Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (липень 2015) |
Армія Бранденбург-Пруссії — збірна назва для позначення військових сил та збройних формацій Бранденбург-Прусської держави в період з 1618 по 1701.
Витоки
Як і в інших німецьких державах того часу, так і в Бранденбург-Прусській державі існували власні нечисельні військові формування. Складалися вони з найманців. Під час воєнних дій їхня чисельність збільшувалася, а в мирний час скорочувалася до мінімуму. На початку Тридцятирічної війни Бранденбург-Прусська держава зайняла нейтралітет. Малі ресурси та нечисельне військо змушували утримуватися від участі у війні. Однак, різанина влаштована імперськими військами в Магдебурзі у травні 1631 року, змусила курфюрста Бранденбургу підтримати антигабсбургську коаліцію. Так, бранденбург-прусські війська взяли участь в Тридцятирічній війні.
Армія за правління «Великого Курфюрста» (1640–1688)
Створення постійної регулярної армії в Бранденбург-Прусській державі відноситься до правління Фрідріха-Вільгельма, відомого також як «Великий Курфюрст» (1640–1688). Рішення про створення постійної регулярної армії було прийнято 5 червня 1644 року на засіданні Таємної ради. До того військо комплектувалося з найманців, котрих набирали на час війни і розпускали по її завершенні. Тридцятирічна війна довела неефективність найманого війська, вірність котрого забезпечувалася лише грошима. Для набору регулярної армії була необхідна чисельна рекрутська служба, оскільки набрати необхідну кількість новобранців можна було лише за допомоги примусових заходів. Саме завдяки цьому лише в Клеве було рекрутовано 4 тис. новобранців. У Прусському герцогстві було набрано 1200 людей до регулярних військ та 6 тис. до міліції. Набір у Курмарку дав значно менші результати внаслідок людських втрат у роки Тридцятирічної війни — лише 2400 солдатів. Крім того, існувала лейбгвардія курфюрста, що складалася з 500 мушкетерів. Вже в 1646 році, через два роки після започаткування регулярної армії, її чисельність становила 14 тис. вояків (8 тис. регулярні війська та 6 тис. міліції).
Основні засади комплектування армії Бранденбургу-Пруссії:
- заохочення до військової служби синів місцевих землевласників
- підбор офіцерів з місцевої знаті
- фінансування війська за рахунок доходів з земель домену курфюрста
У часи ІІ Шведсько-польської війни (1655–1660) чисельність бранденбурзько-прусської армії досягає до 25 тис., включаючи гарнізонні війська та артилерію.
У битві під Варшавою 8,5 тис. бранденбуржців та 9 тис. шведів завдали поразки 40 тис. польському війську. За мирним договором від 1660 року Фрідріх-Вільгельм домігся звільнення себе від васальних обов'язків щодо польського короля та сувернітету свого володіння —герцогства Пруссії.
Під час Шведсько-бранденбурзької війни Фрідріх-Вільгельм та його фельдмаршал Дерффінгер здобули перемогу над шведами в битві під Фербелліном в 1675 році. Внаслідок цього армії курфюрста вдалося витіснити шведські війська з Німеччини, а згодом і Пруссії під час так званої «Війни за Куршську спадщину» в 1678 році. Цій перемозі Фрідріх-Вільгельм забов'язаний своїм титулом «Великий Курфюрст».
Під час правління Фрідріха- Вільгельма армія нараховувала 7 тис. вояків у мирний час та 15-30 тис. у воєнний.
