Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва при Імбросі — морський бій між флотами Британії та Оттоманської Імперії під час Першої світової війни. Бойові дії відбулись 20 січня 1918 року, коли османська ескадра атакувала Британський флот поблизу острова Імброс, Егейське море. Відхід британських важких кораблів дозволив османському (фактично — німецькому) лінкору «Явуз Султан Селім» та легкому крейсеру «Міділі» потопити декілька ворожих кораблів, перед атакою на британську військово-морську базу на острові .
| Битва при Імбросі | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Битва на Середземному морі | |||||||
 Явуз на берегу Дарданелл після Битві при Імбросі | |||||||
| Координати: 40°13′ пн. ш. 25°58′ сх. д. / 40.217° пн. ш. 25.967° сх. д. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Велика Британія |  Османська імперія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| |  /  | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 2 монітори 2 есмінці 12 літаків | 1 лінійний корабель 1 крейсер 1 легкий крейсер 4 есмінці берегові батареї | ||||||
| Втрати | |||||||
| 2 монітори затонуло 1 літак підбито 139 загинуло | 1 легкий крейсер затонув Лінкор пошкоджено 330 загинуло 162 взято в полон | ||||||
Незважаючи на успішні бойові дії та знищення кількох британських кораблів біля острову Імброс, «Явуз Султан Селім» та «Міділі» потрапили у мінне поле. «Міділі» затонув, а «Явуз Султан Селім» було сильно пошкоджено.
Події 1914—1917 рр
Прорив «Гебена» та «Бреслау»
Взимку 1912 року, під час Балканської війни, внаслідок холоду, холери, нестачі провіанту та наступу болгарських військ Османська імперія опинилась перед загрозою втрати Константинополя. Для захисту інтересів країн, що підписали Берлінський трактат, до Константинополя було відправлено німецьку ескадру, яка складалася всього з двох кораблів — лінкору «Гебен» та легкого крейсеру «Бреслау». 5 листопада, прискорено споряджені німецькі кораблі вирушили до місця призначення.
28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Німецька ескадра, командиром якої був адмірал Вільгельм Сушон, стояла в Адріатичному морі, де проводився ремонт парових котлів. Після оголошення війни Німеччиною та початку Першої світової війни, адмірал Сушон вивів ескадру у Середземне море, не закінчивши ремонт. 1 серпня ескадра прибула до Бріндізі, Італія, де Сушон сподівався поповнити запаси вугілля. Однак італійська влада, побажавши зберегти нейтралітет, відмовила адміралу.
30 липня 1914 року Перший Лорд Адміралтейства Вінстон Черчіль віддав наказ командувачу Середземноморським флотом Королівських ВМС адміралу Арчібальду Мілну забезпечити безпечне перевезення французьких колоніальних військ з Алжиру до Франції. Середземноморський флот Британії складався з трьох сучасних лінкорів, 4 броненосних крейсерів, 4 легких крейсерів та 14 есмінців.
Не маючи чітких наказів, адмірал Сушон підійшов до берегів Африки, для здійснення атаки на французькі укріплені порти. 3 серпня, о 6-й годині вечора Сушон отримав радіограму про початок німецько-французької війни. Вранці 4 серпня від адмірала фон Тірпіца було отримано наказ висуватись у напрямку Константинополя. Німецька ескадра все ж завдала удару по французьких портах та Бон, після чого вирушила до італійського міста Мессіна, де Сушон сподівався поповнити запаси вугілля.
Зустрівшись із англійськими кораблями, Сушон все ж відірвався від переслідування, та 10 серпня досягнув Дарданелл. 16 серпня, після німецько-османських дипломатичних переговорів, «Гебен» та «Бреслау» увійшли до складу Османського флоту (німецьким кораблям було заборонено пропливати через Босфор). Команда та головнокомандувач залишалися німецькими. Німецька ескадра значно вплинула на рішення Османської імперії вступити у війну.
Дії німецької ескадри у 1915—1917 рр.
Німецька ескадра здійснила численні військово-морські походи у Чорне море, затопивши багато російських кораблів. Присутність німецьких кораблів також унеможливила десант російських військ у Константинополь.
Ситуація напередодні битви
Підготовка до бойових дій
Після революції та виходу Росії з війни німецьке військово-морське командування почало планувати військові дії проти Антанти перед Дарданеллами. 2 грудня 1917 року турецьке головне командування відправило повідомлення командувачу османським флотом, де зазначалося, що дві ворожі дивізії залишили Македонію. Антанта планувала перекинути ці дивізії до Палестини через місто Салоніки. Для перешкоджання операції турецьке командування просило надіслати підводні човни, однак через несправність останніх аналогічне прохання було відправлене німецькому Морському генеральному штабу в Берліні. Німецьке командування відповіло, що вважає можливим проведення крейсерської операції «Гебена» та «Бреслау», які висунуться до Салонік, уникаючи значних військово-морських з'єднань ворога. Операція, запропонована німецьким командуванням, мала на меті не перешкодити перекиданню ворожих військ до Палестини, а змусити ворога виділити значні сили для захисту від німецької ескадри. Останнє дало б більше цілей, і підводні човни завдали б більших втрат ворожому флоту.
