Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Балаклійський слобідський (черкаський) козацький полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. Полковий центр — місто Балаклія (нині місто Балаклійського району Харківської області). Утворений перед 1669 роком . Полк створив та очолював колишній чернігівський полковник Чернігівець Яків Степанович. В 1677 році його територія увійшла до складу Харківського полку. А з 1688 року основна частина території відійшла до новоутвореного Ізюмського козацького полку.
| Балаклійський полк | |
| Дата створення / заснування | 1670 |
|---|---|
| Країна | Московське царство |
| Керівник виконавчої влади | Чернігівець Яків Степанович |
| Розташування штаб-квартири | Балаклія |
| Час/дата припинення існування | 1677 |
 | |
| Балаклійський полк | |
| Утворено | 1669 |
| Ліквідовано | 1677 |
| Центр | Балаклія |
| Полковники | |
| 1670 - 1677 | Чернігівець Яків Степанович |
Історія полку
Причини появи
Заселення Слобідської України у XVII сторіччі, відбувалося декількома хвилями, які линули на Слобожанщину з Правобережжя Дніпра. З Гетьманщини де йшла як визвольна війна проти Речі Посполитої, а пізніше міжусобні війни між козацькими ватажками, люди переходили на більш спокійні простори майже незаселеної Слобідської України, де поза загрози постійних татарських нападів, все ж було значно спокійніше. В 60-х роках XVII сторіччя сформувалися вже Харківський, Охтирський та Сумський козацькі полки. Харківський полк був самий південний з них. Південніше вже йшли майже не заселені землі звідки приходили на Слобожанщину чергові татарські навали, та грабіжницькі напади харцизів. В цей час з'являється козацький полковник який став осадчим тих земель, та засновником полку.
Поява Балаклійського полку нерозривно пов'язана з полковником Яковом Чернігівцем, який з'явився в Білгороді 6 липня 1663 року. Він звертається з проханням до Білгородського воєводи Григорія Ромодановського призвати людей до Слобожанщини, щоб заселити землі нижче за течією Сіверського Донця біля річки Балаклійки. Дозвіл був отриманий і Яків Чернігівець як осадчий почав скликати до себе людей (козаків-черкасів) з тієї сторони Дніпра. Невдовзі перед тим, Ромодановський відправив до місця майбутнього міста Балаклія своїх розвідників («роз'їздники»), які доповіли йому, що розташування міста на цьому татарському перелазі надасть великої сили проти татарських навал.
Історія полку
Місце яке вподобав собі Чернігівець і де побудував місто Балаклія, знаходилося в 80 верстах від Харкову, та в 50 від Зміїву, на «ногайському» (лівому) березі річки. Це були незаймані місцевості, за кордонами Харківського козацького полку. Причина такого розташування майбутнього полкового центра, на думку деяких істориків (Альбовський) була в тому, щоб в майбутньому не попасти в залежність від якогось з вже існуючих козацьких полків. Чернігівцю, буле легше осаджувати міста і містечка в диких наповнених татарами землях, ніж коло кордонів того ж Харківського полку. Також внаслідок такого відокремленого існування в Балаклійському полку, на відміну від інших Слобідських полків, не згадуються московські воєводи. Що вказує на те, що Балаклійський полк, майже не був залежним від Московської держави.
31 липня 1664 року, отаман Чернігівець. Знову прибуває до Білгороду, й доповідає воєводі про заснування нового міста. Названого, по річці на якій він стоїть, Балаклією. Та доповідає про то, що вже поселено 200 родин. Після цього Ромодановський відправляє його на доповідь до Москви.
Після Балаклії Чернігівець осаджує це декілька містечок, які стають сотенними центрами нового полку, також він все так же продовжує закликати до себе людей, заселяючи тепер Балаклійську округу. Основуються Андріїви Лози, Лиман, Савинці, а також місто Ізюм. Знову заселений спустілий Цареборисів.
В 1667 році, серед прибулих до Москви представників Слобідських полків, були Сумський, Острогозький, Харківський та Балаклійський (отаман Яків Чернігівець) полки.
