Массауа (тигр. ምጽዋዕ, араб. مصوع, італ. Massaua) також відоме під ім'ями Мітсіва, Батсі (тигр. ባጽዕ), Баді (араб. بِضع) — місто в Еритреї, столиця зоби (провінції) Семенаві-Кей-Бахрі, розташоване на березі Червоного моря.
Массауа тигр. ምጽዋዕ | |
---|---|
— місто — | |
Массауа | |
Координати: 15°36′35″ пн. ш. 39°27′00″ сх. д. / 15.60972° пн. ш. 39.45000° сх. д. | |
Країна | Еритрея |
Регіон | Семенаві-Кей-Бахрі |
Район | |
Висота над р.м. | 63 м |
Населення (2012) | |
- Усього | 53,090 |
Часовий пояс | EAT () |
Массауа | |
Массауа була важливим портом протягом багатьох століть в складі різних держав таких як Аксумське царство, Медрі-Бахр, халіфат Омеядів, держава Беджа, Османська імперія, Єгипет, Британія, Італія та Ефіопія, а з 1991 року і Еритреї, яка здобула незалежність. До перенесення 1897 року столиці Італійської Еритреї до Асмери, Массауа була центром колонії.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 35.6 °C (96 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 26.1 °С (79 °F).
Клімат Массауа | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 37 | 35 | 40 | 41 | 42 | 45 | 46 | 45 | 42 | 41 | 37 | 37 | 46 |
Середній максимум, °C | 27 | 27 | 28 | 31 | 34 | 37 | 37 | 37 | 36 | 33 | 31 | 28 | 32 |
Середня температура, °C | 26 | 26 | 27 | 30 | 32 | 35 | 35 | 35 | 33 | 32 | 29 | 27 | 31 |
Середній мінімум, °C | 25 | 25 | 26 | 28 | 30 | 32 | 33 | 33 | 32 | 30 | 27 | 26 | 28 |
Абсолютний мінімум, °C | 17 | 16 | 20 | 19 | 23 | 21 | 22 | 22 | 22 | 22 | 20 | 20 | 16 |
Норма опадів, мм | 30 | 20 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 10 | 20 | 30 | 180 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Рання історія
Спочатку Массауа була невеличким прибережним селищем в античному Аксумському царстві і знаходилася у тіні великого порту Адуліс, який знаходився за 50 км на південь.
Після занепаду Аксумської держави у VIII столітті, місто та навколишні землі були захоплені Омеядським халіфатом, який контролював їх в 702—750 рр. Із 740-х до XIV століття, місто перебувало в складі державного утворення Беджа. Із XIV до XIX століття, Массаву періодично контролювала еритрейська держава Медрі-Бахр. Порт також інколи був під контролем народу Балав (змішане арабське населення із народом беджа) в XII—XV ст. До цього періоду відноситься побудова на острові Массауа найстарішої мечеті Еритреї, Шейх Ханафі та деяких інших пам'яток ісламської архітектури в Массаві та навколишніх землях (включаючи архіпелаг Дахлак та півострів Зула).
Венеційські купці стверджували, що жили в Массаві та сусідньому Суакіні в XV ст.
Османський період
Массауа набула великого значення після захоплення Османською імперією в 1557 році. Турки зробили місто столицею свого еялету Хабеш. Під керівництвом , османські війська намагалися захопити решту території сучасної Еритреї. Через спротив місцевого населення та необхідність військ в Середземноморському регіоні імперії та на кордоні із Персією, турки зробили намісником міста на навколишніх земель представника знаті із народу Белу і підпорядкували його турецькому губернатору в Суакіні. Турки перебудували старе місто на острові Массауа в типовому османському ісламському архітектурному стилі, зробивши із нього значний порт на Червоному морі. Будівлі тієї епохи залишилися до сих пір, переживши землетруси та війни із повітрями бомбардуваннями.
Єгипетське правління
Впродовж XIX століття Массауа, разом із значними територіями на африканському узбережжі Червоного моря була під владою Єгипту, васала Османської імперії. Після поразки єгиптян у їх вплив зійшов нанівець. У 1885 році за допомогою англійців, місто перейшло під італійське управління і стало столицею Італійської Еритреї.
Італійське управління
Італійці побудували в Массаві сучасний порт для обслуговування їхньої новоствореної колонії, місто в 1885—1897 рр. було її столицею, допоки губернатор не переніс центр до Асмери.
В 1921 році в місті стався землетрус, який зруйнував портові споруди. Відновлення затягнулося до 1928 року, перешкоджаючи колоніальним амбіціям Італії.
Італійці перетворили Массаву на найбезпечніший порт східноафриканського узбережжя і найбільший глибоководний порт на Червоному морі. 1887—1932 була побудована Еритрейська залізниця, яка з'єднувала Массаву із Бішією на суданському кордоні.
