 1, місце 29).
Спадщина
Опинившись ще в студентські роки в кримському маєтку князів Воронцових, Орловський прислухався і оцінив мудрі поради господині дому. Саме вона зорієнтувала починаючого живописця на увагу до сонячного світла. Саме в Алупці він написав перший пейзаж, побудований на контрастах холодної тіні й яскравого світла. Сонячне світло, його магічний вплив на природу, несподівані ракурси будуть хвилювати живописця все його життя. «Шукач сонячного світла» — так називали сучасника Володимира Орловського. У пейзажах майстра завжди велике місце приділялося освітленню.
Як пише про художника Ігор Шаров, улітку Орловський їздить по Україні, Криму, завжди маючи при собі етюдник, фіксуючи цікаві пейзажні мотиви, жанрові сцени. А взимку у його майстерні ці скороминущі враження перетворюються на закінчені, композиційно вибудовані картини, подібні до «Затишку», з її традиційною академічною триплановістю й живим сонячним світлом.
Твори зберігаються за кордоном, у в Києві, в Національному художньому музеї України зберігається лише незначна частина його творчої спадщини.
Раннім творам Орловського притаманні риси романтичного сприйняття навколишнього світу, дещо умовне, академічне, композиційне й колористичне розв'язання сюжетів:
- «Вид села Кокоз у Криму», «Кримський пейзаж», 1868.
- «Перед шквалом», «Захід сонця», «Болото», «В степу», «Вечір», «Сівба», «Лісовий зруб», «Піски», всі — 1874.
В найкращих творах художник правдиво й поетично передано красу рідної природи:
- «Село», «Рибалки», 1877;
- «Жнива», 1882;
- «Затишшя», 1890;
- «Хати в літній день», всі — в ДМУ ОМ;
- «Березовий гай», 1884, Азербайджанський музей мистецтв імені Р. Мустафаєва.
Галерея
- Український краєвид, 1882
- Жнива
- Повінь
- Затишшя, 1890
- Урожай в Україні, 1880
- Млин на узліссі
- Дніпро, 1882 р.
Джерела та література
- Т. І. Лазанська. Орловський Володимир Донатович [ 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 640. — .
- Філімонова А. С. Творчість Володимира Орловського: еволюція стилю в контексті розвитку пезажного живопису другої половини ХІХ = ХХ століття. Автореф. дис. канд. мистецтвознавства. 17.00.05 — образотворче мистецтво. Київ: Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2019. 19 с.
Література
- Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.255.
- Некича М. Історія однієї вулиці. //«День», № 211, субота, 16 листопада 2002
- Володимир Орловський (1842—1914). Микола Пимоненко (1862—1912): альбом / Нац. худож. музей України. — Хмельницький: Галерея, 2006. — 192 с. : іл. [ 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
- Орловський Володимир Донатович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 718-719.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Orlovskij Volodi mir Dona tovich Orlo vskij 20 sichnya 1 lyutogo 1842 18420201 Kiyiv 19 lyutogo 1914 Genuya ukrayinskij zhivopisec akademik Peterburzkoyi akademiyi mistectv test hudozhnika Mikoli Pimonenka Volodimir OrlovskijNarodzhennya20 sichnya 1 lyutogo 1842 1842 02 01 KiyivSmert19 lyutogo 1914 1914 02 19 72 roki Genuya ItaliyaPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayinaRosijska imperiyaZhanrpejzazhNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1867 Diyalnisthudozhnik pejzazhistNapryamokrealizmRoboti v kolekciyiFinska nacionalna galereya i Nacionalnij hudozhnij muzej UkrayiniNagorodi Orlovskij Volodimir Donatovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u Kiyevi 20 sichnya 1 lyutogo 1842 Pochatkovu hudozhnyu osvitu zdobuv u 2 j kiyivskij gimnaziyi u hudozhnika i pedagoga Ivana Soshenka Zgodom za pidtrimki Tarasa Shevchenka vstupiv i v 1868 zakinchiv Peterburzku akademiyu mistectv z 1874 yiyi akademik z 1878 profesor Brav uchast u diyalnosti malyuvalnoyi shkoli Mikoli Murashka buv odnim iz zasnovnikiv Kiyivskogo hudozhnogo uchilisha Pislya zakinchennya