Гордій Іванович Брасюк (нар. 2 січня 1899 , с. Лука Троянівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія — влітку 1944, Казахстан) — український письменник-прозаїк та кіносценарист доби «розстріляного відродження».
Брасюк Гордій Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 21 грудня 1898 (2 січня 1899) с. Лука Троянівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія | |||
Помер | 1944 Казахстан | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, сценарист | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | роман, оповідання, повість | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Народився Гордій Брасюк 21 грудня 1898 року (2 січня 1899 р. за новим стилем) у селі Лука Троянівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Нині це Житомирський район в однойменній області. Батько Іван Петрович Брасюк був церковним старостою, був не грамотним. Крім обов'язків старости, займався пасікою, городиною, робив діжки. Мати Мотря Василівна виростила шестеро дітей, поралася по господарству біля хати, ніколи не бувала навіть у Житомирі. Проте пішки ходила молитися в Київ у Печерську Лавру.
Гордій відмінно закінчив церковно-приходську школу. Рік навчався в реальному училищі у Житомирі. Потім перевівся до Житомирського комерційного училища, яке очолював брат композитора Бориса Лятошинського. Сім'я Лятошинських справила великий вплив на формування внутрішнього світу Гордія Брасюка: він бував у них удома, користувався їх бібліотекою, відвідував літературно-музичні вечори. Тут він познайомився з творами Тараса Шевченка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського.
В училищі його як відмінника звільнили від сплати за навчання. Під час навчання він займався репетиторством, співав у церковному хорі, бо надавалась можливість харчуватися при монастирі.
1917 року Гордій Брасюк став членом товариства «Просвіта», яке відновила свою діяльність у Житомирі в той час, та брав активну участь у її заходах. 1919 року закінчив училище, отримавши фах бухгалтера.
В період Української революції підтримував Центральну раду, пішов добровольцем до Армії УНР. Служив інспектором господарської частини військового лазарету: забезпечував харчами, постільною білизною, медикаментами поранених і хворих вояків петлюрівської армії, а під час відступу — евакуйовував шпиталь у безпечне місце. Після відступу армії УНР на польську територію йому довелося переховуватися селами Житомирщини, працюючи на різних посадах, зокрема сільським учителем.
Після закінчення громадянської війни Гордій Брасюк вступив до Київського інституту народної освіти. Під час навчання пристав до літературного угруповання «Ланка», пізніше перейменовану на МАРС.
Окрім товаришів по МАРСу він був знайомим з письменниками Миколою Бажаном, Миколою Хвильовим, Іваном Багряним, Костянтином Гамсахурдія, режисерами і сценаристами Київської кінофабрики, де пише кіносценарії.
Його оповідання друкують літературно-мистецькі журнали «Червоний шлях», «Нова громада», «Життя й революція», «Плуг», «Глобус» та інші. Друкуються книги: «Безпутні» (1926), «В потоках» (1927), «Устинка» (1929), «Донна Анна» (1929), «Сни і дійсність» (1930).
Пролеткультівська критика вважає твори натуралістичними, міщанськими, такими, що не сприяють соціалістичному будівництву. Особливо критикувався роман «Донна Анна» за «дрібнотем'я» й «натуралістичні тенденції».
Репресії
Гордія Брасюка заарештовано ДПУ 1930-го року. Йому було інкриміновано участь в діяльності організації «Просвіти», службу в армії УНР, і зв'язок з грузинським письменником Костянтином Гамсахурдія. Також слідчими його було звинувачено в тому що його твори «нічого спільного не мають з пролетарською творчістю… розраховані виключно на темні і міщанські верстви населення». Усе це вилилося у статті 54-10 і 54-12 Кримінального кодексу. Злочини, передбачені цими статтями означали: агітацію і пропаганду із закликом до повалення, підриву або послаблення радянської влади чи до вчинення окремих контрреволюційних злочинів і за недонесення про певно відомий і підготовлений або вчинений контрреволюційний злочин. Вирок у справі було винесено 9 листопада 1931 року, письменник отримав п'ять років концтаборів.