За правління Фрідріха ІІІ (1688–1713)
На початку війни Імперії з Францією в 1688 році курфюрст Фрідріх ІІІ видав особистий указ до державних установ, згідно з яким частина армії мала діяти в складі імперської армії Габсбургів проти французьких військ. На той час бранденбурзько-прусська армія вже цілком складалася з місцевого населення, а не завербованих іноземців. У 1701 році курфюрст Фрідріх ІІІ коронувався як король Пруссії. У зв'язку з цим армія стала називатися «королівською прусською», замість «курфюстська бранденбурзька». Проте, протягом XVIII ст. в Імперії і за її межами, аж до 1772 року, щодо Прусського королівства продовжувала використовуватися назва Бранденбург-Пруссія. Ціною проголошення Пруссії королівством стала участь прусських військ у війні за іспанську спадщину на боці Імперії. Прусські війська взяли участь в битвах під Гохштадтом, Рамільї, Турином, Тулоном та Мальплаком тощо. За наказом короля Фрідріха І 5 тис. прусських вояків знаходилося в Нідерландах, а 8 тис. воювали в Італії. Таким чином, 3/4 прусської армії воювали на боці антифранцузької коаліції.Прусська армія, вже на той час, мала репутацію найкращої в Європі.
Однак незважаючи на це, розкішний спосіб життя, котрий вів король Фрідріх І, змусив тимчасово зменшити фінансове навантаження на скарбницю, скоротивши після війни армію до 22 тис. Це було останнім скороченням в історії прусської армії.
За правління курфюрста, а пізніше короля, Фрідріха відбулися такі значні нововведення в бранденбурзько-прусській армії як поява Військового суду та введення одностроїв.
Військовий суд було засновано в 1692 році, з метою підвищення дисципліни серед солдатів.
З 1700 року починається введення одностроїв. Уніформа мала ряд переваг:
- єдиний зовнішній вигляд солдатів
- було легше відрізнити «своїх» від «чужих»
- за масового виробництва одяг вояків ставав значно дешевшим.
Як базовий колір одностроїв в армії починає переважати синій колір.
Уніформа
До середини XVII ст. армія Бранденбурга-Пруссії не мала уніформи в сучачному значенні цього поняття. Причиною цього був нерегулярний характер армії та стан розвитку текстильних мануфактур, що не дозволяв налагодити масове виробництво одностроїв. За часів Фрідріха-Вільгельма становище починає змінюватися. Створюється регулярна армія, в котрій вже регламентується яким має бути спорядження та одяг вояків. Перші однострої виготовлялися з тканин темних кольорів (найбільш розповсюдженим був синій колір, що пізніше стане базовим для армії Пруссії). Це було пов'язано з тим, що тканини неяскравих та темних кольорів були дешевшими. Саме через це вони стали розповсюдженими серед бідних протестантських країн на півночі Європи, таких як: Швеція, Гессен-Кассель та Бранденбург-Пруссія. Натомість, на відміну від них армії католицьких держав мали більш яскраву та багато оздоблену форму (білу, сіру, жовту). Багаті протестантські держави, такі як Ганновер, Англія та Данія мали форму з тканин червоного кольору. Форма рядових складалася з довгополого каптану, коротких штанів, панчіх. Колір підкладки каптана, комірця, отворотів рукавів був різним для кожного полку. Також впізнати до якого полку відноситься солдат можна було за формою обшлагів рукавів каптана, приборному кольору ґудзиків, вишивкою та нашивками, а також шийних пов'язок (краваток). Головним убором для більшості вояків був круглий капелюх, часто їх поля з одного боку підгорталися. З 1670-х років поля капелюхів починають підгортати з трьох сторін, так з'явиться трикутний капелюх. Серед гренадерів були розповсюджені капелюхи без полів, щоб не заважати при метанні гранат.
Форма офіцерів, окрім функціонального призначення, мала представляти традиції певного полку. Навіть без знаків, позначаючих звання, офіцерів вирізняли такі деталі як перо на капелюсі, портупея, кружевна краватка, жилет, панчохи полкових кольорів, широконосі туфлі з пряжками. Обов'язковими елементами був експонтон, шпага, офіцерський шарф. В цілому офіцерська форма мала більш багате оздоблення та виготовлялася з якісніших тканин, завдяки тому що офіцери замовляли її самі і за свій рахунок.
За правління курфюрста Фрідріха III посилюється тенденція до уніфікації форми. В 1700 році затверджується синій колір як базовий для форми. Це рішення було пізніше закріплено в регламенті 1709 року.
