Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Анджело Якіно (італ. Angelo Iachino; 4 квітня 1889, Санремо, Королівство Італія — 3 грудня 1976, Рим, Італія) — італійський військовий діяч і флотоводець, адмірал флоту (1943) Королівських військово-морських сил Італії та Військово-морських сил Республіки, учасник Першої та Другої світових воєн.
| Анджело Якіно Angelo Iachino | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||
| Народження | 4 квітня 1889 Санремо, Імперія, Лігурія, Королівство Італія | ||||||||
| Смерть | 3 грудня 1976 (87 років) Рим, Італія | ||||||||
| Національність | італієць | ||||||||
| Країна |  Королівство Італія Італія | ||||||||
| Приналежність | Королівство Італія Італія | ||||||||
| Рід військ | військово-морські сили | ||||||||
| Освіта | Військово-морська академія Ліворно | ||||||||
| Роки служби | 1904–1954 | ||||||||
| Звання |  Адмірал флоту | ||||||||
| Війни / битви | Італійсько-турецька війна Перша світова війна • Середземноморський театр Громадянська війна в Іспанії Друга Світова війна • Середземномор'я ** Мальтійські конвої ** Бій біля мису Спартівенто ** Бій біля мису Матапан ** Битва у затоці Сидра (1941) ** Битва у затоці Сидра (1942) ** Операція «Вігорос» | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
Ранні роки
Анджело Якіно народився 4 квітня 1889 року у Санремо, що в регіоні Лігурії, у родині звичайного вчителя середньої школи. Закінчивши навчання в школі, він вступив до Військово-морської академії Ліворно у 1904 році, тим самим розпочавши кар'єру моряка. У 1907 році Якіно завершив академію та отримав своє перше призначення на флот.
У 1911 році молодий Якіно відправився до Лівії, де з часом брав участь у війні з Османською імперією.
На момент вступу Італії у Першу світову війну на боці Антанти, старший лейтенант Якіно проходив службу на лінкорі «Джуліо Чезаре». У липні 1917 року він був призначений командиром міноносця «66 PN», очолюючи який відзначився в серії морських боїв проти австрійців і німців. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року брав участь в спеціальній операції, коли два італійські і прикріпили до корпусу австрійського лінкора «Вірібус Унітіс» 8-метрову магнітну міну Rossetti, від вибуху якої корабель затонув. Під час операції загинуло близько 400 матросів та офіцерів ворога, у тому числі командувач австрійським флотом.
Між світовими війнами
Після завершення Першої світової війни продовжив службу в королівському флоті. З 1923 до 1928 року він служив військово-морським аташе посольства Італії в Тяньцзіні (Китай). У 1928 році Якіно прийняв командування канонерським човном «Ermanno Carlotto», а згодом був призначений командиром крейсера «Армандо Діац». 17 серпня 1936 року Якіно було присвоєно звання контрадмірала, а вже 1 січня 1938 року він став дивізійним адміралом. За часів війни в Іспанії Анджело очолював дві легкі групи надводних сил.
У квітні 1939 року брав участь в окупації Італією Албанії, командуючи 1-м дивізіоном крейсерів.
Друга світова війна та смерть
1 липня 1939 року Якіно очолив Військово-морську академію Ліворно, а вже у 1940 році отримав під своє командування 2-у ескадру надводних сил, в якій були найновіші італійські важкі крейсери.
27 листопада 1940 року адмірал ескадри вів свою ескадру у битві біля мису Спартівенто.
9 грудня 1940 року він змінив Ініго Кампйоні на посаді командувача усіма надводними силами Королівських ВМС Італії. 9 лютого 1941 року він намагався наздогнати групу британських літаків, які здійснювали бомбардування Генуї, проте марно.
Після битви біля мису Матапан, коли ескадра Італійського флоту втратила у результаті сутички з британським флотом 5 італійських кораблів, серед яких 3 важких крейсери та 2 есмінці були потоплені, а лінкор «Вітторіо Венето» отримав великі пошкодження, на адмірала Якіно опустилася хвиля звинувачень у некомпетентності та неспроможності керувати військово-морськими силами.
У квітні та липні 1941 року він очолював спроби італійського флоту переходити британські конвої, що прямували на Мальту. В обох битвах у затоці Сидра Якіно не зміг завдати великих втрат ворогу, адже, боячись повторити помилки Матапану, він не атакував британців занадто завзято, хоча й мав значну чисельну перевагу. Натомість операція «Вігорос» стала тріумфом адмірала, коли він, перебуваючи у більш скрутному, порівняно з союзниками, становищі, зміг повністю блокувати ворожий конвой та завдати силам Сомервілля нищівних втрат.