У 1668 році Харківський полковник Іван Сірко підіймає повстання (як союзник гетьмана Брюховецького). Це був один з епізодів яку вів правобережний гетьман Петро Дорошенко. Вимушений відійти від Харкову, де було обрано нового промосковського полковника Ф. Ріпку, Іван Сірко відступає до Зміїву. Починається повстання по всій Слобідський Україні. Не уникає цього руху й Балаклійський полк. В Балаклії козаки розпалися на дві групи, одна була за приєднання до Івана Сірка та його повстанців, інша на чолі з отаманом Чернігівцем, була за те щоб не брати участь в повстанні. Після невеличкого бою в місті. Половина мешканців уходить з міста до Сірка.
Після відступу війська Івана Сірка до Дніпра, та придушення залишків повстання в Слобідській Україні, почалися нагородження тих, хто не перейшов до повсталих. У 1669 році Яків Чернігівець стає офіційно полковником. Полк отримав класичний вигляд, за зразком полків Війська Запорозького, де на чолі стояв полковник, та полкова старшина, а по сотенним містечкам були сотники та отамани.
Козаки Балаклійського полку вели безперервне протистояння татарським ватагам. Полковник Чернігівець, постійно шле до Москви полонених, та здобуту інформацію. За часи його полковництва немає даних, щодо нападів татар на підлеглий його полк. За описом використаним Є. Альбовським, Чернігівець «як сокіл» літав за татарами по степу.
У 1670 році до Слобідської України прибуває представник «разінських» повстанців, названий брат Степана Разіна отаман Олексій Хромий. Під його провід, переходять козаки різних сотень як Харківського, так і Балаклійського полків. Цареборисів, навіть стає тимчасовою столицею повстанців.
В жовтні того ж року повстанці без великих перешкод входять до Балаклії, де місцеве населення масово підтримують повстанців отамана Хромого. Полковник Чернігівець, цього разу не зміг присмирити козаків й вимушений був тікати з міста. Його майно було пограбовано, а дружину вбито повстанцями.
Після придушення повстання полковник Чернігівець знову займає своє місце в полковому місті.
Полк налічував 650 полкових козаків, не рахуючи мешканців міст та містечок.
Припинення існування полку
У 1677 році з неясних причин, Якова Чернігівця було за наказом московського царя Федора Олексійовича було відсторонено від полковництва, за формулюванням «за полкову провину». Відати полком було доручено Харківському полковнику Григорію Донцю. Полк був злитий з Харківським, й перестав існувати. Після відокремлення від нього Ізюмського полку в 1688 році, територія колишнього Балаклійського полку стала основою новоутвореного полку.
Через два роки (1679 рік) Яків Чернігівець, приїздить до Москви де зустрічається з царем. Розповідаючи про свої заслуги, та про зроблене під час свого полковництва, просив знову надати йому керування створеним їм полком, але незважаючи на отримані від царя подарунки, в проханні йому було відмовлено. Колишній полковник й далі мешкав в Балаклії як осадчий під прізвищем «Черкашенин».
Структура полку
Полк
Головою полку був — «полковник». З ним поділяли владу- полкова старшина. Полковник, та старшина, обиралися на необмежений час. Їх служба припинялася за наказом царя (пізніше російського імператора) чи по смерті. В дуже виключних випадках, полковника, можливо було відсторонити, за вирішенням полкової старшини. Балаклійський полковник (як й інші полковники козацьких полків Гетьманщини, та Слобожанщини) був, не тальки військовим керманичем, а також й керівником адміністративно-територіальної одиниці -«полку». Він мав право видавати укази, за своїм підписом (універсали). Полковничими клейнодами були:
Полкова старшина складалася з шести людей: полкові обозний, суддя, осавул, хорунжий та два писарі.
