«Байка про лисицю, півня, кота та барана» авторський підзаголовок — «Веселе дійство з співом і музикою» (за кордоном уживаний скорочений заголовок фр. Renard) — музично-сценічний твір І. Ф. Стравінського, для 4 чоловічих голосів і 16 інструменталістів. Лібрето за мотивами російської казки написано автором російською мовою, за життя автора було перекладено французькою та англійською, і нерідко ставиться цими мовами. Прем'єра (в версії французькою мовою) відбулася в Парижі, 18.5.1922. Орієнтовна тривалість: 16–17 хвилин.
Байка | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Ба́йка про лису́, петуха́, кота́, да барана́. Весё́лое представле́ние с пе́нием и му́зыкой | ||||
Композитор | Ігор Стравінський | |||
Жанр | Камерна опера і Бурлеск | |||
Прем'єра | ||||
Дата | 3 червня 1922 | |||
| ||||
Історія створення
Ігор Федорович Стравінський з початку Першої світової війни жив у Швейцарії в Шато-д'Е. У цей період він створив кілька творів «російського циклу», до яких відноситься і «Байка …». У Швейцарії з 1914 року були зроблені окремі начерки цього твору, але активна робота припала на літо і осінь 1916 року після отримання замовлення на цей твір від власниці камерного театру Вінаретти Зінгер де Поліньяк. Стилістичним прототипом стало вистави скоморохів. Літературну основу твору склав сюжет зі збірки казок А. Н. Афанасьєва. Французьке лібрето було написано Ш. Ф. Рамю, однак, згодом Стравінський заявив своєму біографу Р. Крафту таке: «Я вважаю за краще слухати Байку російською або зовсім не слухати» .
Восени 1916 року «Байка» була закінчена і надрукована в 1917 році з присвятою замовниці. Вперше поставлена балетом С. П. Дягілєва в 1922 році в Парижі (у французькій версії). З часу прем'єри відбулося кілька постановок. Оригінальність музики Стравінського приваблювала, як правило, самобутніх постановників, тому кожна постановка була помітним внеском у світову театральну культуру.
Жанр твору — балет-пантоміма з співом — вимагає участі двох комплектів акторів: одні співають, а інші танцюють. Але твір може виконуватися і як концертний твір.
Сюжет
Лиса, переодягнувшись ченцем, заманює і викрадає Півня. Сидячи в своїй норі, вона перевіряє, лапки, вушка і т. д., що вони робили? Коли з'ясовується, що хвіст тільки заважав, вона виставляє його з нори. Це дозволяє Коту і Барану витягнути Лисицю і звільнити Півня.
Музичні особливості
«Байка» написана для двох тенорів, двох басів (партію другого баса зазвичай виконує баритон) і 16 інструменталістів. У складі інструментального ансамблю значну роль відіграють ударні інструменти і цимбали, струнні та дерев'яні духові інструменти представлені одним інструментом кожної групи.
Репліки персонажів не закріплені жорстко за голосами виконавців, але зазвичай репліки Лисиці і Півня доручають тенорам, а Кота і Барана — басам. Окремі репліки персонажа можуть бути розподілені між різними співаками.
Починається і завершується балет маршем персонажів (труба, фагот і дві валторни в унісон) в незвичайному для цього жанру змінному метрі (чергуються розміри 2/4 і 3/4). Мелодія зрідка урізноманітнюється підголосками, супроводжується гучними ударами тарілок і барабанів . Далі приєднуються дерев'яні духові, причому всіх перекриває флейта-пікколо. У першому діалозі Лисиці з Півнем партія Лисиці виконується як пародія на псалмодію. Танець Півня, Кота та Барана заснована на народних . Другий діалог Лисиці і Півня більш драматичним, в ньому звучать дотепні примовки Лисиці і сумні голосіння Півня. Пісенька Кота і Барана «Тюк, тюк, гусельцы…» Комічний діалог лисиці зі своїми очима, лапами і хвостом. Другий танець Півня, Кота та Барана на підкреслено архаїчних інтонаціях .
