Британська Північна Америка

Британська Північна Америка British North America Колонія 1783 – 1907 Прапор Британської Північної Америки (з 1801) Девіз Боже, бережи короля Британська Америка Столиця Лондон Мова(и) Англійська мова валюта Фунт стерлінгів Канадський долар

Британська Північна Америка (англ. British North America) — володіння Великої Британії в Північній Америці після того, як Сполучені Штати Америки здобули незалежність в 1783 році. В офіційних документах термін вживається з 1839 по 1982 роки.

До початку американської війни за незалежність (1775) в Північній Америці було двадцять різних британських колоній на північ від Мексики. Після того, як в результаті війни Тринадцять колоній здобули незалежність, а Східна та Західна Флорида були передані Іспанії, у Великої Британії залишилися:

• Провінція Квебек
• Нова Шотландія
• Острів Принца Едуарда
• Ньюфаундленд (домініон) (до 1907 — колонія)
• Земля Руперта

Акт про Британську Північну Америку 1867 року об'єднав провінції Канада, Нью-Брансвік і Нова Шотландія в Канадську конфедерацію (при цьому провінція Канада була розділена на провінції Онтаріо і Квебек). У 1870 році до Канади були приєднані Північно-західні території і Манітоба, в 1871 — Британська Колумбія, в 1873 — острів Принца Едуарда. Починаючи з 1871 року Британський Парламент приймав , що стосуються юридичних питань, пов'язаних з Канадою.

Термін «Британська Північна Америка» вийшов з ужитку з 1982 року, коли замість чергового «Акту про Британську Північну Америку» був прийнятий Акт про Канаду.

Література

• Британская Северная Америка // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)