Бі́лицьке — місто Добропільської міської громади Покровського району Донецької області, Україна. Розташоване поблизу залізничної станції Мерцалове, у долині річки Водяної (притока річки Бик, басейн Дніпра). Відстань до райцентру становить близько 12 км і проходить автошляхом Т 0515.
Білицьке | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Донецька область | ||||||||
Район | Покровський район | ||||||||
Громада | Добропільська міська громада | ||||||||
Засноване | 1909 | ||||||||
Статус міста | з 1966 року | ||||||||
Населення | ▼ 7764 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 2.05 км² | ||||||||
Густота населення | 3787 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 85043—85047 | ||||||||
Телефонний код | +380-6277 | ||||||||
Координати | 48°24′23″ пн. ш. 37°11′06″ сх. д. / 48.40639° пн. ш. 37.18500° сх. д.Координати: 48°24′23″ пн. ш. 37°11′06″ сх. д. / 48.40639° пн. ш. 37.18500° сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 188 м | ||||||||
Водойма | р. Водяна | ||||||||
Назва мешканців | білича́нин білича́нка білича́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Мерцалове | ||||||||
До станції | 4 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 64,3 км | ||||||||
- залізницею | 84 км | ||||||||
- автошляхами | 89,4 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 531 км | ||||||||
- залізницею | 808 км | ||||||||
- автошляхами | 609 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 85043, Донецька обл., Добропільська міськрада, м. Білицьке, вул. Миру, 20 | ||||||||
Вебсторінка | Білицька міськрада | ||||||||
Міський голова | Заварзін Олександр Тихонович | ||||||||
Білицьке у Вікісховищі
|
Історія
Земля, де розташоване м. Білицьке, належала до Кальміуської паланки Війська Запорозького. На межі ХІХ-ХХ ст. тут розташовувався маєток поміщика Класіна. Після того, як він збіднів, землю купили заможні селяни Дегтярьов, Ліщина, Заварза, Рубель, Бутенко, які 1909 року заснували хутір. Потім сюди приїхали нові родини з Росії, вихідці з одного села Бельчани, які стали називати себе за попереднім місцем проживання. Так, в 1909 році вперше згадується хутір Білицьке. Складався він всього з 15 саманних хат. Після встановлення радянської влади в селі Никанорівка утворилась сільська рада, до якої увійшов хутір Білицьке.
У 1932—1933 роках на хуторі з'явилися перші геологи з Юзівки, які відкрили великі поклади кам'яного вугілля. Восени 1941 року на хуторі була встановлена нацистська влада. Вперше німці прийшли в хутір в середині листопада. На території сьогоднішнього міста стояло всього 8-9 будинків (зараз по вулиці Шевченка). Німці організували сільськогосподарські роботи (господарство нинішнього радгоспу «Гірник»). З Німеччини надійшла техніка: трактори, сівалки, косарки.
У лютому 1943 року, при першій спробі захопити м. Покровськ (тоді мало назву Красноармійське), у районі хутора загинули танкісти і піхотинці, зі складу відступаючих з м. Красноармійська залишків частин 10 ТК (танкового корпусу), а також мирні жителі, які були поховані в братській могилі.
1951 року був затверджений проект будівництва шахти з робочим селищем на 15000 осіб. 1953 року почалося будівництво селища.
Статус селища міського типу Білицьке отримало 1956 року. Першим головою селищної ради був Тарас Макарович Завгородній, учасник другої світової війни.
1966 року Білицьке отримало статус міста районного підпорядкування.
Населення
За даними перепису 2001 року населення міста становило 10154 осіб, із них 43,72 % зазначили рідною мову українську, 55,68 % — російську, 0,33 % — білоруську, 0,02 % — вірменську, 0,01 % — болгарську, циганську, польську, німецьку та єврейську мови
Динаміка зміни населення міста за роками:
Економіка
Видобуток кам'яного вугілля (ГОАО Шахта «Білицька», «Водяна» ДП «Добропольеуголь» — остання закрита). ЦЗФ «Октябрська». Завод «Точмаш». Хлібокомбінат закрили і замість нього відкрили завод побутової хімії ОЛЛ ГРИН. Більше 40 % зайнятих в народному господарстві працюють у вугільній промисловості.