Головнокомандувач турецьких збройних сил Енвер-паша погодився на проведення операції, однак відзначив два моменти:
- «Гебен» і «Бреслау», які в майбутньому мають перейти під повний контроль Туреччини (до цього кораблі були в османській власності тільки формально), мають величезне значення для турецького флоту;
- Німецька ескадра, навіть якщо не зустріне значних сил Антанти, має остерігатись підводних човнів та мін.
Після обміну телеграмами із німецьким командуванням в Берліні, почались приготування до операції. В першу чергу кораблі мали бути завантажені вугіллям. Станом на 21 грудня «Гебен» мав у своїх вугільних ямах 1385 т вугілля (при максимальному запасі у 3000 т), а «Бреслау» — 157 т (при максимальному запасі у 1200 т). В середині грудня, у порту міста Зунгулдак вугіллям було завантажено турецькі ескадронні міноносці, 21 грудня було завантажено «Бреслау». Для «Гебена» умови були менш сприятливими. Він прибув до Зунгулдаку 15 січня, однак був вимушений стати на відкритому рейді та приймати вугілля з магонів, часто при несприятливих погодних умовах. Врешті-решт, 18 січня вугільні ями лінійного корабля було повністю завантажено.
Остерігаючись шпигунів та можливого витоку інформації, про операцію було повідомлено лише вузьке коло офіцерів. Відкритою проблемою залишалась занадто вузькі проходи через турецькі мінні загородження. Для безпечного проходження німецьких кораблів їх слід було збільшити з 75 до 220 м та організувати освітлення для нічного плавання. Щоб не привернути увагу ворожих розвідувальних літаків, роботи щодо розширення проходів доводилось виконувати в останній момент.
18 січня турецькі тральщики перевірили води поблизу Дарданелл на наявність мінних полів. Було проведено повітряну розвідку, яка повідомила, про значні ворожі сили поблизу островів Лемнос та Імброс. Турецьке командування перекинуло авіацію з військової бази Ксанті до місця проведення операції. Ввечері 19 січня берегові батареї були повністю готові.
Планування операції
| У Вікіджерелах є Оперативний наказ на крейсерсько-набіговий вихід з Дарданелл |
Згідно із даними розвідки було розроблено план операції: між островами Імброс та Тенедос на патрулюванні знаходився ескадрений міноносець. Його потрібно було обійти або несподівано атакувати та потопити для того, щоб запобігти передчасному виявленню німецьких кораблів. На світанку «Гебен» мав несподівано з'явитись перед найсильнішими англійськими кораблями, а «Бреслау» мав взяти на себе легкі військово-морські сили ворога та знищення авіастанції. Після виконання цієї фази операції планувалась атака на Мудроську бухту на острові Лемнос. Постріли непрямим наведенням дозволяли знищити англійські кораблі, що тісно скупчились в бухті. В цей час «Бреслау» мав знаходитись поблизу південної частини острова та стежити за великими англійськими кораблями і результатами дії німецького підводного човна UC-23. UC-23 був єдиним боєздатним підводним човном в районі проведення операції, там мав зайняти позицію на виході з Мудроської бухти. Турецькі ескадрені міноносці «Барса» (Barza), «Нумуніхам'єт» (Numuneihamiyet), «Самсон» (Samsun) та «Муавінтіміллі» (Muavenetimilliye) мали охороняти вхід до Дарданелл, перешкоджаючи англійським підводним човнам займати позиції на шляху відступу німецької ескадри. Турецькі літаки мали вилетіти на допомогу при першому наказі Ребейра-Пашвіца.
Командувач флотом не бачив безпосередньої небезпеки у виході ескадри в море: давно не було ніякої інформації про дії ворожих підводних човнів, а більшості мінних полів вже не існувало. Кораблі були завантажені вугіллям, до того ж почали поширюватись чутки про підготовку операції та розширення проходів через турецькі мінні загородження в Дарданеллах. Ребейр-Пашвіц призначив операцію на 19 січня.
![image]()
Німецька ескадра
Німецька ескадра складалась з двох кораблів:
Спуск на воду: 28 березня 1911
В складі ВМС: 2 липня 1912
Водотоннажність — 23 000 т, довжина — 186 м, швидкість — 29-31 вуз., озброєння — 10-280 мм/50, 12-150 мм/45, 12-88 мм/45, 4 торпедні апарати, особовий склад — 1013 осіб
Спуск на воду: 16 травня 1911
В складі ВМС: 1912
Водотоннажність — 4550 т, довжина — 136 м, швидкість — 27,6 вуз., озброєння — 12-105 мм/45, 2 торпедних апарати, особовий склад — 373 особи
![image]()
Османська ескадра
Османська ескадра складалась з чотирьох міноносців: «Барса» (Barza), «Нумуніхам'єт» (Numuneihamiyet), «Самсон» (Samsun) та «Муавінтіміллі» (Muavenetimilliye). Активної участі у бойових діях ескадра не брала.