- Обозний — перший за значенням з полкової старшини. Заступник полковника. Відповідальний за артилерією, та фортифікаційними спорудами. За відсутність полковника, заміщував його, але без права видавання універсалів;
- Суддя — йому підпорядковувався суд;
- Осавул — помічник полковника, з військових питань;
- Хорунжий — керівник «хорунжових» козаків (охорона полковника, та старшини). Також керував полковою музикою, та полковою хоругвою (полковим прапором);
- Писарі — відповідали за діловодство полку. Один за цивільними справами, другий військовими.
Сотні
Полк, поділявся на сотні, адміністративно-територіальні одиниці у складі полку. Головою сотні був сотник. Як і полковник, сотник мав усю (цивільну та військовою) владу у підпорядкованої йому сотні. Спочатку був виборним, пізніше обирався сотенною старшиною, та затверджувався полковником. Сотні мали свої сотенні значки, та корогви.
Сотенна старшина (штаб сотні) по складу майже повторювала склад старшини полку:
- Сотенний отаман — заступник сотника. Втілював в собі обов'язки полкових судді, й обозного;
- Осавул — помічник сотника, з військових питань;
- Хорунжий — керівник значкових товаришів (охорона сотника, та старшини). Також відповідав за збереження сотенних значків, та корогв.
- Писар — відповідав за діловодство сотні.
Полковники Балаклійського полку
Підлеглі Балаклії сотні, складали Балаклійський полк, який був очолений отаманом Яковом Чернігівцем (1663–1669 роки). Така ж структура була в Харківському та Охтирському полках. З 1669 року, Чернігівець став повновладним полковником.
- Чернігівець Яків Степанович (1669–1677) — засновник полку. Перший та останній полковник Балаклійського полку.
- Донець-Захаржевський Григорій Єрофійович (1677 рік) — полковник Харківського козацького полку. З 1677 року (після зняття Чернігівця) завідував Балаклійським полком, поки той не злився з Харківським.
Перелік сотень полку
Повністю скласти перелік сотень Балаклійського полку не має можливісті за браком інформації про нього. Можливо лише вказати ті сотні, сотенні містечка яких були осаджені саме Яковом Чернігівцем, майже всі мови ввійшли до складу Ізюмського полку який в 1688 році був виділений з Харківського полку.
- Балаклійська сотня — полкове місто Балаклія.
- Андріївська сотня — сотенне містечко Андріївка (Андріїви Лози);
- Бишкинська сотня — сотенне містечко Бишкин;
- Ізюмська сотня — полкове місто Ізюм;
- Лиманська сотня — сотенне містечко Лиман;
- Савинецька сотня — сотенне містечко Савинці;
- Цареборисівська сотня — сотенне місто Цареборисів (теперішній Оскіл).
Див. також
Примітки
- В джерелах XIX сторіччя полкове місто пишеться як Балаклія, так і Буликлія. В залежності від цього полк має назву як Балаклійського, так й Буликлійського
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. —С.6, 8, 9,12,17,24,39— 366 с.
- Спершу як і у інших Слобідських полків, керівник полку мав отаманський ранг. Після придушення повстання Івана Сірка в 1668 році, Яків Чернігівець стає вже юридично полковником
- Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. —Додаток VII.С.4 — 431 с. (з VII додатками)
- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта» , 1993. —С.34— 256 с. — (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918). (рос.)
- В паперах XVII–XIX сторіччя «Буликлія». Річка утворюється злиттям трьох річок: Крайня, Середня та Волоська (Суха) Балаклійки.
- Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. —Додаток VII.С.6 — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Але наслідком цього також стало то, що відомостей про Балаклійський полк, його склад, старшину та бойовий шлях майже не відомо. Основні дані про нього стосуються повстанських рухів в Слобідській Україні в яких не останню роль займали також балаклійці.
- Слід зауважити, що пізніше Григорій Донець переніс це місто на нове місце і повністю поновив його. Що стало його новим народженням
- Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. —Додаток VII.С.9 — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Архів Міністерства Юстиції Російської імперії. Білгородський стіл. Стовпчик 1017. Листи 196–201.
- Архів Міністерства Юстиції Російської імперії. Білгородський стіл. Стовпчик 1017. Лист 50.
- Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. —Додаток VII.С.11 — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Він надає цей вислів як цитату.
- Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. —Додаток VII.С.13 — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Архів Міністерства Юстиції Російської імперії. Білгородський стіл. Стовпчик 1031. Листи 656.
- До речі його першим полковником став син Григорія Донця, Костянтин Григорович Донець-Захаржевський.
- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта» , 1993. —С.67-68— 256 с. — (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918).
- Отамани Харківського полку: Максим Тимофієв (1655), Іван Кривошлик (1655, 1656), Іван Сірко (1657), Тимофій Лаврінов (1659), Жадан Курган (1660) та Лунько Федоров (1667).
- Отаман Охтирського полку Дмитро Іванович (1655)
- Разом з Лиманською сотнею була північним кордоном полку. Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. —Додаток VII.С.11 — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Разом з Ізюмською сотнею була південним кордоном полку. Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. —Додаток VII.С.11 — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
Джерела
- Альбовський Євген. Харківські козаки. Друга половина XVII ст. — Історія Харківського полку. — С-Птб., тип. тов. А. С. Суворина «Новий Час».1914. — Т. 1. — 431 с. (з VII додатками) (рос.)
- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — тип. Харків «Дельта», 1993.— 256 с. — (перевидання книги вид. «Союз» Харківського Кредитного Союзу Кооперативів-1918)
- Багалій Д. І. «Нариси з історії колонізації степової окраїни Московської держави» — Москва, Університетська друкарня (М.Каткова), 1887.— 634 с. [ 31 травня 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Руніверс»;
- Гербель М.В Ізюмський слобідський козацький полк 1651–1765— Санкт-Петербург, тип. Едуарда Праца,1851.—164с.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Маслійчук В. Л. Балаклійський полк. — Х., 2005.
- Саяний М. І. Зміївщина-Слобожанщини перлина — Харків: вид. «Кроссроуд», 2009. —288 с.
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857–1859. [ 7 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882.— 366 с. [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання
- БАЛАКЛІЙСЬКИЙ ПОЛК та його полковник Я. Черніговець [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Бутич. Балаклійський полк [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Balaklijskij slobidskij cherkaskij kozackij polk administrativno teritorialna i vijskova odinicya Slobidskoyi Ukrayini Polkovij centr misto Balakliya nini misto Balaklijskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Utvorenij pered 1669 rokom Polk stvoriv ta ocholyuvav kolishnij chernigivskij polkovnik Chernigivec Yakiv Stepanovich V 1677 roci jogo teritoriya uvijshla do skladu Harkivskogo polku A z 1688 roku osnovna chastina teritoriyi vidijshla do novoutvorenogo Izyumskogo kozackogo polku Balaklijskij polk Data stvorennya zasnuvannya1670 KrayinaMoskovske carstvo Kerivnik vikonavchoyi vladiChernigivec Yakiv Stepanovich Roztashuvannya shtab kvartiriBalakliya Chas data pripinennya isnuvannya1677 Balaklijskij polk Utvoreno 1669 Likvidovano 1677 Centr Balakliya Polkovniki 1670 1677 Chernigivec Yakiv StepanovichIstoriya polkuPrichini poyavi Mapa