Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Богослужі́ння (лат. cultus divinius, celebratio liturgica) — зовнішнє вираження релігійності, виражене в громадських молитвах і обрядах. Складає істотну частину релігії взагалі. Воно в зовнішньому відображає внутрішній зміст самої віри і релігійний настрій душі. Релігійне почуття не може не виливатися в живих проявах — в слові, чи в жертви, чи в інших яких діях богошанування; релігія немислима без культу, в якому вона проявляє і виражає себе подібно до того, як душа виявляє своє життя через тіло. Релігія по суті своїй прагне до вищого блага. Винуватцем, джерелом вищого блага виступає Бог, формою повідомлення блага з боку Бога людині — одкровення, а засобом придбання благовоління Божого з боку людини вважається богослужіння. Таким чином, богослужіння становить нероздільну і суттєву частину релігії взагалі.
| Богослужіння | |
 | |
 Богослужіння у Вікісховищі |
Первісні релігії
В первісних релігіях міфологія обумовлювала собою ті або інші форми культу, так як свято, молитви, жертви тощо. Спочатку міфи були символічними уявленнями про сили, явища природи, релігійні свята були тісно пов'язані з різними її змінами. Впродовж соціального розвитку в коло міфології увійшли нові уявлення — сімейні, цивільні і політичні — це відбилося на всьому культі, на священних діях і обрядах. Діяльне прагнення людини до божества і бажання одержати його милість виражалися в молитвах і жертвах, що уявлялися як засіб догоджання божеству, від прийняття яких воно насолоджується і таким чином ніби стає мимовільним данником, боржником людини. В більш розвинутих релігіях дії культу вважаються умовними вимогами з боку богів, одне точне дотримання яких забезпечує людині отримання від богів різних благ.
Юдаїзм
Релігія Старого Заповіту суттєво відрізняється суворим монотеїзм ом і моралізаторським характером. У ній один Бог пред'являє високі моральні вимоги до людини, що відчуває свою гріховність і немічність перед суворістю закону і чекає позбавлення і . Такий характер відбивається на богослужінні і обрядах старозавітної релігії — всі присвячувалося спогадами великих справ Бога, а жертва приносилася не тільки у знак подяки Богові за добро, але й у свідчення віри у прийдешнього Спасителя.
Зокрема, можна відрізняти періоди розвитку старозавітного богослужіння: за часів патріархальні і за часів підзаконні.
- За часів патріархальні богослужіння складалося у жертвоприношеннях: «від плодів землі» (1 М. 4:3), «від своїх перворідних з отари» 1 М. 4:4), «з кожного чистого птаства» (1 М. 8:20). Молитва становила другу істотну частину патріархального богослужіння, а обрізання з часів Авраам а було необхідним знаком приналежності до вибраного народу Божого.
- У часи під законні всі богослужіння й обряди були визначені законами Мойсея. Крім щоденного богослужіння в скинії, богослужіння здійснювались за визначеними обрядами також здійснювалися в особливі дні — в суботу, на Пасху та , П'ятидесятницю, , , , Новий місяць та Ювілей. Жертви були точно визначені за значенням і за обрядом їх вчинення, наприклад жертва за гріх, жертва про злочин, жертва мирна і дар безкровний. Була обрана також священна ієрархія з різними правами і обов'язками для здійснення богослужіння — великі ієреї, священики і Левіти.
Релігії Давньої Греції та Давнього Риму
Іслам
Буддизм
Даосизм
Християнське богослужіння
Новозавітне богослужіння початково втримувало деякі форми старозавітного богослужіння, проте історичні обставини скоро змусили і християн з юдеїв абсолютно і у всьому відокремитися від синагоги. Перші християни запозичили від старозавітної Церкви час молитов щодня, свята Пасхи і П'ятидесятниці, однак надали їм нового змісту.