5 квітня 1943 року Анджело Якіно був відсторонений від виконання обов'язків командувача надводним флотом Італії. На цій посаді його змінив Карло Бергаміні.
6 квітня 1943 року Якіно отримав звання адмірала флоту і продовжив службу на другорядних посадах в італійських збройних силах. Після капітуляції Італії у війні у вересні 1943 року він залишився вірним присязі і не перейшов на бік фашистів. Після завершення Другої світової війни продовжував військову службу до 1954 року, коли остаточно вийшов у відставку.
Займався громадською діяльністю, публікував спогади про події світової війни на Середземномор'ї.
3 грудня 1976 року адмірал Анджело Якіно помер у Римі у віці 87 років.
Див. також
Бібліографія
- Angelo Iachino. Operazione Mezzo Giugno. Arnoldo Mondadori Editore, 1955.
Література
- Giorgio Giorgerini, La guerra italiana sul mare. La Marina tra vittoria e sconfitta, 1940–1943, Milano, Mondadori, 2001;
- Gianni Rocca, Fucilate gli ammiragli. La tragedia della marina italiana nella seconda guerra mondiale, Milano, Mondadori, 1987.
- Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники Германии. Москва, 2003
Посилання
- ANGELO IACHINO [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](італ.)
- Angelo Iachino [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Angelo Iachino [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andzhelo Yakino ital Angelo Iachino 4 kvitnya 1889 Sanremo Korolivstvo Italiya 3 grudnya 1976 Rim Italiya italijskij vijskovij diyach i flotovodec admiral flotu 1943 Korolivskih vijskovo morskih sil Italiyi ta Vijskovo morskih sil Respubliki uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Andzhelo Yakino Angelo IachinoNarodzhennya4 kvitnya 1889 1889 04 04 Sanremo Imperiya Liguriya Korolivstvo ItaliyaSmert3 grudnya 1976 1976 12 03 87 rokiv Rim ItaliyaNacionalnistitaliyecKrayinaKorolivstvo Italiya ItaliyaPrinalezhnistKorolivstvo Italiya ItaliyaRid vijskvijskovo morski siliOsvitaVijskovo morska akademiya LivornoRoki sluzhbi1904 1954ZvannyaAdmiral flotuVijni bitviItalijsko turecka vijna Persha svitova vijna Seredzemnomorskij teatr Gromadyanska vijna v Ispaniyi Druga Svitova vijna Seredzemnomor ya Maltijski konvoyi Bij bilya misu Spartivento Bij bilya misu Matapan Bitva u zatoci Sidra 1941 Bitva u zatoci Sidra 1942 Operaciya Vigoros NagorodiVelikij oficer ordena Koroni Italiyi Pam yatna medal Italijsko tureckoyi vijni 1911 1912Medal Peremogi Velikobritaniya Ranni rokiAndzhelo Yakino narodivsya 4 kvitnya 1889 roku u Sanremo sho v regioni Liguriyi u rodini zvichajnogo vchitelya serednoyi shkoli Zakinchivshi navchannya v shkoli vin vstupiv do Vijskovo morskoyi akademiyi Livorno u 1904 roci tim samim rozpochavshi kar yeru moryaka U 1907 roci Yakino zavershiv akademiyu ta otrimav svoye pershe priznachennya na flot U 1911 roci molodij Yakino vidpravivsya do Liviyi de z chasom brav uchast u vijni z Osmanskoyu imperiyeyu Na moment vstupu Italiyi u Pershu svitovu vijnu na boci Antanti starshij lejtenant Yakino prohodiv sluzhbu na linkori Dzhulio Chezare U lipni 1917 roku vin buv priznachenij komandirom minonoscya 66 PN ocholyuyuchi yakij vidznachivsya v seriyi morskih boyiv proti avstrijciv i nimciv U nich z 31 zhovtnya na 1 listopada 1918 roku brav uchast v specialnij operaciyi koli dva italijski i prikripili do korpusu avstrijskogo linkora Viribus Unitis 8 metrovu magnitnu minu Rossetti vid vibuhu yakoyi korabel zatonuv Pid chas operaciyi zaginulo blizko 400 matrosiv ta oficeriv voroga u tomu chisli komanduvach avstrijskim flotom Mizh svitovimi vijnamiPislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni prodovzhiv sluzhbu v korolivskomu floti Z 1923 do 1928 roku vin sluzhiv vijskovo morskim atashe posolstva Italiyi v Tyanczini Kitaj U 1928 roci Yakino prijnyav komanduvannya kanonerskim chovnom Ermanno Carlotto a zgodom buv priznachenij komandirom krejsera Armando Diac 17 serpnya 1936 roku Yakino bulo prisvoyeno zvannya kontradmirala a vzhe 1 sichnya 1938 roku vin stav divizijnim admiralom Za chasiv vijni v Ispaniyi Andzhelo ocholyuvav dvi legki grupi nadvodnih sil U kvitni 1939 roku brav uchast v okupaciyi Italiyeyu Albaniyi komanduyuchi 1 m divizionom krejseriv Druga svitova vijna ta smert1 lipnya 1939 roku Yakino ocholiv Vijskovo morsku akademiyu Livorno a vzhe u 1940 roci otrimav pid svoye komanduvannya 2 u eskadru nadvodnih sil v yakij buli najnovishi italijski vazhki krejseri 27 listopada 1940 roku admiral eskadri viv svoyu eskadru u bitvi bilya misu Spartivento 9 grudnya 1940 roku vin zminiv Inigo Kampjoni na posadi komanduvacha usima nadvodnimi silami Korolivskih VMS Italiyi 9 lyutogo 1941 roku vin namagavsya nazdognati grupu britanskih litakiv yaki zdijsnyuvali bombarduvannya Genuyi prote marno Pislya bitvi bilya misu Matapan koli eskadra Italijskogo flotu vtratila u rezultati sutichki z britanskim flotom 5 italijskih korabliv sered yakih 3 vazhkih krejseri ta 2 esminci buli potopleni a linkor Vittorio Veneto otrimav veliki poshkodzhennya na admirala Yakino opustilasya hvilya zvinuvachen u nekompetentnosti ta nespromozhnosti keruvati vijskovo morskimi silami U kvitni ta lipni 1941 roku vin ocholyuvav sprobi italijskogo flotu perehoditi britanski konvoyi sho pryamuvali na Maltu V oboh bitvah u zatoci Sidra Yakino ne zmig zavdati velikih vtrat vorogu adzhe boyachis povtoriti pomilki Matapanu vin ne atakuvav britanciv zanadto zavzyato hocha j mav znachnu chiselnu perevagu Natomist operaciya Vigoros stala triumfom admirala koli vin perebuvayuchi u bilsh skrutnomu porivnyano z soyuznikami stanovishi zmig povnistyu blokuvati vorozhij konvoj ta zavdati silam Somervillya nishivnih vtrat 5 kvitnya 1943 roku Andzhelo Yakino buv vidstoronenij vid vikonannya obov yazkiv komanduvacha nadvodnim flotom Italiyi Na cij posadi jogo zminiv Karlo Bergamini 6 kvitnya 1943 roku Yakino otrimav zvannya admirala flotu i prodovzhiv sluzhbu na drugoryadnih posadah v italijskih zbrojnih silah Pislya kapitulyaciyi Italiyi u vijni u veresni 1943 roku vin zalishivsya virnim prisyazi i ne perejshov na bik fashistiv Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhuvav vijskovu sluzhbu do 1954 roku koli ostatochno vijshov u vidstavku Zajmavsya gromadskoyu diyalnistyu publikuvav spogadi pro podiyi svitovoyi vijni na Seredzemnomor yi 3 grudnya 1976 roku admiral Andzhelo Yakino pomer u Rimi u vici 87 rokiv Div takozhKarlo Bergamini Antonino Toskano Endryu Braun Kanningem Alberto Da Zara Rodolfo Graciani Inigo KampioniBibliografiyaAngelo Iachino Operazione Mezzo Giugno Arnoldo Mondadori Editore 1955 LiteraturaGiorgio Giorgerini La guerra italiana sul mare La Marina tra vittoria e sconfitta 1940 1943 Milano Mondadori 2001 Gianni Rocca Fucilate gli ammiragli La tragedia della marina italiana nella seconda guerra mondiale Milano Mondadori 1987 Zalesskij K A Kto byl kto vo vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki Germanii Moskva 2003PosilannyaANGELO IACHINO 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine ital Angelo Iachino 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Angelo Iachino 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine angl Primitki3 vazhki krejseri Zara Fiume Pola Vittorio Alfyeri Dzhozue Karduchchi