Izyumskogo kozackogo polku teritoriya yakogo chastkovo bula kolishnim Balaklijskim polkom Zaselennya Slobidskoyi Ukrayini u XVII storichchi vidbuvalosya dekilkoma hvilyami yaki linuli na Slobozhanshinu z Pravoberezhzhya Dnipra Z Getmanshini de jshla yak vizvolna vijna proti Rechi Pospolitoyi a piznishe mizhusobni vijni mizh kozackimi vatazhkami lyudi perehodili na bilsh spokijni prostori majzhe nezaselenoyi Slobidskoyi Ukrayini de poza zagrozi postijnih tatarskih napadiv vse zh bulo znachno spokijnishe V 60 h rokah XVII storichchya sformuvalisya vzhe Harkivskij Ohtirskij ta Sumskij kozacki polki Harkivskij polk buv samij pivdennij z nih Pivdennishe vzhe jshli majzhe ne zaseleni zemli zvidki prihodili na Slobozhanshinu chergovi tatarski navali ta grabizhnicki napadi harciziv V cej chas z yavlyayetsya kozackij polkovnik yakij stav osadchim tih zemel ta zasnovnikom polku Poyava Balaklijskogo polku nerozrivno pov yazana z polkovnikom Yakovom Chernigivcem yakij z yavivsya v Bilgorodi 6 lipnya 1663 roku Vin zvertayetsya z prohannyam do Bilgorodskogo voyevodi Grigoriya Romodanovskogo prizvati lyudej do Slobozhanshini shob zaseliti zemli nizhche za techiyeyu Siverskogo Doncya bilya richki Balaklijki Dozvil buv otrimanij i Yakiv Chernigivec yak osadchij pochav sklikati do sebe lyudej kozakiv cherkasiv z tiyeyi storoni Dnipra Nevdovzi pered tim Romodanovskij vidpraviv do miscya majbutnogo mista Balakliya svoyih rozvidnikiv roz yizdniki yaki dopovili jomu sho roztashuvannya mista na comu tatarskomu perelazi nadast velikoyi sili proti tatarskih naval Istoriya polku Misce yake vpodobav sobi Chernigivec i de pobuduvav misto Balakliya znahodilosya v 80 verstah vid Harkovu ta v 50 vid Zmiyivu na nogajskomu livomu berezi richki Ce buli nezajmani miscevosti za kordonami Harkivskogo kozackogo polku Prichina takogo roztashuvannya majbutnogo polkovogo centra na dumku deyakih istorikiv Albovskij bula v tomu shob v majbutnomu ne popasti v zalezhnist vid yakogos z vzhe isnuyuchih kozackih polkiv Chernigivcyu bule legshe osadzhuvati mista i mistechka v dikih napovnenih tatarami zemlyah nizh kolo kordoniv togo zh Harkivskogo polku Takozh vnaslidok takogo vidokremlenogo isnuvannya v Balaklijskomu polku na vidminu vid inshih Slobidskih polkiv ne zgaduyutsya moskovski voyevodi Sho vkazuye na te sho Balaklijskij polk majzhe ne buv zalezhnim vid Moskovskoyi derzhavi 31 lipnya 1664 roku otaman Chernigivec Znovu pribuvaye do Bilgorodu j dopovidaye voyevodi pro zasnuvannya novogo mista Nazvanogo po richci na yakij vin stoyit Balakliyeyu Ta dopovidaye pro to sho vzhe poseleno 200 rodin Pislya cogo Romodanovskij vidpravlyaye jogo na dopovid do Moskvi Pislya Balakliyi Chernigivec osadzhuye ce dekilka mistechok yaki stayut sotennimi centrami novogo polku takozh vin vse tak zhe prodovzhuye zaklikati do sebe lyudej zaselyayuchi teper Balaklijsku okrugu Osnovuyutsya Andriyivi Lozi Liman Savinci a takozh misto Izyum Znovu zaselenij spustilij Careborisiv V 1667 roci sered pribulih do Moskvi predstavnikiv Slobidskih polkiv buli Sumskij Ostrogozkij Harkivskij ta Balaklijskij otaman Yakiv Chernigivec polki U 1668 roci Harkivskij polkovnik Ivan Sirko pidijmaye povstannya yak soyuznik getmana Bryuhoveckogo Ce buv odin z epizodiv yaku viv pravoberezhnij getman Petro Doroshenko Vimushenij vidijti vid Harkovu de bulo obrano novogo promoskovskogo