Освіта
Визначні місця
Соціальна сфера
3 загальноосвітні школи, музична школа, лікарня, стадіон, будинок культури, професійно-технічне училище.
Відомі люди
- — член НРУ з 1989 року — Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19 [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]), громадський діяч — активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
- Іванців Іван Юрійович -член НРУ з 1989 року, — Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19 [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]), громадський діяч,— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
- Іванюк Василь , Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19 [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.])
- — член НРУ з 1989 року — Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19 [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]), громадський діяч — активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
- — — член НРУ з 1989 року — Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19 [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]), громадський діяч — активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
- -член НРУ з 1989 року, — Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19 [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]), громадський діяч,журналіст— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
- — Герой Соціалістичної праці
- — Герой Соціалістичної праці
- Шутов Яким Якимович (нар. 18.03.1928- пом. 26.04.2000).- член НРУ з 1989 року, — Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19 [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]), громадський діяч,— активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України.
Народився в м. Немирові Вінницької області, служив на Далекому Сході, працював в Одеському порту вантажником, будував порт в Чорноморську (Іллічівську), відбудовував Запорізьку ГЕС, був направлений на відбудову шахт Донбасу, до виходу на пенсію, працював гірничим робітником очисного забою, майстром на шахта ВодянаІІ, ВодянаІ, Білицька .
- Шутов Ілля Якимович (15 жовтня 1957, м. Білицьке, Донецької області) член РУХу з 1989 року -активний учасник національно-визвольної боротьби за незалежність і демократичний устрій України. Активний учасник чотирьох революцій в Україні.Борець за незалежність України у ХХ сторіччі (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/314-19 [ 21 лютого 2020 у Wayback Machine.]), Постраждалий учасник Революції Гідності, громадський діяч, юрист, журналіст — .
Жертви сталінських репресій
Всього у 1921—1953 роках (роки правління І. В. Сталіна) у СРСР, за підрахунками державного російського історика РАН В. Земськова, було засуджено 3,77 млн осіб, з них до вищої міри покарання — 643 тисячі осіб, на заслання — 765 тисяч осіб (дані з довідки на ім'я Н. С. Хрущова). В книзі з промовистою назвою «Велика брехня XX століття» Земськовим вказується, що найбільша кількість засуджених (загалом, не лише за «політичними» статтями) знаходилась у ГУЛАГу у 1950 році — 2,56 млн осіб.[2] При цьому, деякими дослідниками констатовані факти навмисного применшення істориками РАН значущості питань, що ними вивчалися, [3] і це ставить під розумний сумнів результати досліджень працівників Російської академії наук. Так за підрахунками незалежних від влади російських та західних істориків, кількість жертв сталінського демоциду зазначається, як в десятки разів більша від наведеної В. Земськовим. Наприклад, багаторічний радянський політв'язень O. Солженіцин на підставі власних спостерігань і досліджень, у книзі Архіпелаг ГУЛАГ[4] вказує більш реалістичну кількість жертв сталінського режиму в розмірі 66 мільйонів людей, а оцінки західних істориків називає між 45 млн та 80 млн жертв репресій. В числі тих, хто постраждав від сталінських репресій був * , 1921 року народження, х. Білецький Добропільського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Червоноармієць роти ПТР 718-го стрілецького полку 139-ї стрілецької дивізії. Заарештований 11 серпня 1942 року. Особливою нарадою при НКВС СРСР засуджений на 8 років ВТТ. Реабілітований у 1995 році.
Пам'ятники
- Бюст Тарасу Григоровичу Шевченку знаходиться на задвірках Будинку Культури ім. Т. Г. Шевченка у занедбаному стані, серед бур'янів закинутого парку, куди був перенесений в середині 1970-х років з місця перед площею, яка носить його ім'я. Замість Бюсту Тарасу Григоровичу Шевченку, на його місце, комуністами був встановлений бюст їхньому вождю — В.Ульянову (тюремне псевдо — Лєнін), у свою чергу перенесений з в'їзду в місто. Місце для нього виявилось не вдалим, бо його тужливий погляд був спрямований на вино-горілчаний відділ гастроному, що викликало багато жартів, особливо в час « боротьби з алкоголем» під час «перебудови» М.Горбачьова. Внаслідок декомунізації — демонтований 2015 року, але Бюст Тарасу Григоровичу Шевченку на місце не повернутий, так і знаходиться на задвірках.