Постановки Російського балету Дягілєва
Поставлено 18 травня 1922 року Російським балетом Дягілєва на сцені паризької Опери під назвою «Лис» (фр. Le Renard Автор французького тексту Ш. Ф. Рамю, Балетмейстер Б. Х. Ніжинська, Художники М. Ф. Ларіонов, Н. С. Гончарова, диригент Е. Ансерме; виконавці — Б. Ф. Ніжинська, С. Ідзиковський і ін. На сцені були присутні два склади акторів, при цьому танцівники були у відповідних костюмах, а співаки в нейтральних костюмах. Вистава не мала успіху у публіки.
21 травня 1929 — постановка тієї ж трупою на сцені Театру Сари Бернар. Балетмейстер С. Лифар, художник М. Ларіонов. Це була перша балетмейстерська робота С. Лифаря. Одним з планів С. П. Дягілєва було зробити з С. Лифаря балетмейстера трупи. Розвитку цього плану перешкодила раптова смерть Дягілєва, а Лифар незабаром після його смерті став керівником балету Гранд Опера. Постановка мала великий успіх.
Постановка Ф. В. Лопухова
Ф. В. Лопухов поставив спектакль в Ленінградському театр опери та балету 2 січня 1927 року. Виставу оформив учасник творчого об'єднання «Молодий балет» В. В. Дмитрієв, Спектакль виконувався на тлі задника з умовними зображеннями ялинок. Диригував А. В. Гаук. У виставі танцювали: Лиса — К. В. Зуйков, Півень — А. В. Лопухів, Кот — Б. І. Комаров, Баран — В. І. Вайнонен .
Постановка Лопухова була здійснена в роки напруженого пошуку нових шляхів розвитку балетного мистецтва. У цих пошуках Лопухов звертався до різних напрямів, прагнучи наповнити балетне мистецтво новим змістом. Спектакль поставлений як староруська гра скоморохів, тобто артисти на сцені зображують не казкових тварин, а скоморохів, які грають цей спектакль, артисти були одягнені в народні костюми з масками на головах. В цьому відношенні задум вистави близький до іншої постановки Лопухова — балету «Ніч на лисій горі» на музику Мусоргського, яка не мала успіху.
Однак Лопухов відхилився від прямих вказівок Стравінського, який розглядав цю річ, як компактну за часом і формі виставу, придатну для постановки на вуличних підмостках. За задумом Стравінського невеликий оркестр і співаки повинні були сидіти на задньому фоні, а на передньому діяли чотири актора. У Лопухова ж на сцені були присутні два комплекти акторів, і танцівники і співаки були у відповідних ролі костюмах, але співаки були без маски і тримали голови тварин в руках, а танцівники були в масках. Крім того Лопухов ввів безліч додаткових персонажів. Учні хореографічної школи зображували курок, які несли яйця. Лапки, вушка лисиці зображували окремі актори, деякі актори були на ходулях, актори зображували і предмети обстановки (вікно і т. ін.). В результаті на сцені було тісно, а глядач плутався в тому, хто що зображує.
Постановки в Україні
У Києві балет ставився 13 жовтня 2003 року у рамках проекту Maxima [ 15 грудня 2007 у Wayback Machine.] (диригент — М. Кузін, балетмейстер — В. Чуприн).
Джерела
- Театральная энциклопедия в 6 т. Гл. ред. П. А. Марков. — М.: Советская энциклопедия
- Русский балет. Энциклопедия. Большая Российская Энциклопедия, 1997 , 9785852701626
- Е. Суриц. Начало пути. В сборнике «Советский балетный театр. 1917—1967.» Москва, «Искусство», 1976
Дискографія (вибірка)
- 1955: Sénéchel / Cuenod / Rehfuss / Deprez / L'Orchestre de la Suisse Romande / Ansermet / французькою мовою
- 1962: Shirley / Driscoll / Gramm / Murphy / Columbia Chamber Ensemble / Stravinsky / англійською мовою
- 1962: Giraudeau / Devos / Rondeleux / Depraz / Orchestre du Domaine Musical / Boulez / французькою мовою
- 1964: English / Mitchinson / Glossop / Rouleau / L'Orchestre de la Suisse Romande / Ansermet / англійською мовою
- 1999: Caley / Гривнов / Naouri / Михайлов / Оркестр Паризької опери / Conlon / російською мовою
- 2005: Orchestra of St. Luke's / Craft / англійською мовою
- 2009: Dumait / Воропаєв / Nédélec / Михайлов / Ensemble InterContemporain / Mälkki [ 4 червня 2017 у Wayback Machine.] / російською мовою
- 2010: Додати Langridge / London Sinfonietta / Chailly / перша редакція
- 2013: Brutscher / Saelens / Nédélec / Гнатюк / Ensemble InterContemporain / Mantovani / російською мовою
Примітки
- Акопян Л. О. Музыка XX века: энциклопедический словарь / Научный редактор Двоскина Е. М. — М. : «Практика», 2010. — С. 51. — 2500 прим. — .
