Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Алекса́ндр VI (ім'я та прізвище при народженні — Рударі́к Лянсо́л-і-да-Бо́ржа, кат. Roderic Llançol i de Borja, валенсійська вимова Родері́к Лянсо́л-і-де-Бо́ржа; 1 січня 1431, Шатіва — 18 серпня 1503, Рим, Папська держава) — папа римський з 11 серпня 1492 року, другий папа з роду Борджіа (Борджа, Боржа, Борха).
| Александр VI (Alexander PP. VI) | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 11 серпня 1492 — 18 серпня 1503 | ||
| Попередник: | Іннокентій VIII | |
| Наступник: | Пій III | |
| Дата народження: | 1 січня 1431[1][2] | |
| Місце народження: | Шатіва, Валенсія (королівство), Арагонське королівство[3] | |
| Дата смерті: | 18 серпня 1503[4][1](72 роки) | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава | |
| Поховання: | Санта Марія ді Монсеррато | |
| Громадянство: | Арагонське королівство | |
| Релігія: | католицька церква[5] | |
| Освіта: | Болонський університет | |
| Рід: | Борджіа | |
| Батько: | d | |
| Мати: | d[6] | |
| Діти: | d, Чезаре Борджіа, d, Лукреція Борджіа, d, d, d, d, d і d | |
| Інтронізація: | 26 серпня 1492 | |
| У миру: | Roderic de Borja i Borja | |
 Медіафайли у Вікісховищі | ||
Біографія
Народився в містечку Шатіва неподалік від Валенсії 1 січня 1431 року. У 1456 році Рударік да-Боржа став кардиналом, а в 1457 році — віцеканцлером Римської церкви. Коронація Рударіка да-Боржі на посаду папи під іменем Александра VI відбулася в Соборі святого Петра 26 серпня 1492 року.
Прагнув до відродження Ватикану як могутньої держави. При ньому розвинувся непотизм. У своїй політиці керувався перш за все інтересами Чезаре та інших синів. Розв'язав конфлікт між Іспанією та Португалією, який стосувався їхніх колоніальних володінь — 4 травня 1493 року видав буллу, яка поділила нововідкриті землі (фактично ввесь світ поза Європою) між цими країнами. Під час Італійських воєн лавірував між різними сторонами залежно від особистої вигоди. Його політика сприяла іноземним вторгненням в Італію. З 1497 року допомагав Чезаре в його намаганнях створити сильну державу в Центральній Італії. У боротьбі з політичними супротивниками охоче вдавався до вбивств. За чутками, що їх розповсюджували супротивники, вступив у кровозмісні стосунки з власною дочкою. Джерелом таких чуток вважаються розповіді першого чоловіка Лукреції Борджіа, Джованні Сфорца, якого примусили до розлучення через імпотенцію Джованні. У 1497 році, не маючи змоги розправитися з відлученим ним від церкви Савонаролою, який вимагав скинути злочинного та розбещеного папу, Александр VI активно допомагав його супротивникам, яким вдалося захопити та стратити Савонаролу. Папа всіма засобами збирав гроші — конфісковував майно багатих людей, торгував церковними посадами. Ці кошти, а також збори від ювілейного 1500 року та хрестоносної десятини Александр VI використав для завоювання Романьї, яка лише номінально залежала від папи. У 1501—1503 роках папі вдалося подолати наймогутніші феодальні родини папської області — Колонна і Орсіні. Правління Александра VI сильно підірвало авторитет пап і католицької церкви в цілому.
Папа Александр VI був меценатом видатних художників — Рафаеля, Мікеланджело та інших.
Папа Александр VI, як і Калікст III (теж да-Боржа), вважався сучасниками каталонцем, бо народився під Валенсією. Відомий вислів кардинала П'єтро Бембо, коли Калікста ІІІ було обрано папою: «О, Боже! Римська церква в руках каталонців!» (італ. Oh Dio, la Chiesa romana in mani dei catalani!).
Коли Борджіа отримав папську тіару, молодий кардинал Джованні Медічі (майбутній папа Лев X) сказав: «Ми потрапили в пащу вовка, він зжере всіх нас, якщо не знайдемо способу його позбутися». Кардиналу довелося втекти з Риму, про його слова негайно донесли папі Борджіа.
Папа роздавав посади кардиналів на свій особистий розсуд залежно від політичної чи фінансової вигоди. Його син Чезаре став кардиналом у 17 років. Часто багаті сеньйори купували кардинальські капелюхи своїм синам, яким не виповнилося й 12 років. За роки правління понтифік призначив 47 кардиналів.
