Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Винищення в'язнів у Станіславі (пол. Masakra w więzieniu w Stanisławowie) — ліквідація в'язниці у Станіславі (до 1939 Станиславів, нині Івано-Франківськ) шляхом масового знищення в'язнів, проведена радянськими каральними органами наприкінці червня 1941 року. Одна з багатьох так званих тюремних розправ, учинених енкаведистами після початку німецького вторгнення в СРСР. Жертвами злочину стали від 1200 до 2500 ув'язнених.
Історичне тло
Станиславів, який до вересневої кампанії 1939 був центром однойменного польського воєводства, перед самим нападом Німеччини на СРСР був радянським обласним центром. Заарештованих органами НКВС людей саджали в місцеву в'язницю, яка була однією із трьох радянських тюрем, що діяли в цій області, а в офіційних документах вона йменувалася «в'язницею № 1». Посаду начальника обіймав капітан Вершуханов.
22 червня 1941 року нацистська Німеччина вдерлася на радянську територію. Перші тижні війни виявилися досить успішними для німецької сторони. Дивізіям Вермахту вдалося розбити армії прикордонних (військових округів) СРСР, а потім проникнути вглиб радянської території.. Успіхом, зокрема, увінчався німецький удар у районі Волині і Східної Галичини, де боронилося найбільше і найкраще озброєне угруповання Червоної Армії — Південно-Західний фронт. У перші двадцять днів війни його підрозділи зазнали величезних втрат у живій силі і техніці та були змушені відступити на відстань майже 250 кілометрів на схід від німецько-радянського кордону.
На час початку німецько-радянської війни у в'язницях та місцях тимчасового утримання новоприєднаних Західної України та Західної Білорусі перебувало близько 40-50 тис. громадян. Радянська влада рішуче не бажала допустити, щоб їх звільнили німці. 24 червня 1941 року нарком внутрішніх справ Берія видав обласним управлінням НКДБ наказ розстріляти всіх політв'язнів, утримуваних у західних областях СРСР, евакуація яких углиб країни була неможлива. За наказом Берії, страті підлягали особи, засуджені за «контрреволюційну діяльність», «антирадянську діяльність», саботаж і диверсії, а також політичні в'язні, що перебували під слідством. Таким чином, радянська влада знищила у в'язницях на окупованій у 1939-му році території понад 20 000 людей.
Спроба евакуації та вбивство в'язнів
Документи, знайдені в радянських архівах, засвідчують, що станом на 10 червня 1941 року в Станіславській тюрмі налічувалося 10 555 ув'язнених. У більшості це були поляки та українці.
Наприкінці червня 1941 р. Совіти спробували евакуювати в'язницю. За звітами НКВС, 577 ув'язнених було відправлено залізницею до Іванова, а ще 942 були звільнені або «залишені в тюрмі». З висновків же Лодзької окружної комісії з розслідування злочинів проти польського народу випливає, що під Гусятином на один з ешелонів налетіла німецька авіація. В результаті замішання в'язні вчинили спробу втекти, але це вдалося лише небагатьом. Більшість утікачів загинула від куль конвоїрів.
Історик у матеріалі «Розстріли в'язнів в червні-липні 1941 р. Як це було» пише:
 | Спочатку застосовували звичну для НКВД практику: індивідуально, у спецкамері, постріл у потилицю. Коли наближався фронт, а плани не було виконано, – розстрілювали масово: зганяли в'язнів до камер підвалів та через дверцята для передачі їжі стріляли з автоматичної зброї. А в останні дні – кидали до камер гранати |  |
Тим часом, співробітники НКВС ненадовго покинули Станіслав, залишивши засуджених без нагляду. Частина ув'язнених тоді спробувала втекти, але неможливо визначити, скільком із них вдалося здійснити цей задум. Тогочасна преса і уцілілі польські в'язні відзначали, що з в'язниці вирвалося до тисячі осіб. У свою чергу, один зі свідків, допитаних у 90-х роках ХХ ст. Лодзькою окружною комісією з розслідування злочинів проти польського народу, ствердив, що втеча виявилася вдалою для 40 чоловіків і 40 жінок.. Допомогу зовні для в'язнів-утікачів організував капітан Ігнацій Любчинський спільно з молоддю із Стрілецького союзу і польської молодіжної військової організації «Військова підготовка» (пол. Przysposobienie Wojskowe).