Звання
Система звань в армії Бранденбург-Пруссії, що склалась на початок XVIII ст.:
- Генерал-фельдмаршал (Generalfeldmarschall)
- Генерал-полковник (Generaloberst)
- Генерал ("General")
- Генерал-лейтенант (Generalleutnant)
- Генерал-майор (Generalmajor)
- Полковник (Oberst)
- Підполковник (Oberstleutnant)
- Майор (Major) - в піхоті,
Оберст-вахмістр (Oberstwachtmeister) -в кавалерії,
Фейєрверксмістр (Feuerwerksmeister) - в артилерії
- Капітан (Hauptmann або Capitaine) або Штабс-капітан (Stabskapitän) - в піхоті,
Ротмістр (Rittmeister) - в кавалерії,
Фейєрверкс-капітан (Feuerwerks-Hauptmann) - в артилерії
- Старший лейтенант (Oberleutnant) або Прем'єр-лейтенант (Premier-Lieutenant) - в піхоті,
Фейєрверкс-прем'єр-лейтенант (Feuerwerks-Premierlieutenant) - в артилерії
Фейєрверкс-обер-лейтенант (Feuerwerksoberlieutenant) - в артилерії
- Лейтенант (Leutnant) або Секунд-лейтенант (Seconde-Lieutenant) - в піхоті, кавалерії,
Фейєрвекс-секунд-лейтенант (Feuerwerkslieutenant) - в артилерії
- Фельдфебель-лейтенант (Feldwebelleutnant)
- Фенріх (кандидат в офіцери) (Fähnrich) - в піхоті,
Корнет (Kornett) - в кавалерії, Штик-юнкер (Stückjunker) - в артилерії
- Зауряд-офіцер (Offiziersstellvertreter)
- Фельдфебель (Feldwebel) - в піхоті,
Вахмістр (Wachtmeister) - в кавалерії та артилерії,
Обер-фейєрверкер (Oberfeuerwerker) - в артилерії
- Віце-фельдфебель (Vizefeldwebel) - в піхоті,
Віце-вахмістр (Vizewachtmeister) - в кавалерії та артилерії
- Сержант (Sergeant)- в піхоті та кавалерії,
Фейєрверкер (Feuerwerker) - в артилерії
- Капрал (Corporal) - в піхоті,
Унтер-офіцер (Unteroffizier) - в кавалерії
- Старший єфрейтор (Obergefreiter)
- Єфрейтор (Gefreiter)
Бомбардир (Bombardier) - в артилерії
- Мушкетер (Musketier) - в піхоті
Фузилер (Füsilier) - в піхоті
Гренадер (Grenadier) - в піхоті
Рейтар (Reiter) - в кавалерії
Канонір (Kanonier) в артилерії
Див. також
Джерела
- Hans Bleckwenn: Unter dem Preußen-Adler. Das brandenburgisch-preußische Heer 1640—1807. Bertelsmann, 1978; .
- Otto Büsch, W. Neugebauer: Moderne Preußische Geschichte 1648—1947. Band 2, 4.Teil. Militärsystem und Gesellschaftsordnung. Verlag de Gruyter 1981, S. 749—871, .
- Martin Guddat: Handbuch zur preußischen Militärgeschichte 1701—1786. Verlag Mittler, Hamburg 2001, .
- Frank Bauer: Fehrbellin 1675 Brandenburg-Preußens Aufbruch zur Großmacht. Kurt Vowinckel Verlag, Potsdam 1998, .
- Karl-Volker Neugebauer: Grundzüge der deutschen Militärgeschichte. Band 1: Historischer Überblick. 1. Auflage, Rombach Verlag, Freiburg 1993.
- Cordon A. Craig: Die preußisch-deutsche Armee 1640—1945. Staat im Staate. Droste Verlag, Düsseldorf 1960.
- Emilio Willems: Der preußisch-deutsche Militarismus. Ein Kulturkomplex im sozialen Wandel. Verlag Wissenschaft und Politik, Köln 1984, .
- Hans-Joachim Neumann: Friedrich-Wilhelm der Große Kurfürst. Der Sieger von Fehrbellin, edition q Verlag, Berlin 1995 , .