В 1938 році в Массаві проживало 15 тис. чол., у тому числі 2 тис. італійців. Місто було розширене згідно з архітектурним планом, схожим із таким в Асмері, із торговими та промисловими кварталами.
Після того як Італія приєдналася до країн Осі під час Другої світової війни, Массауа перетворилася на базу Червономорської флотилії Італійського королівського флоту (італ. Regia Marina). Місто було захоплено союзниками під час Східноафриканської кампанії і контролювалося британською адміністрацією.
Ефіопське управління
З 1952 по 1990 роки місто було в складі Ефіопії, яка до того не мала виходу до моря. В Массаві знаходилася база колишнього Ефіопського флоту. Після тривалої боротьби, у лютому 1990 року місто було захоплено Народним фронтом звільнення Еритреї, Ефіопія знову залишилася без виходу до моря.
Сучасна історія
Під час Еритрейсько-ефіопської війни, порт не функціонував через перекриття традиційних торговельних маршрутів. Перший значний вантаж портом був прийнятий в 2001 році із кораблем американської гуманітарної допомоги (15,000 тон продовольства).
Джерела
- Ефіопія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — С. 68-70.
- Атлас світу, 2005, с. 120-121.
- Matt Phillips, Jean-Bernard Carillet, Lonely Planet Ethiopia and Eritrea, (Lonely Planet: 2006), p.340.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 5 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 26 січня 2013.
- Richard Pankhurst, The Ethiopian borderlands (Lawrenceville: Red Sea Press, 1997), p. 270.
- Killion, Tom (1998). Historical Dictionary of Eritrea. The Scarecrow Press. ISBN .
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2020. Процитовано 26 січня 2013.
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Посилання
Це незавершена стаття з географії Еритреї. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Massaua tigr ምጽዋዕ arab مصوع ital Massaua takozh vidome pid im yami Mitsiva Batsi tigr ባጽዕ Badi arab ب ضع misto v Eritreyi stolicya zobi provinciyi Semenavi Kej Bahri roztashovane na berezi Chervonogo morya Massaua tigr ምጽዋዕ misto Massaua Vid Massaua Koordinati 15 36 35 pn sh 39 27 00 sh d 15 60972 pn sh 39 45000 sh d 15 60972 39 45000 KrayinaEritreyaRegionSemenavi Kej BahriRajon Visota nad r m 63 m Naselennya 2012 Usogo 53 090 Chasovij poyas EAT UTC 3 Massaua Massaua bula vazhlivim portom protyagom bagatoh stolit v skladi riznih derzhav takih yak Aksumske carstvo Medri Bahr halifat Omeyadiv derzhava Bedzha Osmanska imperiya Yegipet Britaniya Italiya ta Efiopiya a z 1991 roku i Eritreyi yaka zdobula nezalezhnist Do perenesennya 1897 roku stolici Italijskoyi Eritreyi do Asmeri Massaua bula centrom koloniyi KlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih pustel Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 35 6 C 96 F Najholodnishij misyac lyutij iz serednoyu temperaturoyu 26 1 S 79 F Klimat Massaua Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 37 35 40 41 42 45 46 45 42 41 37 37 46 Serednij maksimum C 27 27 28 31 34 37 37 37 36 33 31 28 32 Serednya temperatura C 26 26 27 30 32 35 35 35 33 32 29 27 31 Serednij minimum C 25 25 26 28 30 32 33 33 32 30 27 26 28 Absolyutnij minimum C 17 16 20 19 23 21 22 22 22 22 20 20 16 Norma opadiv mm 30 20 10 10 10 10 10 10 10 10 20 30 180 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaRannya istoriya Istorichna mapa Massavi Spochatku Massaua bula nevelichkim priberezhnim selishem v antichnomu Aksumskomu carstvi i znahodilasya u tini velikogo portu Adulis yakij znahodivsya za 50 km na pivden Pislya zanepadu Aksumskoyi derzhavi u VIII stolitti misto ta navkolishni zemli buli zahopleni Omeyadskim halifatom yakij kontrolyuvav yih v 702 750 rr Iz 740 h do XIV stolittya misto perebuvalo v skladi derzhavnogo utvorennya Bedzha Iz XIV do XIX stolittya Massavu periodichno kontrolyuvala eritrejska derzhava Medri Bahr Port takozh inkoli buv pid kontrolem narodu Balav zmishane arabske naselennya iz narodom bedzha v XII XV st Do cogo periodu vidnositsya pobudova na ostrovi Massaua najstarishoyi mecheti Eritreyi Shejh Hanafi ta deyakih inshih pam yatok islamskoyi arhitekturi v Massavi ta navkolishnih zemlyah vklyuchayuchi arhipelag Dahlak ta pivostriv Zula Venecijski kupci stverdzhuvali sho zhili v Massavi ta susidnomu Suakini v XV st Osmanskij period Gotel Torino 1938 rik v staromu misti Vikonanij v osmanskomu stili iz domishkami venecijskogo Massaua nabula velikogo znachennya pislya zahoplennya Osmanskoyu imperiyeyu v 1557 roci Turki zrobili misto stoliceyu svogo eyaletu Habesh Pid kerivnictvom osmanski vijska namagalisya zahopiti reshtu teritoriyi suchasnoyi Eritreyi Cherez sprotiv miscevogo naselennya ta neobhidnist vijsk v Seredzemnomorskomu regioni imperiyi ta na kordoni iz Persiyeyu turki zrobili namisnikom mista na navkolishnih zemel predstavnika znati iz narodu Belu i pidporyadkuvali jogo tureckomu gubernatoru v Suakini Turki perebuduvali stare misto na ostrovi Massaua v tipovomu osmanskomu islamskomu arhitekturnomu stili zrobivshi iz nogo znachnij port na Chervonomu mori Budivli tiyeyi epohi zalishilisya do sih pir perezhivshi zemletrusi ta vijni iz povitryami bombarduvannyami Yegipetske pravlinnya Massaua v XIX stolitti Vprodovzh XIX stolittya Massaua razom iz znachnimi teritoriyami na afrikanskomu uzberezhzhi Chervonogo morya bula pid vladoyu Yegiptu vasala Osmanskoyi imperiyi Pislya porazki yegiptyan u yih vpliv zijshov nanivec U 1885 roci za dopomogoyu anglijciv misto perejshlo pid italijske upravlinnya i stalo stoliceyu Italijskoyi Eritreyi Italijske upravlinnya Italijci pobuduvali v Massavi suchasnij port dlya obslugovuvannya yihnoyi novostvorenoyi koloniyi misto v 1885 1897 rr bulo yiyi stoliceyu dopoki gubernator ne perenis centr do Asmeri V 1921 roci v misti stavsya zemletrus yakij zrujnuvav portovi sporudi Vidnovlennya zatyagnulosya do 1928 roku pereshkodzhayuchi kolonialnim ambiciyam Italiyi Italijci peretvorili Massavu na najbezpechnishij port shidnoafrikanskogo uzberezhzhya i najbilshij glibokovodnij port na Chervonomu mori 1887 1932 bula pobudovana Eritrejska zaliznicya yaka z yednuvala Massavu iz Bishiyeyu na sudanskomu kordoni V 1938 roci v Massavi prozhivalo 15 tis chol u tomu chisli 2 tis italijciv Misto bulo rozshirene zgidno z arhitekturnim planom shozhim iz takim v Asmeri iz torgovimi ta promislovimi kvartalami Pislya togo yak Italiya priyednalasya do krayin Osi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Massaua peretvorilasya na bazu Chervonomorskoyi flotiliyi Italijskogo korolivskogo flotu ital Regia Marina Misto bulo zahopleno soyuznikami pid chas Shidnoafrikanskoyi kampaniyi i kontrolyuvalosya britanskoyu administraciyeyu Efiopske upravlinnya Z 1952 po 1990 roki misto bulo v skladi Efiopiyi yaka do togo ne mala vihodu do morya V Massavi znahodilasya baza kolishnogo Efiopskogo flotu Pislya trivaloyi borotbi u lyutomu 1990 roku misto bulo zahopleno Narodnim frontom zvilnennya Eritreyi Efiopiya znovu zalishilasya bez vihodu do morya Vijskovij memorial Suchasna istoriya Pid chas Eritrejsko efiopskoyi vijni port ne funkcionuvav cherez perekrittya tradicijnih torgovelnih marshrutiv Pershij znachnij vantazh portom buv prijnyatij v 2001 roci iz korablem amerikanskoyi gumanitarnoyi dopomogi 15 000 ton prodovolstva DzherelaEfiopiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 4 Elektrod Kantaridin S 68 70 Atlas svitu 2005 s 120 121 Matt Phillips Jean Bernard Carillet Lonely Planet Ethiopia and Eritrea Lonely Planet 2006 p 340 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 5 serpnya 2020 Arhiv originalu za 14 sichnya 2015 Procitovano 26 sichnya 2013 Richard Pankhurst The Ethiopian borderlands Lawrenceville Red Sea Press 1997 p 270 Killion Tom 1998 Historical Dictionary of Eritrea The Scarecrow Press ISBN 0 8108 3437 5 PDF Arhiv originalu PDF za 9 grudnya 2020 Procitovano 26 sichnya 2013 Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 PosilannyaMassaua u sestrinskih Vikiproyektah Fajli u Vikishovishi Ce nezavershena stattya z geografiyi Eritreyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi