Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ве рхнє Водяне рум Apșa de Sus угор Felsőapsa село в Великобичківській селищній громаді Рахівського району Закарпатської

Верхнє Водяне

Ве́рхнє Водяне́ (рум. Apșa de Sus, угор. Felsőapsa) — село в Великобичківській селищній громаді Рахівського району Закарпатської області України.

село Верхнє Водяне
Країна image Україна
Область Закарпатська область
Район Рахівський район
Громада Великобичківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA21060030030029396
Основні дані
Засноване 1397
Населення 5272
Площа 8,908 км²
Густота населення 591,83 осіб/км²
Поштовий індекс 90611
Телефонний код +380 3132
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		393 м
Місцева влада
Карта
image
image
Верхнє Водяне
image
image
Верхнє Водяне
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Географія

Через село тече річка Апшиця, у яку впадає ліва притока (Тевщак).

Історія

вперше згадується в 1406 році як Superior Apcha.

З 1387 р. поселення відійшло до родини Urmezei.

Згадки: 1387: Felsewabsa, 1390: Felsewapsa, 1403: utraque Apcha, 1406: superior Apcha, 1415: Felsew-Apsa, 1480: Felseo-Apsa, 1725: Felső Apsa, 1773: Superior Apsa, Felső Apsa, Apsa dgye Szusz, Apsu Verchnyu, 1808: Apsa (Felső-), Apsa dgye szusz, 1828: Apsa (Felső), Werchnya Apsu, 1838: Felső-Apsa, 1851: Felső-Apsa, 1877: Apsa (Felső-), 1913: Felső Apsa, 1925: Horní Apša, Vyžni Apša, Vyšní Apša, 1930: Apša Vyšni,1944: Felsőapsa, Вышня Апша, 1983: Верхнє Водяне, Верхнее Водяное.

З 1387 р. поселення відійшло до родини Urmezei.

Після 1429 року село було власністю місцевої румунської знаті, але наприкінці століття село з оточуючими селами стало власністю сім'ї Погань, що володіла ним.

В 1514 році його жителі брали участь в селянській війні, у XVIII столітті — в загонах опришків Олекси Довбуша.

Власниками були різні династії: у 1550 році Brodarics Máté, у 1600 Pogány György, Pogány Péter, Pernyeszi Imre

Верхнє Водяне відоме з XIV ст. в різні часи, на різних мовах село мало назву Felso Apsa, Apsa de Sus, Horna Apsa, Вишня Апша. Найбільш вживана та загальновідома назва — Вишня Апша, а місцеві жителі — апшани. Всі вищенаведені назви включають румунське слово «апша» — водяна, що вказує на велику заболоченість краю в давні часи. Згідно з легендою, село було названо на честь річки Апша, яка витікає з підніжжя гори Апецька.

Верхнє Водяне завжди було багатолюдним. В 1859 році священик В. Ляхевич зафіксував будинок за № 405, з чого можна зробити висновок скільки уже в той час було будинків, а середня народжуваність за 1850—1870 роки становила 60−100 малят на рік. На сьогодні в селі понад 2100 будинків, 61 вулиця.

Знаходячись в зоні між двома українськими етногрупами гуцулами Рахівщини та долинянами (гайналями) низовинного Притисся, межуючи з румунами Середнього Водяного, Добрика та Глубокого Потоку, апшани акумулювали елементи культури цих груп. Однак домінує вплив долинян (гайналів), на основі якого сформувався специфічний апшанський діалект (говір) з явно вираженим при вимові звуком «у» (кунь, вул, вуз тощо).

Традиційне господарство в Верхньому Водяному — тваринництво.

З 1842 року громада селища користувалася власною символікою — печаткою з зображенням дуба, під якою стоять селянка з відрами на коромислі й лісоруб з сокирою.

Після будівництва у В. Бичкові лісохімзаводу «Кпотільда» в 1868 році та прокладання на початку XX століття вузькоколійки у напрямку В. Бичків — В. Водяне — Тьовшаг — Плаюц почалася масова експлуатація лісів. У ті часи також було побудовано підвісну лінію (шантропай) та водяну пилораму (фіриз). На річках у різні періоди діяли 2−4 водяних млини.

Храми

Церква св. великомученика Дмитра. 1870 або 1893.

У 1751 р. в селі була дерев'яна церква св. арх. Михайла з вежею, прикрашена всіма образами. У 1801 р. згадується стара дерев'яна церква, що розпадалася, але вже був план нової церкви.

Сьогочасна церква споруджена 1870 р. (за іншими даними — 1893 р.) під керівництвом майстра Василя Тафія в характерному для Потисся стилі.

Завдяки чеському досліднику Флоріану Заплеталу збереглося зображення церкви з 1921 р. На знимці видно ладний п'ятистінний зруб вівтаря, різновисокі дахи над вівтарем та навою, вкриті новим ґонтом, невисокий конічний шпиль над бабинцем. На жаль, нині важко здогадатися, що церква дерев'яна, стіни поштукатурено, дахи обшито бляхою, конічний шпиль замінено на завершення непевної форми, на головному фасаді винос даху сперто на дві металеві труби.