Примітки
- Martin Guddat: Handbuch zur preußischen Militärgeschichte 1701—1786. Verlag Mittler, Hamburg 2001,.
- Frank Bauer: Fehrbellin 1675 Brandenburg-Preußens Aufbruch zur Großmacht. Kurt Vowinckel Verlag, Potsdam 1998, .
- Hans-Joachim Neumann: Friedrich-Wilhelm der Große Kurfürst. Der Sieger von Fehrbellin, edition q Verlag, Berlin 1995 , .
- Otto Büsch, W. Neugebauer: Moderne Preußische Geschichte 1648—1947. Band 2, 4.Teil. Militärsystem und Gesellschaftsordnung. Verlag de Gruyter 1981, S. 749—871, .
- Hans Bleckwenn: Unter dem Preußen-Adler. Das brandenburgisch-preußische Heer 1640—1807. Bertelsmann, 1978; .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lipen 2015 Armiya Brandenburg Prussiyi zbirna nazva dlya poznachennya vijskovih sil ta zbrojnih formacij Brandenburg Prusskoyi derzhavi v period z 1618 po 1701 VitokiYak i v inshih nimeckih derzhavah togo chasu tak i v Brandenburg Prusskij derzhavi isnuvali vlasni nechiselni vijskovi formuvannya Skladalisya voni z najmanciv Pid chas voyennih dij yihnya chiselnist zbilshuvalasya a v mirnij chas skorochuvalasya do minimumu Na pochatku Tridcyatirichnoyi vijni Brandenburg Prusska derzhava zajnyala nejtralitet Mali resursi ta nechiselne vijsko zmushuvali utrimuvatisya vid uchasti u vijni Odnak rizanina vlashtovana imperskimi vijskami v Magdeburzi u travni 1631 roku zmusila kurfyursta Brandenburgu pidtrimati antigabsburgsku koaliciyu Tak brandenburg prusski vijska vzyali uchast v Tridcyatirichnij vijni Armiya za pravlinnya Velikogo Kurfyursta 1640 1688 Soldati brandenburzkogo pihotnogo polku nim Kurfurstin Dorothea 1675 rik Stvorennya postijnoyi regulyarnoyi armiyi v Brandenburg Prusskij derzhavi vidnositsya do pravlinnya Fridriha Vilgelma vidomogo takozh yak Velikij Kurfyurst 1640 1688 Rishennya pro stvorennya postijnoyi regulyarnoyi armiyi bulo prijnyato 5 chervnya 1644 roku na zasidanni Tayemnoyi radi Do togo vijsko komplektuvalosya z najmanciv kotrih nabirali na chas vijni i rozpuskali po yiyi zavershenni Tridcyatirichna vijna dovela neefektivnist najmanogo vijska virnist kotrogo zabezpechuvalasya lishe groshima Dlya naboru regulyarnoyi armiyi bula neobhidna chiselna rekrutska sluzhba oskilki nabrati neobhidnu kilkist novobranciv mozhna bulo lishe za dopomogi primusovih zahodiv Same zavdyaki comu lishe v Kleve bulo rekrutovano 4 tis novobranciv U Prusskomu gercogstvi bulo nabrano 1200 lyudej do regulyarnih vijsk ta 6 tis do miliciyi Nabir u Kurmarku dav znachno menshi rezultati vnaslidok lyudskih vtrat u roki Tridcyatirichnoyi vijni lishe 2400 soldativ Krim togo isnuvala lejbgvardiya kurfyursta sho skladalasya z 500 mushketeriv Vzhe v 1646 roci cherez dva roki pislya zapochatkuvannya regulyarnoyi armiyi yiyi chiselnist stanovila 14 tis voyakiv 8 tis regulyarni vijska ta 6 tis miliciyi Osnovni zasadi komplektuvannya armiyi Brandenburgu Prussiyi zaohochennya do vijskovoyi sluzhbi siniv miscevih zemlevlasnikiv pidbor oficeriv z miscevoyi znati finansuvannya vijska za rahunok dohodiv z zemel