Васю́чин — село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
село Васючин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Рогатинська міська громада |
Основні дані | |
Перша згадка | 18 серпня 1351 |
Населення | 817 (2001р) |
Територія | 14.357 км² км² |
Густота населення | 56.910 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77033 |
Телефонний код | +380 03435 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°21′13″ пн. ш. 24°28′00″ сх. д. / 49.35361° пн. ш. 24.46667° сх. д.Координати: 49°21′13″ пн. ш. 24°28′00″ сх. д. / 49.35361° пн. ш. 24.46667° сх. д. |
Водойми | Свірж |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77001, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, м. Рогатин, вул. Галицька, 65 |
Карта | |
Васючин | |
Васючин | |
Мапа | |
Розташування
Територія села Васючин знаходиться на Рогатинському Опіллі, що становить південну частину Подільської височини. Тут переважають лісостепові ландшафти.
Село розташоване на лівому березі річки Свірж, притоки Дністра. Багате такими родовищами як пісок, камінь, жовта глина.
На північ від села проходить шосейна дорога, що сполучає Івано-Франківську, Тернопільську і Львівську області. За 13 км на північ проходить залізниця Ходорів — Бережани, на південь — Ходорів — Івано-Франківськ.
Село розкинулося із заходу на схід у мальовничій місцевості, у низовині, з двох сторін оточене лісом.
Історія
Зародження села
Найстаріше місце, звідки починалось зародження села, має назву Кут. За матеріалами археологічних розкопок перші поселенці займалися таким промислом, як видобування каменю, виготовленням з нього прикрас, оздоблень.
Перша письмова згадка
Перший опис села Васючин (Wasziszen) наявний у грамоті Оти Пілецького від 18 серпня 1351 р. Надалі Васючин (Wasyczyn) згадується 12 вересня 1435 року. Ще через 100 років Васючин згадується як місто. Назва села за переказом походить від князя на прізвище Васюта. Він мав чимало земель. Ще й досі близько лісу є залишки фундаменту його будівлі.
У 1616 році Янові Лянцкоронському, синові подільського (кам'янецького) хорунжого Яна (також онукові галицького каштеляна Станіслава Лянцкоронського) його тітка (Чурилова) «віддала в 6000 флоринів» Васючин і Волицю.
Дідичами села були, зокрема, Барановські (чоловіком Софії був Зигмунт Фредро — староста янівський, стольник і каштелян сяноцький.
Діяльність жителів
Зв'язку прізвищ людей з назвою населеного пункту не існує. Одними з перших прізвищ були Гнип, Левицький, які в даний час найбільш поширені.
Боротьба українського народу за звільнення з-під гніту іноземних окупантів тривала довгий час. У 1603 році місцеві селяни побили двох шляхтичів, у 1616 році відмовились платити данину на польський костьол. Ще до вступу козацьких військ під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького жителі сіл Васючина, Воскресінців та Явча напали на замок у селі Журові. У 1711 році селяни спалили панську пасіку. За часів Австрії та Панської Польщі близько 250 га землі належало пану Тустаневському. Частина землі була власністю священика.
До Першої світової війни розпарцельовано між українцями фільварок Вільхова, у 1930-х — між римо-католиками — фільварок Бахманка.
У 1939 році в селі проживало 2500 мешканців (2150 українців-грекокатоликів, 300 українців-римокатоликів, 40 поляків, 10 євреїв).
Село було базою повстанців УПА, зокрема сотні «Батурина». За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Букачівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Колоколин, Васючин, Княгиничі, Помонята і Явче.
17 жовтня1954 року Івано-Франківський облвиконком рішенням № 744 передав у Букачівському районі хутір Йосипівку з Васючинської сільської ради до Явченської сільської ради.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Рогатинської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Рогатинського району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району.
Відомі люди
Народилися
- Кізан Данило Данилович (1922 р.н., Васючин) — учасник національно-визвольної боротьби, член Юнацтва ОУН, за участь в визвольному русі під проводом ОУН у 1945 році був засуджений, ув'язнення відбував у Комі АРСР (Інта). Після звільнення повернувся на Україну, поселився в м. Сміла Черкаської області.
