Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і монастир францисканців, або Кафедральний собор Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і монастир францисканців — пам'ятка барокової архітектури XVIII ст. у м. Пінськ (Білорусь), розташований у центрі міста між річкою Піна і вул. Леніна. Костел є кафедральним собором Пінської дієцезії. Комплекс — пам'ятка республіканського значення.
| Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і монастир францисканців | |
| Дата створення / заснування | 1712 |
|---|---|
 Кафедральний костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і монастир францисканців (Пінськ) | |
| Названо на честь | Небовзяття Діви Марії |
| Засновник | Сигізмунд Кейстутович |
| Країна |  Білорусь |
| Адміністративна одиниця | Пінськ |
| Дієцезія | Пінська дієцезія |
| Дата створення твору | 1730 |
| Присвячено | Діва Марія |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Статус спадщини | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
 | |
| Сторінка на сайті Глобус Білорусі | globus.tut.by/pinsk/#franc_main |
 Базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії і монастир францисканців у Вікісховищі | |
Координати: 52°06′46″ пн. ш. 26°06′29″ сх. д. / 52.11291000002777452° пн. ш. 26.10825000002778040° сх. д.
Історія
Дерев'яні костел і монастир були закладені князем пінським, туровським і стародубським Сигізмундом Кейстутовичем і його дружиною Ганною, княжною Мазовецькою, в 1396 році. Храм освятив перший віленський латинський єпископ Андрій Васила.
У 1445 р. великий князь литовський Казимир IV Ягеллончик передав у власність францисканського ордена село Охово, фільварки Ститичів і Дружіловичі, трактир в Пінську при вул. Спаській. Король Олександр Ягеллончик постановив щорічно перед Різдвом давати з замку монастиря чотири камені воску і два бочки меду, а Сигізмунд II Август уточнив, що бочки повинні містити по 12 відер.
Костел неодноразово горів у XVI-XVII ст, і відбудовувався з дерева: в середині XVI ст., потім — 1621 році. Відбудований храм консекровано з дозволу луцького єпископа, до чиєї єпархії належав храм, віленський латинський єпископ Остафій Богданович Волович. Храм був повністю спалений 9 листопада 1648 під час штурму міста протестантами Мирського, а до цього розграбований козаками і міщанами. Згідно з відомостями пізніх інвентарних книг, натовп увірвався в храм, знищив вівтарі, порубав ікони, побив органи, келихи і забрав все найцінніше з ризниці. Відновлений у 1651 р.
У 1675 р. костел був ще дерев'яним і мав ґонтовий дах, з двома хрестами на фасаді і третім на бабинцях, під ним — ікону Богоматері на позолоченої міді. Така ж ікона (але в срібній позолоченій ризі) знаходилася в головному вівтарі — дерев'яному поліхромному, як і 5 бічних: Св. Франциска, Св. Антонія, Діви Марії, Благовіщення і Св. Анни. Дві ікони в каплиці Богоматері вважалися чудодійними. Кам'яною була тільки ризниця з трьома вікнами і підвалом для братії і благодійників, яка, ймовірно, залишилася від старого мурованого костелу. Принаймні в низці історичних джерел стверджується, що перший кам'яний костел тут був зведений за фундації короля Сигізмунда I Старого і його дружини — королеви Бони.
Решта споруди в той час були дерев'яними.
Під час Північної війни, у 1705 році монастир знову спалили шведи. Після їх відходу від Пінська, близько 1706 року почалося зведення мурованого костелу, автором його, як вважає мистецтвознавець Олександр Ярошевич, був, можливо, доктор теології Антоній Олехнович. Уже в 1712 р відбулася його бенедиктація — початкове освячення, яке дозволяло відправляти в храмі месу. Консекрація костелу на честь Внебовзяття Пресвятої Діви Марії відбулася 7 травня 1730, провів її єпископ луцький та брестський Стефан Рупневський. Оформлення фасаду костелу завершено в 1766—1769 рр., одночасно з цим завершено 2-поверховий Е-подібний монастирський корпус.
У 1817 році перед костелом поставлена триярусна кам'яна дзвіниця (арх. К. Каменський), четвертий ярус якої добудований на початку XX ст. Монастир закритий в 1852, храм переведений в статус парафіяльного.
Монастир перебудований у 1920-у році (архітектор Г. Гай), костел в 1925-40 рр. був кафедральний. У 1940—1992 був закритий радянською владою. 13 квітня 1991 року в сан архієпископа і апостольського адміністратора Пінської єпархії зведений Казимір Свйонтек.