У церкві зберігається ікона «Св. Марія з Ісусом», виконана олією на полотні художником П. Тісаволкі. Останнє малювання в інтер'єрі виконав Михайло Кришеник.

У кінці 1920 р. спорудили дерев'яну православну церкву, яку зруйнували угорці в 1942 р.

Парох села Тиводар Ференцик був засуджений 1948 р. на 10 років каторги. Помер в ув'язненні за невідомих обставин.

Церква св. великомученика Дмитра. 1926.

Невелику дерев'яну церкву зняли з реєстрації діючих церков 9 січня 1953 р. і згодом розібрали.

Присілки

Вишній Тюгаш

Вишній Тюгаш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Верхнє Водяне  рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка у кінці ХІХ століття


Нижній Тюгаш

Нижній Тюгаш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Верхнє Водяне  рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка у кінці ХІХ століття


Тюгаш

Тюгаш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Верхнє Водяне  рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка у кінці ХІХ століття


Ріка

Ріка - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Верхнє Водяне  рішенням облвиконкому Закарпатської області №155 від 15.04.1967

Перша згадка у кінці ХІХ століття

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5134 особи, з яких 2506 чоловіків та 2628 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5219 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,52 %
російська 0,68 %
румунська 0,47 %
білоруська 0,06 %
угорська 0,06 %
болгарська 0,04 %
молдовська 0,02 %
німецька

Туристичні місця

- св. великомученика Дмитра. 1870 або 1893.

- залишки вузькоколійки В. Бичків — В. Водяне — Тьовшаг — Плаюц

Постаті

  • Ворохта Іван Іванович (1966—2014) — старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2018.
  • (Рахівський Юрій Васильович) (нар. 1968) — український правоохоронець.