Ворогам, з якими не вдавалося домовитися, вірні слуги папи Борджіа підносили «отруєну чашу». Французький публіцист 19 століття Лео Тексілен писав: «Він (Александр) довів спосіб убивства до досконалості. Завдяки своїм спеціальним знанням в цій області та сприянню відданих йому хіміків, йому вдалося створити цілий арсенал надзвичайно тонких отрут. Александр, Чезаре, Лукреція діяли самі або через своїх слуг. Досить було слузі, прогулюючись вулицями і площами, вколоти голкою вказаних ним перехожих, щоб вони впали замертво. У резервуарі голки була отрута, крапля якої могла вразити здорового бика».
Завдяки старанням своїх учених Борджіа створив своє особливе вино: «Знамените вино Борджіа мало таку властивість, що дія його проявлялася лише через кілька років: у людини випадали зуби, волосся, злазила шкіра, і вона помирала після довгої та болісної агонії».
Біограф Томазі писав про звичаї папського двору: «Чотири дні вони провели в лісах Остії, вільно віддаючись поривам плоті; бенкети змінювалися бенкетами, і там панувала така розпуста, яку здатна вигадати лише найперекрученіша уява. Повернувшись до Риму, вони перетворили його на кубло, на святилище гидот. Неможливо перелічити всі крадіжки, вбивства і злочини, які здійснювалися щодня при дворі папи. Людського життя не вистачило б, щоб описати всі подробиці».
Монах-домініканець Ієронім Савонарола викривав підлість і розпусту керівництва церкви. Не дивно, що за такої вдачі Савонарола передбачав прийдешній кінець світу. Борджіа, бачачи повагу народу до проповідника, спочатку спробував залучити його на свій бік, запропонувавши посаду кардинала.
Савонарола відмовився від підкупу: «Якщо мені й судилося носити червоний кардинальський капелюх, то нехай він буде пофарбований моєю власною кров'ю». У відповідь Борджіа не приховував своїх намірів позбавитися від Савонароли: «Цей чернець повинен померти, хоч би він був самим Іваном Хрестителем!».
Савонаролу було відлучено від церкви. У відповідь на зречення проповідник вимовив: «Несправедливе відлучення не має ніякої сили. О Риме, ти хворий смертельно. Ти залишив Бога! Христе, Ти будь моїм пастирем, моїм єпископом, моїм папою!». Джіроламо Савонаролу стратили в 1498 році у віці 46 років. Щоб народ не поклонявся праху Савонароли як мощам мученика, тіло страченого було спалено, а попіл розвіяно за вітром.
Борджіа позбавлявся і від військових офіцерів, незадоволених його політикою, незважаючи на їхні таланти й бойові заслуги.
Справи Борджіа славилися по всій Європі. Одного разу посли королів прибули до папи на збори з загальним засудженням його дій, які завдають шкоди релігії. У відповідь Борджіа заявив: «Ці деспоти насмілюються дорікати наміснику святого Петра і звинувачують мене в якихось вбивствах і крадіжках, тимчасом як самі залишають цілі королівства своїм дітям і вбивають мільйони людей у своїх кривавих бійках! Забирайтеся геть, жалюгідні сателіти, і передайте тим, хто послав вас, що мені ще багато чого треба зробити, щоб дорівнятися до них у їхніх злочинах».
«Що повинні думати народи про своїх тиранів, якщо Александр вважає короля більш огидним, ніж він сам?» — сказав тоді проповідник Савонарола.
Помер папа в 72 роки, за офіційною версією — від застуди. Говорили, що він з'їв отруєні солодощі. У вбивстві також підозрювали його сина Чезаре. За іншою версією, папа підмішав отруту в вино кардиналам, яких хотів позбутися, але ненароком сам її випив.
Примітки
- Library of Congress Authorities — Library of Congress.
- Picotti G. B. Dizionario Biografico degli Italiani — 1960. — Vol. 2.