polkovnika F Ripku Ivan Sirko vidstupaye do Zmiyivu Pochinayetsya povstannya po vsij Slobidskij Ukrayini Ne unikaye cogo ruhu j Balaklijskij polk V Balakliyi kozaki rozpalisya na dvi grupi odna bula za priyednannya do Ivana Sirka ta jogo povstanciv insha na choli z otamanom Chernigivcem bula za te shob ne brati uchast v povstanni Pislya nevelichkogo boyu v misti Polovina meshkanciv uhodit z mista do Sirka Pislya vidstupu vijska Ivana Sirka do Dnipra ta pridushennya zalishkiv povstannya v Slobidskij Ukrayini pochalisya nagorodzhennya tih hto ne perejshov do povstalih U 1669 roci Yakiv Chernigivec staye oficijno polkovnikom Polk otrimav klasichnij viglyad za zrazkom polkiv Vijska Zaporozkogo de na choli stoyav polkovnik ta polkova starshina a po sotennim mistechkam buli sotniki ta otamani Kozaki Balaklijskogo polku veli bezperervne protistoyannya tatarskim vatagam Polkovnik Chernigivec postijno shle do Moskvi polonenih ta zdobutu informaciyu Za chasi jogo polkovnictva nemaye danih shodo napadiv tatar na pidleglij jogo polk Za opisom vikoristanim Ye Albovskim Chernigivec yak sokil litav za tatarami po stepu U 1670 roci do Slobidskoyi Ukrayini pribuvaye predstavnik razinskih povstanciv nazvanij brat Stepana Razina otaman Oleksij Hromij Pid jogo provid perehodyat kozaki riznih soten yak Harkivskogo tak i Balaklijskogo polkiv Careborisiv navit staye timchasovoyu stoliceyu povstanciv V zhovtni togo zh roku povstanci bez velikih pereshkod vhodyat do Balakliyi de misceve naselennya masovo pidtrimuyut povstanciv otamana Hromogo Polkovnik Chernigivec cogo razu ne zmig prismiriti kozakiv j vimushenij buv tikati z mista Jogo majno bulo pograbovano a druzhinu vbito povstancyami Pislya pridushennya povstannya polkovnik Chernigivec znovu zajmaye svoye misce v polkovomu misti Polk nalichuvav 650 polkovih kozakiv ne rahuyuchi meshkanciv mist ta mistechok Pripinennya isnuvannya polku U 1677 roci z neyasnih prichin Yakova Chernigivcya bulo za nakazom moskovskogo carya Fedora Oleksijovicha bulo vidstoroneno vid polkovnictva za formulyuvannyam za polkovu provinu Vidati polkom bulo dorucheno Harkivskomu polkovniku Grigoriyu Doncyu Polk buv zlitij z Harkivskim j perestav isnuvati Pislya vidokremlennya vid nogo Izyumskogo polku v 1688 roci teritoriya kolishnogo Balaklijskogo polku stala osnovoyu novoutvorenogo polku Cherez dva roki 1679 rik Yakiv Chernigivec priyizdit do Moskvi de zustrichayetsya z carem Rozpovidayuchi pro svoyi zaslugi ta pro zroblene pid chas svogo polkovnictva prosiv znovu nadati jomu keruvannya stvorenim yim polkom ale nezvazhayuchi na otrimani vid carya podarunki v prohanni jomu bulo vidmovleno Kolishnij polkovnik j dali meshkav v Balakliyi yak osadchij pid prizvishem Cherkashenin Struktura polkuPolk Golovoyu polku buv polkovnik Z nim podilyali vladu polkova starshina Polkovnik ta starshina obiralisya na neobmezhenij chas Yih sluzhba pripinyalasya za nakazom carya piznishe rosijskogo imperatora chi po smerti V duzhe viklyuchnih vipadkah polkovnika mozhlivo bulo vidstoroniti za virishennyam polkovoyi starshini Balaklijskij polkovnik yak j inshi polkovniki kozackih polkiv Getmanshini ta Slobozhanshini buv ne talki vijskovim kermanichem a takozh j kerivnikom administrativno teritorialnoyi odinici polku Vin mav pravo vidavati ukazi za svoyim pidpisom universali Polkovnichimi klejnodami buli