Примітки

  1. Sebestyén, Zsolt (29.03.2021). Máramaros megye helységneveinek etimológiai szótára (PDF). https://mek.oszk.hu (угорською) . Bessenyei Könyvkiadó. Процитовано 29.03.2021.
  2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Ve rhnye Vodyane rum Apșa de Sus ugor Felsoapsa selo v Velikobichkivskij selishnij gromadi Rahivskogo rajonu Zakarpatskoyi oblasti Ukrayini selo Verhnye Vodyane Krayina Ukrayina Oblast Zakarpatska oblast Rajon Rahivskij rajon Gromada Velikobichkivska selishna gromada Kod KATOTTG UA21060030030029396 Osnovni dani Zasnovane 1397 Naselennya 5272 Plosha 8 908 km Gustota naselennya 591 83 osib km Poshtovij indeks 90611 Telefonnij kod 380 3132 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 00 34 pn sh 23 58 05 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 393 m Misceva vlada Karta Verhnye Vodyane Verhnye Vodyane Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Verhnye Vodyane znachennya GeografiyaCherez selo teche richka Apshicya u yaku vpadaye liva pritoka Tevshak Istoriyavpershe zgaduyetsya v 1406 roci yak Superior Apcha Z 1387 r poselennya vidijshlo do rodini Urmezei Zgadki 1387 Felsewabsa 1390 Felsewapsa 1403 utraque Apcha 1406 superior Apcha 1415 Felsew Apsa 1480 Felseo Apsa 1725 Felso Apsa 1773 Superior Apsa Felso Apsa Apsa dgye Szusz Apsu Verchnyu 1808 Apsa Felso Apsa dgye szusz 1828 Apsa Felso Werchnya Apsu 1838 Felso Apsa 1851 Felso Apsa 1877 Apsa Felso 1913 Felso Apsa 1925 Horni Apsa Vyzni Apsa Vysni Apsa 1930 Apsa Vysni 1944 Felsoapsa Vyshnya Apsha 1983 Verhnye Vodyane Verhnee Vodyanoe Z 1387 r poselennya vidijshlo do rodini Urmezei Pislya 1429 roku selo bulo vlasnistyu miscevoyi rumunskoyi znati ale naprikinci stolittya selo z otochuyuchimi selami stalo vlasnistyu sim yi Pogan sho volodila nim V 1514 roci jogo zhiteli brali uchast v selyanskij vijni u XVIII stolitti v zagonah oprishkiv Oleksi Dovbusha Vlasnikami buli rizni dinastiyi u 1550 roci Brodarics Mate u 1600 Pogany Gyorgy Pogany Peter Pernyeszi Imre Verhnye Vodyane vidome z XIV st v rizni chasi na riznih movah selo malo nazvu Felso Apsa Apsa de Sus Horna Apsa Vishnya Apsha Najbilsh vzhivana ta zagalnovidoma nazva Vishnya Apsha a miscevi zhiteli apshani Vsi vishenavedeni nazvi vklyuchayut rumunske slovo apsha vodyana sho vkazuye na veliku zabolochenist krayu v davni chasi Zgidno z legendoyu selo bulo nazvano na chest richki Apsha yaka vitikaye z pidnizhzhya gori Apecka Verhnye Vodyane zavzhdi bulo bagatolyudnim V 1859 roci svyashenik V Lyahevich zafiksuvav budinok za 405 z chogo mozhna zrobiti visnovok skilki uzhe v toj chas bulo budinkiv a serednya narodzhuvanist za 1850 1870 roki stanovila 60 100 malyat na rik Na sogodni v seli ponad 2100 budinkiv 61 vulicya Znahodyachis v zoni mizh dvoma ukrayinskimi etnogrupami guculami Rahivshini ta dolinyanami gajnalyami nizovinnogo Pritissya mezhuyuchi z rumunami Serednogo Vodyanogo Dobrika ta Glubokogo Potoku apshani akumulyuvali elementi kulturi cih grup Odnak dominuye vpliv dolinyan gajnaliv na osnovi yakogo sformuvavsya specifichnij apshanskij dialekt govir z yavno virazhenim pri vimovi zvukom u kun vul vuz tosho Tradicijne gospodarstvo v Verhnomu Vodyanomu tvarinnictvo Z 1842 roku gromada selisha koristuvalasya vlasnoyu simvolikoyu pechatkoyu z zobrazhennyam duba pid yakoyu stoyat selyanka z vidrami na koromisli j lisorub z sokiroyu Pislya budivnictva u V Bichkovi lisohimzavodu Kpotilda v 1868 roci ta prokladannya na pochatku XX stolittya vuzkokolijki u napryamku V Bichkiv V Vodyane Tovshag Playuc pochalasya masova ekspluataciya lisiv U ti chasi takozh bulo pobudovano pidvisnu liniyu shantropaj ta vodyanu piloramu firiz Na richkah u rizni periodi diyali 2 4 vodyanih mlini HramiCerkva sv velikomuchenika Dmitra 1870 abo 1893 U 1751 r v seli bula derev yana cerkva sv arh Mihajla z vezheyu prikrashena vsima obrazami U 1801 r zgaduyetsya stara derev yana cerkva sho rozpadalasya ale vzhe buv plan novoyi cerkvi Sogochasna cerkva sporudzhena 1870 r za inshimi danimi 1893 r pid kerivnictvom majstra Vasilya Tafiya v harakternomu dlya Potissya stili Zavdyaki cheskomu doslidniku Florianu Zapletalu zbereglosya zobrazhennya cerkvi z 1921 r Na znimci vidno ladnij p yatistinnij zrub vivtarya riznovisoki dahi nad vivtarem ta navoyu vkriti novim gontom nevisokij konichnij shpil nad babincem Na zhal nini vazhko zdogadatisya sho cerkva derev yana stini poshtukatureno dahi obshito blyahoyu konichnij shpil zamineno na zavershennya nepevnoyi formi na golovnomu fasadi vinos dahu sperto na dvi metalevi trubi U cerkvi zberigayetsya ikona Sv Mariya z Isusom vikonana oliyeyu na polotni hudozhnikom P Tisavolki Ostannye malyuvannya v inter yeri vikonav Mihajlo Krishenik U kinci 1920 r sporudili derev yanu pravoslavnu cerkvu yaku zrujnuvali ugorci v 1942 r Paroh sela Tivodar Ferencik buv zasudzhenij 1948 r na 10 rokiv katorgi Pomer v uv yaznenni za nevidomih obstavin Cerkva sv velikomuchenika Dmitra 1926 Neveliku derev yanu cerkvu znyali z reyestraciyi diyuchih cerkov 9 sichnya 1953 r i zgodom rozibrali PrisilkiVishnij Tyugash Vishnij Tyugash kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhnye Vodyane rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u kinci HIH stolittya Nizhnij Tyugash Nizhnij Tyugash kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhnye Vodyane rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u kinci HIH stolittya Tyugash Tyugash kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhnye Vodyane rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u kinci HIH stolittya Rika Rika kolishnye selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Obyednane z selom Verhnye Vodyane rishennyam oblvikonkomu Zakarpatskoyi oblasti 155 vid 15 04 1967 Persha zgadka u kinci HIH stolittyaNaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 5134 osobi z yakih 2506 cholovikiv ta 2628 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 5219 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 52 rosijska 0 68 rumunska 0 47 biloruska 0 06 ugorska 0 06 bolgarska 0 04 moldovska 0 02 nimeckaTuristichni miscya sv velikomuchenika Dmitra 1870 abo 1893 zalishki vuzkokolijki V Bichkiv V Vodyane Tovshag PlayucPostatiVorohta Ivan Ivanovich 1966 2014 starshij lejtenant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 2018 Rahivskij Yurij Vasilovich nar 1968 ukrayinskij pravoohoronec PrimitkiSebestyen Zsolt 29 03 2021 Maramaros megye helysegneveinek etimologiai szotara PDF https mek oszk hu ugorskoyu Bessenyei Konyvkiado Procitovano 29 03 2021 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaPogoda v seli Sajt sela Jeep Club Apicka 4 x 4 Storinka v FB Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi
Топ