Невдовзі енкаведисти повернулися до міста і почали систематичне винищення в'язнів. Жертв розстрілювали у в'язничних підвалах або у внутрішньому дворі. На період страти вони заводили автомобільні двигуни або пускали гучну музику з мегафонів, щоб заглушити виляски пострілів і передсмертні крики. Цей засіб виявився дієвим, оскільки розправа стала надбанням гласності тільки після остаточної евакуації радянських урядовців зі Станіслава..
2 липня місто зайняли союзні німецьким військам угорські підрозділи. Жителі тоді ринулися до в'язниці, надіючись, що вони там відшукають заарештованих родичів і друзів. На території будівлі було знайдено тільки десятки постріляних тіл. Колаборантська щоденна газета «Goniec Krakowski» сповістила, що у дворі суду і в сусідньому саду було додатково виявлено три колективні могили, заповнені кількома шарами трупів. Спільні могили також було знайдено в Посічі (понад 200 тіл) і в Пасічній (три могили з сотнями останків). Очевидці ексгумації повідомляли, що багато трупів мали сліди тортур — наприклад, ураження електричним струмом. До того ж вони твердили, що в одній із камер працівники НКВС замурували в'язнів живцем (польський історик Богдан Мусял піддав сумніву такого роду свідчення).
Відомості про кількість убитих в'язнів, які подають джерела, різняться. Документи НКВС повідомляють, що у в'язницях Станіслава, Коломиї та Печеніжина загалом було ліквідовано 1000 осіб. Вже 5 липня 1941 року капітан держбезпеки Філіппов направив наркому Сергієнку доповідну «Про евакуацію в’язниць західних областей СРСР», де зазначалося, зокрема, що у в’язницях Станіславської області було розстріляно 1000 в’язнів. Інші джерела зазначали, що в самій лише Станіславській в'язниці загинули від 1200 до 2500 ув'язнених. Лодзька окружна комісія з розслідування злочинів проти польського народу, яка розслідувала цю справу, оцінила кількість жертв приблизно в 1500.
Подальші події
Трупи, знайдені в тюремних камерах і в підвалах або у внутрішньому дворі, були поховані в колективних могилах на міському кладовищі. Тільки тіла впізнаних жертв забрали їхні сім'ї. З масових поховань у дворі суду було вилучено лише вісім трупів; решту знову засипали із санітарних причин.
У 1989-1990 роках масові поховання в Посічі та Пасічній обстежили працівники товариства «Меморіал».
Див. також
Виноски
- У свідченнях і звітах очевидців, які брали участь в ексгумації жертв масових убивств у в'язницях НКВС, неодноразово повторювалися відомості, що знайдені останки мали ознаки звірячих катувань. Не виключено, що деякі енкаведисти знущалися із жертв, перш ніж їх убили. Попри це, польський історик з Інституту національної пам'яті Польщі Богдан Мусял чомусь схиляється до думки, що ті ушкодження, які сприйняли свідки як сліди катувань, зазвичай були спричинені розкладанням тіл (прискореним унаслідок літньої спеки), а також діяльністю некрофагів і невправною ексгумацією. Немаловажним є той факт, що страти іноді виконувалися з великим поспіхом, наприклад, із застосуванням гранат і кулеметів.
- Богдан Мусял вважає, що звістки про замурування в'язнів живцем, які повторюються в розповідях багатьох свідків, буцімто зазвичай мають своє коріння у плітках або виникали в результаті помилкового тлумачення фактів. На його думку, в камерах замуровували лише трупи попередньо розстріляних в'язнів.
Примітки
- Субтельний Орест. Україна: історія / Пер. з англ. Ю. І. Шевчука; Вст. ст. С. В. Кульчицького. – К.: Либідь, 1991. – С. 400.
- Олександр Пагіря. . http://territoryterror.org.ua/uk. Меморіальний музей тоталітарних режимів «Територія Терору». Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 5 лютого 2019.
- Zbrodnicza ewakuacja, 1997.
- Sołonin, 2015.
- Musiał, 2001, с. 124–125.
- Musiał, 2001, с. 258–259.
- Musiał, 2001, с. 92.
- . Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
- Popiński, Kokurin та Gurjanow, 1995.
- Węgierski, 1991.
- Musiał, 2001, с. 235–241.
- Musiał, 2001, с. 240.
Джерела
- Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. вступ. статті С. І. Білокінь. — К. : Смолоскип, 2007. — 519 с.
- Bogdan Musiał: Rozstrzelać elementy kontrrewolucyjne. Brutalizacja wojny niemiecko-sowieckiej latem 1941 roku. Warszawa: Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, 2001. . (пол.)