![image]()
Англійська ескадра
Англійська ескадра складалась з чотирьох кораблів:
Спуск на воду: 29 квітня 1915
В складі ВМС: травень 1915
Водотоннажність — 6250 т, довжина — 102 м, швидкість — 11 км/год., озброєння — 2 360-мм гармати, 1 150-мм гармата, 2 торпедних апарати, особовий склад — 198 осіб
Спуск на воду: 19 лютого 1912
Водотоннажність — 770 т, довжина — 75 м, швидкість —50 км/год вуз., озброєння — 2 101-мм гармати, 2 торпедних апарати, особовий склад — 72 особи
Спуск на воду: 28 липня 1915
Водотоннажність — 540 т, довжина — 54 м, швидкість — 11 вуз., озброєння — 1 76-мм гармата, 1 57-мм гармата, особовий склад — 69 осіб
Спуск на воду: 10 жовтня 1911
Водотоннажність — 990 т, довжина — 75 м, швидкість — 28 вуз., озброєння — 2 101-мм гармати, 2 торпедних апарати, особовий склад — 72 особи
Бойові дії
19 січня о 16 годині ескадра вийшли в море. 20 січня о 3 год 30 хв ескадра досягла загородження біля Нагари та успішно його перетнула під керівництвом лоцманського офіцера. Далі шлях продовжили «Гебен» та «Бреслау», а турецькі міноносці залишились біля входу до Дарданелл. Згідно з планом, два міноносці мали б слідувати за німецькими кораблями, однак через низьку швидкість та погане озброєння їх залишили.
Далі на курс, обраний крейсерами вплинула наступна обставина. 20 грудня 1917 року поблизу острову Енос, у Сароській затоці, зазнав аварії невеликий англійський корабель. На його борту було знайдено мапу Дарданелл та навколишніх вод, із лініями та позначками. Мапу було передано у штаб флоту, де вирішили, що це була мапа мінних загороджень англійців. Попри те, що німецька мапа майже не збіглася із англійською, було вирішено використовувати останню під час планування операції. Таким чином безпечні шляхи через англійські мінні загородження було прокладено на основі захопленої у англійців мапи. Для більшої впевненості пропонувалось перевірити правильність англійських позначок за допомогою тральщиків та повітряної розвідки, однак Ребейр-Пашвіц відхилив цю пропозицію.
О 5 год 41 хв німецька ескадра пропливла повз форт Сед-ель-Бар. О 5 год 55 хв «Гебен» змінив курс із 270° на 239°, і поставив сигнальний буй у місці зміни курсу. О 6 год 10 хв, знаходячись у «безпечному» проході, згідно з англійськими позначками, «Гебен» підірвався на міні. Вибух не пошкодив корабель, тому о 6 год 22 хв крейсер продовжив шлях. На місці підриву також було залишено буй. О 6 год 32 хв німецька ескадра взяла курс на острів Імброс, «Бреслау» отримав наказ вийти вперед та затримати ворожі кораблі, які могли обійти з флангу. Поки «Бреслау» повним ходом плив вперед, о 7 год 42 хв «Гебен» відкрив вогонь артилерією середніх калібрів для знищення сигнальної станції та радіостанції на косі Кефало. Після чотирьох залпів станцію було повністю знищено. Після цього «Гебен» потопив два невеликі кораблі у бухті Кефало. О 7 год 40 хв «Бреслау» відкрив вогонь по двох англійських ескадрених міноносцях — «Лізард» і «Тайгріс». Міноносці, обігнувши північно-східну частину острова Імброс, взяли курс на північ. «Бреслау» почав переслідувати їх, однак помітив зліва по носу два англійські монітори, сірий колір яких зливався із кольором берега. Монітори стояли на якорі в декількох сотнях метрів один від одного. О 7 год 44 хв їх атакував «Бреслау», а через 5 хв з дистанції 9,3 км їх атакував «Гебен». Обидва монітори відповіли вогнем, однак через деякий час із страшним вибухом потонули. Це були монітори «Реглан» та М28. З команди моніторів врятувалось 132 людини, досягнувши берега. «Бреслау» обстріляв склад палива на авіабазі, а потім обидва кораблі взяли курс на південну точку острова Імброс, а після цього плили до Мудроської бухти. У «Гебена» було пошкоджено гідрокомпаси, тому прокладення курсу викликало деякі труднощі.
О 8 год 16 хв «Бреслау» надіслав повідомлення «Гебену»: «Ворожий підводний човен зліва по борту». О 8 год 20 хв за кормою німецьких кораблів з'явились англійські ескадрені міноносці «Лізард» і «Тайгріс», а о 8 год 26 хв два ворожі літаки. «Бреслау» отримав наказ вийти вперед, для того щоб «Гебен» міг використати свої зенітні батареї. О 8 год 28 хв поряд із «Гебеном» впала перша бомба. О 8 год 31 хв «Бреслау» підірвався на міні, внаслідок чого команда втратила можливість керувати кораблем. «Гебен» повернув вправо, щоб взяти «Бреслау» на буксир. Літаки продовжували скидати бомби. «Бреслау» передав повідомлення «Гебену»: «Між Гебеном та Бреслау усюди міни…». Флагманський корабель проводив дуже обережне маневрування, для того щоб врятувати важко пошкоджений легкий крейсер. Однак, о 8 год 55 хв «Гебен» вдруге підірвався на міні: стовп води піднявся вище щогли та впав на корабель. Міни було чітко видно у прозорій воді.
