Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Єле́на Дми́трівна Ахвледіа́ні (груз. ელენე დიმიტრის ასული ახვლედიანი, *18 квітня 1901 — †30 грудня 1975) — грузинська художниця, ілюстраторка та театральна декораторка. Народний художник Грузинської РСР (у 1960).
| Ахвледіані Єлена Дмитрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| груз. ელენე დიმიტრის ასული ახვლედიანი | ||||
 | ||||
| Фото Єлени Ахвледіані і Ладо Гудіашвілі 1925, Париж | ||||
| Народження | 18 квітня 1901 м. Телаві, Російська імперія | |||
| Смерть | 30 грудня 1975 (74 роки) | |||
| м. Тбілісі, Грузинська РСР | ||||
| Поховання | Дідубійський пантеон | |||
| Національність | грузинка | |||
| Країна |  Грузинська Демократична Республіка СРСР | |||
| Жанр | пейзаж | |||
| Навчання | Тбіліська академія мистецтв (1922) і Академія Колароссі (1927) | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Напрямок | живопис, графіка, театральні декорації | |||
| Вчитель | d | |||
| Нагороди |  d (1971) | |||
| Сайт | museum.ge/index.php?lang_id=ENG&sec_id=55 | |||
| | ||||
 Ахвледіані Єлена Дмитрівна у Вікісховищі | ||||
Біографія
Єлена Ахвледіані народилася 18 квітня 1901 року у грузинському місті Телаві в родині лікаря.
Початкову художню освіту отримала в Школі живопису і малювання Миколи Скліфосовського в Тбілісі. У 1922 році навчалася в Тбіліській академії мистецтв у класі . По закінченні першого курсу як стипендіат Академії була відряджена для продовження освіти до Італії та Франції. У 1922-1923 роках — подорожувала Італією. У 1924-1927 — навчалася в Академії Колароссі в Парижі.
У 1928 році на запрошення режисера Костянтина Марджанішвілі працювала декоратором в . А згодом — в інших театрах Грузії та за її межами.
Член Асоціації революційних художників Грузії (САРМА, 1929-1932), Спілки художників СРСР.
Займалася книжковою графікою. У 1934-1937 роках була головним художником сектора дитячої книги у видавництві «Сахелгамі».
Заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (з 1946), Народний художник Грузинської РСР (з 1960), лауреат (1971).
Жила в Тбілісі. Виїжджала в Україну, Прибалтику, Чехословаччину.
Померла 30 грудня 1975 у Тбілісі. Похована в пантеоні письменників і громадських діячів Грузії .
Творчість
З 1919 року — учасниця виставок (виставка Грузинського мистецького товариства в Тбілісі). Також експонувалася на «Ювілейній виставці мистецтва народів СРСР» (1927), Ювілейній виставці образотворчих мистецтв Грузії, присвяченій 10-річчю Жовтня (1927), виставці «Будівництво та мистецтво національних республік» (1932), виставці творів театрально-декораційного мистецтва Грузії (1933), виставці образотворчого мистецтва Грузинської РСР (1937), «20 років Радянської Грузії» (1941) в Тбілісі, Всесоюзній художній виставці, присвяченій 40-річчю Жовтня (1957) в Москві та інших. Учасниця виставок радянського мистецтва за кордоном — у Відні та Берліні (1930), Парижі (1931). Провела персональні виставки в Парижі (1926), Остенде (1927), Тбілісі (1927, 1928, 1960, 1962, 1965, 1971), Телаві (1927, 1928), Кутаїсі (1927, 1928), Москві та Харкові (1930), Баку (1961), Карл-Маркс-Штадті (1969).
Працювала переважно як пейзажист. Її картини — «Старий Тбілісі», «Кахетія. Зима» (обидва — 1924); «Робочий квартал в Парижі» (1926); «Гульня», «Стара дзвіниця» (середина 1920-х); «Аджарець» (1927); «Батумські нафтоперегонні заводи» (1927); «Околиці Тбілісі» (1931); «Телаві» (1934); «Відпочинок колгоспників» (1937); «В горах Мінгрелії» (1940); «О. С. Пушкін на могилі О. С. Грибоєдова» (1949); «Поет Н. М. Бараташвілі в салоні М. Орбеліані», «Імеретія» (1956); «Тбілісі» (1959); «Збір винограду» (1961) та інші.