pirnach polkova horugva polkovnicha pechatka Polkova starshina skladalasya z shesti lyudej polkovi oboznij suddya osavul horunzhij ta dva pisari Oboznij pershij za znachennyam z polkovoyi starshini Zastupnik polkovnika Vidpovidalnij za artileriyeyu ta fortifikacijnimi sporudami Za vidsutnist polkovnika zamishuvav jogo ale bez prava vidavannya universaliv Suddya jomu pidporyadkovuvavsya sud Osavul pomichnik polkovnika z vijskovih pitan Horunzhij kerivnik horunzhovih kozakiv ohorona polkovnika ta starshini Takozh keruvav polkovoyu muzikoyu ta polkovoyu horugvoyu polkovim praporom Pisari vidpovidali za dilovodstvo polku Odin za civilnimi spravami drugij vijskovimi Sotni Polk podilyavsya na sotni administrativno teritorialni odinici u skladi polku Golovoyu sotni buv sotnik Yak i polkovnik sotnik mav usyu civilnu ta vijskovoyu vladu u pidporyadkovanoyi jomu sotni Spochatku buv vibornim piznishe obiravsya sotennoyu starshinoyu ta zatverdzhuvavsya polkovnikom Sotni mali svoyi sotenni znachki ta korogvi Sotenna starshina shtab sotni po skladu majzhe povtoryuvala sklad starshini polku Sotennij otaman zastupnik sotnika Vtilyuvav v sobi obov yazki polkovih suddi j oboznogo Osavul pomichnik sotnika z vijskovih pitan Horunzhij kerivnik znachkovih tovarishiv ohorona sotnika ta starshini Takozh vidpovidav za zberezhennya sotennih znachkiv ta korogv Pisar vidpovidav za dilovodstvo sotni Polkovniki Balaklijskogo polkuPidlegli Balakliyi sotni skladali Balaklijskij polk yakij buv ocholenij otamanom Yakovom Chernigivcem 1663 1669 roki Taka zh struktura bula v Harkivskomu ta Ohtirskomu polkah Z 1669 roku Chernigivec stav povnovladnim polkovnikom Chernigivec Yakiv Stepanovich 1669 1677 zasnovnik polku Pershij ta ostannij polkovnik Balaklijskogo polku Donec Zaharzhevskij Grigorij Yerofijovich 1677 rik polkovnik Harkivskogo kozackogo polku Z 1677 roku pislya znyattya Chernigivcya zaviduvav Balaklijskim polkom poki toj ne zlivsya z Harkivskim Perelik soten polkuPovnistyu sklasti perelik soten Balaklijskogo polku ne maye mozhlivisti za brakom informaciyi pro nogo Mozhlivo lishe vkazati ti sotni sotenni mistechka yakih buli osadzheni same Yakovom Chernigivcem majzhe vsi movi vvijshli do skladu Izyumskogo polku yakij v 1688 roci buv vidilenij z Harkivskogo polku Balaklijska sotnya polkove misto Balakliya Andriyivska sotnya sotenne mistechko Andriyivka Andriyivi Lozi Bishkinska sotnya sotenne mistechko Bishkin Izyumska sotnya polkove misto Izyum Limanska sotnya sotenne mistechko Liman Savinecka sotnya sotenne mistechko Savinci Careborisivska sotnya sotenne misto Careborisiv teperishnij Oskil Div takozhBalakliya Izyumskij polk Chernigivec Yakiv StepanovichPrimitkiV dzherelah XIX storichchya polkove misto pishetsya yak Balakliya tak i Bulikliya V zalezhnosti vid cogo polk maye nazvu yak Balaklijskogo tak j Buliklijskogo Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 S 6 8 9 12 17 24 39 366 s Spershu yak i u inshih Slobidskih polkiv kerivnik polku mav otamanskij rang Pislya pridushennya povstannya Ivana Sirka v 1668 roci Yakiv Chernigivec staye vzhe yuridichno polkovnikom Albovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 Dodatok VII S 4 431 s z VII dodatkami Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini tip Harkiv Delta 1993 S 34 256 s ISBN 5 7707 4256 9 perevidannya knigi vid Soyuz Harkivskogo