- Левицький Михайло — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
- Левицький Роман Васильович (13.02.1962 р. — 12.08.1989 р.) — активіст Народного руху України, який 12 серпня 1989 року на вулиці Кармелюка в м. Івано-Франківськ був убитий за не до кінця з'ясованих обставин. На його честь названа центральна вулиця села Васючин, а також одна з вулиць в Івано-Франківську. Похований у селі Васючин, а біля будівлі місцевої влади встановлений пам'ятний знак на його честь.
Проживали
- у селі Васючин в дитячі роки деякий час проживав український художник, літератор та громадський діяч Юліан Іванович Панькевич.
- До села приїжджав сам Кирило Трильовський — засновник товариства «Січ».
- Також відвідував село Кость Левицький, який балотувався до австрійського парламенту в 1908 році.
- Часто відвідував Васючин генерал Тарнавський, який приїжджав до своєї сестри, що була дружиною місцевого священика.
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- Boniecki A. Herbarz polski [ 25 червня 2018 у Wayback Machine.]… — Cz. 1. — T. 13. — S. 336.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 337. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 317. (пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 68.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [ 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Мапа фон Міга [ 15 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Стара карта Васючина [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Wasiuczyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 131. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasyu chin selo v Ukrayini u Rogatinskij miskij gromadi Ivano Frankivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti selo Vasyuchin Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Ivano Frankivskij rajon Gromada Rogatinska miska gromada Osnovni dani Persha zgadka 18 serpnya 1351 Naselennya 817 2001r Teritoriya 14 357 km km Gustota naselennya 56 910 osib km Poshtovij indeks 77033 Telefonnij kod 380 03435 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 21 13 pn sh 24 28 00 sh d 49 35361 pn sh 24 46667 sh d 49 35361 24 46667 Koordinati 49 21 13 pn sh 24 28 00 sh d 49 35361 pn sh 24 46667 sh d 49 35361 24 46667 Vodojmi Svirzh Misceva vlada Adresa radi 77001 Ivano Frankivska obl Ivano Frankivskij r n m Rogatin vul Galicka 65 Karta Vasyuchin Vasyuchin MapaRoztashuvannyaTeritoriya sela Vasyuchin znahoditsya na Rogatinskomu Opilli sho stanovit pivdennu chastinu Podilskoyi visochini Tut perevazhayut lisostepovi landshafti Selo roztashovane na livomu berezi richki Svirzh pritoki Dnistra Bagate takimi rodovishami yak pisok kamin zhovta glina Na pivnich vid sela prohodit shosejna doroga sho spoluchaye Ivano Frankivsku Ternopilsku i Lvivsku oblasti Za 13 km na pivnich prohodit zaliznicya Hodoriv Berezhani na pivden Hodoriv Ivano Frankivsk Selo rozkinulosya iz zahodu na shid u malovnichij miscevosti u nizovini z dvoh storin otochene lisom IstoriyaZarodzhennya sela Najstarishe misce zvidki pochinalos zarodzhennya sela maye nazvu Kut Za materialami arheologichnih rozkopok pershi poselenci zajmalisya takim promislom yak vidobuvannya kamenyu vigotovlennyam z nogo prikras ozdoblen Persha pismova zgadka Pershij opis sela Vasyuchin Wasziszen nayavnij u gramoti Oti Pileckogo vid 18 serpnya 1351 r Nadali Vasyuchin Wasyczyn zgaduyetsya 12 veresnya 1435 roku She cherez 100 rokiv Vasyuchin zgaduyetsya yak misto Nazva sela za perekazom pohodit vid knyazya na prizvishe Vasyuta Vin mav chimalo zemel She j dosi blizko lisu ye zalishki fundamentu jogo budivli U 1616 roci Yanovi Lyanckoronskomu sinovi podilskogo kam yaneckogo horunzhogo Yana takozh onukovi galickogo kashtelyana Stanislava Lyanckoronskogo jogo titka Churilova viddala v 6000 floriniv Vasyuchin i Volicyu Didichami sela buli zokrema Baranovski cholovikom Sofiyi buv Zigmunt Fredro starosta