Гордій Брасюк став одним з перших репресованих українських письменників «розстріляного відродження».
Свій термін ув'язнення Брасюк відбув у концтаборах Казахстану — Карлагу та на будівництві Біломорканалу.
Після звільнення повернувся до дружини у Запоріжжя. Але не маючи ні роботи, ні власного житла, подружжя виїхало до Алмати. Гордій Брасюк влаштувався в плановиком, а дружина — в редакції газети на будівництві Турксибу.
1937 року, передчуваючи загрозу арешту, подружжя виїхало в Петровськ Саратовської області. Пробувши там близько року, в листопаді 1938 року знову повернулися до Запоріжжя. Тут Брасюк влаштувався плановиком-економістом у «Харчопромспілку», де обійняв посаду завідувача відділу. Дружина ж влаштувалася в новостворену газету .
27 червня 1941 року, через п'ять днів від початку радянсько-німецької війни, Гордія Брасюка було знову заарештовано, як потенційного ворога, без звинувачень. Дружину Тетяну як «дружину ворога народу» відразу було звільнено з газети. Серед вилучених при обшуку речей зазначено рукопис роману «Чечель» (773 сторінки) і чотири зшитки рукописів. Рукописи зникли. У протоколі допиту було записано слова Гордія Брасюка: «Я стояв за Центральну Раду тому, що вважав її рідною національною владою».
Особлива нарада при НКВС СРСР присудила йому 10 років виправно-трудових таборів.
З пересильної уфимської тюрми у січні 1942 року Гордія Брасюка етаповано на північ Свердловської області, до табору Івдельлаг. Там він тяжко захворів і його «звільнили» з табору помирати.
Дістатися України він не міг, тому поїхав до Казахстану. Тяжко хворий у червні 1944 року потрапив до районної лікарні в Новотроїцьку, за 10 км від станції Чу Джамбульської області). Звідти Гордій Брасюк написав сестрам додому листа з проханням про допомогу. Лист прийшов з великим запізненням, проте кошти було зібрано й вислано на адресу лікарні. Але відповіді отримано не було. На запит дружини головний лікар відповів, що за книгами запису, такий хворий не значиться, хоча в листі до сестер Гордій вказав навіть номер палати.
В радянський період твори Брасюка лишалися під забороною.
У серпні 1989 року справу Гордія Брасюка переглянуто прокуратурою Запорізької області. Відповідно до статті І Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про додаткові заходи по відновленню справедливості щодо жертв репресій, які мали місце в період 30-40-х і початку 50-х років», його було реабілітовано посмертно.
Родина
Дружина — Тетяна Василівна Мануйлович. Донька — Галина, народилася 1937 року в місті Петровськ, Саратовської області.
Посилання
Джерела
- Сторінка Брасюка на chtyvo.org.ua [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Проект «Воскресіння Розстріляного Відродження»: Гордій Брасюк. Він стояв за самостійну Україну [ 29 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gordij Ivanovich Brasyuk nar 2 sichnya 1899 s Luka Troyanivska volost Zhitomirskij povit Volinska guberniya vlitku 1944 Kazahstan ukrayinskij pismennik prozayik ta kinoscenarist dobi rozstrilyanogo vidrodzhennya Brasyuk Gordij IvanovichNarodivsya 21 grudnya 1898 2 sichnya 1899 1899 01 02 s Luka Troyanivska volost Zhitomirskij povit Volinska guberniyaPomer 1944 1944 KazahstanNacionalnist ukrayinecDiyalnist pismennik scenaristMova tvoriv