Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Антон Вільгельм Брьоґер норв Anton Wilhelm Brøgger 11 жовтня 1884 18841011 Стокгольм 29 серпня 1951 Осло норвезький архе

Антон Вільгельм Брьоґер

Антон Вільгельм Брьоґер

Антон Вільгельм Брьоґер (норв. Anton Wilhelm Brøgger; 11 жовтня 1884(18841011), Стокгольм — 29 серпня 1951, Осло) — норвезький археолог і політик.

Антон Вільгельм Брьоґер
image
Народився11 жовтня 1884(1884-10-11) або 11 серпня 1884(1884-08-11)[2]
Стокгольм, Швеція[2]
Помер29 серпня 1951(1951-08-29)[2][3]
Осло, Норвегія[2]
Країнаimage Норвегія
Діяльністьантрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи, професор, політик
Alma materУніверситет Осло
ЗакладУніверситет Осло
Посадаd і d
Науковий ступіньдокторський ступінь[2]
ЧленствоНорвезька академія наук
Данська королівська академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
d
Партіяd
БатькоВольдемар Крістофер Бреггер
Дітиd
d
Нагороди

d (1915)

Життєпис

Син геолога та ректора університету Осло у 1907—1911 рр. Вальдемара Крістофера Брьоґера.

Будучи школярем, він допомагав батьку в його дослідницьких поїздках, і від нього навчився методології природничих наук і розуміння ландшафту. Тоді він вирішив бути археологом.

Кар'єра

Після examen artium у 1903 році він час від часу відвідував лекції з археології, історії та давньоскандинавської мови, а протягом 1905–1909 рр. також був у низці навчальних поїздок до музеїв скандинавських країн та північної Німеччини. Тоді вийшла низка археологічних праць. Перший, який привернув увагу, «Сокири типу Ньостват», був опублікований у 1905 році. Через чотири роки він захистив докторську дисертацію з філософії з дисертацією на тему у Норвегії», ставши доктором філософії. Тут він показав свою орієнтацію на міжнародну археологію, випробувавши на норвезькому матеріалі нові ідеї з теорії культурного кола.

У 1909–1913 рр. Брьоґер працював консерватором у музеї Ставангера, де він намагався реорганізувати музей і провів масштабні розкопки в і печері . Його головним напрямком цього періоду є (історія Ставангера) в середньовіччя. Він став співробітником і почав відігравати певну роль у культурному житті міста, зокрема, як засновник і голова Ставангерського відділення Асоціації стародавньої історії.

Дослідження

Нова сторінка в його житті почалася, коли восени 1913 року Брьоґер зайняв посаду помічника керівника колекції старожитностей університету в Крістіанії. Через два роки він став директором того ж закладу та професором скандинавської археології в університеті, і обіймав цю посаду до своєї відставки наприкінці 1949 року. Під його керівництвом колекція старожитностей університету перетворилася на сучасний музей та науково-дослідний інститут. Він також забезпечив ефективнішу роботу з охорони пам'яток минулого. Робота над публікацією відкриття Усебергського корабля припинилася після смерті професора відкривача, тому Брьоґер власноруч органузовував наукову обробку знахідок. Результати були опубліковані в чотирьох (із запланованих п'яти) томах у 1917–1928 рр., сам Брьоґер зробив суттєвий внесок в перший том. Він також працював над придбанням окремої нової будівлі для кораблів вікінгів на Бюґдьої, нині це Музей кораблів вікінгів. Гокстадський і Тунський кораблі з'явилися після 1932 року, тоді як колекція артефактів з розкопок в Усеберзі вперше прибула туди лише 1954-го.

В Осло Брьоґер насамперед зацікавився дослідженнями залізної доби, на межі між археологією та історією. У 1921 році була опублікована одна з його головних праць — «Ертоґ і ере». Він робить цікавий внесок в історію права Норвегії, оскільки положення в законах і включені в аналіз археологічних знахідок. Закони Гулатингу як джерело давніх культурних відносин він продовжив у лекції «Походження нашої селянської культури» в Норвезькій академії наук у 1925 році. Тієї ж осені він прочитав серію лекцій в Інституті порівняльних культурологічних досліджень. Серія була опублікована як книга «Det norske folk i oldtiden».