- Krzysztof Popiński, Aleksandr Kokurin, Aleksandr Gurjanow: Drogi śmierci. Ewakuacja więzień sowieckich z Kresów WschSfnich II Rzeczypospolitej w czerwcu i lipcu 1941. Warszawa: Wydawnictwo „Karta”, 1995. . (пол.)
- Mark Sołonin: Czerwiec 1941. Ostateczna diagnoza. Poznań: Dom Wydawniczy „Rebis”, 2015. . (пол.)
- Jerzy Węgierski: Lwów pod okupacją sowiecką 1939–1941. Warszawa: Editions Spotkania, 1991. . (пол.)
- Zbrodnicza ewakuacja więzień i aresztów NKWD na Kresach WschSfnich II Rzeczypospolitej w czerwcu – lipcu 1941 roku. Materiały z sesji naukowej w 55. rocznicę ewakuacji więźniów NKWD w głąb ZSRR, Łódź 10 czerwca 1996 r. Warszawa: GKBZpNP-IPN, 1997. . (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinishennya v yazniv u Stanislavi pol Masakra w wiezieniu w Stanislawowie likvidaciya v yaznici u Stanislavi do 1939 Stanislaviv nini Ivano Frankivsk shlyahom masovogo znishennya v yazniv provedena radyanskimi karalnimi organami naprikinci chervnya 1941 roku Odna z bagatoh tak zvanih tyuremnih rozprav uchinenih enkavedistami pislya pochatku nimeckogo vtorgnennya v SRSR Zhertvami zlochinu stali vid 1200 do 2500 uv yaznenih Doshka na teritoriyi Kostela sv Stanislava Kostki u Varshavi yaka uvichnyuye pam yat pro zhertv v yaznichnih rozstriliv NKVS v tomu chisli v yazniv zi StanislavaIstorichne tloStanislaviv yakij do veresnevoyi kampaniyi 1939 buv centrom odnojmennogo polskogo voyevodstva pered samim napadom Nimechchini na SRSR buv radyanskim oblasnim centrom Zaareshtovanih organami NKVS lyudej sadzhali v miscevu v yaznicyu yaka bula odniyeyu iz troh radyanskih tyurem sho diyali v cij oblasti a v oficijnih dokumentah vona jmenuvalasya v yazniceyu 1 Posadu nachalnika obijmav kapitan Vershuhanov 22 chervnya 1941 roku nacistska Nimechchina vderlasya na radyansku teritoriyu Pershi tizhni vijni viyavilisya dosit uspishnimi dlya nimeckoyi storoni Diviziyam Vermahtu vdalosya rozbiti armiyi prikordonnih vijskovih okrugiv SRSR a potim proniknuti vglib radyanskoyi teritoriyi Uspihom zokrema uvinchavsya nimeckij udar u rajoni Volini i Shidnoyi Galichini de boronilosya najbilshe i najkrashe ozbroyene ugrupovannya Chervonoyi Armiyi Pivdenno Zahidnij front U pershi dvadcyat dniv vijni jogo pidrozdili zaznali velicheznih vtrat u zhivij sili i tehnici ta buli zmusheni vidstupiti na vidstan majzhe 250 kilometriv na shid vid nimecko radyanskogo kordonu Na chas pochatku nimecko radyanskoyi vijni u v yaznicyah ta miscyah timchasovogo utrimannya novopriyednanih Zahidnoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Bilorusi perebuvalo blizko 40 50 tis gromadyan Radyanska vlada rishuche ne bazhala dopustiti shob yih zvilnili nimci 24 chervnya 1941 roku narkom vnutrishnih sprav Beriya vidav oblasnim upravlinnyam NKDB nakaz rozstrilyati vsih politv yazniv utrimuvanih u zahidnih oblastyah SRSR evakuaciya yakih uglib krayini bula nemozhliva Za nakazom Beriyi strati pidlyagali osobi zasudzheni za kontrrevolyucijnu diyalnist antiradyansku diyalnist sabotazh i diversiyi a takozh politichni v yazni sho perebuvali pid slidstvom Takim chinom radyanska vlada znishila u v yaznicyah na okupovanij u 1939 mu roci teritoriyi ponad 20 000 lyudej Sproba evakuaciyi ta vbivstvo v yaznivDokumenti znajdeni v radyanskih arhivah zasvidchuyut sho stanom na 10 chervnya 1941 roku v Stanislavskij tyurmi nalichuvalosya 10 555 uv yaznenih U bilshosti