ukrayinskaZhanr roman opovidannya povist Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya Gordij Brasyuk 21 grudnya 1898 roku 2 sichnya 1899 r za novim stilem u seli Luka Troyanivskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi Nini ce Zhitomirskij rajon v odnojmennij oblasti Batko Ivan Petrovich Brasyuk buv cerkovnim starostoyu buv ne gramotnim Krim obov yazkiv starosti zajmavsya pasikoyu gorodinoyu robiv dizhki Mati Motrya Vasilivna virostila shestero ditej poralasya po gospodarstvu bilya hati nikoli ne buvala navit u Zhitomiri Prote pishki hodila molitisya v Kiyiv u Pechersku Lavru Gordij vidminno zakinchiv cerkovno prihodsku shkolu Rik navchavsya v realnomu uchilishi u Zhitomiri Potim perevivsya do Zhitomirskogo komercijnogo uchilisha yake ocholyuvav brat kompozitora Borisa Lyatoshinskogo Sim ya Lyatoshinskih spravila velikij vpliv na formuvannya vnutrishnogo svitu Gordiya Brasyuka vin buvav u nih udoma koristuvavsya yih bibliotekoyu vidviduvav literaturno muzichni vechori Tut vin poznajomivsya z tvorami Tarasa Shevchenka Lesi Ukrayinki Mihajla Kocyubinskogo V uchilishi jogo yak vidminnika zvilnili vid splati za navchannya Pid chas navchannya vin zajmavsya repetitorstvom spivav u cerkovnomu hori bo nadavalas mozhlivist harchuvatisya pri monastiri 1917 roku Gordij Brasyuk stav chlenom tovaristva Prosvita yake vidnovila svoyu diyalnist u Zhitomiri v toj chas ta brav aktivnu uchast u yiyi zahodah 1919 roku zakinchiv uchilishe otrimavshi fah buhgaltera V period Ukrayinskoyi revolyuciyi pidtrimuvav Centralnu radu pishov dobrovolcem do Armiyi UNR Sluzhiv inspektorom gospodarskoyi chastini vijskovogo lazaretu zabezpechuvav harchami postilnoyu biliznoyu medikamentami poranenih i hvorih voyakiv petlyurivskoyi armiyi a pid chas vidstupu evakujovuvav shpital u bezpechne misce Pislya vidstupu armiyi UNR na polsku teritoriyu jomu dovelosya perehovuvatisya selami Zhitomirshini pracyuyuchi na riznih posadah zokrema silskim uchitelem Pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni Gordij Brasyuk vstupiv do Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti Pid chas navchannya pristav do literaturnogo ugrupovannya Lanka piznishe perejmenovanu na MARS Okrim tovarishiv po MARSu vin buv znajomim z pismennikami Mikoloyu Bazhanom Mikoloyu Hvilovim Ivanom Bagryanim Kostyantinom Gamsahurdiya rezhiserami i scenaristami Kiyivskoyi kinofabriki de pishe kinoscenariyi Jogo opovidannya drukuyut literaturno mistecki zhurnali Chervonij shlyah Nova gromada Zhittya j revolyuciya Plug Globus ta inshi Drukuyutsya knigi Bezputni 1926 V potokah 1927 Ustinka 1929 Donna Anna 1929 Sni i dijsnist 1930 Proletkultivska kritika vvazhaye tvori naturalistichnimi mishanskimi takimi sho ne spriyayut socialistichnomu budivnictvu Osoblivo kritikuvavsya roman Donna Anna za dribnotem ya j naturalistichni tendenciyi Represiyi Gordiya Brasyuka zaareshtovano DPU 1930 go roku Jomu bulo inkriminovano uchast v diyalnosti organizaciyi Prosviti sluzhbu v armiyi UNR i zv yazok z gruzinskim pismennikom Kostyantinom Gamsahurdiya Takozh slidchimi jogo bulo zvinuvacheno v tomu sho jogo tvori nichogo spilnogo ne mayut z proletarskoyu tvorchistyu rozrahovani viklyuchno na temni i mishanski verstvi naselennya Use ce vililosya u