- Conversations with Igor Stravinsky. University of California Press, 1958, p. 35.
- . Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 1 лютого 2021.
- Гончарова і Ларіонов — подружжя, тісно співпрацювали з Дягілєвим. Більшість джерел називають художником тільки М. Ф. Ларіонова, але у статті про Н. С. Гончарову в «Балетній енциклопедії» стверджується, що вона працювала над цим спектаклем, тому тут вказані два художника
Посилання
- Театральна енциклопедія в 6 т. Гл. ред. П. А. Марков. — М .: Радянська енциклопедія
- Російський балет. Енциклопедія. Великої російської енциклопедії, 1997. , 9785852701626
- Е. Суріц. Початок шляху. У збірнику "Радянський балетний театр. 1917—1967. " Москва, «Мистецтво», 1976
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bajka pro lisicyu pivnya kota ta barana avtorskij pidzagolovok Vesele dijstvo z spivom i muzikoyu za kordonom uzhivanij skorochenij zagolovok fr Renard muzichno scenichnij tvir I F Stravinskogo dlya 4 cholovichih golosiv i 16 instrumentalistiv Libreto za motivami rosijskoyi kazki napisano avtorom rosijskoyu movoyu za zhittya avtora bulo perekladeno francuzkoyu ta anglijskoyu i neridko stavitsya cimi movami Prem yera v versiyi francuzkoyu movoyu vidbulasya v Parizhi 18 5 1922 Oriyentovna trivalist 16 17 hvilin Bajkaros Ba jka pro lisu petuha kota da barana Vesyo loe predstavle nie s pe niem i mu zykojKompozitorIgor StravinskijZhanrKamerna opera i BurleskPrem yeraData3 chervnya 1922Istoriya stvorennyaIgor Fedorovich Stravinskij z pochatku Pershoyi svitovoyi vijni zhiv u Shvejcariyi v Shato d E U cej period vin stvoriv kilka tvoriv rosijskogo ciklu do yakih vidnositsya i Bajka U Shvejcariyi z 1914 roku buli zrobleni okremi nacherki cogo tvoru ale aktivna robota pripala na lito i osin 1916 roku pislya otrimannya zamovlennya na cej tvir vid vlasnici kamernogo teatru Vinaretti Zinger de Polinyak Stilistichnim prototipom stalo vistavi skomorohiv Literaturnu osnovu tvoru sklav syuzhet zi zbirki kazok A N Afanasyeva Francuzke libreto bulo napisano Sh F Ramyu odnak zgodom Stravinskij zayaviv svoyemu biografu R Kraftu take Ya vvazhayu za krashe sluhati Bajku rosijskoyu abo zovsim ne sluhati Voseni 1916 roku Bajka bula zakinchena i nadrukovana v 1917 roci z prisvyatoyu zamovnici Vpershe postavlena baletom S P Dyagilyeva v 1922 roci v Parizhi u francuzkij versiyi Z chasu prem yeri vidbulosya kilka postanovok Originalnist muziki Stravinskogo privablyuvala yak pravilo samobutnih postanovnikiv tomu kozhna postanovka bula pomitnim vneskom u svitovu teatralnu kulturu Zhanr tvoru balet pantomima z spivom vimagaye uchasti dvoh komplektiv aktoriv odni spivayut a inshi tancyuyut Ale tvir mozhe vikonuvatisya i yak koncertnij tvir SyuzhetLisa pereodyagnuvshis chencem zamanyuye i vikradaye Pivnya Sidyachi v svoyij nori vona pereviryaye lapki vushka i t d sho voni robili Koli z yasovuyetsya sho hvist tilki zavazhav vona vistavlyaye jogo z nori Ce dozvolyaye Kotu i Baranu vityagnuti Lisicyu i zvilniti Pivnya Muzichni osoblivosti Bajka napisana dlya dvoh tenoriv