Войцех Дзєдушицький (пол. Wojciech Dzieduszycki; 5 червня 1912, Єзупіль (нині Тисменицького району Івано-Франківської області України) — 2 травня 2008, Вроцлав, Польща) — польський актор, співак (тенор), диригент, журналіст, поет, музичний і театральний критик.
Войцех Дідушицький | ||||
---|---|---|---|---|
Wojciech Dzieduszycki | ||||
Народився | 5 червня 1912[1] Єзупіль, Тисменицький район, Івано-Франківська область | |||
Помер | 2 травня 2008[1] (95 років) Вроцлав, Республіка Польща | |||
Поховання | d | |||
Громадянство | Польща | |||
Діяльність | актор, театральний критик, оперний співак | |||
Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка | |||
Роки діяльності | з 1934 | |||
Діти | d | |||
Батьки | d d | |||
IMDb | nm1625376 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Войцех Дідушицький у Вікісховищі | ||||
Біографія
Представник графського роду Дідушицьких гербу Сас. З 14 років працював у маєтку свого батька. Закінчив сільськогосподарську академію в Дублянах біля Львова, де вивчав будівництво борошномельного обладнання та Консерваторію Галицького музичного товариства (тепер Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка).
1934 року дебютував на сцені Опери в Станиславові. З наступного року виступав на сцені Львівського оперного театру (ролі Ленського в опері Чайковського «Євгеній Онєгін», Рудольфа в «Богемі» Джакомо Пуччіні). Пізніше співав у флорентійській Opera Comunale та Мілані.
Під час другої світової війни опинився в таборі для військовополонених, пізніше переведений в концтабір Гросс-Розен (нім. KL Groß-Rosen). Був засуджений до смертної кари, уникнув смерті завдяки тому, що німці впізнали в ньому відомого оперного співака.
У 1945—1946 — керівник Камерного театру в Кракові. Пізніше переїхав до Вроцлава. Керував борошномельними підприємствами. Винайшов рецепт і технологію виготовлення знаменитого пшеничного «вроцлавського борошна». Викладав в споживчому технікумі.
У 1952 році заснував у Вроцлаві кабаре «Цигарковий димок» (пол. Dymek z papierosa). Співпрацював з щомісячником «Одра».
У 1963 був ініціатором присудження премії Орфея на фестивалі «Варшавська осінь».
У 1999 році знявся в телевізійному серіалі «Прокажена»
Нагороди
- Командорський хрест ордена Відродження Польщі (1998)
- Офіцерський хрест ордена Відродження Польщі (1987)
- Кавалер ордена Відродження Польщі (1977)
- Срібний Хрест Заслуги (1957)
- (1970)
- Медаль Родла (1987)
- Заслужений діяч культури Польщі (1970)
- (1970)
- Нагрудний знак «Будівничого Вроцлава» (1972)
- Почесна премія Комітету Польського радіо і телебачення (1981)
- Золотий знак «Відновлення Варшави» (1957)
- Почесний громадянин Вроцлава (1999)
- Honoris causa Музичної академії у Вроцлаві (2000).
Примітки
- e-teatr.pl — 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Vojcehom Didushickim Vojceh Dzyedushickij pol Wojciech Dzieduszycki 5 chervnya 1912 Yezupil nini Tismenickogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayini 2 travnya 2008 Vroclav Polsha polskij aktor spivak tenor dirigent zhurnalist poet muzichnij i teatralnij kritik Vojceh DidushickijWojciech DzieduszyckiNarodivsya5 chervnya 1912 1912 06 05 1 Yezupil Tismenickij rajon Ivano Frankivska oblastPomer2 travnya 2008 2008 05 02 1 95 rokiv Vroclav Respublika PolshaPohovannyadGromadyanstvo PolshaDiyalnistaktor teatralnij kritik opernij spivakAlma materLvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli LisenkaRoki diyalnostiz 1934DitidBatkid dIMDbnm1625376Nagorodi ta premiyid d Vojceh Didushickij u VikishovishiBiografiyaPredstavnik grafskogo rodu Didushickih gerbu Sas Z 14 rokiv pracyuvav u mayetku svogo batka Zakinchiv silskogospodarsku akademiyu v Dublyanah bilya Lvova de vivchav budivnictvo boroshnomelnogo obladnannya ta Konservatoriyu Galickogo muzichnogo tovaristva teper Lvivska nacionalna muzichna akademiya imeni Mikoli Lisenka 1934 roku debyutuvav na sceni Operi v Stanislavovi Z nastupnogo roku vistupav na sceni Lvivskogo opernogo teatru roli Lenskogo v operi Chajkovskogo Yevgenij Onyegin Rudolfa v Bogemi Dzhakomo Puchchini Piznishe spivav u florentijskij Opera Comunale ta Milani Pid chas drugoyi svitovoyi vijni opinivsya v tabori dlya vijskovopolonenih piznishe perevedenij v konctabir Gross Rozen nim KL Gross Rosen Buv zasudzhenij do smertnoyi kari uniknuv smerti zavdyaki tomu sho nimci vpiznali v nomu vidomogo opernogo spivaka U 1945 1946 kerivnik Kamernogo teatru v Krakovi Piznishe pereyihav do Vroclava Keruvav boroshnomelnimi pidpriyemstvami Vinajshov recept i tehnologiyu vigotovlennya znamenitogo pshenichnogo vroclavskogo boroshna Vikladav v spozhivchomu tehnikumi U 1952 roci zasnuvav u Vroclavi kabare Cigarkovij dimok pol Dymek z papierosa Spivpracyuvav z shomisyachnikom Odra U 1963 buv iniciatorom prisudzhennya premiyi Orfeya na festivali Varshavska osin U 1999 roci znyavsya v televizijnomu seriali Prokazhena NagorodiKomandorskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 1998 Oficerskij hrest ordena Vidrodzhennya Polshi 1987 Kavaler ordena Vidrodzhennya Polshi 1977 Sribnij Hrest Zaslugi 1957 1970 Medal Rodla 1987 Zasluzhenij diyach kulturi Polshi 1970 1970 Nagrudnij znak Budivnichogo Vroclava 1972 Pochesna premiya Komitetu Polskogo radio i telebachennya 1981 Zolotij znak Vidnovlennya Varshavi 1957 Pochesnij gromadyanin Vroclava 1999 Honoris causa Muzichnoyi akademiyi u Vroclavi 2000 Primitkie teatr pl 2004 d Track Q9249766