Akademiyi vivchav suchasne mistectvo u Franciyi de blizko poznajomivsya z tvorchistyu majstriv tak zvanoyi i same jogo mozhna vvazhati pershovidkrivachem barbizonciv dlya ukrayinskogo pejzazhnogo zhivopisu Pislya povernennya iz Franciyi z 1886 zhive postijno u Kiyevi Kolishnya privatna sadiba Orlovskogo roztashovana pid 28 na Gogolivskij vulici Bere uchast u vistavkah kiyivskih hudozhnikiv z uspihom prohodyat jogo vistavki za kordonom Jogo velika zasluga v tomu sho vin perejnyavshi dosvid odnim iz pershih sered ukrayinskih hudozhnikiv pochav rozvivati temu ukrayinskogo nacionalnogo pejzazhu Mogila U 1914 pid chas perebuvannya v misti Genuya v Italiyi raptovo pomiraye Trunu z tilom hudozhnika perevezeno do Kiyeva i pohovano na Luk yanivskomu cvintari dilyanka 17 ryad 1 misce 29 SpadshinaOpinivshis she v studentski roki v krimskomu mayetku knyaziv Voroncovih Orlovskij prisluhavsya i ociniv mudri poradi gospodini domu Same vona zoriyentuvala pochinayuchogo zhivopiscya na uvagu do sonyachnogo svitla Same v Alupci vin napisav pershij pejzazh pobudovanij na kontrastah holodnoyi tini j yaskravogo svitla Sonyachne svitlo jogo magichnij vpliv na prirodu nespodivani rakursi budut hvilyuvati zhivopiscya vse jogo zhittya Shukach sonyachnogo svitla tak nazivali suchasnika Volodimira Orlovskogo U pejzazhah majstra zavzhdi velike misce pridilyalosya osvitlennyu Yak pishe pro hudozhnika Igor Sharov ulitku Orlovskij yizdit po Ukrayini Krimu zavzhdi mayuchi pri sobi etyudnik fiksuyuchi cikavi pejzazhni motivi zhanrovi sceni A vzimku u jogo majsterni ci skorominushi vrazhennya peretvoryuyutsya na zakincheni kompozicijno vibudovani kartini podibni do Zatishku z yiyi tradicijnoyu akademichnoyu triplanovistyu j zhivim sonyachnim svitlom Tvori zberigayutsya za kordonom u v Kiyevi v Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Ukrayini zberigayetsya lishe neznachna chastina jogo tvorchoyi spadshini Rannim tvoram Orlovskogo pritamanni risi romantichnogo sprijnyattya navkolishnogo svitu desho umovne akademichne kompozicijne j koloristichne rozv yazannya syuzhetiv Vid sela Kokoz u Krimu Krimskij pejzazh 1868 Pered shkvalom Zahid soncya Boloto V stepu Vechir Sivba Lisovij zrub Piski vsi 1874 V najkrashih tvorah hudozhnik pravdivo j poetichno peredano krasu ridnoyi prirodi Selo Ribalki 1877 Zhniva 1882 Zatishshya 1890 Hati v litnij den vsi v DMU OM Berezovij gaj 1884 Azerbajdzhanskij muzej mistectv imeni R Mustafayeva GalereyaUkrayinskij krayevid 1882 Zhniva Povin Zatishshya 1890 Urozhaj v Ukrayini 1880 Mlin na uzlissi Dnipro 1882 r Dzherela ta literaturaT I Lazanska Orlovskij Volodimir Donatovich 21 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 640 ISBN 978 966 00 1061 1 Filimonova A S Tvorchist Volodimira Orlovskogo evolyuciya stilyu v konteksti rozvitku pezazhnogo zhivopisu drugoyi polovini HIH HH stolittya Avtoref dis kand mistectvoznavstva 17 00 05 obrazotvorche mistectvo Kiyiv Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi 2019 19 s Literatura Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 255 Nekicha M Istoriya odniyeyi vulici Den 211 subota 16 listopada 2002 Volodimir Orlovskij 1842 1914 Mikola Pimonenko 1862 1912 albom Nac hudozh muzej Ukrayini Hmelnickij Galereya 2006 192 s il 2 serpnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaOrlovskij Volodimir Donatovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 718 719 PrimitkiOrlovskij Vladimir Donatovich Nyufaundlend Otto 1916 T 29 S 677 d Track Q43198957d Track Q38868158d Track Q19190511 Orlovskij Vladimir Donatovich Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1897 T XXII S 161 d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892942d Track Q19908137d Track Q24467500 Sharov I F Tolstouhov A V 2007 Hudozhniki Ukrayini 100 vidatnih imen K ArtEk s 283 ISBN 966 505 134 2