Волино-Подільська монокліналь — тектонічна структура на південному заході Східноєвропейської платформи. Є найбільшою структурою Дністровського перикратону.
Фундамент Волино-Подільської монокліналі, утворений дорифейським комплексом кристалічних порід, залягає на глибині десятків-сотень метрів на півночі та сході, занурюючись до 5000—6000 м на південному заході. У цьому ж напрямі зростає й потужність осадочного чохла, досягаючи максимуму в межах Волино-Оршанського прогину. Нижній структурний поверх чохла складений теригенними відкладами рифею загальною потужністю 600—900 м, 300—600-метровою товщею осадочних порід венду і переважно карбонатними породами нижнього палеозою потужністю 500—2000 м. Відклади девонської і кам'яновугільної систем (аргіліти, пісковики, алевроліти й вапняки потужністю від 1000 до 3000 м) і шарувата 300-метрова теригенно-карбонатна товща порід верхньоюрського відділу залягають у зоні крутішого нахилу фундаменту й фіксують моноклінальну частину Львівського палеозойського прогину. Рифей-верхньоюрські утворення трансгресивне перекриті суцільним чохлом карбонатних порід верхньокрейдового відділу (вапняки, крейда, мергелі потужністю кілька сот метрів), що складають Львівську крейдову западину. Палеогенові піски з прошарками мергелів та глин поширені на північному сході, неогенові вапняки, піски, глини — на південному сході їхня потужність — відповідно 20—30 і 25—120 м. Усі ці відклади майже повністю перекриті антропогеновими породами: льодовиковими, водно-льодовиковими, річковими і озерно-болотними пісками, супісками, суглинками, торфами та лесовидними суглинками.
Тектонічний фундамент сформувався в археї — протерозої. Утворення осадочного чохла почалося в рифеї у Волино-Оршанському прогині. Траповий магматизм байкальського етапу тектогенезу спричинив оновлення системи тектонічних порушень, що зумовило формування Волино-Подільської монокліналі як субширотної структури з блоковою будовою. За каледонського та герцинського етапів тектогенезу відбувалося переміщення окремих блоків по розривних порушеннях, багато з яких впливають на конфігурацію й поздовжні профілі річкових долин і рельефоутворення. Протягом верхньокрейдової епохи відбулося прогинання і обширна трансгресія, що охопила майже всю територію Волино-Подільської монокліналі. Велике значення мав неотектопічний етап розвитку, який проявився у формуванні сучасного рельєфу Волинської височини і Подільської височини.
Джерела
- Глушко В. В. Волино-Подільська монокліналь // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — . Т. 1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Volino Podilska monoklinal tektonichna struktura na pivdennomu zahodi Shidnoyevropejskoyi platformi Ye najbilshoyu strukturoyu Dnistrovskogo perikratonu Fundament Volino Podilskoyi monoklinali utvorenij dorifejskim kompleksom kristalichnih porid zalyagaye na glibini desyatkiv soten metriv na pivnochi ta shodi zanuryuyuchis do 5000 6000 m na pivdennomu zahodi U comu zh napryami zrostaye j potuzhnist osadochnogo chohla dosyagayuchi maksimumu v mezhah Volino Orshanskogo proginu Nizhnij strukturnij poverh chohla skladenij terigennimi vidkladami rifeyu zagalnoyu potuzhnistyu 600 900 m 300 600 metrovoyu tovsheyu osadochnih porid vendu i perevazhno karbonatnimi porodami nizhnogo paleozoyu potuzhnistyu 500 2000 m Vidkladi devonskoyi i kam yanovugilnoyi sistem argiliti piskoviki alevroliti j vapnyaki potuzhnistyu vid 1000 do 3000 m i sharuvata 300 metrova terigenno karbonatna tovsha porid verhnoyurskogo viddilu zalyagayut u zoni krutishogo nahilu fundamentu j fiksuyut monoklinalnu chastinu Lvivskogo paleozojskogo proginu Rifej verhnoyurski utvorennya transgresivne perekriti sucilnim chohlom karbonatnih porid verhnokrejdovogo viddilu vapnyaki krejda mergeli potuzhnistyu kilka sot metriv sho skladayut Lvivsku krejdovu zapadinu Paleogenovi piski z prosharkami mergeliv ta glin poshireni na pivnichnomu shodi neogenovi vapnyaki piski glini na pivdennomu shodi yihnya potuzhnist vidpovidno 20 30 i 25 120 m Usi ci vidkladi majzhe povnistyu perekriti antropogenovimi porodami lodovikovimi vodno lodovikovimi richkovimi i ozerno bolotnimi piskami supiskami suglinkami torfami ta lesovidnimi suglinkami Tektonichnij fundament sformuvavsya v arheyi proterozoyi Utvorennya osadochnogo chohla pochalosya v rifeyi u Volino Orshanskomu progini Trapovij magmatizm bajkalskogo etapu tektogenezu sprichiniv onovlennya sistemi tektonichnih porushen sho zumovilo formuvannya Volino Podilskoyi monoklinali yak subshirotnoyi strukturi z blokovoyu budovoyu Za kaledonskogo ta gercinskogo etapiv tektogenezu vidbuvalosya peremishennya okremih blokiv po rozrivnih porushennyah bagato z yakih vplivayut na konfiguraciyu j pozdovzhni profili richkovih dolin i relefoutvorennya Protyagom verhnokrejdovoyi epohi vidbulosya proginannya i obshirna transgresiya sho ohopila majzhe vsyu teritoriyu Volino Podilskoyi monoklinali Velike znachennya mav neotektopichnij etap rozvitku yakij proyavivsya u formuvanni suchasnogo relyefu Volinskoyi visochini i Podilskoyi visochini DzherelaGlushko V V Volino Podilska monoklinal Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 T 1