Основним змістом християнського культу стало спасіння світу через Христа і во Христі. Усі найважливіші богослужбові дії зосереджуються близько Таїнств, в яких християнин отримує дари Духа Божого, що зміцнюють і вирощує у духовному житті. Найбільше з цих Таїнств — Євхаристія, в якій вірні смакують від тіла і крові Боголюдини, з'єднуються з Ним і як би долучаються Його божественної істоти.
З розвитком науки і мистецтва богослужіння поступово були збагачені гімнами і молитвами; християнський зміст знайшов своє втілення у музиці і живопису, що стали також невід'ємною частиною богослужінь; благоустрій завдячує розвитку архітектури.
З плином часу, стилі церковної служби стали сильно відрізняються між собою, від католицького, православного, лютеранського і англіканського літургійного богослужіння до євангелічних традицій протестантів, служба у яких включає проповідування нехристиянам або неактивним християнам.
Східний обряд
У Церквах східного обряду (Греко-католицькі та православні церкви) Служба Божа відправляється згідно з текстом, авторство якого приписується св. Івану Золотоустому, або текстом, що приписується св. Василію Великому. Найчастіше у церквах правиться Літургія Івана Золотоустого. Літургія Василія Великого відправляється десять разів на рік: в усі неділі Великого Посту, в Великий Четвер і Велику Суботу, на навечіря Різдва Христового і Богоявлення, а також у день св. Василія Великого. Тексти Божественної Літургії інших авторів практично не вживаються.
Західний обряд
У Церквах латинського обряду богослужіння зазвичай називають месою. В сучасній Католицькій церкві співіснують два чини меси: звичайна (або «післясоборна») і надзвичайна (іноді звана як «тридентська» або «класична»). Окрім цих двох чинів існують і інші літургійні обряди, що наслідують традиції місцевих громад чи монастирів. Літургія на основі римського обряду збереглася в Лютеранській та Англіканській церквах.
Богослужіння в Україні
В Україну літургічні пісні та читання св. Письма дійшли у 9-му столітті з Візантії у церковно-слов'янському перекладі з часів св. Кирила і Мефодія. Служби складалися також і в Україні, головно для прославлення місцевих святих: св. Покрови, Бориса і Гліба з Xi ст., Теодосія Печерського з XII ст. та пізніші служби на честь св. Володимира Великого, княгині Ольги, Теодосія Углицького, Йосафата Кунцевича тощо. Служби святим вміщені у т. зв. Мінеях (на кожний день літургічного року), а великоднього циклу — у т. зв. Тріоді (пісна і цвітна Тріодь). Служби недільного циклу і т. зв. загальні служби вміщені в Осьмогласнику (Октоїху) та Загальній Мінеї.
Посилання
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Энциклопедический Словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite]
- Біднов В. Справа розмосковлення богослуження Православної Церкви на Україні (історичні відомості). — Каліш : Братство Св. Покрови при 6-ій Стрілецькій Дивізії, 1921. — 28 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogosluzhi nnya lat cultus divinius celebratio liturgica zovnishnye virazhennya religijnosti virazhene v gromadskih molitvah i obryadah Skladaye istotnu chastinu religiyi vzagali Vono v zovnishnomu vidobrazhaye vnutrishnij zmist samoyi viri i religijnij nastrij dushi Religijne pochuttya ne mozhe ne