ce buli polyaki ta ukrayinci Naprikinci chervnya 1941 r Soviti sprobuvali evakuyuvati v yaznicyu Za zvitami NKVS 577 uv yaznenih bulo vidpravleno zalizniceyu do Ivanova a she 942 buli zvilneni abo zalisheni v tyurmi Z visnovkiv zhe Lodzkoyi okruzhnoyi komisiyi z rozsliduvannya zlochiniv proti polskogo narodu viplivaye sho pid Gusyatinom na odin z esheloniv naletila nimecka aviaciya V rezultati zamishannya v yazni vchinili sprobu vtekti ale ce vdalosya lishe nebagatom Bilshist utikachiv zaginula vid kul konvoyiriv Istorik u materiali Rozstrili v yazniv v chervni lipni 1941 r Yak ce bulo pishe Spochatku zastosovuvali zvichnu dlya NKVD praktiku individualno u speckameri postril u potilicyu Koli nablizhavsya front a plani ne bulo vikonano rozstrilyuvali masovo zganyali v yazniv do kamer pidvaliv ta cherez dvercyata dlya peredachi yizhi strilyali z avtomatichnoyi zbroyi A v ostanni dni kidali do kamer granati Tim chasom spivrobitniki NKVS nenadovgo pokinuli Stanislav zalishivshi zasudzhenih bez naglyadu Chastina uv yaznenih todi sprobuvala vtekti ale nemozhlivo viznachiti skilkom iz nih vdalosya zdijsniti cej zadum Togochasna presa i ucilili polski v yazni vidznachali sho z v yaznici virvalosya do tisyachi osib U svoyu chergu odin zi svidkiv dopitanih u 90 h rokah HH st Lodzkoyu okruzhnoyu komisiyeyu z rozsliduvannya zlochiniv proti polskogo narodu stverdiv sho vtecha viyavilasya vdaloyu dlya 40 cholovikiv i 40 zhinok Dopomogu zovni dlya v yazniv utikachiv organizuvav kapitan Ignacij Lyubchinskij spilno z moloddyu iz Strileckogo soyuzu i polskoyi molodizhnoyi vijskovoyi organizaciyi Vijskova pidgotovka pol Przysposobienie Wojskowe Nevdovzi enkavedisti povernulisya do mista i pochali sistematichne vinishennya v yazniv Zhertv rozstrilyuvali u v yaznichnih pidvalah abo u vnutrishnomu dvori Na period strati voni zavodili avtomobilni dviguni abo puskali guchnu muziku z megafoniv shob zaglushiti vilyaski postriliv i peredsmertni kriki Cej zasib viyavivsya diyevim oskilki rozprava stala nadbannyam glasnosti tilki pislya ostatochnoyi evakuaciyi radyanskih uryadovciv zi Stanislava 2 lipnya misto zajnyali soyuzni nimeckim vijskam ugorski pidrozdili Zhiteli todi rinulisya do v yaznici nadiyuchis sho voni tam vidshukayut zaareshtovanih rodichiv i druziv Na teritoriyi budivli bulo znajdeno tilki desyatki postrilyanih til Kolaborantska shodenna gazeta Goniec Krakowski spovistila sho u dvori sudu i v susidnomu sadu bulo dodatkovo viyavleno tri kolektivni mogili zapovneni kilkoma sharami trupiv Spilni mogili takozh bulo znajdeno v Posichi ponad 200 til i v Pasichnij tri mogili z sotnyami ostankiv Ochevidci eksgumaciyi povidomlyali sho bagato trupiv mali slidi tortur napriklad urazhennya elektrichnim strumom Do togo zh voni tverdili sho v odnij iz kamer pracivniki NKVS zamuruvali v yazniv zhivcem polskij istorik Bogdan Musyal piddav sumnivu takogo rodu svidchennya Vidomosti pro kilkist ubitih v yazniv yaki podayut dzherela riznyatsya Dokumenti NKVS povidomlyayut sho u v yaznicyah Stanislava Kolomiyi ta Pechenizhina zagalom bulo likvidovano 1000 osib Vzhe 5 lipnya 1941 roku kapitan derzhbezpeki Filippov napraviv narkomu Sergiyenku dopovidnu Pro evakuaciyu v yaznic zahidnih oblastej SRSR de zaznachalosya zokrema sho u v yaznicyah Stanislavskoyi oblasti bulo rozstrilyano 1000 v yazniv Inshi dzherela zaznachali sho v samij lishe