dvoh basiv partiyu drugogo basa zazvichaj vikonuye bariton i 16 instrumentalistiv U skladi instrumentalnogo ansamblyu znachnu rol vidigrayut udarni instrumenti i cimbali strunni ta derev yani duhovi instrumenti predstavleni odnim instrumentom kozhnoyi grupi Repliki personazhiv ne zakripleni zhorstko za golosami vikonavciv ale zazvichaj repliki Lisici i Pivnya doruchayut tenoram a Kota i Barana basam Okremi repliki personazha mozhut buti rozpodileni mizh riznimi spivakami Pochinayetsya i zavershuyetsya balet marshem personazhiv truba fagot i dvi valtorni v unison v nezvichajnomu dlya cogo zhanru zminnomu metri cherguyutsya rozmiri 2 4 i 3 4 Melodiya zridka uriznomanitnyuyetsya pidgoloskami suprovodzhuyetsya guchnimi udarami tarilok i barabaniv Dali priyednuyutsya derev yani duhovi prichomu vsih perekrivaye flejta pikkolo U pershomu dialozi Lisici z Pivnem partiya Lisici vikonuyetsya yak parodiya na psalmodiyu Tanec Pivnya Kota ta Barana zasnovana na narodnih Drugij dialog Lisici i Pivnya bilsh dramatichnim v nomu zvuchat dotepni primovki Lisici i sumni golosinnya Pivnya Pisenka Kota i Barana Tyuk tyuk guselcy Komichnij dialog lisici zi svoyimi ochima lapami i hvostom Drugij tanec Pivnya Kota ta Barana na pidkresleno arhayichnih intonaciyah Postanovki Rosijskogo baletu DyagilyevaPostavleno 18 travnya 1922 roku Rosijskim baletom Dyagilyeva na sceni parizkoyi Operi pid nazvoyu Lis fr Le Renard Avtor francuzkogo tekstu Sh F Ramyu Baletmejster B H Nizhinska Hudozhniki M F Larionov N S Goncharova dirigent E Anserme vikonavci B F Nizhinska S Idzikovskij i in Na sceni buli prisutni dva skladi aktoriv pri comu tancivniki buli u vidpovidnih kostyumah a spivaki v nejtralnih kostyumah Vistava ne mala uspihu u publiki 21 travnya 1929 postanovka tiyeyi zh trupoyu na sceni Teatru Sari Bernar Baletmejster S Lifar hudozhnik M Larionov Ce bula persha baletmejsterska robota S Lifarya Odnim z planiv S P Dyagilyeva bulo zrobiti z S Lifarya baletmejstera trupi Rozvitku cogo planu pereshkodila raptova smert Dyagilyeva a Lifar nezabarom pislya jogo smerti stav kerivnikom baletu Grand Opera Postanovka mala velikij uspih Postanovka F V LopuhovaF V Lopuhov postaviv spektakl v Leningradskomu teatr operi ta baletu 2 sichnya 1927 roku Vistavu oformiv uchasnik tvorchogo ob yednannya Molodij balet V V Dmitriyev Spektakl vikonuvavsya na tli zadnika z umovnimi zobrazhennyami yalinok Diriguvav A V Gauk U vistavi tancyuvali Lisa K V Zujkov Piven A V Lopuhiv Kot B I Komarov Baran V I Vajnonen Postanovka Lopuhova bula zdijsnena v roki napruzhenogo poshuku novih shlyahiv rozvitku baletnogo mistectva U cih poshukah Lopuhov zvertavsya do riznih napryamiv pragnuchi napovniti baletne mistectvo novim zmistom Spektakl postavlenij yak staroruska gra skomorohiv tobto artisti na sceni zobrazhuyut ne kazkovih tvarin a skomorohiv yaki grayut cej spektakl artisti buli odyagneni v narodni kostyumi z maskami na golovah V comu vidnoshenni zadum vistavi blizkij do inshoyi postanovki Lopuhova baletu Nich na lisij gori na muziku Musorgskogo