Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Матві́йович Андрійко (нар. 6 травня 1922, с. Вільшани. — пом. 28 грудня 2008, Харків) — радянський військовик часів Другої світової війни, червоноармієць, Герой Радянського Союзу (1943).
| Андрійко Микола Матвійович | |
|---|---|
| Народження | 6 травня 1922 Вільшани, Харківський повіт, Харківська губернія, Українська СРР |
| Смерть | 28 грудня 2008 (86 років) Харків, Україна |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Країна |  СРСР |
| Приналежність |  СРСР Україна |
| Роки служби | 1941—1946 |
| Партія | ВКП(б) |
| Звання | червоноармієць |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |                   |
Біографія
Народився 6 травня 1922 року в селі Вільшани, нині селище міського типу Дергачівського району Харківської області, у родині робітника. Українець. Закінчив Вільшанську семирічну школу. 1938 року вступив на Харківський завод імені Комінтерну (нині завод транспортного машинобудування імені Малишева), де працював спочатку учнем, а потім модельником.
До лав РСЧА призваний у липні 1941 року. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. Брав участь у боях під Севастополем, Воронежем, Курськом, Льговом, Севськом, форсував Десну, Сож, Дніпро. Був кілька разів поранений та контужений, але після лікування незмінно повертався в діючу армію.
Особливо старший телефоніст 685-го стрілецького полку 65-ї армії Центрального фронту червоноармієць М. М. Андрійко відзначився під час битви за Дніпро. 15 жовтня 1943 року при форсуванні Дніпра біля селища міського типу Лоєв Гомельської області Білорусі.
Виконуючи обов'язки командира відділення, брав участь у виготовленні з колод плота для майна, а потім став переправлятися разом з двома бійцями через Дніпро. Коли до берега залишалося подолати останні десятки метрів, від розриву снаряда пліт Андрійко перекинувся. Довелося добиратися вплав, захопивши з собою котушки з дротом та кілька телефонних апаратів.
На другому плоту переправилося ще вісім солдатів. Микола Андрійко одним з перших увірвався в німецьку траншею. Зав'язалася рукопашна сутичка. Двох гітлерівців він застрелив, одного заколов багнетом. Незабаром Андрійко і його товариші встановили зв'язок зі штабом полку та отримали наказ: «Утримати плацдарм до підходу основних сил».
Цей бойовий наказ воїни виконали. Фашисти кидалися в запеклі контратаки, обстрілювали траншею з мінометів та кулеметів. Але, одинадцять сміливців не здригнулися і втримали плацдарм. Через добу на правий берег переправилися всі підрозділи полку.
У жовтні 1943 року Андрійко був важко поранений. Близько року лікарі боролися за його життя, кілька разів оперували. Рани гоїлися, а потім знову відкривались. У тілі Героя так і залишилися кілька металевих осколків.
Після війни М. М. Андрійко був демобілізований зі Збройних Сил СРСР. 1947 року став членом ВКП (б) /КПРС. Повернувся на Харківський завод імені Малишева. Однак здоров'я не дозволило йому знову стати до верстата. Закінчивши Харківські обласні курси партійних та радянських працівників, М. М. Андрійко близько двадцяти років працював старшим економістом у своєму рідному модельному цеху. Потім його висунули на посаду начальника бюро праці та зарплати того ж цеху. Без відриву від виробництва ветеран війни закінчив дворічну обліково-планову школу та Харківський обліково-економічний технікум.
Протягом багатьох років М. М. Андрійко обирали головою цехового комітету та членом заводського комітету профспілки, був він і секретарем цехової партійної організації. Часто виступав перед молоддю, розповідаючи про подвиги радянських людей у роки Великої Вітчизняної війни.
Жив у місті Харкові. Помер 28 грудня 2008 року. Похований в Харкові на кладовищі № 2.
Нагороди та звання
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 жовтня 1943 року «за успішне форсування річки Дніпро, міцне закріплення плацдарму на західному березі річки Дніпро та виявлені при цьому відвагу і героїзм», червоноармійцеві Андрійку Миколі Матвійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 6694).
Також нагороджений українськими орденами Богдана Хмельницького 2-го (2005) та 3-го (14.10.1999) ступенів, радянськими орденами Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня (11.03.1985) і медалями.
Почесний громадянин міста Харкова.
Пам'ять
- Меморіальна дошка у Харкові на будинку за адресою Московський проспект 2, де він мешкав.
- Пам'ятник у Вільшанах на розі вулиць Свердлова та Комінтерну.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Надгробний пам'ятник |
Примітки
- На дату присвоєння звання Героя Радянського Союзу
- . www.vilshany.info. Архів оригіналу за 7 січня 2019. Процитовано 7 січня 2019.
Література
- Навічно в серці народному. — 3-е, доп. і испр. — Мінськ, 1984.
- Плесцов К. М. Люди високого подвигу. — М., 1962.
- Подвиги в ім'я Вітчизни. — 2-е вид. — Харків : Прапор, 1985.