yanivskij stolnik i kashtelyan syanockij Diyalnist zhitelivZv yazku prizvish lyudej z nazvoyu naselenogo punktu ne isnuye Odnimi z pershih prizvish buli Gnip Levickij yaki v danij chas najbilsh poshireni Borotba ukrayinskogo narodu za zvilnennya z pid gnitu inozemnih okupantiv trivala dovgij chas U 1603 roci miscevi selyani pobili dvoh shlyahtichiv u 1616 roci vidmovilis platiti daninu na polskij kostol She do vstupu kozackih vijsk pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni pid provodom Bogdana Hmelnickogo zhiteli sil Vasyuchina Voskresinciv ta Yavcha napali na zamok u seli Zhurovi U 1711 roci selyani spalili pansku pasiku Za chasiv Avstriyi ta Panskoyi Polshi blizko 250 ga zemli nalezhalo panu Tustanevskomu Chastina zemli bula vlasnistyu svyashenika Do Pershoyi svitovoyi vijni rozparcelovano mizh ukrayincyami filvarok Vilhova u 1930 h mizh rimo katolikami filvarok Bahmanka U 1939 roci v seli prozhivalo 2500 meshkanciv 2150 ukrayinciv grekokatolikiv 300 ukrayinciv rimokatolikiv 40 polyakiv 10 yevreyiv Selo bulo bazoyu povstanciv UPA zokrema sotni Baturina Za danimi oblupravlinnya MGB u 1949 r v Bukachivskomu rajoni pidpillya OUN najaktivnishim bulo v selah Kolokolin Vasyuchin Knyaginichi Pomonyata i Yavche 17 zhovtnya1954 roku Ivano Frankivskij oblvikonkom rishennyam 744 peredav u Bukachivskomu rajoni hutir Josipivku z Vasyuchinskoyi silskoyi radi do Yavchenskoyi silskoyi radi 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Rogatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Rogatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Ivano Frankivskogo rajonu Vidomi lyudiNarodilisya Kizan Danilo Danilovich 1922 r n Vasyuchin uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi chlen Yunactva OUN za uchast v vizvolnomu rusi pid provodom OUN u 1945 roci buv zasudzhenij uv yaznennya vidbuvav u Komi ARSR Inta Pislya zvilnennya povernuvsya na Ukrayinu poselivsya v m Smila Cherkaskoyi oblasti Levickij Mihajlo licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA Levickij Roman Vasilovich 13 02 1962 r 12 08 1989 r aktivist Narodnogo ruhu Ukrayini yakij 12 serpnya 1989 roku na vulici Karmelyuka v m Ivano Frankivsk buv ubitij za ne do kincya z yasovanih obstavin Na jogo chest nazvana centralna vulicya sela Vasyuchin a takozh odna z vulic v Ivano Frankivsku Pohovanij u seli Vasyuchin a bilya budivli miscevoyi vladi vstanovlenij pam yatnij znak na jogo chest Prozhivali u seli Vasyuchin v dityachi roki deyakij chas prozhivav ukrayinskij hudozhnik literator ta gromadskij diyach Yulian Ivanovich Pankevich Do sela priyizhdzhav sam Kirilo Trilovskij zasnovnik tovaristva Sich Takozh vidviduvav selo Kost Levickij yakij balotuvavsya do avstrijskogo parlamentu v 1908 roci Chasto vidviduvav Vasyuchin general Tarnavskij yakij priyizhdzhav do svoyeyi sestri sho bula druzhinoyu miscevogo svyashenika Primitki Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 30 listopada 2018 Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 19 grudnya 2015 Boniecki A Herbarz polski 25 chervnya 2018 u Wayback Machine Cz 1 T 13 S 336 Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S Orgelbranda S yn ow 1909 Cz 1 T 13 S 337 pol Boniecki A Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1902 Cz 1 T 5 S 317 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 68 Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 24 veresnya 2017 Reabilitovani istoriyeyu IVANO FRANKIVSKA OBLAST Kniga persha Ivano Frankivsk Misto NV 2004 S 42 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ISBN 966 8090 63 2 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Procitovano 12 listopada 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaMapa fon Miga 15 lipnya 2015 u Wayback Machine Stara karta Vasyuchina 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Wasiuczyn Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 131 pol