Васи́ль Васи́льович По́рик (17 лютого 1920, Соломірка — 22 липня 1944, Аррас, Франція), відомий під партизанськими псевдонімами «Базиль», «лейтенант Громовий» — активний учасник руху опору на теренах Франції упродовж Другої світової війни, командир партизанського загону, що боровся проти нацистських окупантів, лейтенант Червоної Армії, Герой Радянського Союзу (1964). Українець за походженням.
Василь Васильович Порик | |
---|---|
Прізвисько | укр. «Базиль», укр. «лейтенант Громовий» укр. «росіянин з Дрокура» |
Народження | 17 лютого 1920 Соломирка, Літинський повіт, Подільська губернія |
Смерть | 22 липня 1944 (24 роки) Аррас, Райхкомісаріат Бельгії та Північної Франції |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Роки служби | 1939—1944 |
Партія | КПРС |
Звання | Лейтенант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Порик Василь Васильович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 17 лютого 1920 року в селі Соломірка, нині село Порик Хмільницького району на Вінниччині, в українській селянській родині. Навчався у 7-літній школі. В наш час в будинку де народився Василь Порик мешкає родина його рідного племінника Кобринського Костянтина Миколайовича.
1938 року закінчив Бобринецький сільськогосподарський технікум Кіровоградської області й став курсантом Одеського військового піхотного училища. Згодом переведений в Охтирське, а невдовзі — Харківське військове піхотне училище, котре завершив у званні лейтенанта. 1941 року став членом ВКП(б).
На початку війни з нацистською Німеччиною Василь Порик командував стрілецьким взводом у лавах Шостої армії Південно-Західного фронту, що вів тяжкі оборонні бої. Подібно іншим солдатам і командирам Василю Порику довелося стати бранцем «уманської ями». Військовослужбовці підрозділу, оточені переважними силами супротивника, боролися до останнього, а коли патрони скінчилися — пішли в рукопашний бій. Порик, зазнавши поранення, потрапив в полон.
Влітку 1942 року Порика, разом із сотнями інших військовополонених, відправлено в нацистський у провінції Артуа, департаменту Па-де-Кале (Франція). Тут йому довелося важко працювати на шахтах.
Життя у концтаборі Бомон
У таборі Василь Порик був старшим наглядачем. Користувався цілковитою довірою німецького командування та мав право вільно виходити до міста. Але одночасно він був одним із керівників підпільної групи «Комітет радянських патріотів» і груп з підготовки втечі. Завдяки можливості спілкуватися з місцевим населенням, був встановлений зв'язок з французькими комуністами, учасниками руху Опору. Разом з ними був організований Центральний Комітет Радянських Військовополонених, під керівництвом радянського офіцера Марка Слободзинського (хто ховався під цим ім'ям, невідомо досі) і члена ЦК французької компартії радянського емігранта Бориса Матліна, відомого під ім'ям полковник Лярош. Партизани під керівництвом Порика здійснювали нічні вилазки з табору, пошкоджували залізничні колії і пускали під укіс ешелони з награбованим вугіллям. Приклад бомонівців знаходив широкий відгук в інших таборах північних департаментів.
6 серпня 1943 року підпільний комітет табору Бомон звернувся до ув'язнених із закликом до збройної боротьби. У зверненні зазначалося: «Встановлюйте контакт із французькими патріотами…, тікайте з таборів і приєднуйтеся до загонів партизанів, разом із французькими товаришами боріться проти нашого спільного ворога — кривавого фашизму». Це звернення розповсюдили по всіх таборах департаментів Нор і Па-де-Кале, і воно сприяло піднесенню боротьби радянських людей у цій частині Франції. Саботаж набрав широкого розмаху. Псувалися шахтні транспортні засоби, інструменти, електроустаткування, повітряні насоси, завалювалися породою штреки. Комітет Бомона створив 11 диверсійних груп, які виводили з ладу вугільні шахти.