Stanislavskij v yaznici zaginuli vid 1200 do 2500 uv yaznenih Lodzka okruzhna komisiya z rozsliduvannya zlochiniv proti polskogo narodu yaka rozsliduvala cyu spravu ocinila kilkist zhertv priblizno v 1500 Podalshi podiyiTrupi znajdeni v tyuremnih kamerah i v pidvalah abo u vnutrishnomu dvori buli pohovani v kolektivnih mogilah na miskomu kladovishi Tilki tila vpiznanih zhertv zabrali yihni sim yi Z masovih pohovan u dvori sudu bulo vilucheno lishe visim trupiv reshtu znovu zasipali iz sanitarnih prichin U 1989 1990 rokah masovi pohovannya v Posichi ta Pasichnij obstezhili pracivniki tovaristva Memorial Div takozhDem yaniv laz Vinishennya v yazniv u Nadvirnij Vinishennya lvivskih v yazniv u chervni 1941 Tragediya Luckoyi v yaznici 1941 Zalishicka tragediya Vinnicka tragediya Harkivska tragediyaVinoskiU svidchennyah i zvitah ochevidciv yaki brali uchast v eksgumaciyi zhertv masovih ubivstv u v yaznicyah NKVS neodnorazovo povtoryuvalisya vidomosti sho znajdeni ostanki mali oznaki zviryachih katuvan Ne viklyucheno sho deyaki enkavedisti znushalisya iz zhertv persh nizh yih ubili Popri ce polskij istorik z Institutu nacionalnoyi pam yati Polshi Bogdan Musyal chomus shilyayetsya do dumki sho ti ushkodzhennya yaki sprijnyali svidki yak slidi katuvan zazvichaj buli sprichineni rozkladannyam til priskorenim unaslidok litnoyi speki a takozh diyalnistyu nekrofagiv i nevpravnoyu eksgumaciyeyu Nemalovazhnim ye toj fakt sho strati inodi vikonuvalisya z velikim pospihom napriklad iz zastosuvannyam granat i kulemetiv Bogdan Musyal vvazhaye sho zvistki pro zamuruvannya v yazniv zhivcem yaki povtoryuyutsya v rozpovidyah bagatoh svidkiv bucimto zazvichaj mayut svoye korinnya u plitkah abo vinikali v rezultati pomilkovogo tlumachennya faktiv Na jogo dumku v kamerah zamurovuvali lishe trupi poperedno rozstrilyanih v yazniv PrimitkiSubtelnij Orest Ukrayina istoriya Per z angl Yu I Shevchuka Vst st S V Kulchickogo K Libid 1991 S 400 Oleksandr Pagirya http territoryterror org ua uk Memorialnij muzej totalitarnih rezhimiv Teritoriya Teroru Arhiv originalu za 2 serpnya 2018 Procitovano 5 lyutogo 2019 Zbrodnicza ewakuacja 1997 Solonin 2015 Musial 2001 s 124 125 Musial 2001 s 258 259 Musial 2001 s 92 Arhiv originalu za 7 lyutogo 2019 Procitovano 5 lyutogo 2019 Popinski Kokurin ta Gurjanow 1995 Wegierski 1991 Musial 2001 s 235 241 Musial 2001 s 240 DzherelaRepresiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt vstup statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s Bogdan Musial Rozstrzelac elementy kontrrewolucyjne Brutalizacja wojny niemiecko sowieckiej latem 1941 roku Warszawa Stowarzyszenie Kulturalne Fronda 2001 ISBN 83 88747 40 1 pol Krzysztof Popinski Aleksandr Kokurin Aleksandr Gurjanow Drogi smierci Ewakuacja wiezien sowieckich z Kresow WschSfnich II Rzeczypospolitej w czerwcu i lipcu 1941 Warszawa Wydawnictwo Karta 1995 ISBN 83 900676 9 2 pol Mark Solonin Czerwiec 1941 Ostateczna diagnoza Poznan Dom Wydawniczy Rebis 2015 ISBN 978 83 7818 616 8 pol Jerzy Wegierski Lwow pod okupacja sowiecka 1939 1941 Warszawa Editions Spotkania 1991 ISBN 83 85195 15 7 pol Zbrodnicza ewakuacja wiezien i aresztow NKWD na Kresach WschSfnich II Rzeczypospolitej w czerwcu lipcu 1941 roku Materialy z sesji naukowej w 55 rocznice ewakuacji wiezniow NKWD w glab ZSRR Lodz 10 czerwca 1996 r Warszawa GKBZpNP IPN 1997 ISBN 83 903356 6 2 pol