- http://www.theguardian.com/news/datablog/2013/feb/13/popes-full-list
- Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Олександр VI |
 | Це незавершена стаття про Папу Римського. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Aleksandr Aleksa ndr VI im ya ta prizvishe pri narodzhenni Rudari k Lyanso l i da Bo rzha kat Roderic Llancol i de Borja valensijska vimova Roderi k Lyanso l i de Bo rzha 1 sichnya 1431 14310101 Shativa 18 serpnya 1503 Rim Papska derzhava papa rimskij z 11 serpnya 1492 roku drugij papa z rodu Bordzhia Bordzha Borzha Borha Aleksandr VI Alexander PP VI Papa Rimskij11 serpnya 1492 18 serpnya 1503Poperednik Innokentij VIIINastupnik Pij IIIData narodzhennya 1 sichnya 1431 1 2 Misce narodzhennya Shativa Valensiya korolivstvo Aragonske korolivstvo 3 Data smerti 18 serpnya 1503 4 1 72 roki Misce smerti Rim Papska derzhavaPohovannya Santa Mariya di MonserratoGromadyanstvo Aragonske korolivstvoReligiya katolicka cerkva 5 Osvita Bolonskij universitetRid BordzhiaBatko dMati d 6 Diti d Chezare Bordzhia d Lukreciya Bordzhia d d d d d i dIntronizaciya 26 serpnya 1492U miru Roderic de Borja i Borja Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaDesiderando nui 1499 Narodivsya v mistechku Shativa nepodalik vid Valensiyi 1 sichnya 1431 roku U 1456 roci Rudarik da Borzha stav kardinalom a v 1457 roci vicekanclerom Rimskoyi cerkvi Koronaciya Rudarika da Borzhi na posadu papi pid imenem Aleksandra VI vidbulasya v Sobori svyatogo Petra 26 serpnya 1492 roku Aleksandr VI Pragnuv do vidrodzhennya Vatikanu yak mogutnoyi derzhavi Pri nomu rozvinuvsya nepotizm U svoyij politici keruvavsya persh za vse interesami Chezare ta inshih siniv Rozv yazav konflikt mizh Ispaniyeyu ta Portugaliyeyu yakij stosuvavsya yihnih kolonialnih volodin 4 travnya 1493 roku vidav bullu yaka podilila novovidkriti zemli faktichno vves svit poza Yevropoyu mizh cimi krayinami Pid chas Italijskih voyen laviruvav mizh riznimi storonami zalezhno vid osobistoyi vigodi Jogo politika spriyala inozemnim vtorgnennyam v Italiyu Z 1497 roku dopomagav Chezare v jogo namagannyah stvoriti silnu derzhavu v Centralnij Italiyi U borotbi z politichnimi suprotivnikami ohoche vdavavsya do vbivstv Za chutkami sho yih rozpovsyudzhuvali suprotivniki vstupiv u krovozmisni stosunki z vlasnoyu dochkoyu Dzherelom takih chutok vvazhayutsya rozpovidi pershogo cholovika Lukreciyi Bordzhia Dzhovanni Sforca yakogo primusili do rozluchennya cherez impotenciyu Dzhovanni U 1497 roci ne mayuchi zmogi rozpravitisya z vidluchenim nim vid cerkvi Savonaroloyu yakij vimagav skinuti zlochinnogo ta rozbeshenogo papu Aleksandr VI aktivno dopomagav jogo suprotivnikam yakim vdalosya zahopiti ta stratiti Savonarolu Papa vsima zasobami zbirav groshi konfiskovuvav majno bagatih lyudej torguvav cerkovnimi posadami Ci koshti a takozh zbori vid yuvilejnogo 1500 roku ta hrestonosnoyi desyatini Aleksandr VI vikoristav dlya zavoyuvannya Romanyi yaka lishe nominalno zalezhala vid papi U 1501 1503 rokah papi vdalosya podolati najmogutnishi feodalni rodini papskoyi oblasti Kolonna i Orsini Pravlinnya Aleksandra VI silno pidirvalo avtoritet pap i katolickoyi cerkvi v cilomu Papa Aleksandr VI buv mecenatom vidatnih hudozhnikiv Rafaelya Mikelandzhelo ta inshih Papa Aleksandr VI yak i Kalikst III tezh da Borzha vvazhavsya suchasnikami kataloncem bo narodivsya pid Valensiyeyu Vidomij visliv kardinala P yetro Bembo koli Kaliksta III bulo obrano papoyu O Bozhe Rimska cerkva v rukah katalonciv ital Oh Dio la Chiesa romana in mani dei catalani Koli Bordzhia otrimav papsku tiaru molodij kardinal Dzhovanni Medichi majbutnij papa Lev X skazav Mi potrapili v pashu vovka vin zzhere vsih nas yaksho ne znajdemo sposobu jogo pozbutisya Kardinalu dovelosya vtekti z Rimu pro jogo slova negajno donesli papi Bordzhia Papa rozdavav posadi kardinaliv na svij osobistij rozsud zalezhno vid politichnoyi chi finansovoyi vigodi Jogo sin Chezare stav kardinalom u 17 rokiv Chasto bagati senjori kupuvali kardinalski kapelyuhi svoyim sinam yakim ne vipovnilosya j 12 rokiv Za roki