Після підриву «Бреслау» до нього почали наближатись англійські міноносці, які попали під обстріл першого. Команда «Бреслау» відчайдушно боролася із напливом води у нижній частині корабля, одночасно відстрілюючись від ворожих ескадронних міноносців та літаків. Легкий крейсер заднім ходом хотів вирватись з мінного оточення, однак о 9 год підірвався на двох мінах, внаслідок чого втратив можливість рухатись. Через кілька секунд вибухнула четверта міна, а о 9 год 2 хв — п'ята. Корабель почав тонути. Капітан «Бреслау» віддав наказ покинути корабель. Зі всього особового складу корабля, який протягом півгодини співав патріотичних пісень, знаходячись у воді, англійські міноносці підібрали 162 людини. Більшість команди загинула у холодній воді, температура якої сягала +8 °C. Серед загиблих був і капітан. О 9 год 4 хв «Гебен» по радіо викликав турецькі міноносці. Командувач міноносцями оголосив бойове становище відразу після повідомлення про підрив «Бреслау» на першій міні, тому із наказом Ребейра-Пашвіца вони повним ходом вирушили на допомогу. О 9 год 14 хв міноносці отримали наказ «йти негайно». О 9 год 20 хв англійські міноносці почали обстріл турецьких. О 9 год 25 хв турецькі міноносці отримали наказ повертатись назад, через стрімке наближення англійських кораблів. Найближче до «Гебена», на відстані 5 км знаходився міноносець «Барса», однак через сильний вогонь був вимушений повернути назад. Англійські кораблі почали наздоганяти турецькі, поки о 9 год 48 хв не попали під обстріл берегових батарей. О 9 год 45 хв турецькі міноносці почали відстрілюватись, а одна з берегових гармат поцілила в англійський корабель. О 9 год 52 хв турки припинили вогонь.
Оскільки «Гебен» підірвався на мінах, а навколо нього було ще декілька десятків, операцію було припинено. Командувач флотом наказав флагману повертатись. О 9 год 48 хв «Гебен» знов підірвався на міні, приблизно на тому ж місці, що і зранку. Вибух не сильно пошкодив корабель, тому він продовжив плавання. Поки «Гебен» плив до Дарданелл, на нього скидали бомби ворожі літаки, однак жодного разу не влучивши. О 10 год 5 хв у небі з'явились німецькі літаки, зав'язався повітряний бій, під час якого було збито один англійський літак. О 10 год 30 хв «Гебен» увійшов в Дарданелли. Об 11 год він вискочив на Нагарську банку, та не зміг зійти з неї власноруч.
Реакція у світі
Англійська преса
Газета «Таймс» від 22 січня 1918 року:
 | Не зважаючи на ганебну діяльність «Бреслау» та «Гебену», не було інших двох кораблів, які б так вплинули на хід війни. У військово-морській історії вони залишаться назавжди. Історія їх прориву з Мессіни ілюструє одну з наших найбільших помилок. |  |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pri Imbrosi Bitva pri Imbrosi morskij bij mizh flotami Britaniyi ta Ottomanskoyi Imperiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Bojovi diyi vidbulis 20 sichnya 1918 roku koli osmanska eskadra atakuvala Britanskij flot poblizu ostrova Imbros Egejske more Vidhid britanskih vazhkih korabliv dozvoliv osmanskomu faktichno nimeckomu linkoru Yavuz Sultan Selim ta legkomu krejseru Midili potopiti dekilka vorozhih korabliv pered atakoyu na britansku vijskovo morsku bazu na ostrovi Bitva pri Imbrosi Bitva na Seredzemnomu mori Yavuz na beregu Dardanell pislya Bitvi pri Imbrosi Yavuz na beregu Dardanell pislya Bitvi pri Imbrosi Koordinati 40 13 pn sh 25 58 sh d 40 217 pn sh 25 967 sh d 40 217 25 967 Data 20 sichnya 1918 Misce bilya ostrovu Imbros Egejske more Rezultat Peremoga britanskogo flotu Storoni Velika Britaniya Osmanska imperiya Komanduvachi Vijskovi sili 2 monitori 2 esminci 12 litakiv 1 linijnij korabel 1 krejser 1 legkij krejser 4 esminci beregovi batareyi Vtrati 2 monitori zatonulo 1 litak pidbito 139 zaginulo 1 legkij krejser zatonuv Linkor poshkodzheno 330 zaginulo 162 vzyato v polon Nezvazhayuchi na uspishni bojovi diyi ta znishennya kilkoh britanskih korabliv