Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Акциде нція лат accidens випадковість випадкова минуща тимчасова неістотна властивість Походження поняттяЦе поняття впер

Акциденція

Акциденція

Акциде́нція (лат. accidens — випадковість) — випадкова, минуща, тимчасова, неістотна властивість.

Походження поняття

Це поняття вперше ввів Арістотель (, «Фізика»). Воно широко вживалося в середньовіч. схоластиці, а також у філософії 17—18 ст., де А. як мінливий стан протиставлялася субстанції — незмінній сутності речей. З точки зору діалектичного матеріалізму таке протиставлення неправомірне: всі властивості (істотні й неістотні, необхідні й випадкові, сталі й несталі) є рухливими, мінливими, такими, що переходять одна в одну; не існує незмінної основи речей. Тому в марксист. філософії термін «акциденція» як правило не вживають.

Види акциденцій

Філософська акциденція: символ — одна із форм пізнання світу. У символі відкривається сама сутність людської свідомості, але ця сутність ніколи не втрачає зв'язку із первісними експресивними переживаннями. Вони втілюються за допомогою «символічного закарбовування», під яким Е. Кассірер розумів „спосіб, що дозволяє сприйняттю як «чуттєвому» переживанню одночасно містити у собі «смисл», що не проглядає, і безпосереднє конкретне уявлення“ [Кассирер 2002 III: 159]. У найзагальнішому розумінні символом може бути річ, подія, чуттєвий образ, які виражають ідеальний зміст, відмінний від їхнього безпосереднього, чуттєво-тілесного буття.

Психологічна акциденція: символ — одна із форм прояву свідомості, він у нерозгорнутій формі містить у собі всі можливі конкретизації предмета, багатозначну смислову перспективу його розгортання в дійсності. Символічні концепти виникають ще до моменту вільного володіння мовою, про що свідчать дослідження Ж. Піаже [Пиаже 1983: 133—136], у процесі асиміляції між предметами, а також між предметами та схемою дій, іншими словами, одні предмети асимілюють інші, що зумовлює виникнення екстенсіонала, або символу.

Психоаналітична акциденція: символ — єдина опосередкована можливість вияву підсвідомих начал в індивідуальній психіці та в культурі. За К. Юнґом, у всіх трактуваннях архетипу є дещо спільне: всі фундаментальні образи-символи принципово протистоять свідомості.

Лінгвофілософська акциденція: символ — форма вираження смислу. За Р. Дж. Коллінґвудом, мова має двобічний характер: з одного боку, вона є засобом вираження (наприклад, власних почуттів), а з іншого — символічним апаратом, або інтелектуалізованою мовою. "Мова у своїй інтелектуалізованій формі володіє як виразністю, так і смислом. Як мова вона виражає певні емоції. Як символічний апарат вона проникає за емоції, до думки, що несе цей емоційний заряд. Такою є знайома різниця між тим, «що ми говоримо» і тим, «що ми маємо на увазі» [Коллингвуд]. Призначення символу — передати смисл, що може бути прихованим за певною формою.

Етнолінгвістична акциденція: символ — частина ритуальної дії або реалізація міфопоетичного уявлення. Ритуал давніший навіть за мову, ритуальна сакралізована дія поступово формується у символічні форми, зокрема, мову. "Поряд із «видимою» структурою слова (корінь, суфікс, закінчення, перформати та детермінативи) існує і «невидима» його структура, яка відбиває основні категорії магічного мислення і значною мірою мірі визначає механізм мови [Маковский: 2]. Тому слово назавжди залишається символом, який сягає у глибини свідомості людини.

Герменевтично-філософська акциденція: символ — частка цілого, єдність натяку і приховування цього цілого. Символ, «досвід символічного має на увазі, що окреме, особливе постає як уламок буття, здатний з'єднатися з відповідним йому уламком у цілісність, або також, що це — давноочікувана частинка, яка доповнює до цілого, фрагмента життя, який завжди шукають» [Ґадамер 2001: 79]. За Ґадамером, символ не тільки вказує на значення, але й репрезентує його, в тому розумінні, що не заміщує щось інше, не виступає лише представником чогось, а зберігає в своєму представництві те, що репрезентує. Наприклад, «портрет, що висить у залі ратуші, чи в церковному приміщенні, чи десь ще, має бути елементом наявного існування цієї особи. Особа на репрезентативному портреті тут присутня в тій репрезентативній ролі, яку вона має» [Ґадамер 2001: 81].