- Братська могила воїнів і мирних мешканців Білицького, пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули під час Другої світової війни.
- Могила воїна-інтернаціоналіста, що воював і загинув внаслідок агресивної, загарбницької політики СРСР (Росії) в Афганістані, рядового Швецова Володимира Павловича — знаходиться на міському цвинтарі м. Білицьке.
Релігія
- Храм УПЦ МП
- Храм — каплиця св . Варвари
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
- Наведено за даними державної служби статистики України.
- У статті назви «УПЦ» та «Українська православна церква» стосуються Української православної церкви (Московського патріархату).
Посилання
- Міський сайт Білицьке Online [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Подолян В. В. Слово про Добропілля: роки, події, люди / В. В. Подолян. — Донецьк: Престиж-party, 2009. — 367
- Картка на сайті ВР [ 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Український культурологічний центр, 1994.
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Моя земля — земля моїх батьків. Донецьк, Український культурологічний центр, Донецьк: Донецьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка, РВП «Лебідь». 1995. 64 с. [ 7 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Пірко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий історичний нарис і уривки з джерел) [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] / Український культурологічний центр. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 180 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с.
- (нариси з історії Донецького обласного ТУМ) / В. Білецький, В. Оліфіренко, В. Тиха, М. Любенко, Ф. Олехнович, В. Ребрик, Г. Гордасевич, С. Єременко. Заг. Редакція В. Білецького. — Донецьк: Український культурологічний центр. — 1998. — 224 с. —12,13,15,17,20,22,23,31,33,45,51,61,62,65,67,70,71,76,89,91,95,100,101,102,106,115,167,168,169,177 с.
- Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Матеріали Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову.- Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України, Редакція щорічника «Україна. Наука і культура», Український народний рух. — 2000. −434 с.
- Моє Життя. Київ- Донецьк: А. М. Дума, 2008.87 с.
- Білецький В. С. Історія Донецької крайової організації Народного Руху України (1989—1991 рр.). Донецьк: Український культурологічний центр, Донецьке відділення НТШ, 2009.
- Схід. Аналітично інформаційний журнал. Снецвипуск № 6 (97) вересень 2009 — 29, 36,44-46,58с.
- Поровський М. Тільки РУХом життя і обіймеш… Повість спогад. Рівне: ППЛапсюк, 2009.375 с.
- Три дні вересня вісімдесят дев'ятого. Матеріали Установчого з'їзду Народного руху України за перебудову. Видання друге — Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана — 2009. −434 с.
- http://novosti.dn.ua/details/95360/ [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Шлях до незалежності: суспільні настрої в Україні кін. 80 -х рр. ХХ ст. Документи і матеріали до 20 -ї річниці незалежності України. — Київ: Національна академія наук України Інститут історії НАН України, Галузевий державний архів Служби безпеки України. — 2011.- 502 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bi licke misto Dobropilskoyi miskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina Roztashovane poblizu zaliznichnoyi stanciyi Mercalove u dolini richki Vodyanoyi pritoka richki Bik basejn Dnipra Vidstan do rajcentru stanovit blizko 12 km i prohodit avtoshlyahom T 0515 BilickeGerb Bilickogo Prapor BilickogoOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Pokrovskij rajonGromada Dobropilska miska gromadaZasnovane 1909Status mista z 1966 rokuNaselennya 7764 01 01 2022 Plosha 2 05 km Gustota naselennya 3787 osib km Poshtovi indeksi 85043 85047Telefonnij kod 380 6277Koordinati 48 24 23 pn sh 37 11 06 sh d 48 40639 pn sh 37 18500 sh d 48 40639 37 18500 Koordinati 48 24 23 pn sh 37 11 06 sh d 48 40639 pn sh 37 18500 sh d 48 40639 37 18500Visota nad rivnem