bilya ostrovu Imbros Yavuz Sultan Selim ta Midili potrapili u minne pole Midili zatonuv a Yavuz Sultan Selim bulo silno poshkodzheno Podiyi 1914 1917 rrProriv Gebena ta Breslau Vzimku 1912 roku pid chas Balkanskoyi vijni vnaslidok holodu holeri nestachi proviantu ta nastupu bolgarskih vijsk Osmanska imperiya opinilas pered zagrozoyu vtrati Konstantinopolya Dlya zahistu interesiv krayin sho pidpisali Berlinskij traktat do Konstantinopolya bulo vidpravleno nimecku eskadru yaka skladalasya vsogo z dvoh korabliv linkoru Geben ta legkogo krejseru Breslau 5 listopada priskoreno sporyadzheni nimecki korabli virushili do miscya priznachennya 28 lipnya 1914 roku Avstro Ugorshina ogolosila vijnu Serbiyi Nimecka eskadra komandirom yakoyi buv admiral Vilgelm Sushon stoyala v Adriatichnomu mori de provodivsya remont parovih kotliv Pislya ogoloshennya vijni Nimechchinoyu ta pochatku Pershoyi svitovoyi vijni admiral Sushon viviv eskadru u Seredzemne more ne zakinchivshi remont 1 serpnya eskadra pribula do Brindizi Italiya de Sushon spodivavsya popovniti zapasi vugillya Odnak italijska vlada pobazhavshi zberegti nejtralitet vidmovila admiralu Anglijski korabli peresliduyut Geben ta Breslau 30 lipnya 1914 roku Pershij Lord Admiraltejstva Vinston Cherchil viddav nakaz komanduvachu Seredzemnomorskim flotom Korolivskih VMS admiralu Archibaldu Milnu zabezpechiti bezpechne perevezennya francuzkih kolonialnih vijsk z Alzhiru do Franciyi Seredzemnomorskij flot Britaniyi skladavsya z troh suchasnih linkoriv 4 bronenosnih krejseriv 4 legkih krejseriv ta 14 esminciv Ne mayuchi chitkih nakaziv admiral Sushon pidijshov do beregiv Afriki dlya zdijsnennya ataki na francuzki ukripleni porti 3 serpnya o 6 j godini vechora Sushon otrimav radiogramu pro pochatok nimecko francuzkoyi vijni Vranci 4 serpnya vid admirala fon Tirpica bulo otrimano nakaz visuvatis u napryamku Konstantinopolya Nimecka eskadra vse zh zavdala udaru po francuzkih portah ta Bon pislya chogo virushila do italijskogo mista Messina de Sushon spodivavsya popovniti zapasi vugillya Zustrivshis iz anglijskimi korablyami Sushon vse zh vidirvavsya vid peresliduvannya ta 10 serpnya dosyagnuv Dardanell 16 serpnya pislya nimecko osmanskih diplomatichnih peregovoriv Geben ta Breslau uvijshli do skladu Osmanskogo flotu nimeckim korablyam bulo zaboroneno proplivati cherez Bosfor Komanda ta golovnokomanduvach zalishalisya nimeckimi Nimecka eskadra znachno vplinula na rishennya Osmanskoyi imperiyi vstupiti u vijnu Diyi nimeckoyi eskadri u 1915 1917 rr Nimecka eskadra zdijsnila chislenni vijskovo morski pohodi u Chorne more zatopivshi bagato rosijskih korabliv Prisutnist nimeckih korabliv takozh unemozhlivila desant rosijskih vijsk u Konstantinopol Situaciya naperedodni bitviPidgotovka do bojovih dij Pislya revolyuciyi ta vihodu Rosiyi z vijni nimecke vijskovo morske komanduvannya pochalo planuvati vijskovi diyi proti Antanti pered Dardanellami 2 grudnya 1917 roku turecke golovne komanduvannya vidpravilo povidomlennya komanduvachu osmanskim flotom de zaznachalosya sho dvi vorozhi diviziyi zalishili Makedoniyu Antanta planuvala perekinuti ci diviziyi do Palestini cherez misto Saloniki Dlya pereshkodzhannya operaciyi turecke komanduvannya prosilo nadislati pidvodni chovni odnak cherez nespravnist ostannih analogichne prohannya bulo vidpravlene nimeckomu Morskomu generalnomu shtabu v Berlini Nimecke komanduvannya vidpovilo sho vvazhaye mozhlivim provedennya krejserskoyi operaciyi Gebena ta Breslau yaki visunutsya do Salonik unikayuchi znachnih vijskovo morskih z yednan voroga Operaciya zaproponovana nimeckim komanduvannyam mala na meti ne pereshkoditi perekidannyu vorozhih vijsk do Palestini a zmusiti voroga vidiliti znachni sili dlya zahistu vid nimeckoyi eskadri Ostannye dalo b bilshe cilej i pidvodni chovni zavdali b bilshih vtrat vorozhomu flotu SMS Breslau Golovnokomanduvach tureckih zbrojnih