Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шарль Фердинанд Рамю (фр. Charles Ferdinand Ramuz; 24 вересня 1878, Лозанна — 23 травня 1947, Лозанна) — швейцарський письменник, писав французькою мовою.
| Шарль Фердинанд Рамю | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Charles Ferdinand Ramuz | ||||
 | ||||
| Народився | 24 вересня 1878[1][2][…] Лозанна, Швейцарія[4] | |||
| Помер | 23 травня 1947[5][1][…](68 років) Лозанна, Швейцарія | |||
| Поховання | d[6] | |||
| Країна |  Швейцарія | |||
| Діяльність | письменник, поет, лібретист | |||
| Alma mater | Лозанський університет | |||
| Мова творів | французька | |||
| Magnum opus | Q16525537? і Q16676708? | |||
| Членство | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: fondation-ramuz.ch | ||||
| | ||||
 Шарль Фердинанд Рамю у Вікісховищі | ||||
Біографія
З сім'ї торговців. Закінчив філософський факультет Лозаннского університету (1901). Давав приватні уроки у Веймарі. Дебютував книгою віршів «Село» (1903), у 1905 році опублікував перший роман «Аліна». У 1903—1914 роках проживав у Парижі, де познайомився з Андре Жидом. Повернувшись до Швейцарії, видавав журнал «Водуазькі зошити». У 1915 році почав дружити з Ігорем Стравинським, і написав лібретто для його опери «Історія солдата» (1918). Найбільше відомий своїми романами, котрі високо цінували А. Жид, Кокто, Клодель, Стефан Цвейг, Хуан Рульфо. Багато з цих романів були екранізовані.
- 1934 — Викрадення (Димитрій Кирсанов, Рамю зіграв у ньому епізодичну роль)
- 1966 — Зацькований (Клод Горетта)
- 1967 — Аліна (Франсуа Вейерганс)
- 1987 — Якщо сонце не зійде (Клод Горетта)
- 1999 — Війна у горах (Франсіс Рессер)
По творах Рамю знятий також ряд телевізійний фільмів. Найбільше часто экранизировалась Історія солдата (зокрема, відома стрічка, знята по балетній постановці Іржи Кіліана, див.: [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]).
Багато з написаного Рамю опубліковане лише після його смерті. В нащ час в Швейцарії діє Фонд Рамю, та вручається премія йогоі мені. У 2005 році всі 24 романи письменника увійшли у двохтомне видання, опубліковане у престижний серії французького видавництва Галлімар Бібліотека Плеяди.
Премія Рамбера (1912, 1923). Премія Шиллера (1936). Багато місць у Швейцарії носять ім'я письменника. Зображений на купюрі номіналом у 200 швейцарських франкі
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118598236 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Рамю Шарль Фердинанд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://notrehistoire.ch/entries/P1bBk0Vg83E
Посилання
- Стаття у Літературний енциклопедії
- Сайт Фонду Рамю [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.](фр.)
- Бюлетень Громади друзів Рамю [ 15 березня 2022 у Wayback Machine.](фр.)
- Шарль Фердинанд Рамю на сайті IMDb (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sharl Ferdinand Ramyu fr Charles Ferdinand Ramuz 24 veresnya 1878 Lozanna 23 travnya 1947 Lozanna shvejcarskij pismennik pisav francuzkoyu movoyu Sharl Ferdinand Ramyufr Charles Ferdinand RamuzNarodivsya24 veresnya 1878 1878 09 24 1 2 Lozanna Shvejcariya 4 Pomer23 travnya 1947 1947 05 23 5 1 68 rokiv Lozanna ShvejcariyaPohovannyad 6 Krayina ShvejcariyaDiyalnistpismennik poet libretistAlma materLozanskij universitetMova tvorivfrancuzkaMagnum opusQ16525537 i Q16676708 ChlenstvodU shlyubi zdNagorodiPremiya Shillera 1936 d d 1927 Sajt fondation ramuz ch Sharl Ferdinand Ramyu u VikishovishiBiografiyaMogila Ramuza ta jogo dochki Marianni Oliv yeri Ramuz 1913 2012 na kladovishi Pulli Z sim yi torgovciv Zakinchiv filosofskij fakultet Lozannskogo universitetu 1901 Davav privatni uroki u Vejmari Debyutuvav knigoyu virshiv Selo 1903 u 1905 roci opublikuvav pershij roman Alina U 1903 1914 rokah prozhivav u Parizhi de poznajomivsya z Andre Zhidom Povernuvshis do Shvejcariyi vidavav zhurnal Voduazki zoshiti U 1915 roci pochav druzhiti z Igorem Stravinskim i napisav libretto dlya jogo operi Istoriya soldata 1918 Najbilshe vidomij svoyimi romanami kotri visoko cinuvali A Zhid Kokto Klodel Stefan Cvejg Huan Rulfo Bagato z cih romaniv buli ekranizovani 1934 Vikradennya Dimitrij Kirsanov Ramyu zigrav u nomu epizodichnu rol 1966 Zackovanij Klod Goretta 1967 Alina Fransua Vejergans 1987 Yaksho sonce ne zijde Klod Goretta 1999 Vijna u gorah Fransis Resser Po tvorah Ramyu znyatij takozh ryad televizijnij filmiv Najbilshe chasto ekranizirovalas Istoriya soldata zokrema vidoma strichka znyata po baletnij postanovci Irzhi Kiliana div 1 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Bagato z napisanogo Ramyu opublikovane lishe pislya jogo smerti V nash chas v Shvejcariyi diye Fond Ramyu ta vruchayetsya premiya jogoi meni U 2005 roci vsi 24 romani pismennika uvijshli u dvohtomne vidannya opublikovane u prestizhnij seriyi francuzkogo vidavnictva Gallimar Biblioteka Pleyadi Premiya Rambera 1912 1923 Premiya Shillera 1936 Bagato misc u Shvejcariyi nosyat im ya pismennika Zobrazhenij na kupyuri nominalom u 200 shvejcarskih frankiPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118598236 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Ramyu Sharl Ferdinand Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https notrehistoire ch entries P1bBk0Vg83EPosilannyaStattya u Literaturnij enciklopediyi Sajt Fondu Ramyu 20 sichnya 2022 u Wayback Machine fr Byuleten Gromadi druziv Ramyu 15 bereznya 2022 u Wayback Machine fr Sharl Ferdinand Ramyu na sajti IMDb angl