morya 188 mVodojma r VodyanaNazva meshkanciv bilicha nin bilicha nka bilicha niVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya MercaloveDo stanciyi 4 kmDo obl resp centru fizichna 64 3 km zalizniceyu 84 km avtoshlyahami 89 4 kmDo Kiyeva fizichna 531 km zalizniceyu 808 km avtoshlyahami 609 kmMiska vladaAdresa 85043 Donecka obl Dobropilska miskrada m Bilicke vul Miru 20Vebstorinka Bilicka miskradaMiskij golova Zavarzin Oleksandr TihonovichBilicke u Vikishovishi KartaBilickeIstoriyaKam yana plita z datoyu zasnuvannya mista Zemlya de roztashovane m Bilicke nalezhala do Kalmiuskoyi palanki Vijska Zaporozkogo Na mezhi HIH HH st tut roztashovuvavsya mayetok pomishika Klasina Pislya togo yak vin zbidniv zemlyu kupili zamozhni selyani Degtyarov Lishina Zavarza Rubel Butenko yaki 1909 roku zasnuvali hutir Potim syudi priyihali novi rodini z Rosiyi vihidci z odnogo sela Belchani yaki stali nazivati sebe za poperednim miscem prozhivannya Tak v 1909 roci vpershe zgaduyetsya hutir Bilicke Skladavsya vin vsogo z 15 samannih hat Pislya vstanovlennya radyanskoyi vladi v seli Nikanorivka utvorilas silska rada do yakoyi uvijshov hutir Bilicke U 1932 1933 rokah na hutori z yavilisya pershi geologi z Yuzivki yaki vidkrili veliki pokladi kam yanogo vugillya Voseni 1941 roku na hutori bula vstanovlena nacistska vlada Vpershe nimci prijshli v hutir v seredini listopada Na teritoriyi sogodnishnogo mista stoyalo vsogo 8 9 budinkiv zaraz po vulici Shevchenka Nimci organizuvali silskogospodarski roboti gospodarstvo ninishnogo radgospu Girnik Z Nimechchini nadijshla tehnika traktori sivalki kosarki U lyutomu 1943 roku pri pershij sprobi zahopiti m Pokrovsk todi malo nazvu Krasnoarmijske u rajoni hutora zaginuli tankisti i pihotinci zi skladu vidstupayuchih z m Krasnoarmijska zalishkiv chastin 10 TK tankovogo korpusu a takozh mirni zhiteli yaki buli pohovani v bratskij mogili 1951 roku buv zatverdzhenij proekt budivnictva shahti z robochim selishem na 15000 osib 1953 roku pochalosya budivnictvo selisha Status selisha miskogo tipu Bilicke otrimalo 1956 roku Pershim golovoyu selishnoyi radi buv Taras Makarovich Zavgorodnij uchasnik drugoyi svitovoyi vijni 1966 roku Bilicke otrimalo status mista rajonnogo pidporyadkuvannya NaselennyaZa danimi perepisu 2001 roku naselennya mista stanovilo 10154 osib iz nih 43 72 zaznachili ridnoyu movu ukrayinsku 55 68 rosijsku 0 33 bilorusku 0 02 virmensku 0 01 bolgarsku cigansku polsku nimecku ta yevrejsku movi Dinamika zmini naselennya mista za rokami EkonomikaVidobutok kam yanogo vugillya GOAO Shahta Bilicka Vodyana DP Dobropoleugol ostannya zakrita CZF Oktyabrska Zavod Tochmash Hlibokombinat zakrili i zamist nogo vidkrili zavod pobutovoyi himiyi OLL GRIN Bilshe 40 zajnyatih v narodnomu gospodarstvi pracyuyut u vugilnij promislovosti OsvitaBilickij profesijnij licejViznachni miscyaBilickij profesijnij licej ZOSh 8 9 10 Bilicka miska likarnya vul Parkova Socialna sfera3 zagalnoosvitni shkoli muzichna shkola likarnya stadion budinok kulturi profesijno tehnichne uchilishe Vidomi lyudi chlen NRU z 1989 roku Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi http zakon3 rada gov ua laws show 314 19 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine gromadskij diyach aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi za nezalezhnist i demokratichnij ustrij Ukrayini Ivanciv Ivan Yurijovich chlen NRU z 1989 roku Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi http zakon3 rada gov ua laws show 314 19 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine gromadskij diyach aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi za nezalezhnist i demokratichnij ustrij Ukrayini Ivanyuk Vasil Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi http zakon3 rada gov ua laws show 314 19 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine chlen NRU z 1989 roku Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi http zakon3 rada gov ua laws show 314 19 