sil Enver pasha pogodivsya na provedennya operaciyi odnak vidznachiv dva momenti Geben i Breslau yaki v majbutnomu mayut perejti pid povnij kontrol Turechchini do cogo korabli buli v osmanskij vlasnosti tilki formalno mayut velichezne znachennya dlya tureckogo flotu Nimecka eskadra navit yaksho ne zustrine znachnih sil Antanti maye osterigatis pidvodnih chovniv ta min SMS Geben Pislya obminu telegramami iz nimeckim komanduvannyam v Berlini pochalis prigotuvannya do operaciyi V pershu chergu korabli mali buti zavantazheni vugillyam Stanom na 21 grudnya Geben mav u svoyih vugilnih yamah 1385 t vugillya pri maksimalnomu zapasi u 3000 t a Breslau 157 t pri maksimalnomu zapasi u 1200 t V seredini grudnya u portu mista Zunguldak vugillyam bulo zavantazheno turecki eskadronni minonosci 21 grudnya bulo zavantazheno Breslau Dlya Gebena umovi buli mensh spriyatlivimi Vin pribuv do Zunguldaku 15 sichnya odnak buv vimushenij stati na vidkritomu rejdi ta prijmati vugillya z magoniv chasto pri nespriyatlivih pogodnih umovah Vreshti resht 18 sichnya vugilni yami linijnogo korablya bulo povnistyu zavantazheno Osterigayuchis shpiguniv ta mozhlivogo vitoku informaciyi pro operaciyu bulo povidomleno lishe vuzke kolo oficeriv Vidkritoyu problemoyu zalishalas zanadto vuzki prohodi cherez turecki minni zagorodzhennya Dlya bezpechnogo prohodzhennya nimeckih korabliv yih slid bulo zbilshiti z 75 do 220 m ta organizuvati osvitlennya dlya nichnogo plavannya Shob ne privernuti uvagu vorozhih rozviduvalnih litakiv roboti shodo rozshirennya prohodiv dovodilos vikonuvati v ostannij moment 18 sichnya turecki tralshiki perevirili vodi poblizu Dardanell na nayavnist minnih poliv Bulo provedeno povitryanu rozvidku yaka povidomila pro znachni vorozhi sili poblizu ostroviv Lemnos ta Imbros Turecke komanduvannya perekinulo aviaciyu z vijskovoyi bazi Ksanti do miscya provedennya operaciyi Vvecheri 19 sichnya beregovi batareyi buli povnistyu gotovi Planuvannya operaciyi U Vikidzherelah ye Operativnij nakaz na krejsersko nabigovij vihid z Dardanell Zgidno iz danimi rozvidki bulo rozrobleno plan operaciyi mizh ostrovami Imbros ta Tenedos na patrulyuvanni znahodivsya eskadrenij minonosec Jogo potribno bulo obijti abo nespodivano atakuvati ta potopiti dlya togo shob zapobigti peredchasnomu viyavlennyu nimeckih korabliv Na svitanku Geben mav nespodivano z yavitis pered najsilnishimi anglijskimi korablyami a Breslau mav vzyati na sebe legki vijskovo morski sili voroga ta znishennya aviastanciyi Pislya vikonannya ciyeyi fazi operaciyi planuvalas ataka na Mudrosku buhtu na ostrovi Lemnos Postrili nepryamim navedennyam dozvolyali znishiti anglijski korabli sho tisno skupchilis v buhti V cej chas Breslau mav znahoditis poblizu pivdennoyi chastini ostrova ta stezhiti za velikimi anglijskimi korablyami i rezultatami diyi nimeckogo pidvodnogo chovna UC 23 UC 23 buv yedinim boyezdatnim pidvodnim chovnom v rajoni provedennya operaciyi tam mav zajnyati poziciyu na vihodi z Mudroskoyi buhti Turecki eskadreni minonosci Barsa Barza Numuniham yet Numuneihamiyet Samson Samsun ta Muavintimilli Muavenetimilliye mali ohoronyati vhid do Dardanell pereshkodzhayuchi anglijskim pidvodnim chovnam zajmati poziciyi na shlyahu vidstupu nimeckoyi eskadri Turecki litaki mali viletiti na dopomogu pri pershomu nakazi Rebejra Pashvica Komanduvach flotom ne bachiv bezposerednoyi nebezpeki u vihodi eskadri v more davno ne bulo niyakoyi informaciyi pro diyi vorozhih pidvodnih chovniv a bilshosti minnih poliv vzhe ne isnuvalo Korabli buli zavantazheni vugillyam do togo zh pochali poshiryuvatis chutki pro pidgotovku operaciyi ta rozshirennya prohodiv cherez turecki minni zagorodzhennya v Dardanellah Rebejr Pashvic priznachiv operaciyu na 19 sichnya Nimecka eskadra Nimecka eskadra skladalas z dvoh korabliv Linijnij krejser Geben Yavuz Sultan Selim Spusk na vodu 28 bereznya 1911 V skladi VMS 2 lipnya 