vilivatisya v zhivih proyavah v slovi chi v zhertvi chi v inshih yakih diyah bogoshanuvannya religiya nemislima bez kultu v yakomu vona proyavlyaye i virazhaye sebe podibno do togo yak dusha viyavlyaye svoye zhittya cherez tilo Religiya po suti svoyij pragne do vishogo blaga Vinuvatcem dzherelom vishogo blaga vistupaye Bog formoyu povidomlennya blaga z boku Boga lyudini odkrovennya a zasobom pridbannya blagovolinnya Bozhogo z boku lyudini vvazhayetsya bogosluzhinnya Takim chinom bogosluzhinnya stanovit nerozdilnu i suttyevu chastinu religiyi vzagali Bogosluzhinnya Bogosluzhinnya u VikishovishiPervisni religiyiV pervisnih religiyah mifologiya obumovlyuvala soboyu ti abo inshi formi kultu tak yak svyato molitvi zhertvi tosho Spochatku mifi buli simvolichnimi uyavlennyami pro sili yavisha prirodi religijni svyata buli tisno pov yazani z riznimi yiyi zminami Vprodovzh socialnogo rozvitku v kolo mifologiyi uvijshli novi uyavlennya simejni civilni i politichni ce vidbilosya na vsomu kulti na svyashennih diyah i obryadah Diyalne pragnennya lyudini do bozhestva i bazhannya oderzhati jogo milist virazhalisya v molitvah i zhertvah sho uyavlyalisya yak zasib dogodzhannya bozhestvu vid prijnyattya yakih vono nasolodzhuyetsya i takim chinom nibi staye mimovilnim dannikom borzhnikom lyudini V bilsh rozvinutih religiyah diyi kultu vvazhayutsya umovnimi vimogami z boku bogiv odne tochne dotrimannya yakih zabezpechuye lyudini otrimannya vid bogiv riznih blag YudayizmReligiya Starogo Zapovitu suttyevo vidriznyayetsya suvorim monoteyizm om i moralizatorskim harakterom U nij odin Bog pred yavlyaye visoki moralni vimogi do lyudini sho vidchuvaye svoyu grihovnist i nemichnist pered suvoristyu zakonu i chekaye pozbavlennya i Takij harakter vidbivayetsya na bogosluzhinni i obryadah starozavitnoyi religiyi vsi prisvyachuvalosya spogadami velikih sprav Boga a zhertva prinosilasya ne tilki u znak podyaki Bogovi za dobro ale j u svidchennya viri u prijdeshnogo Spasitelya Zokrema mozhna vidriznyati periodi rozvitku starozavitnogo bogosluzhinnya za chasiv patriarhalni i za chasiv pidzakonni Za chasiv patriarhalni bogosluzhinnya skladalosya u zhertvoprinoshennyah vid plodiv zemli 1 M 4 3 vid svoyih pervoridnih z otari 1 M 4 4 z kozhnogo chistogo ptastva 1 M 8 20 Molitva stanovila drugu istotnu chastinu patriarhalnogo bogosluzhinnya a obrizannya z chasiv Avraam a bulo neobhidnim znakom prinalezhnosti do vibranogo narodu Bozhogo U chasi pid zakonni vsi bogosluzhinnya j obryadi buli viznacheni zakonami Mojseya Krim shodennogo bogosluzhinnya v skiniyi bogosluzhinnya zdijsnyuvalis za viznachenimi obryadami takozh zdijsnyuvalisya v osoblivi dni v subotu na Pashu ta P yatidesyatnicyu Novij misyac ta Yuvilej Zhertvi buli tochno viznacheni za znachennyam i za obryadom yih vchinennya napriklad zhertva za grih zhertva pro zlochin zhertva mirna i dar bezkrovnij Bula obrana takozh svyashenna iyerarhiya z riznimi pravami i obov yazkami dlya zdijsnennya bogosluzhinnya veliki iyereyi svyasheniki i Leviti Religiyi Davnoyi Greciyi ta Davnogo RimuIslamBuddizmDaosizmHristiyanske bogosluzhinnyaDokladnishe Liturgijnij obryad Novozavitne bogosluzhinnya pochatkovo vtrimuvalo deyaki formi starozavitnogo bogosluzhinnya prote istorichni obstavini