Редактор і адміністратор

Редакційна діяльність Брьоґера почалася, коли в 1910 році він став редактором торгового журналу Олтіден. Кілька років він був редактором Ст. Галвард, співредактором Акта Археологіка та томів 7–10 . Він заснував і керував публікацією трьох наукових серій Університетської колекції старожитностей і серії «Археологічні ландшафтні дослідження в Норвегії».

Важливість Брьоґера для норвезької археології не в останню чергу пояснюється його великою адміністративною та організаційною роботою. Він відіграв провідну роль в організації реєстрації реліквій норвезьких вікінгів на Британських островах у 1925 році, а в 1928 році він очолив археологічну експедицію на Шетландські та Оркнейські острови. У 1936 році він головував на 2-му Міжнародному конгресі археологів в Осло. У тому ж році він був одним із засновників , де до самої смерті був генеральним секретарем. У 1916 році він виступив з ініціативою заснувати фонд для просування норвезької археології та був головою у 1918–1934 рр.

У 1932 році він був призначений кавалером 1-го класу Ордена Св. Олафа і мав декілька іноземних нагород.

Політик і ув'язнений

Брьоґер брав активну участь у національній політиці міжвоєнного періоду та був головою у 1930–1931 рр. Він кілька разів обирався як депутат у Стортингу в період 1928–1930 років. Під час Другої світової війни його двічі заарештовували — спочатку як члена правління Національного театру в червні 1941 року, коли його звільнили через кілька днів, а у вересні того ж року він опинився в Гріні, в концентраційному таборі, де сидів до осені 1942 року. Його здоров'я сильно похитнувся, так і не відновившись.

Після війни він повернувся як професор, але пішов у відставку в 1949 році. Його остання важлива публікація вийшла в 1950 році: Vikingeskipene. Deres forgjengere og etterfølgere (Кораблі вікінгів: їхні попередники та наступники), написана разом з Гоконом Шетелігом. Помер у серпні 1951 року. Вулиця в Ставангері, ворота Антона Брьоґера, названа на його честь.

Брьоґер брав активну участь у політиці свого університету. Деякий час був заступником голови академічної колегії. Брьоґер хотів стати ректором університету. Коли він ним не став, частково тому, що багато хто боявся його сильної волі, а частково тому, що він не мав безумовної довіри. Слабкістю було те, що він не був пунктуальним із зустрічами.

Вибрані праці

  • «Øxer av Nøstvettypen», 1905
  • «Studier over Norges stenalder», 1906
  • «Den arktiske stenalder i Norge», 1909
  • «Stavangers historie i middelalderen», Stavanger 1915
  • «Ertog og øre. Den gamle norske vegt», 1921
  • «Tre kulturformer. Norske — hellenske — romerske kulturbilleder», 1939