- Андрійко Микола Матвійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andrijko Miko la Matvi jovich Andrijko nar 6 travnya 1922 19220506 s Vilshani pom 28 grudnya 2008 Harkiv radyanskij vijskovik chasiv Drugoyi svitovoyi vijni chervonoarmiyec Geroj Radyanskogo Soyuzu 1943 Andrijko Mikola MatvijovichNarodzhennya6 travnya 1922 1922 05 06 Vilshani Harkivskij povit Harkivska guberniya Ukrayinska SRRSmert28 grudnya 2008 2008 12 28 86 rokiv Harkiv UkrayinaPohovannyaMiske kladovishe 2Krayina SRSRPrinalezhnist SRSR UkrayinaRoki sluzhbi1941 1946PartiyaVKP b ZvannyachervonoarmiyecVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 6 travnya 1922 roku v seli Vilshani nini selishe miskogo tipu Dergachivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti u rodini robitnika Ukrayinec Zakinchiv Vilshansku semirichnu shkolu 1938 roku vstupiv na Harkivskij zavod imeni Kominternu nini zavod transportnogo mashinobuduvannya imeni Malisheva de pracyuvav spochatku uchnem a potim modelnikom Do lav RSChA prizvanij u lipni 1941 roku Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 1941 roku Brav uchast u boyah pid Sevastopolem Voronezhem Kurskom Lgovom Sevskom forsuvav Desnu Sozh Dnipro Buv kilka raziv poranenij ta kontuzhenij ale pislya likuvannya nezminno povertavsya v diyuchu armiyu Osoblivo starshij telefonist 685 go strileckogo polku 65 yi armiyi Centralnogo frontu chervonoarmiyec M M Andrijko vidznachivsya pid chas bitvi za Dnipro 15 zhovtnya 1943 roku pri forsuvanni Dnipra bilya selisha miskogo tipu Loyev Gomelskoyi oblasti Bilorusi Vikonuyuchi obov yazki komandira viddilennya brav uchast u vigotovlenni z kolod plota dlya majna a potim stav perepravlyatisya razom z dvoma bijcyami cherez Dnipro Koli do berega zalishalosya podolati ostanni desyatki metriv vid rozrivu snaryada plit Andrijko perekinuvsya Dovelosya dobiratisya vplav zahopivshi z soboyu kotushki z drotom ta kilka telefonnih aparativ Na drugomu plotu perepravilosya she visim soldativ Mikola Andrijko odnim z pershih uvirvavsya v nimecku transheyu Zav yazalasya rukopashna sutichka Dvoh gitlerivciv vin zastreliv odnogo zakolov bagnetom Nezabarom Andrijko i jogo tovarishi vstanovili zv yazok zi shtabom polku ta otrimali nakaz Utrimati placdarm do pidhodu osnovnih sil Cej bojovij nakaz voyini vikonali Fashisti kidalisya v zapekli kontrataki obstrilyuvali transheyu z minometiv ta kulemetiv Ale odinadcyat smilivciv ne zdrignulisya i vtrimali placdarm Cherez dobu na pravij bereg perepravilisya vsi pidrozdili polku U zhovtni 1943 roku Andrijko buv vazhko poranenij Blizko roku likari borolisya za jogo zhittya kilka raziv operuvali Rani goyilisya a potim znovu vidkrivalis U tili Geroya tak i zalishilisya kilka metalevih oskolkiv Pislya vijni M M Andrijko buv demobilizovanij zi Zbrojnih Sil SRSR 1947 roku stav chlenom VKP b KPRS Povernuvsya na Harkivskij zavod imeni Malisheva Odnak zdorov ya ne dozvolilo jomu znovu stati do verstata Zakinchivshi Harkivski oblasni kursi partijnih ta radyanskih pracivnikiv M M Andrijko blizko dvadcyati rokiv pracyuvav starshim ekonomistom u svoyemu ridnomu modelnomu cehu Potim jogo visunuli na posadu nachalnika byuro praci ta zarplati togo zh cehu Bez vidrivu vid virobnictva veteran vijni zakinchiv dvorichnu oblikovo planovu shkolu ta Harkivskij oblikovo ekonomichnij tehnikum Protyagom bagatoh rokiv M M Andrijko obirali golovoyu cehovogo komitetu ta chlenom zavodskogo komitetu profspilki buv vin i sekretarem cehovoyi partijnoyi organizaciyi Chasto vistupav pered moloddyu rozpovidayuchi pro podvigi radyanskih lyudej u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Zhiv u misti Harkovi Pomer 28 grudnya 2008 roku Pohovanij v Harkovi na kladovishi 2 Nagorodi ta zvannyaUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 30 zhovtnya 1943 roku za uspishne forsuvannya richki Dnipro micne zakriplennya placdarmu na zahidnomu berezi richki Dnipro ta viyavleni pri comu vidvagu i geroyizm chervonoarmijcevi Andrijku Mikoli Matvijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka 6694 Takozh nagorodzhenij ukrayinskimi ordenami Bogdana Hmelnickogo 2 go 2005 ta 3 go 14 10 1999 stupeniv radyanskimi ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 11 03 1985 i medalyami Pochesnij gromadyanin mista Harkova Pam yatMemorialna doshka u Harkovi na budinku za adresoyu Moskovskij prospekt 2 de vin meshkav Pam yatnik u Vilshanah na rozi vulic Sverdlova ta Kominternu Zovnishni zobrazhennya Nadgrobnij pam yatnikPrimitkiNa datu prisvoyennya zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu www vilshany info Arhiv originalu za 7 sichnya 2019 Procitovano 7 sichnya 2019 LiteraturaNavichno v serci narodnomu 3 e dop i ispr Minsk 1984 Plescov K M Lyudi visokogo podvigu M 1962 Podvigi v im ya Vitchizni 2 e vid Harkiv Prapor 1985 Andrijko Mikola Matvijovich Sajt Geroi strany ros