Формально-логічна акциденція: символ — умовний знак, як правило, графічний, що позначає логічні операції, формалізовані поняття, алгоритми процесів чи дій. Їхня особливість у тому, що вони теж репрезентують якусь ідею, поняття, але без їхньої «присутності» у гадамеровському розумінні. Висвітлення концепту символу в науковій картині світу названими акциденціями не вичерпується, ми не згадали ідеї П. О. Флоренського, О. Ф. Лосєва, Ч. Пірса, Ю. М. Лотмана, О. О. Потебні та інших видатних вчених, які намагалися розкрити його сутність та знайти певний інваріант його визначення. Але, очевидно, це неможливо, оскільки кожна окрема наукова галузь має свою семіотичну систему та позицію щодо досліджуваного об'єкта. Що є дійсно інваріантним при підході до символу в науковій картині світу — це термінологічні рамки, розуміння його як терміну, незважаючи на розмитість цього концепту. Тут кожний варіант вживання слова «символ» — це метамовний варіант, який функціонує як елемент певної галузевої терміносистеми.

У мовній картині світу концепт символу наповнюється досвідними функціональними смислами. Для того, щоби зробити спробу визначити характер цієї функції, «зручніше не давати будь-якого загального визначення, а виходити з інтуїтивно дарованих нам нашим культурним досвідом уявлень і надалі намагатися їх узагальнити» [Лотман 2002: 212].