domenu kurfyursta U chasi II Shvedsko polskoyi vijni 1655 1660 chiselnist brandenburzko prusskoyi armiyi dosyagaye do 25 tis vklyuchayuchi garnizonni vijska ta artileriyu U bitvi pid Varshavoyu 8 5 tis brandenburzhciv ta 9 tis shvediv zavdali porazki 40 tis polskomu vijsku Za mirnim dogovorom vid 1660 roku Fridrih Vilgelm domigsya zvilnennya sebe vid vasalnih obov yazkiv shodo polskogo korolya ta suvernitetu svogo volodinnya gercogstva Prussiyi Pid chas Shvedsko brandenburzkoyi vijni Fridrih Vilgelm ta jogo feldmarshal Derffinger zdobuli peremogu nad shvedami v bitvi pid Ferbellinom v 1675 roci Vnaslidok cogo armiyi kurfyursta vdalosya vitisniti shvedski vijska z Nimechchini a zgodom i Prussiyi pid chas tak zvanoyi Vijni za Kurshsku spadshinu v 1678 roci Cij peremozi Fridrih Vilgelm zabov yazanij svoyim titulom Velikij Kurfyurst Pid chas pravlinnya Fridriha Vilgelma armiya narahovuvala 7 tis voyakiv u mirnij chas ta 15 30 tis u voyennij Za pravlinnya Fridriha III 1688 1713 Grenaderi Brandenburzkogo pihotnogo polku N 3 knyazya Leopolda fon Angalt Dessau chasiv kurfyursta Fridriha III 1698 rik Na pochatku vijni Imperiyi z Franciyeyu v 1688 roci kurfyurst Fridrih III vidav osobistij ukaz do derzhavnih ustanov zgidno z yakim chastina armiyi mala diyati v skladi imperskoyi armiyi Gabsburgiv proti francuzkih vijsk Na toj chas brandenburzko prusska armiya vzhe cilkom skladalasya z miscevogo naselennya a ne zaverbovanih inozemciv U 1701 roci kurfyurst Fridrih III koronuvavsya yak korol Prussiyi U zv yazku z cim armiya stala nazivatisya korolivskoyu prusskoyu zamist kurfyustska brandenburzka Prote protyagom XVIII st v Imperiyi i za yiyi mezhami azh do 1772 roku shodo Prusskogo korolivstva prodovzhuvala vikoristovuvatisya nazva Brandenburg Prussiya Cinoyu progoloshennya Prussiyi korolivstvom stala uchast prusskih vijsk u vijni za ispansku spadshinu na boci Imperiyi Prusski vijska vzyali uchast v bitvah pid Gohshtadtom Ramilyi Turinom Tulonom ta Malplakom tosho Za nakazom korolya Fridriha I 5 tis prusskih voyakiv znahodilosya v Niderlandah a 8 tis voyuvali v Italiyi Takim chinom 3 4 prusskoyi armiyi voyuvali na boci antifrancuzkoyi koaliciyi Prusska armiya vzhe na toj chas mala reputaciyu najkrashoyi v Yevropi Odnak nezvazhayuchi na ce rozkishnij sposib zhittya kotrij viv korol Fridrih I zmusiv timchasovo zmenshiti finansove navantazhennya na skarbnicyu skorotivshi pislya vijni armiyu do 22 tis Ce bulo ostannim skorochennyam v istoriyi prusskoyi armiyi Za pravlinnya kurfyursta a piznishe korolya Fridriha vidbulisya taki znachni novovvedennya v brandenburzko prusskij armiyi yak poyava Vijskovogo sudu ta vvedennya odnostroyiv Vijskovij sud bulo zasnovano v 1692 roci z metoyu pidvishennya disciplini sered soldativ Z 1700 roku pochinayetsya vvedennya odnostroyiv Uniforma mala ryad perevag yedinij zovnishnij viglyad soldativ bulo legshe vidrizniti svoyih vid chuzhih za masovogo virobnictva odyag voyakiv stavav znachno deshevshim Yak bazovij kolir odnostroyiv v armiyi