12 серпня 1943 року в містечку Бомон відбулася нарада представників багатьох підпільних організацій, де було створено міжтабірний комітет, головою якого став Василь Порик. На початок 1944 року у десяти таборах півночі діяли загони, які об'єднували понад 220 бійців. У березні 1944 року гестапо натрапило на слід Порика, але він утік із табору і став членом французького штабу фран-тірерів і партизанів на півночі Франції. Порик брав участь у розробці планів бойових операцій, а деякими з них керував сам. У ніч з 21 на 22 квітня 1944 року партизанський загін під його командуванням розгромив табір Бомон, а 23 квітня — маршову колону гітлерівців. Василь Порик був одним із 10 членів центрального комітету, що об'єднував близько 20 регіональних підпільних комітетів радянських військовополонених, які діяли на півночі та заході Франції і в Бельгії.
Партизанська діяльність у Франції
Перебуваючи у Франції В. Порик вивчав французьку мову, і згодом міг нею спілкуватися.
В. Порик мав приятельські стосунки з французьким подружжям Гастона та Емілії Оффр, у квартирі яких часто переховувався від переслідування.
Після втечі з табору Василь Порик створив партизанський загін, що боровся з липня 1943 року проти німецьких окупантів у Північній Франції. На початку травня Порик із бойовими друзями Василем Доценком, Степаном Кондратюком і Василем Колесником виконували чергове завдання. У містечку Дрокур на явочній квартирі їх оточили фашисти. Доценко і Колесник загинули, пораненому Кондратюку Порик наказав вийти з бою і залишився сам. Закінчилися патрони, і після чотиригодинного бою пораненого в плече і ногу Порика взяли в полон. Гестапівці ув'язнили Порика в фортеці Сен-Нікез міста Арраса. Тяжко поранений, з кайданами на руках, він 4 травня здійснив фантастичну втечу з камери-одиночки через три мури, якими було огороджено двір фортеці. Могутня воля Порика виявилася сильнішою за тюремні мури. Ця втеча стала подвигом, про який складали легенди. Закривавленого Порика знайшла французька жінка, яка, нагодувавши В. Порика, допомогла йому повернутися до партизан. Василь Порик називав її «моя французька мама». За голову В. Порика обіцяли мільйон франків, але французькі патріоти допомогли йому дістатися до Андре Люше — головного хірурга міської лікарні який прооперував Василя Порика. Перед самим приходом гестапівців французькі друзі-партизани встигли відправити Василя на підпільну квартиру за 20 кілометрів від Арраса.
У першій половині квітня 1944 року партизани загону Василя Порика висадили два поїзди, знищили: колону гітлерівців — понад 200 солдатів і офіцерів, охорону табору Бомон, і звільнили всіх в'язнів.
З 1944 року В. Порик був членом Центрального комітету радянських військовополонених у Франції.
14 липня 1944 року, під час святкування національного французького свята В. Порик організував мітинг серед французьких комуністів. Одягнений у форму лейтенанта французької армії, він звернувся до патріотів Франції із словами: «Дорогі товариші, дозвольте мені передати вам дружній привіт від радянських патріотів. Пліч-о-пліч, разом з патріотами Франції ми ведемо боротьбу проти фашистів, і будемо боротися до кінця! Ми боремося за нашу радянську батьківщину та за свободу всіх народів світу. Ми просимо французький народ допомогти нам, щоб прискорити перемогу над фашизмом. Хай живе вільна Франція, хай живуть французькі і радянські патріоти!». Його промова була розтиражована та поширена серед французьких патріотів.
Загибель
22 липня 1944 року, під час виконання бойового завдання, Василь Порик разом з Василем Колесником потрапили у засідку в районі міста Аррас (Північно-Східна Франція) і їх розстріляли. Поховано Порика у французькому шахтарському селищі Енен-Льєтар (тепер не існує як адміністративна одиниця, бо 1971 року її об'єднано з Енен-Бомон).