Kreditnogo Soyuzu Kooperativiv 1918 ros V paperah XVII XIX storichchya Bulikliya Richka utvoryuyetsya zlittyam troh richok Krajnya Serednya ta Voloska Suha Balaklijki Albovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 Dodatok VII S 6 431 s z VII dodatkami ros Ale naslidkom cogo takozh stalo to sho vidomostej pro Balaklijskij polk jogo sklad starshinu ta bojovij shlyah majzhe ne vidomo Osnovni dani pro nogo stosuyutsya povstanskih ruhiv v Slobidskij Ukrayini v yakih ne ostannyu rol zajmali takozh balaklijci Slid zauvazhiti sho piznishe Grigorij Donec perenis ce misto na nove misce i povnistyu ponoviv jogo Sho stalo jogo novim narodzhennyam Albovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 Dodatok VII S 9 431 s z VII dodatkami ros Arhiv Ministerstva Yusticiyi Rosijskoyi imperiyi Bilgorodskij stil Stovpchik 1017 Listi 196 201 Arhiv Ministerstva Yusticiyi Rosijskoyi imperiyi Bilgorodskij stil Stovpchik 1017 List 50 Albovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 Dodatok VII S 11 431 s z VII dodatkami ros Vin nadaye cej visliv yak citatu Albovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 Dodatok VII S 13 431 s z VII dodatkami ros Arhiv Ministerstva Yusticiyi Rosijskoyi imperiyi Bilgorodskij stil Stovpchik 1031 Listi 656 Do rechi jogo pershim polkovnikom stav sin Grigoriya Doncya Kostyantin Grigorovich Donec Zaharzhevskij Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini tip Harkiv Delta 1993 S 67 68 256 s ISBN 5 7707 4256 9 perevidannya knigi vid Soyuz Harkivskogo Kreditnogo Soyuzu Kooperativiv 1918 Otamani Harkivskogo polku Maksim Timofiyev 1655 Ivan Krivoshlik 1655 1656 Ivan Sirko 1657 Timofij Lavrinov 1659 Zhadan Kurgan 1660 ta Lunko Fedorov 1667 Otaman Ohtirskogo polku Dmitro Ivanovich 1655 Razom z Limanskoyu sotneyu bula pivnichnim kordonom polku Albovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 Dodatok VII S 11 431 s z VII dodatkami ros Razom z Izyumskoyu sotneyu bula pivdennim kordonom polku Albovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 Dodatok VII S 11 431 s z VII dodatkami ros DzherelaAlbovskij Yevgen Harkivski kozaki Druga polovina XVII st Istoriya Harkivskogo polku S Ptb tip tov A S Suvorina Novij Chas 1914 T 1 431 s z VII dodatkami ros Bagalij D I Istoriya Slobidskoyi Ukrayini tip Harkiv Delta 1993 256 s ISBN 5 7707 4256 9 perevidannya knigi vid Soyuz Harkivskogo Kreditnogo Soyuzu Kooperativiv 1918 Bagalij D I Narisi z istoriyi kolonizaciyi stepovoyi okrayini Moskovskoyi derzhavi Moskva Universitetska drukarnya M Katkova 1887 634 s 31 travnya 2020 u Wayback Machine na sajti Runivers Gerbel M V Izyumskij slobidskij kozackij polk 1651 1765 Sankt Peterburg tip Eduarda Praca 1851 164s Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Maslijchuk V L Balaklijskij polk H 2005 Sayanij M I Zmiyivshina Slobozhanshini perlina Harkiv vid Krossroud 2009 288 s ISBN 978 966 8759 66 6 Gumilevskij D G Filaret Istoriko statistichnij opis Harkivskoyi yeparhiyi M 1857 1859 7 travnya 2012 u Wayback Machine Shelkov K P Istorichna hronologiya Harkivskoyi guberniyi Harkiv Universitetska drukarnya 1882 366 s Arhivovano 16 bereznya 2022 u Wayback Machine PosilannyaBALAKLIJSKIJ POLK ta jogo polkovnik Ya Chernigovec 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Butich Balaklijskij polk 24 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X