1912 Vodotonnazhnist 23 000 t dovzhina 186 m shvidkist 29 31 vuz ozbroyennya 10 280 mm 50 12 150 mm 45 12 88 mm 45 4 torpedni aparati osobovij sklad 1013 osib Legkij krejser Breslau Midili Spusk na vodu 16 travnya 1911 V skladi VMS 1912 Vodotonnazhnist 4550 t dovzhina 136 m shvidkist 27 6 vuz ozbroyennya 12 105 mm 45 2 torpednih aparati osobovij sklad 373 osobi Osmanska eskadra Osmanska eskadra skladalas z chotiroh minonosciv Barsa Barza Numuniham yet Numuneihamiyet Samson Samsun ta Muavintimilli Muavenetimilliye Aktivnoyi uchasti u bojovih diyah eskadra ne brala Anglijska eskadra Anglijska eskadra skladalas z chotiroh korabliv Monitor Reglen Spusk na vodu 29 kvitnya 1915 V skladi VMS traven 1915 Vodotonnazhnist 6250 t dovzhina 102 m shvidkist 11 km god ozbroyennya 2 360 mm garmati 1 150 mm garmata 2 torpednih aparati osobovij sklad 198 osib Esminec Tajgris Spusk na vodu 19 lyutogo 1912 Vodotonnazhnist 770 t dovzhina 75 m shvidkist 50 km god vuz ozbroyennya 2 101 mm garmati 2 torpednih aparati osobovij sklad 72 osobi Monitor M28 Spusk na vodu 28 lipnya 1915 Vodotonnazhnist 540 t dovzhina 54 m shvidkist 11 vuz ozbroyennya 1 76 mm garmata 1 57 mm garmata osobovij sklad 69 osib Esminec Lizard Spusk na vodu 10 zhovtnya 1911 Vodotonnazhnist 990 t dovzhina 75 m shvidkist 28 vuz ozbroyennya 2 101 mm garmati 2 torpednih aparati osobovij sklad 72 osobiBojovi diyi19 sichnya o 16 godini eskadra vijshli v more 20 sichnya o 3 god 30 hv eskadra dosyagla zagorodzhennya bilya Nagari ta uspishno jogo peretnula pid kerivnictvom locmanskogo oficera Dali shlyah prodovzhili Geben ta Breslau a turecki minonosci zalishilis bilya vhodu do Dardanell Zgidno z planom dva minonosci mali b sliduvati za nimeckimi korablyami odnak cherez nizku shvidkist ta pogane ozbroyennya yih zalishili Dali na kurs obranij krejserami vplinula nastupna obstavina 20 grudnya 1917 roku poblizu ostrovu Enos u Saroskij zatoci zaznav avariyi nevelikij anglijskij korabel Na jogo bortu bulo znajdeno mapu Dardanell ta navkolishnih vod iz liniyami ta poznachkami Mapu bulo peredano u shtab flotu de virishili sho ce bula mapa minnih zagorodzhen anglijciv Popri te sho nimecka mapa majzhe ne zbiglasya iz anglijskoyu bulo virisheno vikoristovuvati ostannyu pid chas planuvannya operaciyi Takim chinom bezpechni shlyahi cherez anglijski minni zagorodzhennya bulo prokladeno na osnovi zahoplenoyi u anglijciv mapi Dlya bilshoyi vpevnenosti proponuvalos pereviriti pravilnist anglijskih poznachok za dopomogoyu tralshikiv ta povitryanoyi rozvidki odnak Rebejr Pashvic vidhiliv cyu propoziciyu O 5 god 41 hv nimecka eskadra proplivla povz fort Sed el Bar O 5 god 55 hv Geben zminiv kurs iz 270 na 239 i postaviv signalnij buj u misci zmini kursu O 6 god 10 hv znahodyachis u bezpechnomu prohodi zgidno z anglijskimi poznachkami Geben pidirvavsya na mini Vibuh ne poshkodiv korabel tomu o 6 god 22 hv krejser prodovzhiv shlyah Na misci pidrivu takozh bulo zalisheno buj O 6 god 32 hv nimecka eskadra vzyala kurs na ostriv Imbros Breslau otrimav nakaz vijti vpered ta zatrimati vorozhi korabli yaki mogli obijti z flangu Poki Breslau povnim hodom pliv vpered o 7 god 42 hv Geben vidkriv vogon artileriyeyu serednih kalibriv dlya znishennya signalnoyi stanciyi ta radiostanciyi na kosi Kefalo Pislya chotiroh zalpiv stanciyu bulo povnistyu znisheno Pislya cogo Geben potopiv dva neveliki korabli u buhti Kefalo O 7 god 40 hv Breslau vidkriv vogon po dvoh anglijskih eskadrenih minonoscyah Lizard i Tajgris Minonosci obignuvshi pivnichno shidnu chastinu ostrova Imbros vzyali kurs na pivnich Breslau pochav peresliduvati yih odnak pomitiv zliva po nosu dva anglijski monitori sirij kolir yakih zlivavsya iz kolorom berega Monitori stoyali na yakori v dekilkoh sotnyah metriv odin vid odnogo O 7 god 44 hv yih atakuvav Breslau a cherez 5 hv z distanciyi 9 3 km yih atakuvav Geben Obidva monitori vidpovili vognem odnak