Створила графічні цикли (акварель, олівець, туш): «У дні війни» (кінець 1940-х), Прибалтикою і Чехословаччиною (обидва — 1950-ті), «Старий і новий Тбілісі» (1961—1967).
Виконала ілюстрації для книг «Дон Кіхот» Сервантеса (1932), «Збірник творів» Іллі Чавчавадзе (1934—1935), «Поеми» Важа Пшавели (1951), а також творів Генрі Лонгфелло і (1930-ті).
Створила декорації для більш ніж 60 вистав, серед них: «Як» Карло Каладзе (1928); «Отелло» (1932), «Багато галасу з нічого» Вільяма Шекспіра (1963); «Мадам Сан-Жен» Віктор'єн Сарду (1939); «Комедія однієї ночі» Карло Каладзе (1944—1945), «Російське питання» Костянтина Симонова (1947); «Пігмаліон» Бернарда Шоу (1955) у 2-му Державному драматичному театрі (Тбіліський академічний театр імені Коте Марджанішвілі); «Абесалом і Етері» Захарія Паліашвілі (1942) в Тбіліському театрі опери та балету. Співпрацювала також в театрах Києва (Театр опери та балету імені Тараса Шевченка), Москви (), Ленінграда (Державний академічний театр опери та балету імені Кірова), Харкова.
Малювала ескізи костюмів на кіностудії «Грузія-фільм» (1950-ті) — для фільмів «Бабка» Сіко Долідзе і (1954), «Пісня Етері» Сіко Долідзе (1956).
Її твори представлені в багатьох музейних зібраннях, серед них — Третьяковська галерея, Грузинський національний музей в Тбілісі.
Вшанування пам'яті
18 квітня 1976 року, в день народження художниці, в Тбілісі на базі квартири-майстерні Єлени Ахвледіані був створений . У ньому зберігаються картини, театральні ескізи, костюми, книжкові ілюстрації, карикатури, гумористичні замальовки, фото, особисті архіви художниці, а також етнографічна і археологічна колекції, зібрані нею в різних куточках Грузії. У будинку-музеї більше трьох тисяч експонатів.
У 1979 році вийшла телепередача про творчість Єлени Ахвледіані — «Право на коротке ім'я. Про творчість Народного художника Грузинської РСР Єлени Ахвледіані» (рос.). Автор тексту і сценарію — мистецтвознавець .
У Тбілісі Єлені Ахвледіані встановлений пам'ятник.
У 2001 році у Москві пройшла Меморіальна виставка Єлени Ахвледіані.
Джерела
- Ахвледиани Елена // Государственная Третьяковская галерея. Каталог собрания. Живопись первой половины ХХ века. — Т. 6. — Кн. 1. — М., 2009. — С. 65.
- Ахвледиани Елена Дмитриевна [ 7 березня 2017 у Wayback Machine.] // Большая советская энциклопедия. — Т. 2. Ангола — Барзас. — 1970. — 632 с. — 630 000 экз.
- Ахвледиани Елена Дмитриевна // Популярная художественная энциклопедия: Архитектура. Живопись. Скульптура. Графика. Декоративное искусство / Гл. ред. В. М. Полевой. — М.: Советская энциклопедия. Книга І. А-М., 1986. — С. 55.
- Ахвледиани Елена // Художники народов СССР. Библиографический словарь. — Т. 1. — М., 1970. — С. 237.
- Про музей Єлени Ахвледіані на сайті Грузинського національного музею [ 7 червня 2019 у Wayback Machine.] (англ.).
Додаткова література
- Джанберидзе Н. Ш. Елена Ахвледиани. — Тб., 1980.
- Ерлашова С. Выставка произведений Елены Ахвледиани // Искусство. — 1967. — № 6.
- Право на короткое имя: Елена Ахвледиани // Поюровский Б. М. Что осталось на трубе… Хроника театральной жизни второй половины ХХ века [Сборник статей и очерков]. — М.: Центрполинграф, 2000. — С. 20-23. — (Перша публікація — Творчество. — 1976. — № 5.)
- Урушадзе Н. Елена Ахвледиани. — Тб., 1979. (груз.)