Про загибель легендарного героя газета «Ліберте», яка вийшла у щойно звільненому місті Ліллі, в статті «Один з тих, хто загинув заради того, щоб жила Франція. Лейтенант Василь — Герой Червоної Армії!» писала: «Лейтенант Василь загинув. Василь — ім'я, яке було у всіх на вустах, ім'я, яке ми всі вимовляємо з повагою і захопленням… Василь боровся поруч із нашими партизанами і франтирерами… Він був прикладом самовідданості для франтирерів і партизанів, піонерів нашого безсмертного народного повстання».
Нагороди
За героїзм і мужність, виявлені в боротьбі проти німців у Франції в період Другої світової війни, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 липня 1964 року лейтенантові Радянської Армії Порику Василеві Васильовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Нагороджено орденом Леніна. Вважається героєм Франції (з 1964 року). Слов'янський комітет Франції на честь представників слов'янських народів, що героїчно билися за визволення Франції, випустив поштову листівку, де поруч з Національним героєм французького народу Шарлем Дебаржем вміщені фото чеха Кунди, поляка Бурчинського, югослава Філіпіса і українця Порика.
Вшанування
Його ім'я викарбуване на стіні Арраської фортеці серед інших імен борців французького Руху Опору; на його могилі в місті Енен-Бомон установлено пам'ятник. Виготовлено його було з глиби українського граніту вагою 7 тонн, скульптори В. Зноба і Г. Кальченко. Пам'ятник урочисто відкрито 18 лютого 1968 року. Від України представником був міністр освіти Юрій Даденков, очолював делегацію маршал Радянського Союзу Василь Соколовський. Надпис на пам'ятнику зробила наречена Василя Порика Галина Ткаченко: «Моєму нареченому Василю Борику, вродженому Порику, розстріляному в Аррасі 24 липня 1944 року». Також біля пам'ятника є таблички з надписом: «Нашому дорогому другу від товаришів». Пам'ятник отримав Гран-прі Паризької академії мистецтв.
На батьківщині Василя Порика встановлено його погруддя і створено музей.
Вулиці та проспект Василя Порика є у Вінниці, Калинівці, Києві, Хмільнику.
Музей імені Василя Порика
Музей створила в жовтні 1972 року ініціативна група, до якої входили представники обласного краєзнавчого музею, правління і парторганізація місцевого колгоспу «Україна», сільської Ради і школи. До липня 1978 року музей діяв на громадських засадах. У липні 1978 року музей отримав статус державного. З грудня 1993 року він перебуває в підпорядкуванні Хмільницького районного відділу культури.
Основний фонд складає понад тисячу одиниць, науково-допоміжний фонд — 1320.
У музеї є експонати, що розповідають про національного Героя Польщі В. Тушевського, який народився в селі Порик.
У 2000 році музей було пограбовано, вкрадено ордени та медалі, посвідчення його побратимів-партизан, каску та інші експонати. Як виявилося, пограбування було скоїв місцевий житель. Попри те, що злодія і викрадені речі було знайдено, двох нагород досі не вдалося знайти.
Чинний директор музею — Маценко Тетяна Миколаївна.
Відображення у мистецтві
У шістдесяті роки ХХ ст. французький письменник Андре П'єрар (André Pierrard, 1916—1997) написав про Порика кіноповість «Юнак з трояндою» (фр. «Le jeune homme à la rose»), переклад якої надруковано в п'ятому числі журналу «Всесвіт» за 1967 рік.
У 1970 році на кіностудії О. Довженка було знято фільм «В'язні Бомона», де йдеться про подвиг Василя Порика.
Див. також
Примітки
- Vasil Porik Hénin Liétard (hénin beaumont). pabqt.free.fr. Процитовано 8 листопада 2020.
- Украденные из музея легендарного партизана василия порика ордена и медали вор продал по… Три-четыре гривни. ukraine.fakty.ua (рос.). Процитовано 8 листопада 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Лобода М. К. Порик Василь Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 428. — .
- Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 676.
- Порик Василь Васильович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / відп. ред. М. М. Варварцев. — К. : Ін-т історії України НАН України, 2016. — С. 123-124.
- Порик Василий Васильевич, 17.02.1920, лейтенант. Учетно-послужная картотека // Веб-сайт «Память народа. 1941–1945». (рос.)
- Порик Василий Васильевич, 17.02.1920, лейтенант. Сведения о захоронении // Веб-сайт «Память народа. 1941–1945». (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vasi l Vasi lovich Po rik 17 lyutogo 1920 Solomirka 22 lipnya 1944 Arras Franciya vidomij pid partizanskimi psevdonimami Bazil lejtenant Gromovij aktivnij uchasnik ruhu oporu na terenah Franciyi uprodovzh Drugoyi svitovoyi vijni komandir partizanskogo zagonu sho borovsya proti nacistskih okupantiv lejtenant Chervonoyi Armiyi Geroj Radyanskogo Soyuzu 1964 Ukrayinec za pohodzhennyam Vasil Vasilovich PorikPrizviskoukr Bazil ukr lejtenant Gromovij ukr rosiyanin z Drokura Narodzhennya17 lyutogo 1920 1920 02 17 Solomirka Litinskij povit Podilska guberniyaSmert22 lipnya 1944 1944 07 22 24 roki Arras Rajhkomisariat Belgiyi ta Pivnichnoyi FranciyiKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRoki sluzhbi1939 1944PartiyaKPRSZvannya LejtenantVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Porik Vasil Vasilovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 17 lyutogo 1920 roku v seli Solomirka nini selo Porik Hmilnickogo rajonu na Vinnichchini v ukrayinskij selyanskij rodini Navchavsya u 7 litnij shkoli V nash chas v budinku de narodivsya Vasil Porik meshkaye rodina jogo ridnogo pleminnika Kobrinskogo Kostyantina Mikolajovicha 1938 roku zakinchiv Bobrineckij silskogospodarskij tehnikum Kirovogradskoyi oblasti j stav kursantom Odeskogo vijskovogo pihotnogo uchilisha Zgodom perevedenij v Ohtirske a nevdovzi Harkivske vijskove pihotne uchilishe kotre zavershiv u zvanni lejtenanta 1941 roku stav chlenom VKP b Na pochatku vijni z nacistskoyu Nimechchinoyu Vasil Porik komanduvav strileckim vzvodom u lavah Shostoyi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu sho viv tyazhki oboronni boyi Podibno inshim soldatam i komandiram Vasilyu Poriku dovelosya stati brancem umanskoyi yami Vijskovosluzhbovci pidrozdilu otocheni perevazhnimi silami suprotivnika borolisya do ostannogo a koli patroni skinchilisya pishli v rukopashnij bij Porik zaznavshi poranennya potrapiv v polon Vlitku 1942 roku Porika razom iz sotnyami inshih vijskovopolonenih vidpravleno v nacistskij u provinciyi Artua departamentu Pa de Kale Franciya Tut jomu dovelosya vazhko pracyuvati na shahtah Zhittya u konctabori Bomon U tabori Vasil Porik buv starshim naglyadachem Koristuvavsya cilkovitoyu doviroyu nimeckogo komanduvannya ta mav pravo vilno vihoditi do mista Ale odnochasno vin buv odnim iz kerivnikiv pidpilnoyi grupi Komitet radyanskih patriotiv i grup z pidgotovki vtechi Zavdyaki mozhlivosti spilkuvatisya z miscevim naselennyam buv vstanovlenij zv yazok z francuzkimi komunistami uchasnikami ruhu Oporu Razom z nimi buv organizovanij Centralnij Komitet Radyanskih Vijskovopolonenih pid kerivnictvom radyanskogo oficera Marka Slobodzinskogo hto hovavsya pid cim im yam nevidomo dosi i chlena CK francuzkoyi kompartiyi radyanskogo emigranta Borisa Matlina vidomogo pid im yam polkovnik Lyarosh Partizani pid kerivnictvom Porika zdijsnyuvali nichni vilazki z taboru poshkodzhuvali zaliznichni koliyi i puskali pid ukis esheloni z nagrabovanim vugillyam Priklad bomonivciv znahodiv shirokij vidguk v inshih taborah pivnichnih departamentiv 6 serpnya 1943 roku pidpilnij komitet taboru Bomon zvernuvsya do uv yaznenih iz zaklikom do zbrojnoyi borotbi U zvernenni zaznachalosya Vstanovlyujte kontakt iz francuzkimi patriotami tikajte z taboriv i priyednujtesya do zagoniv partizaniv razom iz francuzkimi tovarishami boritsya proti nashogo spilnogo voroga krivavogo fashizmu Ce zvernennya rozpovsyudili po vsih taborah departamentiv Nor i Pa de Kale i vono spriyalo pidnesennyu borotbi radyanskih lyudej u cij chastini Franciyi Sabotazh nabrav shirokogo rozmahu Psuvalisya shahtni transportni zasobi instrumenti elektroustatkuvannya povitryani nasosi zavalyuvalisya porodoyu shtreki Komitet Bomona stvoriv 11 diversijnih grup yaki vivodili z ladu vugilni shahti 12 serpnya 1943 roku v mistechku Bomon vidbulasya narada predstavnikiv bagatoh pidpilnih organizacij de bulo stvoreno mizhtabirnij komitet golovoyu yakogo stav Vasil Porik Na pochatok 1944 roku u desyati taborah pivnochi diyali zagoni yaki ob yednuvali ponad 220 bijciv U berezni 1944 roku gestapo natrapilo na slid Porika ale vin utik iz taboru i stav chlenom francuzkogo shtabu fran tireriv i partizaniv na pivnochi Franciyi Porik brav uchast u rozrobci planiv bojovih operacij a deyakimi z nih keruvav sam U nich z 21 na 22 kvitnya 1944 roku partizanskij zagin pid jogo komanduvannyam rozgromiv tabir Bomon a 23 kvitnya marshovu kolonu gitlerivciv Vasil Porik buv odnim iz 10 chleniv centralnogo komitetu sho ob yednuvav blizko 20 regionalnih pidpilnih komitetiv radyanskih vijskovopolonenih yaki diyali na pivnochi ta zahodi Franciyi i v Belgiyi Partizanska diyalnist u Franciyi Perebuvayuchi u Franciyi V Porik vivchav francuzku movu i zgodom mig neyu spilkuvatisya V Porik mav priyatelski stosunki z francuzkim podruzhzhyam Gastona ta Emiliyi Offr u kvartiri yakih chasto perehovuvavsya vid peresliduvannya Pislya vtechi z taboru Vasil Porik stvoriv partizanskij zagin sho borovsya z lipnya 1943 roku proti nimeckih okupantiv u Pivnichnij Franciyi Na pochatku travnya Porik iz bojovimi druzyami Vasilem Docenkom Stepanom Kondratyukom i Vasilem Kolesnikom vikonuvali chergove zavdannya U mistechku Drokur na yavochnij kvartiri yih otochili fashisti Docenko i Kolesnik zaginuli poranenomu Kondratyuku Porik nakazav vijti z boyu i zalishivsya sam Zakinchilisya patroni i pislya chotirigodinnogo boyu poranenogo v pleche i nogu Porika vzyali v polon Gestapivci uv yaznili Porika v forteci Sen Nikez mista Arrasa Tyazhko poranenij z kajdanami na rukah vin 4 travnya zdijsniv fantastichnu vtechu z kameri odinochki cherez tri muri yakimi bulo ogorodzheno dvir forteci Mogutnya volya Porika viyavilasya silnishoyu za tyuremni muri Cya vtecha stala podvigom pro yakij skladali legendi Zakrivavlenogo Porika znajshla francuzka zhinka yaka nagoduvavshi V Porika dopomogla jomu povernutisya do partizan Vasil Porik nazivav yiyi moya francuzka mama Za golovu V Porika obicyali miljon frankiv ale francuzki patrioti dopomogli jomu distatisya do Andre Lyushe golovnogo hirurga miskoyi likarni yakij prooperuvav Vasilya Porika Pered samim prihodom gestapivciv francuzki druzi partizani vstigli vidpraviti Vasilya na pidpilnu kvartiru za 20 kilometriv vid Arrasa U pershij polovini kvitnya 1944 roku partizani zagonu Vasilya Porika visadili dva poyizdi znishili kolonu gitlerivciv ponad 200 soldativ i oficeriv ohoronu taboru Bomon i zvilnili vsih v yazniv Z 1944 roku V Porik buv chlenom Centralnogo komitetu radyanskih vijskovopolonenih u Franciyi Pam yatnik na mogili Vasilya Porika v Enen Bomoni 14 lipnya 1944 roku pid chas svyatkuvannya nacionalnogo francuzkogo svyata V Porik organizuvav miting sered francuzkih komunistiv Odyagnenij u formu lejtenanta francuzkoyi armiyi vin zvernuvsya do patriotiv Franciyi iz slovami Dorogi tovarishi dozvolte meni peredati vam druzhnij privit vid radyanskih patriotiv Plich o plich razom z patriotami Franciyi mi vedemo borotbu proti fashistiv i budemo borotisya do kincya Mi boremosya za nashu radyansku batkivshinu ta za svobodu vsih narodiv svitu Mi prosimo francuzkij narod dopomogti nam shob priskoriti peremogu nad fashizmom Haj zhive vilna Franciya haj zhivut francuzki i radyanski patrioti Jogo promova bula roztirazhovana ta poshirena sered francuzkih patriotiv Zagibel 22 lipnya 1944 roku pid chas vikonannya bojovogo zavdannya Vasil Porik razom z Vasilem Kolesnikom potrapili u zasidku v rajoni mista Arras Pivnichno Shidna Franciya i yih rozstrilyali Pohovano Porika u francuzkomu shahtarskomu selishi Enen Lyetar teper ne isnuye yak administrativna odinicya bo 1971 roku yiyi ob yednano z Enen Bomon Pro zagibel legendarnogo geroya gazeta Liberte yaka vijshla u shojno zvilnenomu misti Lilli v statti Odin z tih hto zaginuv zaradi togo shob zhila Franciya Lejtenant Vasil Geroj Chervonoyi Armiyi pisala Lejtenant Vasil zaginuv Vasil im ya yake bulo u vsih na vustah im ya yake mi vsi vimovlyayemo z povagoyu i zahoplennyam Vasil borovsya poruch iz nashimi partizanami i frantirerami Vin buv prikladom samoviddanosti dlya frantireriv i partizaniv pioneriv nashogo bezsmertnogo narodnogo povstannya NagorodiZa geroyizm i muzhnist viyavleni v borotbi proti nimciv u Franciyi v period Drugoyi svitovoyi vijni Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 21 lipnya 1964 roku lejtenantovi Radyanskoyi Armiyi Poriku Vasilevi Vasilovichu posmertno prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Nagorodzheno ordenom Lenina Vvazhayetsya geroyem Franciyi z 1964 roku Slov yanskij komitet Franciyi na chest predstavnikiv slov yanskih narodiv sho geroyichno bilisya za vizvolennya Franciyi vipustiv poshtovu listivku de poruch z Nacionalnim geroyem francuzkogo narodu Sharlem Debarzhem vmisheni foto cheha Kundi polyaka Burchinskogo yugoslava Filipisa i ukrayincya Porika VshanuvannyaJogo im ya vikarbuvane na stini Arraskoyi forteci sered inshih imen borciv francuzkogo Ruhu