cherez deyakij chas iz strashnim vibuhom potonuli Ce buli monitori Reglan ta M28 Z komandi monitoriv vryatuvalos 132 lyudini dosyagnuvshi berega Breslau obstrilyav sklad paliva na aviabazi a potim obidva korabli vzyali kurs na pivdennu tochku ostrova Imbros a pislya cogo plili do Mudroskoyi buhti U Gebena bulo poshkodzheno gidrokompasi tomu prokladennya kursu viklikalo deyaki trudnoshi O 8 god 16 hv Breslau nadislav povidomlennya Gebenu Vorozhij pidvodnij choven zliva po bortu O 8 god 20 hv za kormoyu nimeckih korabliv z yavilis anglijski eskadreni minonosci Lizard i Tajgris a o 8 god 26 hv dva vorozhi litaki Breslau otrimav nakaz vijti vpered dlya togo shob Geben mig vikoristati svoyi zenitni batareyi O 8 god 28 hv poryad iz Gebenom vpala persha bomba O 8 god 31 hv Breslau pidirvavsya na mini vnaslidok chogo komanda vtratila mozhlivist keruvati korablem Geben povernuv vpravo shob vzyati Breslau na buksir Litaki prodovzhuvali skidati bombi Breslau peredav povidomlennya Gebenu Mizh Gebenom ta Breslau usyudi mini Flagmanskij korabel provodiv duzhe oberezhne manevruvannya dlya togo shob vryatuvati vazhko poshkodzhenij legkij krejser Odnak o 8 god 55 hv Geben vdruge pidirvavsya na mini stovp vodi pidnyavsya vishe shogli ta vpav na korabel Mini bulo chitko vidno u prozorij vodi Pislya pidrivu Breslau do nogo pochali nablizhatis anglijski minonosci yaki popali pid obstril pershogo Komanda Breslau vidchajdushno borolasya iz naplivom vodi u nizhnij chastini korablya odnochasno vidstrilyuyuchis vid vorozhih eskadronnih minonosciv ta litakiv Legkij krejser zadnim hodom hotiv virvatis z minnogo otochennya odnak o 9 god pidirvavsya na dvoh minah vnaslidok chogo vtrativ mozhlivist ruhatis Cherez kilka sekund vibuhnula chetverta mina a o 9 god 2 hv p yata Korabel pochav tonuti Kapitan Breslau viddav nakaz pokinuti korabel Zi vsogo osobovogo skladu korablya yakij protyagom pivgodini spivav patriotichnih pisen znahodyachis u vodi anglijski minonosci pidibrali 162 lyudini Bilshist komandi zaginula u holodnij vodi temperatura yakoyi syagala 8 C Sered zagiblih buv i kapitan O 9 god 4 hv Geben po radio viklikav turecki minonosci Komanduvach minonoscyami ogolosiv bojove stanovishe vidrazu pislya povidomlennya pro pidriv Breslau na pershij mini tomu iz nakazom Rebejra Pashvica voni povnim hodom virushili na dopomogu O 9 god 14 hv minonosci otrimali nakaz jti negajno O 9 god 20 hv anglijski minonosci pochali obstril tureckih O 9 god 25 hv turecki minonosci otrimali nakaz povertatis nazad cherez strimke nablizhennya anglijskih korabliv Najblizhche do Gebena na vidstani 5 km znahodivsya minonosec Barsa odnak cherez silnij vogon buv vimushenij povernuti nazad Anglijski korabli pochali nazdoganyati turecki poki o 9 god 48 hv ne popali pid obstril beregovih batarej O 9 god 45 hv turecki minonosci pochali vidstrilyuvatis a odna z beregovih garmat pocilila v anglijskij korabel O 9 god 52 hv turki pripinili vogon Oskilki Geben pidirvavsya na minah a navkolo nogo bulo she dekilka desyatkiv operaciyu bulo pripineno Komanduvach flotom nakazav flagmanu povertatis O 9 god 48 hv Geben znov pidirvavsya na mini priblizno na tomu zh misci sho i zranku Vibuh ne silno poshkodiv korabel tomu vin prodovzhiv plavannya Poki Geben pliv do Dardanell na nogo skidali bombi vorozhi litaki odnak zhodnogo razu ne vluchivshi O 10 god 5 hv u nebi z yavilis nimecki litaki zav yazavsya povitryanij bij pid chas yakogo bulo zbito odin anglijskij litak O 10 god 30 hv Geben uvijshov v Dardanelli Ob 11 god vin viskochiv na Nagarsku banku ta ne zmig zijti z neyi vlasnoruch Reakciya u svitiAnglijska presa Gazeta Tajms vid 22 sichnya 1918 roku Ne zvazhayuchi na ganebnu diyalnist Breslau ta Gebenu ne bulo inshih dvoh korabliv yaki b tak vplinuli na hid vijni U vijskovo morskij istoriyi voni zalishatsya nazavzhdi Istoriya yih prorivu z Messini ilyustruye odnu z nashih najbilshih pomilok