Балті (мова)

Балті (Насталік: بلتی‎, Тибетське письмо: སྦལ་ཏི།, Вайлі: sbal ti) — тибетська мова, якою говорять балті у регіоні Балтистан, що знаходиться в території Гілгіт-Балтистан у Пакистані, а також у долині в районі , та в районі , що знаходяться в Ладакху, у Індії. Ця мова відрізняється від тибетської; чимало звуків , що були втрачені в сучасній тибетській, досі є в мові балті. Також ця мова простий (мелодійний наголос), що виникає тільки в багатоскладових словах, у той час, як у тибетській складна система тону, що має різні ^[en]. Через вплив мов, що домінують у медіа в Пакистані (урду, пенджабська, англійська), а також релігійний вплив арабської та перської, у балті, як і інші регіональні мови Пакистану, постійно доповнюється новими запозиченнями.

Балті
بلتی‎ སྦལ་འཐུས་
Поширена в	Пакистан, Індія
Регіон	Балтистан, Ладакх
Етнічність	Балті
Носії	425 000 у Пакистані (2018), по всьому світу: 438 800 (2018)
Писемність	Перська абетка (сьогодні) Тибетське письмо (сьогодні) Балті (в минулому)
Класифікація	Тибето-бірманські (?) Тибетські
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	bft

Різван, носій балті

Демографія та поширення

Мовою балті говорять у більшій частині Гілгіт-Балтистану у Пакистані, а також у долині в районі , та в районі , що знаходяться в Ладакху, у Індії. Згідно з ^[en], мовою балті говорять переважно у районах Скарду, Шіґар, Ґултарі, Ґанче, Ронду та Кхарманґ^[]. У двох районах Ладакху (Каргіл, Лех), балті говорять у місті Каргіл та навколишніх селах: Хардасс, Лато, Каркітчху, Балті Базар, і в місті Лех та навколишніх селах – Туртук, Боґданґ, Тякші^[]. Мовою балті також говорять мігранти балті у Карачі, Лахорі, Пешаварі, Ісламабаді, Кветті та інших містах Пакистану. В Індії нею говорять у Деградуні, Найніталі, Амбарі, Шімлі, та інших містах північної Індії, куди мігрували люди з Балтистану, Карґілу, Нубри до поділу регіону Індією та Пакистаном.

Класифікація й діалекти

Історично, буддисти в місті Лех звали усіх мусульман Ладакху "балті". Мова балті має чотири варіанти або діалекти. Попри відмінності у вимові слів, вони є взаємно зрозумілими: наприклад, Yuq вимовляється, як Juq у південному діалекті, що в Кхарманґу і Карґілі. Подібним чином, "молоко" у східному діалекті Чорбат/Нубра, діалекті Хаплу та південному діалекті вимовляється, як Oma, а в західному діалекті Скарду, Шіґар, та долини Ронду — Ona. Є такі чотири діалекти мови балті:

1. Східний діалект Чорбату й долини Нубра
2. Центральний діалект долини (Хаплу)
3. Західний діалект (Скарду), , .
4. Півдеунний діалект верхнього Кхарманґу і Каргіла

Українська	Східний діалект	Центральний діалект	Західний діалект	Південний діалект
Молоко	Oma	Oma	Ona	Oma
Зберігати^[]	Yuq	Yuq	Yuq	Juq
Дівчина	Bono	Bono	Bono	Bomo
Гора	Braq	Braq	Blaq	Braq

Фонологія

Приголосні

		Губно-губні	Зубні/ Ясенні	Ретрофлексні	Заясенні	Середньопіднебінні	Задньоязикові	(Язичкові)	Гортанні
Проривні	глухі	p	t	ʈ			k	q
	з придихом	pʰ	tʰ	ʈʰ			kʰ
	дзвінкі	b	d	ɖ			ɡ	(ɢ)
Африкати	глухі		t͡s		t͡ʃ
	з придихом		t͡sʰ		t͡ʃʰ
	дзвінкі		d͡z		d͡ʒ
Фрикативні	глухі		s	(ʂ)	ʃ			χ	h
	дзвінкі		z		ʒ			ʁ
Носові		m	n			(ɲ)	ŋ
(Одноударні)			(ɾ)	(ɽ)
Бокові	прості		(l)	((ɭ))
	(придихальні)		((lʱ))
(Апроксиманти)		w				(j)

• Алофони /l/: [lʱ], [ɭ] та[ɫ̥].
• /ɖ/ може звучати, як [ɽ].
• /s/ може звучати, як [ʂ].