skoro zmusili i hristiyan z yudeyiv absolyutno i u vsomu vidokremitisya vid sinagogi Pershi hristiyani zapozichili vid starozavitnoyi Cerkvi chas molitov shodnya svyata Pashi i P yatidesyatnici odnak nadali yim novogo zmistu Osnovnim zmistom hristiyanskogo kultu stalo spasinnya svitu cherez Hrista i vo Hristi Usi najvazhlivishi bogosluzhbovi diyi zoseredzhuyutsya blizko Tayinstv v yakih hristiyanin otrimuye dari Duha Bozhogo sho zmicnyuyut i viroshuye u duhovnomu zhitti Najbilshe z cih Tayinstv Yevharistiya v yakij virni smakuyut vid tila i krovi Bogolyudini z yednuyutsya z Nim i yak bi doluchayutsya Jogo bozhestvennoyi istoti Z rozvitkom nauki i mistectva bogosluzhinnya postupovo buli zbagacheni gimnami i molitvami hristiyanskij zmist znajshov svoye vtilennya u muzici i zhivopisu sho stali takozh nevid yemnoyu chastinoyu bogosluzhin blagoustrij zavdyachuye rozvitku arhitekturi Z plinom chasu stili cerkovnoyi sluzhbi stali silno vidriznyayutsya mizh soboyu vid katolickogo pravoslavnogo lyuteranskogo i anglikanskogo liturgijnogo bogosluzhinnya do yevangelichnih tradicij protestantiv sluzhba u yakih vklyuchaye propoviduvannya nehristiyanam abo neaktivnim hristiyanam Shidnij obryad Dokladnishe Shidni liturgijni obryadi U Cerkvah shidnogo obryadu Greko katolicki ta pravoslavni cerkvi Sluzhba Bozha vidpravlyayetsya zgidno z tekstom avtorstvo yakogo pripisuyetsya sv Ivanu Zolotoustomu abo tekstom sho pripisuyetsya sv Vasiliyu Velikomu Najchastishe u cerkvah pravitsya Liturgiya Ivana Zolotoustogo Liturgiya Vasiliya Velikogo vidpravlyayetsya desyat raziv na rik v usi nedili Velikogo Postu v Velikij Chetver i Veliku Subotu na navechirya Rizdva Hristovogo i Bogoyavlennya a takozh u den sv Vasiliya Velikogo Teksti Bozhestvennoyi Liturgiyi inshih avtoriv praktichno ne vzhivayutsya Zahidnij obryad Dokladnishe Zahidni liturgijni obryadi U Cerkvah latinskogo obryadu bogosluzhinnya zazvichaj nazivayut mesoyu V suchasnij Katolickij cerkvi spivisnuyut dva chini mesi zvichajna abo pislyasoborna i nadzvichajna inodi zvana yak tridentska abo klasichna Okrim cih dvoh chiniv isnuyut i inshi liturgijni obryadi sho nasliduyut tradiciyi miscevih gromad chi monastiriv Liturgiya na osnovi rimskogo obryadu zbereglasya v Lyuteranskij ta Anglikanskij cerkvah Bogosluzhinnya v Ukrayini V Ukrayinu liturgichni pisni ta chitannya sv Pisma dijshli u 9 mu stolitti z Vizantiyi u cerkovno slov yanskomu perekladi z chasiv sv Kirila i Mefodiya Sluzhbi skladalisya takozh i v Ukrayini golovno dlya proslavlennya miscevih svyatih sv Pokrovi Borisa i Gliba z Xi st Teodosiya Pecherskogo z XII st ta piznishi sluzhbi na chest sv Volodimira Velikogo knyagini Olgi Teodosiya Uglickogo Josafata Kuncevicha tosho Sluzhbi svyatim vmisheni u t zv Mineyah na kozhnij den liturgichnogo roku a velikodnogo ciklu u t zv Triodi pisna i cvitna Triod Sluzhbi nedilnogo ciklu i t zv zagalni sluzhbi vmisheni v Osmoglasniku Oktoyihu ta Zagalnij Mineyi PosilannyaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Enciklopedicheskij Slovar F A Brokgauza i I A Efrona Arhivovano 24 sichnya 2012 u WebCite Bidnov V Sprava rozmoskovlennya bogosluzhennya Pravoslavnoyi Cerkvi na Ukrayini istorichni vidomosti Kalish Bratstvo Sv Pokrovi pri 6 ij Strileckij Diviziyi 1921 28 s