yaka ne mala uspihu Odnak Lopuhov vidhilivsya vid pryamih vkazivok Stravinskogo yakij rozglyadav cyu rich yak kompaktnu za chasom i formi vistavu pridatnu dlya postanovki na vulichnih pidmostkah Za zadumom Stravinskogo nevelikij orkestr i spivaki povinni buli siditi na zadnomu foni a na perednomu diyali chotiri aktora U Lopuhova zh na sceni buli prisutni dva komplekti aktoriv i tancivniki i spivaki buli u vidpovidnih roli kostyumah ale spivaki buli bez maski i trimali golovi tvarin v rukah a tancivniki buli v maskah Krim togo Lopuhov vviv bezlich dodatkovih personazhiv Uchni horeografichnoyi shkoli zobrazhuvali kurok yaki nesli yajcya Lapki vushka lisici zobrazhuvali okremi aktori deyaki aktori buli na hodulyah aktori zobrazhuvali i predmeti obstanovki vikno i t in V rezultati na sceni bulo tisno a glyadach plutavsya v tomu hto sho zobrazhuye Postanovki v UkrayiniU Kiyevi balet stavivsya 13 zhovtnya 2003 roku u ramkah proektu Maxima 15 grudnya 2007 u Wayback Machine dirigent M Kuzin baletmejster V Chuprin DzherelaTeatralnaya enciklopediya v 6 t Gl red P A Markov M Sovetskaya enciklopediya Russkij balet Enciklopediya Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1997 ISBN 5 85270 162 9 9785852701626 E Suric Nachalo puti V sbornike Sovetskij baletnyj teatr 1917 1967 Moskva Iskusstvo 1976Diskografiya vibirka 1955 Senechel Cuenod Rehfuss Deprez L Orchestre de la Suisse Romande Ansermet francuzkoyu movoyu 1962 Shirley Driscoll Gramm Murphy Columbia Chamber Ensemble Stravinsky anglijskoyu movoyu 1962 Giraudeau Devos Rondeleux Depraz Orchestre du Domaine Musical Boulez francuzkoyu movoyu 1964 English Mitchinson Glossop Rouleau L Orchestre de la Suisse Romande Ansermet anglijskoyu movoyu 1999 Caley Grivnov Naouri Mihajlov Orkestr Parizkoyi operi Conlon rosijskoyu movoyu 2005 Orchestra of St Luke s Craft anglijskoyu movoyu 2009 Dumait Voropayev Nedelec Mihajlov Ensemble InterContemporain Malkki 4 chervnya 2017 u Wayback Machine rosijskoyu movoyu 2010 Dodati Langridge London Sinfonietta Chailly persha redakciya 2013 Brutscher Saelens Nedelec Gnatyuk Ensemble InterContemporain Mantovani rosijskoyu movoyuPrimitkiAkopyan L O Muzyka XX veka enciklopedicheskij slovar Nauchnyj redaktor Dvoskina E M M Praktika 2010 S 51 2500 prim ISBN 978 5 89816 092 0 Conversations with Igor Stravinsky University of California Press 1958 p 35 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 1 lyutogo 2021 Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 1 lyutogo 2021 Goncharova i Larionov podruzhzhya tisno spivpracyuvali z Dyagilyevim Bilshist dzherel nazivayut hudozhnikom tilki M F Larionova ale u statti pro N S Goncharovu v Baletnij enciklopediyi stverdzhuyetsya sho vona pracyuvala nad cim spektaklem tomu tut vkazani dva hudozhnikaPosilannyaTeatralna enciklopediya v 6 t Gl red P A Markov M Radyanska enciklopediya Rosijskij balet Enciklopediya Velikoyi rosijskoyi enciklopediyi 1997 ISBN 5 85270 162 9 9785852701626 E Suric Pochatok shlyahu U zbirniku Radyanskij baletnij teatr 1917 1967 Moskva Mistectvo 1976