Голосні

	Передні	Середні	Задні
Високі	i		u
Середні	e	ə	(o)
(Низькі)		ɑ

• /ɑ/ варіюється між низьким заднім [ɑ], низькосереднім заднім [ʌ] та низьким середнім [].
• Середні /e, o/ можуть звучати, як [ɛ, ɔ].

Орфографія

Зараз переважно для запису балті використовується абетка на базі перської, хоч і були спроби відродити тибетське письмо, яке використовувалось для балті у VIII–XVI ст. Крім того є, нині, найімовірніше вимерлі, корінні писемності, а ще були пропозиції прийняти писемності на основі латинської абетки та деванаґарі, що розроблялись Центральним інститутом індійських мов у 1970-х.

У 1985, додав чотири нових літери до тибетського письма та сім до перського, аби вони містили всі звуки, необхідні мові балті. Дві з чотирьох літер було включено в стандарт Unicode до інших літер.

Балті записувалась видозміненим тибетським письмом з 727 року нашої ери, коли тибетці завоювали Балтистан, до кінця XIV ст., коли балті прийняли іслам. Відтоді, замість тибетського письма використовувалось перське, попри те, що в перській не було літер для семи звуків балті. Нинішня абетка на базі перської є повноцінною.

Нещодавно, дослідники мови балті та активісти почали просувати використання тибетського письма для балті, або ж "Їґе", маючи не меті посприяти збереженню самобутньої ідентичності балті та ладакхі. Внаслідок їхнього запиту, на зустрічі в ISO/IEC 10646 WG2 у вересні 2006 в Токіо було схвалено прийняття двох нових символів: (U+0F6B TIBETAN LETTER KKA та TIBETAN U+0F6C LETTER RRA) у стандартах (ISO 10646) та Unicode для підтримки відображення запозичень з урду в сучасній балті, записаній письмом Їґе.

Письмо на базі перського

Літера	Романізація	МФА
ا‎	ā, a, (e), o, -	/ɑ/, /ə/, /e/, /o/, /∅/
ب‎	b	/b/
پ‎	p	/p/
ت‎	t	/t/
ٹ‎	ṭ	/ʈ/
ث‎	(s)	/s/
ج‎	j	/d͡ʒ/
ڃ‎	ž	/ʒ/
چ‎	č	/t͡ʃ/
ڇ‎	č̣	/ʈ͡ʂ/
ح‎	(h)	/h/
خ‎	x	/x/
د‎	d	/d/
ڈ‎	ḍ	/ɖ/
ذ‎	(z)	/z/
ر‎	r	/ɾ/
ڑ‎	ṛ	/ɽ/
ز‎	z	/z/
ڗ‎	đ/dz	/d͡z/
ژ‎	c/ts	/t͡s/
س‎	s	/s/
ش‎	š	/ʃ/
ݜ‎	ṣ	/ʂ/
ص‎	(s)	/s/
ض‎	(z)	/z/
ط‎	(t)	/t/
ظ‎	(z)	/z/
ع‎	(ā), (a), (e), (o), (-)	/ɑ/, /ə/, /e/, /o/, /∅/
غ‎	ǧ	/ʁ~ɢ/
ف‎	f	/pʰ~f/
ق‎	q	/q/
ک‎	k	/k/
کٔ‎	ǩ/ṡ	/ɕ/
گ‎	g	/ɡ/
ل‎	l	/l/, (/ɭ/), (/ɫ/)
م‎	m	/m/
ن‎	n	/n/
ݨ‎	ŋ/ng	/ŋ/
ݩ‎	ň/ny	/ɲ/
و‎	w, u	/w/, /u/
ہ‎	h	/h/
ھ‎	_h	/◌ʰ/, /◌ʱ/
ی‎	y, i	/j/, /i/
ے‎	e/ay	/e/

Письмо Їґе

Додаткова літера	Романізація	IPA
ཫ	q	/q/
ཬ	ɽ	/ɽ/
ཁ༹	x	/χ/
ག༹	ɣ	/ʁ/

Розвиток

Відколи Пакистан отримав владу над Балтистаном у 1948, лексика урду почала з'являтись у діалектах і мовах регіону, в тому числі й у балті. В наші часи, балті не має корінних назв для багатьох речей, що були нещодавно винайдені; натомість використовуються запозичення з урду та англійської.

Балті зберегла гоноративи, притаманні діалектам тибетської мови.