pravlinnya pontifik priznachiv 47 kardinaliv Vorogam z yakimi ne vdavalosya domovitisya virni slugi papi Bordzhia pidnosili otruyenu chashu Francuzkij publicist 19 stolittya Leo Teksilen pisav Vin Aleksandr doviv sposib ubivstva do doskonalosti Zavdyaki svoyim specialnim znannyam v cij oblasti ta spriyannyu viddanih jomu himikiv jomu vdalosya stvoriti cilij arsenal nadzvichajno tonkih otrut Aleksandr Chezare Lukreciya diyali sami abo cherez svoyih slug Dosit bulo sluzi progulyuyuchis vulicyami i ploshami vkoloti golkoyu vkazanih nim perehozhih shob voni vpali zamertvo U rezervuari golki bula otruta kraplya yakoyi mogla vraziti zdorovogo bika Zavdyaki starannyam svoyih uchenih Bordzhia stvoriv svoye osoblive vino Znamenite vino Bordzhia malo taku vlastivist sho diya jogo proyavlyalasya lishe cherez kilka rokiv u lyudini vipadali zubi volossya zlazila shkira i vona pomirala pislya dovgoyi ta bolisnoyi agoniyi Biograf Tomazi pisav pro zvichayi papskogo dvoru Chotiri dni voni proveli v lisah Ostiyi vilno viddayuchis porivam ploti benketi zminyuvalisya benketami i tam panuvala taka rozpusta yaku zdatna vigadati lishe najperekruchenisha uyava Povernuvshis do Rimu voni peretvorili jogo na kublo na svyatilishe gidot Nemozhlivo perelichiti vsi kradizhki vbivstva i zlochini yaki zdijsnyuvalisya shodnya pri dvori papi Lyudskogo zhittya ne vistachilo b shob opisati vsi podrobici Monah dominikanec Iyeronim Savonarola vikrivav pidlist i rozpustu kerivnictva cerkvi Ne divno sho za takoyi vdachi Savonarola peredbachav prijdeshnij kinec svitu Bordzhia bachachi povagu narodu do propovidnika spochatku sprobuvav zaluchiti jogo na svij bik zaproponuvavshi posadu kardinala Savonarola vidmovivsya vid pidkupu Yaksho meni j sudilosya nositi chervonij kardinalskij kapelyuh to nehaj vin bude pofarbovanij moyeyu vlasnoyu krov yu U vidpovid Bordzhia ne prihovuvav svoyih namiriv pozbavitisya vid Savonaroli Cej chernec povinen pomerti hoch bi vin buv samim Ivanom Hrestitelem Savonarolu bulo vidlucheno vid cerkvi U vidpovid na zrechennya propovidnik vimoviv Nespravedlive vidluchennya ne maye niyakoyi sili O Rime ti hvorij smertelno Ti zalishiv Boga Hriste Ti bud moyim pastirem moyim yepiskopom moyim papoyu Dzhirolamo Savonarolu stratili v 1498 roci u vici 46 rokiv Shob narod ne poklonyavsya prahu Savonaroli yak mosham muchenika tilo strachenogo bulo spaleno a popil rozviyano za vitrom Bordzhia pozbavlyavsya i vid vijskovih oficeriv nezadovolenih jogo politikoyu nezvazhayuchi na yihni talanti j bojovi zaslugi Spravi Bordzhia slavilisya po vsij Yevropi Odnogo razu posli koroliv pribuli do papi na zbori z zagalnim zasudzhennyam jogo dij yaki zavdayut shkodi religiyi U vidpovid Bordzhia zayaviv Ci despoti nasmilyuyutsya dorikati namisniku svyatogo Petra i zvinuvachuyut mene v yakihos vbivstvah i kradizhkah timchasom yak sami zalishayut cili korolivstva svoyim dityam i vbivayut miljoni lyudej u svoyih krivavih bijkah Zabirajtesya get zhalyugidni sateliti i peredajte tim hto poslav vas sho meni she bagato chogo treba zrobiti shob dorivnyatisya do nih u yihnih zlochinah Sho povinni dumati narodi pro svoyih tiraniv yaksho Aleksandr vvazhaye korolya bilsh ogidnim nizh vin sam skazav todi propovidnik Savonarola Pomer papa v 72 roki za oficijnoyu versiyeyu vid zastudi Govorili sho vin z yiv otruyeni solodoshi U vbivstvi takozh pidozryuvali jogo sina Chezare Za inshoyu versiyeyu papa pidmishav otrutu v vino kardinalam yakih hotiv pozbutisya ale nenarokom sam yiyi vipiv PrimitkiLibrary of Congress Authorities Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Picotti G B Dizionario Biografico degli Italiani 1960 Vol 2 d Track Q1128537 http www theguardian com news datablog 2013 feb 13 popes full list Catholic Hierarchy org USA 1990 d Track Q30d Track Q3892772 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326Div takozhPortal Kataloniya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Oleksandr VISpisok Rimskih Pap Ce nezavershena stattya pro Papu Rimskogo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi