Вавро Шробар (словац. Vavro (Vavrinec Ján) Šrobár (9 серпня 1867, Ліскова (округа Ружомберок), Ружомберок — 6 грудня 1950, Оломоуць)) — чехословацький лікар та політик, який брав активну участь у становленні державності Чехословаччини 1918 року, після розпаду Австро-Угорської імперії.
Вавро Шробар | |
---|---|
словац. Vavro Šrobár | |
Народився | 9 серпня 1867[1][2][…] Ліскова (округа Ружомберок), Ружомберок, Жилінський край |
Помер | 6 грудня 1950[1][2][…](83 роки) Оломоуць, d |
Поховання | Братислава |
Країна | Австро-Угорщина Чехословаччина |
Діяльність | політик, лікар, економіст, викладач університету |
Alma mater | Карлів університет, d[4] і d |
Знання мов | словацька і чеська[5] |
Заклад | Карлів університет |
Посада | член парламенту[d], d і d |
Партія | d, d, d і d |
У шлюбі з | d |
Нагороди | |
|
Біографія
Народився на території сучасної Словаччини в місті Ліскова 9 серпня 1867 року. Оскільки на той час це була територія Австро-Угорської імперії, першу освіту протягом чотирьох років (1878—1882 рр.) він здобув в ружемберовській гімназії на угорській мові. Далі, з 1882 року він продовжує свою освіту в місті Левоч, а в 1883 році переїздить до Моравії, де навчається в гімназіях міста Банська-Бистриця та Пршеров.
1888 року Шробар вступає до Карлового університету в Празі для вивчення медицини. Окрім навчання також активно займається громадською діяльністю і стає головою студентської організації «Detvan». 1898 року, після закінчення вищого навчального закладу, Вавро в місті Ружомберок засновує журнал «Hlas», що підтримував словацьку молодь, які чинили спротив політиці Словацької національної партії.
1906 року потрапляє до в'язниці за ведення агітаційної діяльності для отримання місця в Законодавчих зборах Угорщини, де зустрічається з Андрієм Глінкою. Після виходу з в'язниці Шробар починає працювати лікарем.
З початком Першої світової війни брав активну участь в боротьбі за незалежність Словаччини — проводить агітацію серед селян, емігрантських організацій за кордоном та Чехословацькій національній раді. Окрім того, входив до складу підпільного «Руху за незалежність Чехословаччини», результатом діяльності в якій стало проголошення 1 травня 1918 року права про самовизначення словацького народу та об'єднання з чехами. Це стало поштовхом до арешту Шробара угорською владою, під яким він перебував до жовтня 1918 року.
28 жовтня 1918 року в Празі було проголошено створення Чехословаччини, в уряді якої Вавро Шробара було призначено головою Чехословацької національної ради. Паралельно з цією посадою, він також поєднує роботу міністра охорона здоров'я та міністра адміністрації в Тимчасовому управлінні.
До 1925 року в чехословацькому парламенті діяч був представником Словацької національної республіканської робітничої партії та Аграрної партії. Окрім того, він обіймав посади міністра охорони здоров'я та фізкультури, міністра уніфікації законів та організації інформації, міністра освіти на народної просвіти.
Політична діяльність не заважає працювати Шробару в сфері медицини. Він пише докторську дисертацію з соціальної медицини, а 1935 року в братиславському Університеті Коменського був призначений ординарним професором з історії медицини.
В часи Другої світової війни Вавро займає чітку антифашистську позицію та стає співголовою Словацької національної ради. Він також стає автором заяви, що була зачитана Юзефом Стиком 30 серпня 1944 року під час Словацького національного повстання.. В повоєнний час, до 1946 року обіймає посаду міністра фінансів Чехословаччини, а з 1948 року — міністр з уніфікації законодавства в уряді Клемента Ґотвальда.
Вавро Шробар помер 6 грудня 1950 року в місті Оломоуц, де і був похований. Згодом тіло було перепоховали на братиславському цвинтарі Святого Мартіна.
Примітки
- https://www.biolex.ios-regensburg.de/BioLexViewview.php?ID=1676
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Studenti pražských univerzit 1882–1945
- CONOR.Sl
Джерела
- Vavro Šrobár [ 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (чес.)
- Vavro Šrobár [ 9 травня 2016 у Wayback Machine.] (словац.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vavro Shrobar slovac Vavro Vavrinec Jan Srobar 9 serpnya 1867 1867 08 09 Liskova okruga Ruzhomberok Ruzhomberok 6 grudnya 1950 1950 12 06 Olomouc chehoslovackij likar ta politik yakij brav aktivnu uchast u stanovlenni derzhavnosti Chehoslovachchini 1918 roku pislya rozpadu Avstro Ugorskoyi imperiyi Vavro Shrobarslovac Vavro SrobarNarodivsya9 serpnya 1867 1867 08 09 1 2 Liskova okruga Ruzhomberok Ruzhomberok Zhilinskij krajPomer6 grudnya 1950 1950 12 06 1 2 83 roki Olomouc dPohovannyaBratislavaKrayina Avstro Ugorshina ChehoslovachchinaDiyalnistpolitik likar ekonomist vikladach universitetuAlma materKarliv universitet d 4 i dZnannya movslovacka i cheska 5 ZakladKarliv universitetPosadachlen parlamentu d d i dPartiyad d d i dU shlyubi zdNagorodi Mediafajli u VikishovishiDiv takozh VavroBiografiyaNarodivsya na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini v misti Liskova 9 serpnya 1867 roku Oskilki na toj chas ce bula teritoriya Avstro Ugorskoyi imperiyi pershu osvitu protyagom chotiroh rokiv 1878 1882 rr vin zdobuv v ruzhemberovskij gimnaziyi na ugorskij movi Dali z 1882 roku vin prodovzhuye svoyu osvitu v misti Levoch a v 1883 roci pereyizdit do Moraviyi de navchayetsya v gimnaziyah mista Banska Bistricya ta Prsherov 1888 roku Shrobar vstupaye do Karlovogo universitetu v Prazi dlya vivchennya medicini Okrim navchannya takozh aktivno zajmayetsya gromadskoyu diyalnistyu i staye golovoyu studentskoyi organizaciyi Detvan 1898 roku pislya zakinchennya vishogo navchalnogo zakladu Vavro v misti Ruzhomberok zasnovuye zhurnal Hlas sho pidtrimuvav slovacku molod yaki chinili sprotiv politici Slovackoyi nacionalnoyi partiyi Budinok v misti Liskova de prozhivav Vavro Shrobar 1906 roku potraplyaye do v yaznici za vedennya agitacijnoyi diyalnosti dlya otrimannya miscya v Zakonodavchih zborah Ugorshini de zustrichayetsya z Andriyem Glinkoyu Pislya vihodu z v yaznici Shrobar pochinaye pracyuvati likarem Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni brav aktivnu uchast v borotbi za nezalezhnist Slovachchini provodit agitaciyu sered selyan emigrantskih organizacij za kordonom ta Chehoslovackij nacionalnij radi Okrim togo vhodiv do skladu pidpilnogo Ruhu za nezalezhnist Chehoslovachchini rezultatom diyalnosti v yakij stalo progoloshennya 1 travnya 1918 roku prava pro samoviznachennya slovackogo narodu ta ob yednannya z chehami Ce stalo poshtovhom do areshtu Shrobara ugorskoyu vladoyu pid yakim vin perebuvav do zhovtnya 1918 roku 28 zhovtnya 1918 roku v Prazi bulo progolosheno stvorennya Chehoslovachchini v uryadi yakoyi Vavro Shrobara bulo priznacheno golovoyu Chehoslovackoyi nacionalnoyi radi Paralelno z ciyeyu posadoyu vin takozh poyednuye robotu ministra ohorona zdorov ya ta ministra administraciyi v Timchasovomu upravlinni Memorialna tablichka na budinku Vavro Shrobara Do 1925 roku v chehoslovackomu parlamenti diyach buv predstavnikom Slovackoyi nacionalnoyi respublikanskoyi robitnichoyi partiyi ta Agrarnoyi partiyi Okrim togo vin obijmav posadi ministra ohoroni zdorov ya ta fizkulturi ministra unifikaciyi zakoniv ta organizaciyi informaciyi ministra osviti na narodnoyi prosviti Politichna diyalnist ne zavazhaye pracyuvati Shrobaru v sferi medicini Vin pishe doktorsku disertaciyu z socialnoyi medicini a 1935 roku v bratislavskomu Universiteti Komenskogo buv priznachenij ordinarnim profesorom z istoriyi medicini V chasi Drugoyi svitovoyi vijni Vavro zajmaye chitku antifashistsku poziciyu ta staye spivgolovoyu Slovackoyi nacionalnoyi radi Vin takozh staye avtorom zayavi sho bula zachitana Yuzefom Stikom 30 serpnya 1944 roku pid chas Slovackogo nacionalnogo povstannya V povoyennij chas do 1946 roku obijmaye posadu ministra finansiv Chehoslovachchini a z 1948 roku ministr z unifikaciyi zakonodavstva v uryadi Klementa Gotvalda Vavro Shrobar pomer 6 grudnya 1950 roku v misti Olomouc de i buv pohovanij Zgodom tilo bulo perepohovali na bratislavskomu cvintari Svyatogo Martina Primitkihttps www biolex ios regensburg de BioLexViewview php ID 1676 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Studenti prazskych univerzit 1882 1945 d Track Q102399391 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaVavro Srobar 5 zhovtnya 2017 u Wayback Machine ches Vavro Srobar 9 travnya 2016 u Wayback Machine slovac