Слово (Балті)	Запис	Гоноратив (Балті)	Ладакхі	Переклад
Ata	اتا	Bawa/buwa/Baba	Aba	Батько
kho	کھو	kho	kho	Він
gashay	گشے	liakhmo	liakhmo	Красивий
paynay	پینے	khumul	paynay	Гроші
bila	بلا	Bila	bila	Кіт
su	سُو	su	su	Хто
Ano/Amo	انو/امو	Zizi	Ama	Мати
Kaka	ککا	Kacho	Acho	Брат (старший)
Bustring	بُسترنگ	Zung	Nama	Жінка / Дружина
Momo	مومو	Jangmocho	Ajang	Дядько по матері
Nene	نےنے	Nenecho	Anay	Тітка
Bu	بُو	Bucho	butsha	Син
Fru	فُرو	Nono	thugu	Хлопчик
Apo	اپو	Apocho	Meme	Дід
Api	اپی	Apicho	Abi	Бабуся
Ashe	اشے	Ashcho	achay	Сестра (старша)
Zo	زو	bjes	Zo	Їсти
Thung	تُھونگ	bjes	Thung	Пити
Ong	اونگ	Shokhs	Yong	Приходити
Song	سونگ	Shokhs	Song	Іти
Zair	زیر	Kasal-byung	Zer	Говорити
Ngid tong	نِت تونگ	ghzim tong	Ngid tong	Засинати
Lagpa	لقپا	Phyaq-laq/g	Lagpa	Рука
Khyang	کھیانگ	Yang/Yari-phyaqpo	Khyorang	Ти
Kangma	کنگما	gzok-po	kangba	Нога

Див. також

• (Сарти)

Примітки

1. Балті (мова) у Ethnologue (24-е видання, 2021)
2. Census of India, 1961: Jammu and Kashmir (англ.). . 1961. с. 357.
3. Sprigg, R. K. (1966). Lepcha and Balti Tibetan: Tonal or Non-Tonal Languages?. Asia Major. 12: 185—201.
4. https://pssr.org.pk/issues/v4/3/the-impact-of-dominant-languages-on-regional-languages-a-case-study-of-english-urdu-and-shina.pdf
5. . www.gilgitbaltistanscouts.gov.pk. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 17 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
6. The Curious Case Of The Baltis Of Dehradun. Процитовано 22 березня 2021.
7. Balti: Protecting the language.
8. Politicisation of Balti Language in Kargil.
9. Sharma, D. D. (2004). Balti. Tribal Languages of Ladakh Part III: A descriptive Grammar of Purki and Balti: New Delhi, India: Mittal Publications. с. 141—243.
10. Rangan, K. (1975). Balti Phonetic Reader. Central Institute of Indian Languages.
11. Bashir, 2016, с. 808—09.
12. Pandey, 2010.
13. Bashir, 2016, с. 808.
14. Pandey, 2010, с. 1.
15. Füstumum, Michael Peter. Balti. Omniglot: The online encyclopedia of writing systems and languages. Процитовано 23 травня 2020.

Джерела

• (2016). Perso-Arabic adaptions for South Asian languages. У ; (ред.). The languages and linguistics of South Asia: a comprehensive guide. World of Linguistics. Berlin: De Gruyter Mouton. с. 803—9. ISBN .
• Pandey, Anshuman (2010). Introducing Another Script for Writing Balti (PDF) (Звіт).
• Rangan, K (1975). Balti Phonetic Reader. Central institute of Indian languages.
• Muhammad Yousuf Hussainabadi, 'Baltistan per aik Nazar'. 1984.
• Hussainabadi, Mohamad Yusuf. Balti Zaban. 1990.
• Muhammad Hassan Hasrat, 'Tareekh-e-Adbiat;.
• Muhammad Hassan Hasrat, Baltistan Tehzeebo Saqafat.
• Muhammad Yousuf Hussainabadi, 'Tareekh-e-Baltistan'. 2003.
• Engineer Wazir Qalbi Ali, 'Qadam Qadam Baltistan'. 2006.
• "A Short Sketch of Balti English Grammar" by , 1995.
• Everson, Michael. ISO/IEC JTC1/SC2/WG2 N2985: Proposal to add four Tibetan characters for Balti to the BMP of the UCS. 2005-09-05
• Read, A.F.C. Balti grammar.London:The Royal Asiatic society, 1934.
• Sprigg, Richard Keith. Balti-English English-Balti dictionary. Richmond: RoutledgeCurzon, 2002.
• Backstrom, Peter C. Languages of Northern Areas (Sociolinguistic Survey of Northern Pakistan, 2), 1992. 417 pp. .

Посилання

Wikimedia Incubator

В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії мовою балті

• Balti Language Textbook for Class4
• Unicode
• Koshur: The Balti Language
• Proposal to add four Tibetan characters for Balti to the BMP of the UCS
• ,
• Pakistan's Northern Areas dilemma
• A Bibliography of Tibetan Linguistics