pochinaye perevazhati sinij kolir UniformaUniforma brandenburzkih voyakiv 1686 Do seredini XVII st armiya Brandenburga Prussiyi ne mala uniformi v suchachnomu znachenni cogo ponyattya Prichinoyu cogo buv neregulyarnij harakter armiyi ta stan rozvitku tekstilnih manufaktur sho ne dozvolyav nalagoditi masove virobnictvo odnostroyiv Za chasiv Fridriha Vilgelma stanovishe pochinaye zminyuvatisya Stvoryuyetsya regulyarna armiya v kotrij vzhe reglamentuyetsya yakim maye buti sporyadzhennya ta odyag voyakiv Pershi odnostroyi vigotovlyalisya z tkanin temnih koloriv najbilsh rozpovsyudzhenim buv sinij kolir sho piznishe stane bazovim dlya armiyi Prussiyi Ce bulo pov yazano z tim sho tkanini neyaskravih ta temnih koloriv buli deshevshimi Same cherez ce voni stali rozpovsyudzhenimi sered bidnih protestantskih krayin na pivnochi Yevropi takih yak Shveciya Gessen Kassel ta Brandenburg Prussiya Natomist na vidminu vid nih armiyi katolickih derzhav mali bilsh yaskravu ta bagato ozdoblenu formu bilu siru zhovtu Bagati protestantski derzhavi taki yak Gannover Angliya ta Daniya mali formu z tkanin chervonogo koloru Forma ryadovih skladalasya z dovgopologo kaptanu korotkih shtaniv panchih Kolir pidkladki kaptana komircya otvorotiv rukaviv buv riznim dlya kozhnogo polku Takozh vpiznati do yakogo polku vidnositsya soldat mozhna bulo za formoyu obshlagiv rukaviv kaptana pribornomu koloru gudzikiv vishivkoyu ta nashivkami a takozh shijnih pov yazok kravatok Golovnim uborom dlya bilshosti voyakiv buv kruglij kapelyuh chasto yih polya z odnogo boku pidgortalisya Z 1670 h rokiv polya kapelyuhiv pochinayut pidgortati z troh storin tak z yavitsya trikutnij kapelyuh Sered grenaderiv buli rozpovsyudzheni kapelyuhi bez poliv shob ne zavazhati pri metanni granat Forma oficeriv okrim funkcionalnogo priznachennya mala predstavlyati tradiciyi pevnogo polku Navit bez znakiv poznachayuchih zvannya oficeriv viriznyali taki detali yak pero na kapelyusi portupeya kruzhevna kravatka zhilet panchohi polkovih koloriv shirokonosi tufli z pryazhkami Obov yazkovimi elementami buv eksponton shpaga oficerskij sharf V cilomu oficerska forma mala bilsh bagate ozdoblennya ta vigotovlyalasya z yakisnishih tkanin zavdyaki tomu sho oficeri zamovlyali yiyi sami i za svij rahunok Za pravlinnya kurfyursta Fridriha III posilyuyetsya tendenciya do unifikaciyi formi V 1700 roci zatverdzhuyetsya sinij kolir yak bazovij dlya formi Ce rishennya bulo piznishe zakripleno v reglamenti 1709 roku ZvannyaSistema zvan v armiyi Brandenburg Prussiyi sho sklalas na pochatok XVIII st General feldmarshal Generalfeldmarschall General polkovnik Generaloberst General General General lejtenant Generalleutnant General major Generalmajor Polkovnik Oberst Pidpolkovnik Oberstleutnant Major Major v pihoti Oberst vahmistr Oberstwachtmeister v kavaleriyi Fejyerverksmistr Feuerwerksmeister v artileriyi Kapitan Hauptmann abo Capitaine abo Shtabs kapitan Stabskapitan v pihoti Rotmistr Rittmeister v kavaleriyi Fejyerverks kapitan Feuerwerks