МістоАхтопол Ахтопол d Кат Країна БолгаріяОбласть Бургаська областьОбщина Царево Кмет Петко Арнаудов БСП Кмет Бісер Колє

Місто
Ахтопол Ахтопол d:Кат:


Країна	Болгарія
Область	Бургаська область
Община	Царево
Кмет	Петко Арнаудов (БСП)
Кмет	Бісер Колєв
Код ЕКАТТЕ	878
Поштовий індекс	8280
Телефонний код	(+359) 590
^{H G O}
Висота	20
Площа	28,704 км²
Населення	1425 (2010)
Водойма	Чорне море
Телефонний код	+421-0590
Розташування
Ахтопол Ахтопол (Болгарія)
Мапа

Ахтопол у Вікісховищі

Ахтопол (болг. Ахтопол) — місто в Болгарії. Розташоване на узбережжі Чорного моря. Входить до складу Бургаської області, а також до складу громади Царево. Населення становить 1425 осіб. Ахтопол — найпівденніше болгарське місто на Чорноморському узбережжі.

Географія

Розташування

Місто Ахтопол розташоване на скелястому півострові на узбережжі Чорного моря і біля підніжжя гори Странджа. Розташований за 14 км на південь від Царево і за 5 км на північ від гирла річки Велека. Місто є частиною території природного парку «Странджа».

Клімат

Клімат напів-середземноморський з м'якою зимою і прохолодним літом.

Історія

На місці нинішнього міста Ахтопол існували поселення ще з нової кам'яної доби, а в часи залізної доби ця територія була заселена фракійським племенем тинів. Як місто Ахтопол було засноване близько 430 р. до. н.е. грецькими колоністами з Афін та з Аполлонії (нині місто Созопол), яка розташовувалась за 58 км на північ, під назвою Авлеон Тіхос (грец. Αυλαιον Τειχος). Припускають, що його заснування пов'язане з діями Перикла в чорноморських районах. Місто стає торговим центром, де карбують монети. Після варварських набігів 5 - 7 століть місто було відновлено візантійським воєводою Агатоном, який назвав його Агатополісом (грец. Αγαθουπολις).

Одне з небагатьох міст, що залишалось в руках останнього імператора Візантії Костянтина Палеолога. Перейшло до турків перед облогою й падінням Константинополя 1453 року. Нинішнє його ім'я походить від грецького Актополі — прибережне місто.

У часи [[Середньовіччя] Агатополь кілька разів включався у територію Болгарії. Підпис Хана Крума від 812 року повідомлене про його захоплення, які пізніше були завойовані царем Тодором Святославом в 1304 році. Близько 1389 р., через двадцять років після взяття Адріанополя османами, одрінське єпископство перенесло свою штаб - квартиру в Агатополь. Трохи пізніше місто також було завойовано османами. У 17 столітті згадувалося як єпископська резиденція.

Під час російсько-турецької війни 1828-29 років 24 липня 1829 року Агатополь був узятий загоном з 2 фрегатів, брига, пароплава й 8 гребних суден під загальним командуванням капітан-лейтенанта Баскакова.

На честь взяття міста отримав назву російський фрегат «Агатополь». Він увійшов до складу Чорноморського флоту в листопаді 1834 року, брав участь у Кавказькій кампанії та був розібраний 1853 року.

На початку ХХ століття громадяни Ахтополя володіють 45 судами, три з яких мають водотоннажність від 1000 до 3000 тонн. На початку Балканської війни 1912 року двоє з Ахтополя були добровольцями в Македонсько-адріанопольському корпусі. Після балканських воєн (1912 - 1913) місто приєдналося до Болгарії. Його грецьке населення було виселене, а болгарські біженці зі Східної Фракії оселилися на його місці. У 1918 році Ахтополь був майже повністю зруйнований пожежею, старий собор «Успіння Богородичне» також сгорів. Сучасне місто було побудовано повністю знову після пожежі. У 1926 році проживає 1095 жителів. Біженці з Ахтополя заснували село Неа Агатуполі Новий Ахтопол) в номі Пієрія, Греція.

Політична ситуація

В місцевому кметстві Ахтопол, до складу якого входить Ахтопол, посаду кмета (старости) виконує Бісер Спасов Колєв () за результатами виборів.

Кмет (мер) громади Царево — Петко Янков Арнаудов (БСП) за результатами виборів.

Транспорт

Автобусний транспорт

Різними компаніями здійснюється транспорт до Велико-Тирново, Бургаса, Резово, Синеморця, Варвари, Царево, Кітена, Приморсько, Созополя, Старої Загори, Пловдива і Софії.

Залізничний транспорт

У Ахтополі немає залізничного транспорту.

Повітряний транспорт

У Ахтополі немає повітряного транспорту. Найближчий аеропорт - Бургас.

Пляжі

У місті є три пляжі - "Центральний", "Дельфін" і "Бабешки".

Населення

Кількість населення

Місто Ахтопол - 1307 (загальна кількість постійних адрес)

Релігії

Новобудована церква Святого Царя Тервела в центрі міста

Православ'я.

Економіка

Основними засобами існування міста Ахтопол є туризм і рибальство.

Визначні пам'ятки

Громадський центр "Христо Ботев", Ахтопол

До сьогоднішнього дня збереглася церква Вознесіння Господнього, побудована в 1776 році, залишки монастиря св. Іоанна (Св. Яни) XII століття, частини фортечної стіни (місцями досягають 8 м висоти і шириною 3,5 м). Недалеко від півострова є залишки фракійської стіни. У місті є Музей історії.

У 1940-х і 50-х роках місто було кінцевою станцією вузькоколійки Ахтопол - Бродилово - Кости, розібраної в 1950-х роках через неефективність.

Спорт

Єдиною спортивною компанією в місті є футбольний клуб «Ахтопол». Команда була заснована в 1992 році під назвою "Чорне море" (Ахтопол) і три роки конкурувала в Південній "Б" обласній групі. Після цього з'являлися спорадичні прояви, але в 2006 році він знову був залучений до регіональної групи Південного "Б". У сезоні 2008/2009 він посів 9 місце з десяти команд.

Стадіон в Ахтополі ще не відремонтований, матчі грають у сусідньому місті Царево.

Особи

Коста Пергелов (1921 - 2007), болгарський економіст

Джерела

НСИ Националният регистър на населените места
d:Track:Q3658617
Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Ahtopol", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9756708/uk. Докладніше: ; .
Селища в Природен парк „Странджа“. Малко Търново: Дирекция на Природен парк „Странджа“.
"Македонсько-Адріанопольський корпус 1912 - 1913", Головне управління архівів, 2006 р., Стор 827.

Зовнішні посилання

Цікаві фотографії та коментарі про Ахтопол [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
Новини про Ахтопол [ 29 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ahtopol

Информация за Ахтопол и местността, видео, снимки, форуми [ 13 липня 2019 у Wayback Machine.]
Статистика населення [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Болгарії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q3658617"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національний_статистичний_інститут_Болгарії|НСИ]]</i>_[https://www.nsi.bg/nrnm/ekatte/town-halls_Националният_регистър_на_населените_места]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q3658617]]</div>-1] НСИ Националният регистър на населените места
d:Track:Q3658617

[2] Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: категорія за темою сторінки із значенням "Category:Ahtopol", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9756708/uk. Докладніше: ; .

[spps-3] Селища в Природен парк „Странджа“. Малко Търново: Дирекция на Природен парк „Странджа“.

[4] "Македонсько-Адріанопольський корпус 1912 - 1913", Головне управління архівів, 2006 р., Стор 827.