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine gromadskij diyach aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi za nezalezhnist i demokratichnij ustrij Ukrayini chlen NRU z 1989 roku Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi http zakon3 rada gov ua laws show 314 19 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine gromadskij diyach aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi za nezalezhnist i demokratichnij ustrij Ukrayini Gelsinska spilka na Donechchini pershij zliva u verhnomu ryadu drugij Yaroslav Gomza tretij V yacheslav Chornovil chlen NRU z 1989 roku Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi http zakon3 rada gov ua laws show 314 19 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine gromadskij diyach zhurnalist aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi za nezalezhnist i demokratichnij ustrij Ukrayini Geroj Socialistichnoyi praci Geroj Socialistichnoyi praci Shutov Yakim Yakimovich nar 18 03 1928 pom 26 04 2000 chlen NRU z 1989 roku Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi http zakon3 rada gov ua laws show 314 19 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine gromadskij diyach aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi za nezalezhnist i demokratichnij ustrij Ukrayini Narodivsya v m Nemirovi Vinnickoyi oblasti sluzhiv na Dalekomu Shodi pracyuvav v Odeskomu portu vantazhnikom buduvav port v Chornomorsku Illichivsku vidbudovuvav Zaporizku GES buv napravlenij na vidbudovu shaht Donbasu do vihodu na pensiyu pracyuvav girnichim robitnikom ochisnogo zaboyu majstrom na shahta VodyanaII VodyanaI Bilicka Shutov Illya Yakimovich 15 zhovtnya 1957 m Bilicke Doneckoyi oblasti chlen RUHu z 1989 roku aktivnij uchasnik nacionalno vizvolnoyi borotbi za nezalezhnist i demokratichnij ustrij Ukrayini Aktivnij uchasnik chotiroh revolyucij v Ukrayini Borec za nezalezhnist Ukrayini u HH storichchi http zakon3 rada gov ua laws show 314 19 21 lyutogo 2020 u Wayback Machine Postrazhdalij uchasnik Revolyuciyi Gidnosti gromadskij diyach yurist zhurnalist Zhertvi stalinskih represijVsogo u 1921 1953 rokah roki pravlinnya I V Stalina u SRSR za pidrahunkami derzhavnogo rosijskogo istorika RAN V Zemskova bulo zasudzheno 3 77 mln osib z nih do vishoyi miri pokarannya 643 tisyachi osib na zaslannya 765 tisyach osib dani z dovidki na im ya N S Hrushova V knizi z promovistoyu nazvoyu Velika brehnya XX stolittya Zemskovim vkazuyetsya sho najbilsha kilkist zasudzhenih zagalom ne lishe za politichnimi stattyami znahodilas u GULAGu u 1950 roci 2 56 mln osib 2 Pri comu deyakimi doslidnikami konstatovani fakti navmisnogo primenshennya istorikami RAN znachushosti pitan sho nimi vivchalisya 3 i ce stavit pid rozumnij sumniv rezultati doslidzhen pracivnikiv Rosijskoyi akademiyi nauk Tak za pidrahunkami nezalezhnih vid vladi rosijskih ta zahidnih istorikiv kilkist zhertv stalinskogo democidu zaznachayetsya yak v desyatki raziv bilsha vid navedenoyi V Zemskovim Napriklad bagatorichnij radyanskij politv yazen O Solzhenicin na pidstavi vlasnih sposterigan i doslidzhen u knizi Arhipelag GULAG 4 vkazuye bilsh realistichnu kilkist zhertv stalinskogo rezhimu v rozmiri 66 miljoniv lyudej a ocinki zahidnih istorikiv nazivaye mizh 45 mln ta 80 mln zhertv represij V chisli tih hto postrazhdav vid stalinskih represij buv 1921 roku narodzhennya h Bileckij Dobropilskogo rajonu Doneckoyi oblasti ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij Chervonoarmiyec roti PTR 718 go strileckogo polku 139 yi strileckoyi diviziyi Zaareshtovanij 11 serpnya 1942 roku Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR zasudzhenij na 8 rokiv VTT Reabilitovanij u 1995 roci Pam yatnikiByust Tarasu Grigorovichu Shevchenku Byust Tarasu Grigorovichu Shevchenku znahoditsya na zadvirkah Budinku Kulturi im T G Shevchenka u zanedbanomu stani sered bur yaniv zakinutogo parku kudi buv perenesenij v seredini 1970 h rokiv z miscya pered plosheyu yaka nosit jogo im ya