Oporu na jogo mogili v misti Enen Bomon ustanovleno pam yatnik Vigotovleno jogo bulo z glibi ukrayinskogo granitu vagoyu 7 tonn skulptori V Znoba i G Kalchenko Pam yatnik urochisto vidkrito 18 lyutogo 1968 roku Vid Ukrayini predstavnikom buv ministr osviti Yurij Dadenkov ocholyuvav delegaciyu marshal Radyanskogo Soyuzu Vasil Sokolovskij Nadpis na pam yatniku zrobila narechena Vasilya Porika Galina Tkachenko Moyemu narechenomu Vasilyu Boriku vrodzhenomu Poriku rozstrilyanomu v Arrasi 24 lipnya 1944 roku Takozh bilya pam yatnika ye tablichki z nadpisom Nashomu dorogomu drugu vid tovarishiv Pam yatnik otrimav Gran pri Parizkoyi akademiyi mistectv Na batkivshini Vasilya Porika vstanovleno jogo pogruddya i stvoreno muzej Vulici ta prospekt Vasilya Porika ye u Vinnici Kalinivci Kiyevi Hmilniku Pam yantik Vasilyu Poriku v seli Porik Vinnickoyi oblastiMuzej imeni Vasilya PorikaMuzej stvorila v zhovtni 1972 roku iniciativna grupa do yakoyi vhodili predstavniki oblasnogo krayeznavchogo muzeyu pravlinnya i partorganizaciya miscevogo kolgospu Ukrayina silskoyi Radi i shkoli Do lipnya 1978 roku muzej diyav na gromadskih zasadah U lipni 1978 roku muzej otrimav status derzhavnogo Z grudnya 1993 roku vin perebuvaye v pidporyadkuvanni Hmilnickogo rajonnogo viddilu kulturi Osnovnij fond skladaye ponad tisyachu odinic naukovo dopomizhnij fond 1320 U muzeyi ye eksponati sho rozpovidayut pro nacionalnogo Geroya Polshi V Tushevskogo yakij narodivsya v seli Porik U 2000 roci muzej bulo pograbovano vkradeno ordeni ta medali posvidchennya jogo pobratimiv partizan kasku ta inshi eksponati Yak viyavilosya pograbuvannya bulo skoyiv miscevij zhitel Popri te sho zlodiya i vikradeni rechi bulo znajdeno dvoh nagorod dosi ne vdalosya znajti Chinnij direktor muzeyu Macenko Tetyana Mikolayivna Vidobrazhennya u mistectviU shistdesyati roki HH st francuzkij pismennik Andre P yerar Andre Pierrard 1916 1997 napisav pro Porika kinopovist Yunak z troyandoyu fr Le jeune homme a la rose pereklad yakoyi nadrukovano v p yatomu chisli zhurnalu Vsesvit za 1967 rik U 1970 roci na kinostudiyi O Dovzhenka bulo znyato film V yazni Bomona de jdetsya pro podvig Vasilya Porika Div takozhBilak Orest Larosh Gaston Osip KrukovskijPrimitkiMaitron J Dictionnaire biographique mouvement ouvrier mouvement social Paris Editions de l Atelier d Track Q3026708d Track Q90d Track Q3173331d Track Q3579589 Vasil Porik Henin Lietard henin beaumont pabqt free fr Procitovano 8 listopada 2020 Ukradennye iz muzeya legendarnogo partizana vasiliya porika ordena i medali vor prodal po amp 133 Tri chetyre grivni ukraine fakty ua ros Procitovano 8 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaLoboda M K Porik Vasil Vasilovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 428 ISBN 978 966 00 1142 7 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 S 676 Porik Vasil Vasilovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 S 123 124 Porik Vasilij Vasilevich 17 02 1920 lejtenant Uchetno posluzhnaya kartoteka Veb sajt Pamyat naroda 1941 1945 ros Porik Vasilij Vasilevich 17 02 1920 lejtenant Svedeniya o zahoronenii Veb sajt Pamyat naroda 1941 1945 ros