statti 54 10 i 54 12 Kriminalnogo kodeksu Zlochini peredbacheni cimi stattyami oznachali agitaciyu i propagandu iz zaklikom do povalennya pidrivu abo poslablennya radyanskoyi vladi chi do vchinennya okremih kontrrevolyucijnih zlochiniv i za nedonesennya pro pevno vidomij i pidgotovlenij abo vchinenij kontrrevolyucijnij zlochin Virok u spravi bulo vineseno 9 listopada 1931 roku pismennik otrimav p yat rokiv konctaboriv Gordij Brasyuk stav odnim z pershih represovanih ukrayinskih pismennikiv rozstrilyanogo vidrodzhennya Svij termin uv yaznennya Brasyuk vidbuv u konctaborah Kazahstanu Karlagu ta na budivnictvi Bilomorkanalu Pislya zvilnennya povernuvsya do druzhini u Zaporizhzhya Ale ne mayuchi ni roboti ni vlasnogo zhitla podruzhzhya viyihalo do Almati Gordij Brasyuk vlashtuvavsya v planovikom a druzhina v redakciyi gazeti na budivnictvi Turksibu 1937 roku peredchuvayuchi zagrozu areshtu podruzhzhya viyihalo v Petrovsk Saratovskoyi oblasti Probuvshi tam blizko roku v listopadi 1938 roku znovu povernulisya do Zaporizhzhya Tut Brasyuk vlashtuvavsya planovikom ekonomistom u Harchopromspilku de obijnyav posadu zaviduvacha viddilu Druzhina zh vlashtuvalasya v novostvorenu gazetu 27 chervnya 1941 roku cherez p yat dniv vid pochatku radyansko nimeckoyi vijni Gordiya Brasyuka bulo znovu zaareshtovano yak potencijnogo voroga bez zvinuvachen Druzhinu Tetyanu yak druzhinu voroga narodu vidrazu bulo zvilneno z gazeti Sered viluchenih pri obshuku rechej zaznacheno rukopis romanu Chechel 773 storinki i chotiri zshitki rukopisiv Rukopisi znikli U protokoli dopitu bulo zapisano slova Gordiya Brasyuka Ya stoyav za Centralnu Radu tomu sho vvazhav yiyi ridnoyu nacionalnoyu vladoyu Osobliva narada pri NKVS SRSR prisudila jomu 10 rokiv vipravno trudovih taboriv Z peresilnoyi ufimskoyi tyurmi u sichni 1942 roku Gordiya Brasyuka etapovano na pivnich Sverdlovskoyi oblasti do taboru Ivdellag Tam vin tyazhko zahvoriv i jogo zvilnili z taboru pomirati Distatisya Ukrayini vin ne mig tomu poyihav do Kazahstanu Tyazhko hvorij u chervni 1944 roku potrapiv do rajonnoyi likarni v Novotroyicku za 10 km vid stanciyi Chu Dzhambulskoyi oblasti Zvidti Gordij Brasyuk napisav sestram dodomu lista z prohannyam pro dopomogu List prijshov z velikim zapiznennyam prote koshti bulo zibrano j vislano na adresu likarni Ale vidpovidi otrimano ne bulo Na zapit druzhini golovnij likar vidpoviv sho za knigami zapisu takij hvorij ne znachitsya hocha v listi do sester Gordij vkazav navit nomer palati V radyanskij period tvori Brasyuka lishalisya pid zaboronoyu U serpni 1989 roku spravu Gordiya Brasyuka pereglyanuto prokuraturoyu Zaporizkoyi oblasti Vidpovidno do statti I Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Pro dodatkovi zahodi po vidnovlennyu spravedlivosti shodo zhertv represij yaki mali misce v period 30 40 h i pochatku 50 h rokiv jogo bulo reabilitovano posmertno RodinaDruzhina Tetyana Vasilivna Manujlovich Donka Galina narodilasya 1937 roku v misti Petrovsk Saratovskoyi oblasti PosilannyaPortal Biografiyi DzherelaStorinka Brasyuka na chtyvo org ua 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Proekt Voskresinnya Rozstrilyanogo Vidrodzhennya Gordij Brasyuk Vin stoyav za samostijnu Ukrayinu 29 lipnya 2015 u Wayback Machine