Примітки

  1. (not translated to no) Stortinget og statsrådet : 1915–1945. B. 1 : Biografier : med tillegg til Tallak Lindstøl: Stortinget og Statsraadet 1814–1914 — 1949. — С. 158.
    d:Track:Q19869143d:Track:Q23940178
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1012607119 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  4. (not translated to no) Stortinget og statsrådet : 1915-1945. B. 2 : De enkelte storting — 1949. — С. 158.
    d:Track:Q19869143d:Track:Q71786835
  5. Store norsk leksikon
  6. норв. «Axes av Nøstvattypen»
  7. норв. «Ertog og øre»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anton Vilgelm Broger norv Anton Wilhelm Brogger 11 zhovtnya 1884 18841011 Stokgolm 29 serpnya 1951 Oslo norvezkij arheolog i politik Anton Vilgelm BrogerNarodivsya11 zhovtnya 1884 1884 10 11 abo 11 serpnya 1884 1884 08 11 2 Stokgolm Shveciya 2 Pomer29 serpnya 1951 1951 08 29 2 3 Oslo Norvegiya 2 Krayina NorvegiyaDiyalnistantropolog arheolog doslidnik doistorichnoyi epohi profesor politikAlma materUniversitet OsloZakladUniversitet OsloPosadad i dNaukovij stupindoktorskij stupin 2 ChlenstvoNorvezka akademiya nauk Danska korolivska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej dPartiyadBatkoVoldemar Kristofer BreggerDitid dNagorodid 1915 ZhittyepisSin geologa ta rektora universitetu Oslo u 1907 1911 rr Valdemara Kristofera Brogera Buduchi shkolyarem vin dopomagav batku v jogo doslidnickih poyizdkah i vid nogo navchivsya metodologiyi prirodnichih nauk i rozuminnya landshaftu Todi vin virishiv buti arheologom Kar yera Pislya examen artium u 1903 roci vin chas vid chasu vidviduvav lekciyi z arheologiyi istoriyi ta davnoskandinavskoyi movi a protyagom 1905 1909 rr takozh buv u nizci navchalnih poyizdok do muzeyiv skandinavskih krayin ta pivnichnoyi Nimechchini Todi vijshla nizka arheologichnih prac Pershij yakij privernuv uvagu Sokiri tipu Nostvat buv opublikovanij u 1905 roci Cherez chotiri roki vin zahistiv doktorsku disertaciyu z filosofiyi z disertaciyeyu na temu u Norvegiyi stavshi doktorom filosofiyi Tut vin pokazav svoyu oriyentaciyu na mizhnarodnu arheologiyu viprobuvavshi na norvezkomu materiali novi ideyi z teoriyi kulturnogo kola U 1909 1913 rr Broger pracyuvav konservatorom u muzeyi Stavangera de vin namagavsya reorganizuvati muzej i proviv masshtabni rozkopki v i pecheri Jogo golovnim napryamkom cogo periodu ye istoriya Stavangera v serednovichchya Vin stav spivrobitnikom i pochav vidigravati pevnu rol u kulturnomu zhitti mista zokrema yak zasnovnik i golova Stavangerskogo viddilennya Asociaciyi starodavnoyi istoriyi Doslidzhennya Nova storinka v jogo zhitti pochalasya koli voseni 1913 roku Broger zajnyav posadu pomichnika kerivnika kolekciyi starozhitnostej universitetu v Kristianiyi Cherez dva roki vin stav direktorom togo zh zakladu ta profesorom skandinavskoyi arheologiyi v universiteti i obijmav cyu posadu do svoyeyi vidstavki naprikinci 1949 roku Pid jogo kerivnictvom kolekciya starozhitnostej universitetu peretvorilasya na suchasnij muzej ta naukovo doslidnij institut Vin takozh zabezpechiv efektivnishu robotu z ohoroni pam yatok minulogo Robota nad publikaciyeyu vidkrittya Usebergskogo korablya pripinilasya pislya smerti profesora vidkrivacha tomu Broger vlasnoruch organuzovuvav naukovu obrobku znahidok Rezultati buli opublikovani v chotiroh iz zaplanovanih p yati tomah u 1917 1928 rr sam Broger zrobiv suttyevij vnesok v pershij tom Vin takozh pracyuvav nad pridbannyam okremoyi novoyi budivli dlya korabliv vikingiv na Byugdoyi nini ce Muzej korabliv vikingiv Gokstadskij i Tunskij korabli z yavilisya pislya 1932 roku todi yak kolekciya artefaktiv z rozkopok v Useberzi vpershe pribula tudi lishe 1954 go V Oslo Broger nasampered