Див. також

Джерела

Посилання

  • Акциденція [ 4 січня 2018 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .
  • Акциденція // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 27. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Akcide nciya lat accidens vipadkovist vipadkova minusha timchasova neistotna vlastivist Pohodzhennya ponyattyaCe ponyattya vpershe vviv Aristotel Fizika Vono shiroko vzhivalosya v serednovich sholastici a takozh u filosofiyi 17 18 st de A yak minlivij stan protistavlyalasya substanciyi nezminnij sutnosti rechej Z tochki zoru dialektichnogo materializmu take protistavlennya nepravomirne vsi vlastivosti istotni j neistotni neobhidni j vipadkovi stali j nestali ye ruhlivimi minlivimi takimi sho perehodyat odna v odnu ne isnuye nezminnoyi osnovi rechej Tomu v marksist filosofiyi termin akcidenciya yak pravilo ne vzhivayut Vidi akcidencijFilosofska akcidenciya simvol odna iz form piznannya svitu U simvoli vidkrivayetsya sama sutnist lyudskoyi svidomosti ale cya sutnist nikoli ne vtrachaye zv yazku iz pervisnimi ekspresivnimi perezhivannyami Voni vtilyuyutsya za dopomogoyu simvolichnogo zakarbovuvannya pid yakim E Kassirer rozumiv sposib sho dozvolyaye sprijnyattyu yak chuttyevomu perezhivannyu odnochasno mistiti u sobi smisl sho ne proglyadaye i bezposerednye konkretne uyavlennya Kassirer 2002 III 159 U najzagalnishomu rozuminni simvolom mozhe buti rich podiya chuttyevij obraz yaki virazhayut idealnij zmist vidminnij vid yihnogo bezposerednogo chuttyevo tilesnogo buttya Psihologichna akcidenciya simvol odna iz form proyavu svidomosti vin u nerozgornutij formi mistit u sobi vsi mozhlivi konkretizaciyi predmeta bagatoznachnu smislovu perspektivu jogo rozgortannya v dijsnosti Simvolichni koncepti vinikayut she do momentu vilnogo volodinnya movoyu pro sho svidchat doslidzhennya Zh Piazhe Piazhe 1983 133 136 u procesi asimilyaciyi mizh predmetami a takozh mizh predmetami ta shemoyu dij inshimi slovami odni predmeti asimilyuyut inshi sho zumovlyuye viniknennya ekstensionala abo simvolu Psihoanalitichna akcidenciya simvol yedina oposeredkovana mozhlivist viyavu pidsvidomih nachal v individualnij psihici ta v kulturi Za K Yungom u vsih traktuvannyah arhetipu ye desho spilne vsi fundamentalni obrazi simvoli principovo protistoyat svidomosti Lingvofilosofska akcidenciya simvol forma virazhennya smislu Za R Dzh Kollingvudom mova maye dvobichnij harakter z odnogo boku vona ye zasobom virazhennya napriklad vlasnih pochuttiv a z inshogo simvolichnim aparatom abo intelektualizovanoyu movoyu Mova u svoyij intelektualizovanij formi volodiye yak viraznistyu tak i smislom Yak mova vona virazhaye pevni emociyi Yak simvolichnij aparat vona pronikaye za emociyi do dumki sho nese cej emocijnij zaryad Takoyu ye znajoma riznicya mizh tim sho mi govorimo i tim sho mi mayemo na uvazi Kollingvud Priznachennya simvolu peredati smisl sho mozhe buti prihovanim za pevnoyu formoyu Etnolingvistichna akcidenciya simvol chastina ritualnoyi diyi abo realizaciya mifopoetichnogo uyavlennya Ritual davnishij navit za movu ritualna sakralizovana diya postupovo formuyetsya u simvolichni formi zokrema movu Poryad iz vidimoyu strukturoyu slova korin sufiks zakinchennya performati ta determinativi isnuye i nevidima jogo struktura yaka vidbivaye osnovni kategoriyi magichnogo mislennya i znachnoyu miroyu miri viznachaye mehanizm movi Makovskij 2 Tomu slovo nazavzhdi zalishayetsya simvolom yakij syagaye u glibini svidomosti lyudini Germenevtichno filosofska akcidenciya simvol chastka cilogo yednist natyaku i prihovuvannya cogo cilogo Simvol dosvid simvolichnogo maye na uvazi sho okreme osoblive postaye yak ulamok buttya zdatnij z yednatisya z vidpovidnim jomu ulamkom u cilisnist abo takozh sho ce davnoochikuvana chastinka yaka dopovnyuye do cilogo fragmenta zhittya yakij zavzhdi shukayut Gadamer 2001 79 Za Gadamerom simvol ne tilki vkazuye na znachennya ale j reprezentuye jogo v tomu rozuminni sho ne zamishuye shos inshe ne vistupaye lishe predstavnikom chogos a zberigaye v svoyemu predstavnictvi te sho reprezentuye Napriklad portret sho visit u zali ratushi chi v cerkovnomu primishenni chi des she maye buti elementom nayavnogo isnuvannya ciyeyi osobi Osoba na reprezentativnomu portreti tut prisutnya v tij reprezentativnij roli yaku vona maye Gadamer 2001 81 Formalno logichna akcidenciya simvol umovnij znak yak pravilo grafichnij sho poznachaye logichni operaciyi formalizovani ponyattya algoritmi procesiv chi dij Yihnya osoblivist u tomu sho voni tezh reprezentuyut yakus ideyu ponyattya ale bez yihnoyi prisutnosti u gadamerovskomu rozuminni Visvitlennya konceptu simvolu v naukovij kartini svitu nazvanimi akcidenciyami ne vicherpuyetsya mi ne zgadali ideyi P O Florenskogo O F Losyeva Ch Pirsa Yu M Lotmana O O Potebni ta inshih vidatnih vchenih yaki namagalisya rozkriti jogo sutnist ta znajti pevnij invariant jogo viznachennya Ale ochevidno ce nemozhlivo oskilki kozhna okrema naukova galuz maye svoyu semiotichnu sistemu ta poziciyu shodo doslidzhuvanogo ob yekta Sho ye dijsno invariantnim pri pidhodi do simvolu v naukovij kartini svitu ce terminologichni ramki rozuminnya jogo yak terminu nezvazhayuchi na rozmitist cogo konceptu Tut kozhnij variant vzhivannya slova simvol ce metamovnij variant yakij funkcionuye yak element pevnoyi galuzevoyi terminosistemi U movnij kartini svitu koncept simvolu napovnyuyetsya dosvidnimi funkcionalnimi smislami Dlya togo shobi zrobiti sprobu viznachiti harakter ciyeyi funkciyi zruchnishe ne davati bud yakogo zagalnogo viznachennya a vihoditi z intuyitivno darovanih nam nashim kulturnim dosvidom uyavlen i nadali namagatisya yih uzagalniti Lotman 2002 212 Div takozhSubstanciyaDzherelaSiegfried Francis Accident 9 serpnya 2018 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 1 New York Robert Appleton Company 1907 Akcidenciya Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Filosofskij slovnik za red V I Shinkaruka 2 ge vid pererob i dop K Golovna red URE 1986 Tekst navch posib D V Vasilishin O M Vasilishin za red O V Melnikova rec O M Velichko M S Antonik Yu C Zhideckij Lviv Ukr akad drukarstva 2011 272 s 300 pr ISBN 978 966 322 190 8 PosilannyaAkcidenciya 4 sichnya 2018 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2 Akcidenciya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 27 ISBN 978 966 439 921 7

Дата публікації:
Топ