- Шмерлинг Р. Пейзаж родины // Творчество. — 1961. — № 6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yele na Dmi trivna Ahvledia ni gruz ელენე დიმიტრის ასული ახვლედიანი 18 kvitnya 1901 19010418 30 grudnya 1975 gruzinska hudozhnicya ilyustratorka ta teatralna dekoratorka Narodnij hudozhnik Gruzinskoyi RSR u 1960 Ahvlediani Yelena Dmitrivnagruz ელენე დიმიტრის ასული ახვლედიანიFoto Yeleni Ahvlediani i Lado Gudiashvili 1925 ParizhNarodzhennya18 kvitnya 1901 1901 04 18 m Telavi Rosijska imperiyaSmert30 grudnya 1975 1975 12 30 74 roki m Tbilisi Gruzinska RSRPohovannyaDidubijskij panteonNacionalnistgruzinkaKrayina Gruzinska Demokratichna Respublika SRSRZhanrpejzazhNavchannyaTbiliska akademiya mistectv 1922 i Akademiya Kolarossi 1927 DiyalnisthudozhnicyaNapryamokzhivopis grafika teatralni dekoraciyiVchiteldNagorodid 1971 Sajtmuseum ge index php lang id ENG amp sec id 55 Ahvlediani Yelena Dmitrivna u VikishovishiBiografiyaYelena Ahvlediani narodilasya 18 kvitnya 1901 roku u gruzinskomu misti Telavi v rodini likarya Pochatkovu hudozhnyu osvitu otrimala v Shkoli zhivopisu i malyuvannya Mikoli Sklifosovskogo v Tbilisi U 1922 roci navchalasya v Tbiliskij akademiyi mistectv u klasi Po zakinchenni pershogo kursu yak stipendiat Akademiyi bula vidryadzhena dlya prodovzhennya osviti do Italiyi ta Franciyi U 1922 1923 rokah podorozhuvala Italiyeyu U 1924 1927 navchalasya v Akademiyi Kolarossi v Parizhi U 1928 roci na zaproshennya rezhisera Kostyantina Mardzhanishvili pracyuvala dekoratorom v A zgodom v inshih teatrah Gruziyi ta za yiyi mezhami Chlen Asociaciyi revolyucijnih hudozhnikiv Gruziyi SARMA 1929 1932 Spilki hudozhnikiv SRSR Zajmalasya knizhkovoyu grafikoyu U 1934 1937 rokah bula golovnim hudozhnikom sektora dityachoyi knigi u vidavnictvi Sahelgami Zasluzhenij diyach mistectv Gruzinskoyi RSR z 1946 Narodnij hudozhnik Gruzinskoyi RSR z 1960 laureat 1971 Zhila v Tbilisi Viyizhdzhala v Ukrayinu Pribaltiku Chehoslovachchinu Pomerla 30 grudnya 1975 u Tbilisi Pohovana v panteoni pismennikiv i gromadskih diyachiv Gruziyi TvorchistKatalog kartin Yeleni Ahvlediani vidanij u Tbilisi v 1927 roci Z 1919 roku uchasnicya vistavok vistavka Gruzinskogo misteckogo tovaristva v Tbilisi Takozh eksponuvalasya na Yuvilejnij vistavci mistectva narodiv SRSR 1927 Yuvilejnij vistavci obrazotvorchih mistectv Gruziyi prisvyachenij 10 richchyu Zhovtnya 1927 vistavci Budivnictvo ta mistectvo nacionalnih respublik 1932 vistavci tvoriv teatralno dekoracijnogo mistectva Gruziyi 1933 vistavci obrazotvorchogo mistectva Gruzinskoyi RSR 1937 20 rokiv Radyanskoyi Gruziyi 1941 v Tbilisi Vsesoyuznij hudozhnij vistavci prisvyachenij 40 richchyu Zhovtnya 1957 v Moskvi ta inshih Uchasnicya vistavok radyanskogo mistectva za kordonom u Vidni ta Berlini 1930 Parizhi 1931 Provela personalni vistavki v Parizhi 1926 Ostende 1927 Tbilisi 1927 1928 1960 1962 1965 1971 Telavi 1927 1928 Kutayisi 1927 1928 Moskvi ta Harkovi 1930 Baku 1961 Karl Marks Shtadti 1969 Pracyuvala perevazhno yak pejzazhist Yiyi kartini Starij Tbilisi Kahetiya Zima obidva 1924 Robochij kvartal v Parizhi 1926 Gulnya Stara dzvinicya seredina 1920 h Adzharec 1927 Batumski naftoperegonni zavodi 1927 Okolici Tbilisi 1931 Telavi 1934 Vidpochinok kolgospnikiv 1937 V gorah Mingreliyi 1940 O S Pushkin na mogili O S Griboyedova 1949 Poet N M Baratashvili v saloni M Orbeliani Imeretiya 1956 Tbilisi 1959 Zbir vinogradu 1961 ta inshi Stvorila grafichni cikli akvarel olivec tush U dni vijni kinec 1940 h Pribaltikoyu i Chehoslovachchinoyu obidva 1950 ti Starij i novij Tbilisi 1961 1967 Vikonala ilyustraciyi dlya knig Don Kihot Servantesa 1932 Zbirnik tvoriv Illi Chavchavadze 1934 1935 Poemi Vazha Pshaveli 1951 a takozh tvoriv Genri Longfello i 1930 ti Stvorila dekoraciyi dlya bilsh nizh 60 vistav sered nih Yak Karlo Kaladze 1928 Otello 1932 Bagato galasu z nichogo Vilyama Shekspira 1963 Madam San Zhen Viktor yen Sardu 1939 Komediya odniyeyi nochi Karlo Kaladze 1944 1945 Rosijske pitannya Kostyantina Simonova 1947 Pigmalion Bernarda Shou 1955 u 2 mu Derzhavnomu dramatichnomu teatri Tbiliskij akademichnij teatr imeni Kote Mardzhanishvili Abesalom i Eteri Zahariya Paliashvili 1942 v Tbiliskomu teatri operi ta baletu Spivpracyuvala takozh v teatrah Kiyeva Teatr operi ta baletu imeni Tarasa Shevchenka Moskvi Leningrada Derzhavnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni Kirova Harkova Malyuvala eskizi kostyumiv na kinostudiyi Gruziya film 1950 ti dlya filmiv Babka Siko Dolidze i 1954 Pisnya Eteri Siko Dolidze 1956 Yiyi tvori predstavleni v bagatoh muzejnih zibrannyah sered nih Tretyakovska galereya Gruzinskij nacionalnij muzej v Tbilisi Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Yeleni Ahvlediani u Tbilisi 18 kvitnya 1976 roku v den narodzhennya hudozhnici v Tbilisi na bazi kvartiri majsterni Yeleni Ahvlediani buv stvorenij U nomu zberigayutsya kartini teatralni eskizi kostyumi knizhkovi ilyustraciyi karikaturi gumoristichni zamalovki foto osobisti arhivi hudozhnici a takozh etnografichna i arheologichna kolekciyi zibrani neyu v riznih kutochkah Gruziyi U budinku muzeyi bilshe troh tisyach eksponativ U 1979 roci vijshla teleperedacha pro tvorchist Yeleni Ahvlediani Pravo na korotke im ya Pro tvorchist Narodnogo hudozhnika Gruzinskoyi RSR Yeleni Ahvlediani ros Avtor tekstu i scenariyu mistectvoznavec U Tbilisi Yeleni Ahvlediani vstanovlenij pam yatnik U 2001 roci u Moskvi projshla Memorialna vistavka Yeleni Ahvlediani DzherelaAhvlediani Elena Gosudarstvennaya Tretyakovskaya galereya Katalog sobraniya Zhivopis pervoj poloviny HH veka T 6 Kn 1 M 2009 S 65 Ahvlediani Elena Dmitrievna 7 bereznya 2017 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya T 2 Angola Barzas 1970 632 s 630 000 ekz Ahvlediani Elena Dmitrievna Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Arhitektura Zhivopis Skulptura Grafika Dekorativnoe iskusstvo Gl red V M Polevoj M Sovetskaya enciklopediya Kniga I A M 1986 S 55 Ahvlediani Elena Hudozhniki narodov SSSR Bibliograficheskij slovar T 1 M 1970 S 237 Pro muzej Yeleni Ahvlediani na sajti Gruzinskogo nacionalnogo muzeyu 7 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Dodatkova literatura Dzhanberidze N Sh Elena Ahvlediani Tb 1980 Erlashova S Vystavka proizvedenij Eleny Ahvlediani Iskusstvo 1967 6 Pravo na korotkoe imya Elena Ahvlediani Poyurovskij B M Chto ostalos na trube Hronika teatralnoj zhizni vtoroj poloviny HH veka Sbornik statej i ocherkov M Centrpolingraf 2000 S 20 23 ISBN 5 227 00448 X Persha publikaciya Tvorchestvo 1976 5 Urushadze N Elena Ahvlediani Tb 1979 gruz Shmerling R Pejzazh rodiny Tvorchestvo 1961 6