Zamist Byustu Tarasu Grigorovichu Shevchenku na jogo misce komunistami buv vstanovlenij byust yihnomu vozhdyu V Ulyanovu tyuremne psevdo Lyenin u svoyu chergu perenesenij z v yizdu v misto Misce dlya nogo viyavilos ne vdalim bo jogo tuzhlivij poglyad buv spryamovanij na vino gorilchanij viddil gastronomu sho viklikalo bagato zhartiv osoblivo v chas borotbi z alkogolem pid chas perebudovi M Gorbachova Vnaslidok dekomunizaciyi demontovanij 2015 roku ale Byust Tarasu Grigorovichu Shevchenku na misce ne povernutij tak i znahoditsya na zadvirkah Bratska mogila voyiniv i mirnih meshkanciv Bilickogo pam yatnij znak voyinam zemlyakam yaki zaginuli pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Mogila voyina internacionalista sho voyuvav i zaginuv vnaslidok agresivnoyi zagarbnickoyi politiki SRSR Rosiyi v Afganistani ryadovogo Shvecova Volodimira Pavlovicha znahoditsya na miskomu cvintari m Bilicke ReligiyaHram UPC MP Hram kaplicya sv VarvariPrimitkiBilicke u sestrinskih VikiproyektahPortal Donechchina Informaciya u Vikidanih Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Donechchina Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Bilicke u Vikishovishi Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 roku PDF Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 23 bereznya 2014 Navedeno za danimi derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini U statti nazvi UPC ta Ukrayinska pravoslavna cerkva stosuyutsya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu PosilannyaMiskij sajt Bilicke Online 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Podolyan V V Slovo pro Dobropillya roki podiyi lyudi V V Podolyan Doneck Prestizh party 2009 367 Kartka na sajti VR 4 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr 1994 Vasil Pirko Zaselennya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII st Doneck Ukr centr 1998 124 s Petro Lavriv Moya zemlya zemlya moyih batkiv Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Donecke oblasne Tovaristvo ukrayinskoyi movi im T G Shevchenka RVP Lebid 1995 64 s 7 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Pirko V O Zaselennya Donechchini u XVI XVIII st korotkij istorichnij naris i urivki z dzherel 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Ukrayinskij kulturologichnij centr Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 180 s Petro Lavriv Istoriya pivdenno shidnoyi Ukrayini Lviv Slovo 1992 152s ISBN 5 8326 0011 8 narisi z istoriyi Doneckogo oblasnogo TUM V Bileckij V Olifirenko V Tiha M Lyubenko F Olehnovich V Rebrik G Gordasevich S Yeremenko Zag Redakciya V Bileckogo Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr 1998 224 s 12 13 15 17 20 22 23 31 33 45 51 61 62 65 67 70 71 76 89 91 95 100 101 102 106 115 167 168 169 177 s Tri dni veresnya visimdesyat dev yatogo Materiali Ustanovchogo z yizdu Narodnogo ruhu Ukrayini za perebudovu Kiyiv Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M Grushevskogo NAN Ukrayini Redakciya shorichnika Ukrayina Nauka i kultura Ukrayinskij narodnij ruh 2000 434 s Moye Zhittya Kiyiv Doneck A M Duma 2008 87 s Bileckij V S Istoriya Doneckoyi krajovoyi organizaciyi Narodnogo Ruhu Ukrayini 1989 1991 rr Doneck Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh 2009 Shid Analitichno informacijnij zhurnal Snecvipusk 6 97 veresen 2009 29 36 44 46 58s Porovskij M Tilki RUHom zhittya i obijmesh Povist spogad Rivne PPLapsyuk 2009 375 s Tri dni veresnya visimdesyat dev yatogo Materiali Ustanovchogo z yizdu Narodnogo ruhu Ukrayini za perebudovu Vidannya druge Kiyiv Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2009 434 s http novosti dn ua details 95360 7 travnya 2016 u Wayback Machine Shlyah do nezalezhnosti suspilni nastroyi v Ukrayini kin 80 h rr HH st Dokumenti i materiali do 20 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini Kiyiv Nacionalna akademiya nauk Ukrayini Institut istoriyi NAN Ukrayini Galuzevij derzhavnij arhiv Sluzhbi bezpeki Ukrayini 2011 502 s