Архітектура
Костел
Костел являє собою тринавну базиліку з надзвичайно вузькими бічними навами, розділеними суцільними перегородками на окремі неглибокі каплиці, що відрізняє організацію внутрішнього простору храму від подібних барокових будівель Білорусі, яким властивий відкритий і взаємопов'язаний простір бічних нав. Аналогічний прийом можна спостерігати в культовій архітектурі Польської Сілезії, наприклад, в колишньому єзуїтському костелі Святого Іоанна Хрестителя у Легниці, побудованому в 1724—1720 рр. Подібні вузькі бічні нави є також в Пінську єзуїтському і брестському Бернардинському храмах, тому можна вважати це властивістю кам'яного культового зодчества Західного Полісся.
Нава і трохи вужча за неї напівкругла апсида з пресбітерієм накриті крутим черепичним дахом, завершеним в місці з'єднання об'ємів гранованою сиґнатуркою. Каплиці під односхилими черепичними дахами. Головний фасад розчленований на три яруси і завершений складним фронтоном з двома вежами по боках. Фасад декорований пілястрами, розкрепованими карнизами, нішами і пасками. Бічні фасади розкреповані лопатками. Стіни каплиць прорізані напівциркульними вікнами нави і вівтарної апсиди — прямокутними вікнами з лучковими завершеннями. Нава і пресбітерий перекриті циліндричними склепіннями на розпалубки.
Інтер'єр
Головний вівтар
Найбільш багато оформлений головний вівтар, який являє собою тривісний портик, піднятий на високий цоколь, бічні крила повернуті під кутом до центральної частини. У центрі першого ярусу, розділеного по вертикалі на три поля чотирма спіральними колонами, велика (4 × 2 м) мальовнича картина «Небовзяття Марії» (копія роботи Бартоломе Естебана Мурильйо). У різьбленій рамі з шоломоподібним балдахіном, по боках — скульптури апостолів Петра і Павла в образі старців із сильними жилавими руками. Їх одяг має глибоко рельєфні складки, покриті позолотою і срібленням. Вівтар завершено антаблементом з розірваним фронтоном і картушем, на якому розташована горельєфна композиція «Стигмація Святого Франциска», виконана, як вважається, між 1766 і 1817 роками. По боках — постаменти з сидячими скульптурами того ж автора.
Бокові вівтарі
В інтер'єрі шість (бічних) дерев'яних різьблених і один (головний) позолочені вівтарі XVIII ст. Урочистий образ головного вівтаря підкреслюють різьблені бічні вівтарі, з яких особливо виділяється вівтар Богоматері Розарію. В їх композиції включені дерев'яні скульптури і декоративне орнаментальне різьблення в стилі бароко, авторство якої, на думку польського дослідника К. Кантака, належить майстру-різьбяреві Яну Шмідту, відомого неповторним головним вівтарем в гродненському костелі.
Табернакулум
Виділяється незвичних розмірів табернакулум, центр якого увінчаний скульптурною групою «Богоматір Опіка». Коронована Марія обволікає своїм плащем чотирьох адорантів: двоє сидять навпочіпки в папській тіарі і королівській короні, на другому плані чоловік і жінка схилили голови. У двох скульптурах втілені апостоли, дві жіночі фігури мають алегоричний сенс: символізують мудрість і бідність.
Амвон
Прекрасним зразком різьби по дереву є амвон з рельєфними зображеннями чотирьох євангелістів, Христа і апостолів Петра і Павла, на його гранях. Балдахін амвона оброблений ажурною різьбою рослинних мотивів, завершено статуєю Архангела Михаїла з мечем і терезами в руках. Декоративне різьблення і скульптура поліхромні з позолотою і срібленням.
Інше
З 1837 р. в храмі францисканців є орган (майстер Ф. Гродецький). У 1909 р склепіння й арки розфарбовані орнаментальними мотивами (художник С. Рудинський), пресбітерій оброблений фресками «Зняття з хреста» і «Поклоніння волхвів» (художник Б. Вишневський). У створенні мальовничих картин бічних вівтарів на початку ХХ ст. брав участь художник А. Ромер, пензлю якого належить т. зв. «Пінська мадонна».
Орган
Орган пінського собору побудований майстром А. Гродницький з Вільна в 1837 році. Орган має 1049 голосів, 36 діючих регістрів, два мануали, 1 1/2 октави, 1498 труб. Серед діючих органів Білорусі орган Пінського собору — найдавніший.
Монастир
Чотири 2-поверхові взаємно перпендикулярні дво- і триповерхові корпуси монастиря разом з костелом утворюють кілька двориків. Будівлі мають площинні фасади, ритм яких створюється прямокутними віконними прорізами. Торці монастирських будівель завершені бароковими фронтонами складного профілю. Планування коридорне, перекриття склепінні. Коридори були прикрашені сюжетними розписами.
Література
- Архітэктура Беларусі: Энцыклапедычны даведнік. — Мн.: БелЭн, 1993. — 620 с.: іл. .
- Габрусь Т. В. Мураваныя харалы: Сакральная архітэктура беларускага барока / Т. В. Габрусь. Мн.: Ураджай, 2001.— 287 с.: іл. .
Ппосилання
- Кафедральны касцёл Унебаўзяцця Найсвяцейшай Дзевы Марыі і кляштар францысканцаў, Пінск [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Catholic.by (біл.)
- Кафедральны касцёл Унебаўзяцця Найсвяцейшай Дзевы Марыі і кляштар францысканцаў, Пінск [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Глобус Беларусі (рос.)
- Кафедральны касцёл Унебаўзяцця Найсвяцейшай Дзевы Марыі і кляштар францысканцаў, Пінск [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Radzima.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi i monastir franciskanciv abo Kafedralnij sobor Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi i monastir franciskanciv pam yatka barokovoyi arhitekturi XVIII st u m Pinsk Bilorus roztashovanij u centri mista mizh richkoyu Pina i vul Lenina Kostel ye kafedralnim soborom Pinskoyi diyeceziyi Kompleks pam yatka respublikanskogo znachennya Bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi i monastir franciskanciv Data stvorennya zasnuvannya1712 Kafedralnij kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi i monastir franciskanciv Pinsk Nazvano na chestNebovzyattya Divi Mariyi ZasnovnikSigizmund Kejstutovich Krayina Bilorus Administrativna odinicyaPinsk DiyeceziyaPinska diyeceziya Data stvorennya tvoru1730 PrisvyachenoDiva Mariya Arhitekturnij stilbaroko Status spadshiniDerzhavnij spisok istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus Storinka na sajti Globus Bilorusiglobus tut by pinsk franc main Bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi i monastir franciskanciv u Vikishovishi Koordinati 52 06 46 pn sh 26 06 29 sh d 52 11291000002777452 pn sh 26 10825000002778040 sh d 52 11291000002777452 26 10825000002778040U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bazilika Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi IstoriyaDerev yani kostel i monastir buli zakladeni knyazem pinskim turovskim i starodubskim Sigizmundom Kejstutovichem i jogo druzhinoyu Gannoyu knyazhnoyu Mazoveckoyu v 1396 roci Hram osvyativ pershij vilenskij latinskij yepiskop Andrij Vasila U 1445 r velikij knyaz litovskij Kazimir IV Yagellonchik peredav u vlasnist franciskanskogo ordena selo Ohovo filvarki Stitichiv i Druzhilovichi traktir v Pinsku pri vul Spaskij Korol Oleksandr Yagellonchik postanoviv shorichno pered Rizdvom davati z zamku monastirya chotiri kameni vosku i dva bochki medu a Sigizmund II Avgust utochniv sho bochki povinni mistiti po 12 vider Kostel neodnorazovo goriv u XVI XVII st i vidbudovuvavsya z dereva v seredini XVI st potim 1621 roci Vidbudovanij hram konsekrovano z dozvolu luckogo yepiskopa do chiyeyi yeparhiyi nalezhav hram vilenskij latinskij yepiskop Ostafij Bogdanovich Volovich Hram buv povnistyu spalenij 9 listopada 1648 pid chas shturmu mista protestantami Mirskogo a do cogo rozgrabovanij kozakami i mishanami Zgidno z vidomostyami piznih inventarnih knig natovp uvirvavsya v hram znishiv vivtari porubav ikoni pobiv organi kelihi i zabrav vse najcinnishe z riznici Vidnovlenij u 1651 r U 1675 r kostel buv she derev yanim i mav gontovij dah z dvoma hrestami na fasadi i tretim na babincyah pid nim ikonu Bogomateri na pozolochenoyi midi Taka zh ikona ale v sribnij pozolochenij rizi znahodilasya v golovnomu vivtari derev yanomu polihromnomu yak i 5 bichnih Sv Franciska Sv Antoniya Divi Mariyi Blagovishennya i Sv Anni Dvi ikoni v kaplici Bogomateri vvazhalisya chudodijnimi Kam yanoyu bula tilki riznicya z troma viknami i pidvalom dlya bratiyi i blagodijnikiv yaka jmovirno zalishilasya vid starogo murovanogo kostelu Prinajmni v nizci istorichnih dzherel stverdzhuyetsya sho pershij kam yanij kostel tut buv zvedenij za fundaciyi korolya Sigizmunda I Starogo i jogo druzhini korolevi Boni Reshta sporudi v toj chas buli derev yanimi Monastir na poch XX st Pid chas Pivnichnoyi vijni u 1705 roci monastir znovu spalili shvedi Pislya yih vidhodu vid Pinska blizko 1706 roku pochalosya zvedennya murovanogo kostelu avtorom jogo yak vvazhaye mistectvoznavec Oleksandr Yaroshevich buv mozhlivo doktor teologiyi Antonij Olehnovich Uzhe v 1712 r vidbulasya jogo benediktaciya pochatkove osvyachennya yake dozvolyalo vidpravlyati v hrami mesu Konsekraciya kostelu na chest Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi vidbulasya 7 travnya 1730 proviv yiyi yepiskop luckij ta brestskij Stefan Rupnevskij Oformlennya fasadu kostelu zaversheno v 1766 1769 rr odnochasno z cim zaversheno 2 poverhovij E podibnij monastirskij korpus U 1817 roci pered kostelom postavlena triyarusna kam yana dzvinicya arh K Kamenskij chetvertij yarus yakoyi dobudovanij na pochatku XX st Monastir zakritij v 1852 hram perevedenij v status parafiyalnogo Monastir perebudovanij u 1920 u roci arhitektor G Gaj kostel v 1925 40 rr buv kafedralnij U 1940 1992 buv zakritij radyanskoyu vladoyu 13 kvitnya 1991 roku v san arhiyepiskopa i apostolskogo administratora Pinskoyi yeparhiyi zvedenij Kazimir Svjontek ArhitekturaKostel Plan kostelu Golovnij fasad kostelu i torec monastirskogo korpusu z barokovim frontonom Kostel yavlyaye soboyu trinavnu baziliku z nadzvichajno vuzkimi bichnimi navami rozdilenimi sucilnimi peregorodkami na okremi negliboki kaplici sho vidriznyaye organizaciyu vnutrishnogo prostoru hramu vid podibnih barokovih budivel Bilorusi yakim vlastivij vidkritij i vzayemopov yazanij prostir bichnih nav Analogichnij prijom mozhna sposterigati v kultovij arhitekturi Polskoyi Sileziyi napriklad v kolishnomu yezuyitskomu kosteli Svyatogo Ioanna Hrestitelya u Legnici pobudovanomu v 1724 1720 rr Podibni vuzki bichni navi ye takozh v Pinsku yezuyitskomu i brestskomu Bernardinskomu hramah tomu mozhna vvazhati ce vlastivistyu kam yanogo kultovogo zodchestva Zahidnogo Polissya Nava i trohi vuzhcha za neyi napivkrugla apsida z presbiteriyem nakriti krutim cherepichnim dahom zavershenim v misci z yednannya ob yemiv granovanoyu signaturkoyu Kaplici pid odnoshilimi cherepichnimi dahami Golovnij fasad rozchlenovanij na tri yarusi i zavershenij skladnim frontonom z dvoma vezhami po bokah Fasad dekorovanij pilyastrami rozkrepovanimi karnizami nishami i paskami Bichni fasadi rozkrepovani lopatkami Stini kaplic prorizani napivcirkulnimi viknami navi i vivtarnoyi apsidi pryamokutnimi viknami z luchkovimi zavershennyami Nava i presbiterij perekriti cilindrichnimi sklepinnyami na rozpalubki Inter yer Inter yer kostelu Vnebovzyattya Mariyi B E Muriljo bilya 1680 Pinska Madonna Alfred Romer 1894 Golovnij vivtar Najbilsh bagato oformlenij golovnij vivtar yakij yavlyaye soboyu trivisnij portik pidnyatij na visokij cokol bichni krila povernuti pid kutom do centralnoyi chastini U centri pershogo yarusu rozdilenogo po vertikali na tri polya chotirma spiralnimi kolonami velika 4 2 m malovnicha kartina Nebovzyattya Mariyi kopiya roboti Bartolome Estebana Muriljo U rizblenij rami z sholomopodibnim baldahinom po bokah skulpturi apostoliv Petra i Pavla v obrazi starciv iz silnimi zhilavimi rukami Yih odyag maye gliboko relyefni skladki pokriti pozolotoyu i sriblennyam Vivtar zaversheno antablementom z rozirvanim frontonom i kartushem na yakomu roztashovana gorelyefna kompoziciya Stigmaciya Svyatogo Franciska vikonana yak vvazhayetsya mizh 1766 i 1817 rokami Po bokah postamenti z sidyachimi skulpturami togo zh avtora Bokovi vivtari V inter yeri shist bichnih derev yanih rizblenih i odin golovnij pozolocheni vivtari XVIII st Urochistij obraz golovnogo vivtarya pidkreslyuyut rizbleni bichni vivtari z yakih osoblivo vidilyayetsya vivtar Bogomateri Rozariyu V yih kompoziciyi vklyucheni derev yani skulpturi i dekorativne ornamentalne rizblennya v stili baroko avtorstvo yakoyi na dumku polskogo doslidnika K Kantaka nalezhit majstru rizbyarevi Yanu Shmidtu vidomogo nepovtornim golovnim vivtarem v grodnenskomu kosteli Tabernakulum Vidilyayetsya nezvichnih rozmiriv tabernakulum centr yakogo uvinchanij skulpturnoyu grupoyu Bogomatir Opika Koronovana Mariya obvolikaye svoyim plashem chotiroh adorantiv dvoye sidyat navpochipki v papskij tiari i korolivskij koroni na drugomu plani cholovik i zhinka shilili golovi U dvoh skulpturah vtileni apostoli dvi zhinochi figuri mayut alegorichnij sens simvolizuyut mudrist i bidnist Amvon Prekrasnim zrazkom rizbi po derevu ye amvon z relyefnimi zobrazhennyami chotiroh yevangelistiv Hrista i apostoliv Petra i Pavla na jogo granyah Baldahin amvona obroblenij azhurnoyu rizboyu roslinnih motiviv zaversheno statuyeyu Arhangela Mihayila z mechem i terezami v rukah Dekorativne rizblennya i skulptura polihromni z pozolotoyu i sriblennyam Inshe Z 1837 r v hrami franciskanciv ye organ majster F Grodeckij U 1909 r sklepinnya j arki rozfarbovani ornamentalnimi motivami hudozhnik S Rudinskij presbiterij obroblenij freskami Znyattya z hresta i Pokloninnya volhviv hudozhnik B Vishnevskij U stvorenni malovnichih kartin bichnih vivtariv na pochatku HH st brav uchast hudozhnik A Romer penzlyu yakogo nalezhit t zv Pinska madonna Organ Organ pinskogo soboru pobudovanij majstrom A Grodnickij z Vilna v 1837 roci Organ maye 1049 golosiv 36 diyuchih registriv dva manuali 1 1 2 oktavi 1498 trub Sered diyuchih organiv Bilorusi organ Pinskogo soboru najdavnishij Monastir Privid rozp yatogo Serafima Rozpis XVIII st Chotiri 2 poverhovi vzayemno perpendikulyarni dvo i tripoverhovi korpusi monastirya razom z kostelom utvoryuyut kilka dvorikiv Budivli mayut ploshinni fasadi ritm yakih stvoryuyetsya pryamokutnimi vikonnimi prorizami Torci monastirskih budivel zaversheni barokovimi frontonami skladnogo profilyu Planuvannya koridorne perekrittya sklepinni Koridori buli prikrasheni syuzhetnimi rozpisami Ikona Svyate simejstvo z Franciskom XVI st Kostel na biloruskij marci 1996 LiteraturaArhitektura Belarusi Encyklapedychny davednik Mn BelEn 1993 620 s il ISBN 5 85700 078 5 Gabrus T V Muravanyya haraly Sakralnaya arhitektura belaruskaga baroka T V Gabrus Mn Uradzhaj 2001 287 s il ISBN 985 04 0499 X PposilannyaKafedralny kascyol Unebayzyaccya Najsvyacejshaj Dzevy Maryi i klyashtar francyskancay Pinsk 4 chervnya 2016 u Wayback Machine na sajti Catholic by bil Kafedralny kascyol Unebayzyaccya Najsvyacejshaj Dzevy Maryi i klyashtar francyskancay Pinsk 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine na sajti Globus Belarusi ros Kafedralny kascyol Unebayzyaccya Najsvyacejshaj Dzevy Maryi i klyashtar francyskancay Pinsk 3 chervnya 2016 u Wayback Machine na sajti Radzima org