Hauptmann v artileriyi Starshij lejtenant Oberleutnant abo Prem yer lejtenant Premier Lieutenant v pihoti Fejyerverks prem yer lejtenant Feuerwerks Premierlieutenant v artileriyi Fejyerverks ober lejtenant Feuerwerksoberlieutenant v artileriyi Lejtenant Leutnant abo Sekund lejtenant Seconde Lieutenant v pihoti kavaleriyi Fejyerveks sekund lejtenant Feuerwerkslieutenant v artileriyi Feldfebel lejtenant Feldwebelleutnant Fenrih kandidat v oficeri Fahnrich v pihoti Kornet Kornett v kavaleriyi Shtik yunker Stuckjunker v artileriyi Zauryad oficer Offiziersstellvertreter Feldfebel Feldwebel v pihoti Vahmistr Wachtmeister v kavaleriyi ta artileriyi Ober fejyerverker Oberfeuerwerker v artileriyi Vice feldfebel Vizefeldwebel v pihoti Vice vahmistr Vizewachtmeister v kavaleriyi ta artileriyi Serzhant Sergeant v pihoti ta kavaleriyi Fejyerverker Feuerwerker v artileriyi Kapral Corporal v pihoti Unter oficer Unteroffizier v kavaleriyi Starshij yefrejtor Obergefreiter Yefrejtor Gefreiter Bombardir Bombardier v artileriyi Mushketer Musketier v pihoti Fuziler Fusilier v pihoti Grenader Grenadier v pihoti Rejtar Reiter v kavaleriyi Kanonir Kanonier v artileriyiDiv takozhBrandenburg Prussiya Korolivstvo Prussiya Prusska armiya 10 j pihotnij polk Stara prusska armiya DzherelaHans Bleckwenn Unter dem Preussen Adler Das brandenburgisch preussische Heer 1640 1807 Bertelsmann 1978 ISBN 3 570 00522 4 Otto Busch W Neugebauer Moderne Preussische Geschichte 1648 1947 Band 2 4 Teil Militarsystem und Gesellschaftsordnung Verlag de Gruyter 1981 S 749 871 ISBN 3 11 008324 8 Martin Guddat Handbuch zur preussischen Militargeschichte 1701 1786 Verlag Mittler Hamburg 2001 ISBN 3 8132 0732 3 Frank Bauer Fehrbellin 1675 Brandenburg Preussens Aufbruch zur Grossmacht Kurt Vowinckel Verlag Potsdam 1998 ISBN 3 921655 86 2 Karl Volker Neugebauer Grundzuge der deutschen Militargeschichte Band 1 Historischer Uberblick 1 Auflage Rombach Verlag Freiburg 1993 Cordon A Craig Die preussisch deutsche Armee 1640 1945 Staat im Staate Droste Verlag Dusseldorf 1960 Emilio Willems Der preussisch deutsche Militarismus Ein Kulturkomplex im sozialen Wandel Verlag Wissenschaft und Politik Koln 1984 ISBN 3 8046 8630 3 Hans Joachim Neumann Friedrich Wilhelm der Grosse Kurfurst Der Sieger von Fehrbellin edition q Verlag Berlin 1995 ISBN 3 86124 293 1 PrimitkiMartin Guddat Handbuch zur preussischen Militargeschichte 1701 1786 Verlag Mittler Hamburg 2001 ISBN 3 8132 0732 3 Frank Bauer Fehrbellin 1675 Brandenburg Preussens Aufbruch zur Grossmacht Kurt Vowinckel Verlag Potsdam 1998 ISBN 3 921655 86 2 Hans Joachim Neumann Friedrich Wilhelm der Grosse Kurfurst Der Sieger von Fehrbellin edition q Verlag Berlin 1995 ISBN 3 86124 293 1 Otto Busch W Neugebauer Moderne Preussische Geschichte 1648 1947 Band 2 4 Teil Militarsystem und Gesellschaftsordnung Verlag de Gruyter 1981 S 749 871 ISBN 3 11 008324 8 Hans Bleckwenn Unter dem Preussen Adler Das brandenburgisch preussische Heer 1640 1807 Bertelsmann 1978 ISBN 3 570 00522 4