zacikavivsya doslidzhennyami zaliznoyi dobi na mezhi mizh arheologiyeyu ta istoriyeyu U 1921 roci bula opublikovana odna z jogo golovnih prac Ertog i ere Vin robit cikavij vnesok v istoriyu prava Norvegiyi oskilki polozhennya v zakonah i vklyucheni v analiz arheologichnih znahidok Zakoni Gulatingu yak dzherelo davnih kulturnih vidnosin vin prodovzhiv u lekciyi Pohodzhennya nashoyi selyanskoyi kulturi v Norvezkij akademiyi nauk u 1925 roci Tiyeyi zh oseni vin prochitav seriyu lekcij v Instituti porivnyalnih kulturologichnih doslidzhen Seriya bula opublikovana yak kniga Det norske folk i oldtiden Redaktor i administrator Redakcijna diyalnist Brogera pochalasya koli v 1910 roci vin stav redaktorom torgovogo zhurnalu Oltiden Kilka rokiv vin buv redaktorom St Galvard spivredaktorom Akta Arheologika ta tomiv 7 10 Vin zasnuvav i keruvav publikaciyeyu troh naukovih serij Universitetskoyi kolekciyi starozhitnostej i seriyi Arheologichni landshaftni doslidzhennya v Norvegiyi Vazhlivist Brogera dlya norvezkoyi arheologiyi ne v ostannyu chergu poyasnyuyetsya jogo velikoyu administrativnoyu ta organizacijnoyu robotoyu Vin vidigrav providnu rol v organizaciyi reyestraciyi relikvij norvezkih vikingiv na Britanskih ostrovah u 1925 roci a v 1928 roci vin ocholiv arheologichnu ekspediciyu na Shetlandski ta Orknejski ostrovi U 1936 roci vin golovuvav na 2 mu Mizhnarodnomu kongresi arheologiv v Oslo U tomu zh roci vin buv odnim iz zasnovnikiv de do samoyi smerti buv generalnim sekretarem U 1916 roci vin vistupiv z iniciativoyu zasnuvati fond dlya prosuvannya norvezkoyi arheologiyi ta buv golovoyu u 1918 1934 rr U 1932 roci vin buv priznachenij kavalerom 1 go klasu Ordena Sv Olafa i mav dekilka inozemnih nagorod Politik i uv yaznenij Broger brav aktivnu uchast u nacionalnij politici mizhvoyennogo periodu ta buv golovoyu u 1930 1931 rr Vin kilka raziv obiravsya yak deputat u Stortingu v period 1928 1930 rokiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni jogo dvichi zaareshtovuvali spochatku yak chlena pravlinnya Nacionalnogo teatru v chervni 1941 roku koli jogo zvilnili cherez kilka dniv a u veresni togo zh roku vin opinivsya v Grini v koncentracijnomu tabori de sidiv do oseni 1942 roku Jogo zdorov ya silno pohitnuvsya tak i ne vidnovivshis Pislya vijni vin povernuvsya yak profesor ale pishov u vidstavku v 1949 roci Jogo ostannya vazhliva publikaciya vijshla v 1950 roci Vikingeskipene Deres forgjengere og etterfolgere Korabli vikingiv yihni poperedniki ta nastupniki napisana razom z Gokonom Sheteligom Pomer u serpni 1951 roku Vulicya v Stavangeri vorota Antona Brogera nazvana na jogo chest Broger brav aktivnu uchast u politici svogo universitetu Deyakij chas buv zastupnikom golovi akademichnoyi kolegiyi Broger hotiv stati rektorom universitetu Koli vin nim ne stav chastkovo tomu sho bagato hto boyavsya jogo silnoyi voli a chastkovo tomu sho vin ne mav bezumovnoyi doviri Slabkistyu bulo te sho vin ne buv punktualnim iz zustrichami Vibrani praci Oxer av Nostvettypen 1905 Studier over Norges stenalder 1906 Den arktiske stenalder i Norge 1909 Stavangers historie i middelalderen Stavanger 1915 Ertog og ore Den gamle norske vegt 1921 Tre kulturformer Norske hellenske romerske kulturbilleder 1939Primitki not translated to no Stortinget og statsradet 1915 1945 B 1 Biografier med tillegg til Tallak Lindstol Stortinget og Statsraadet 1814 1914 1949 S 158 d Track Q19869143d Track Q23940178 Deutsche Nationalbibliothek Record 1012607119 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 not translated to no Stortinget og statsradet 1915 1945 B 2 De enkelte storting 1949 S 158 d Track Q19869143d Track Q71786835 Store norsk leksikon norv Axes av Nostvattypen norv Ertog og ore

Дата публікації:
Топ