Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Піаже фр Jean Piaget 9 серпня 1896 Невшатель Швейцарія 16 вересня 1980 Женева Швейцарія швейцарський психолог і філо

Жан Піаже

Жан Піаже

Жан Піаже́ (фр. Jean Piaget; *9 серпня 1896, Невшатель, Швейцарія — 16 вересня 1980, Женева, Швейцарія) — швейцарський психолог і філософ, відомий дослідженнями психіки.

Жан Піаже
Jean Piaget
image
Ім'я при народженні фр. Jean William Fritz Piaget
Народився 9 серпня 1896(1896-08-09)
Невшатель, Швейцарія
Помер 16 вересня 1980(1980-09-16) (84 роки)
Женева, Швейцарія
Поховання Цвинтар королів[1]
Країна image Швейцарія
Діяльність психолог, зоолог, логік, філософ, викладач університету, малаколог, біолог, педагог
Alma mater Невшательський університет
Галузь психологія, епістемологія
Заклад Інститут Руссо, Женевський університет, Лозаннський університет, Сорбонна
Науковий керівник d[2]
Аспіранти, докторанти Сеймур Пейперт
d
d[3]
d[4]
d[4]
d[4]
d[5]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Національна академія наук США
Відомий завдяки: створив теорію когнітивного розвитку
Батько d
У шлюбі з d
Нагороди
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Жан Піаже у Вікісховищі

Жан Піаже запропонував теорію когнітивного розвитку в навчанні, яка зараз названа на його честь. Вивчав якісну специфіку дитячого мислення. Розробив напрямок досліджень, що отримав назву «генетична епістемологія».

Біографія

image
Місце поховання Жана Піаже, Цвинтар Королів, Женева

Жан Піаже був старшим сином у професорській родині в місті Невшатель, столиці франкомовного кантону Невшатель у Швейцарії. Його батько, (1865—1952), був професором середньовічної літератури в Невшательському університеті. Свою довгу наукову кар'єру Піаже почав у віці одинадцяти років, коли 1907 року опублікував невелику замітку про горобців-альбіносів. Відвідував клуб юних друзів природи, для якого часто готував доповіді. Загалом за своє наукове життя Піаже написав понад 60 книг і декілька сотень статей.

Піаже почав рано цікавитися біологією, особливо молюсками, опублікував кілька наукових робіт про них ще до закінчення школи. Тож йому навіть запропонували престижну посаду доглядача колекції молюсків в . До досягнення ним 20 років він став визнаним малакологом.

1920 року Піаже захистив дисертацію з природничих наук (тема про молюсків) і отримав ступінь доктора філософії в Невшательському університеті. Один семестр він також навчався в Цюріхському університеті. У цей час він почав захоплюватися психоаналізом, дуже популярним у той час напрямком психологічної думки. Він також написав дві книжки філософського характеру «Місія Ідеї» (фр. La mission de l'idée) та Дослідження (фр. Recherches), які пізніше відносив до юнацьких проб, проте в цих книжках були висловлені ідеї, що стали важливими для еволюції його поглядів: переосмислення й часткове відкидання теорії еволюції, відхід від релігійної культури його родини та досвід Першої світової війни

Після отримання наукового ступеня Піаже переїхав з Швейцарії до Парижа, де взявся за викладання в школі для хлопчиків на вулиці Гранд-о-Велл, директором якої був Альфред Біне, творець тесту IQ. Допомагаючи обробляти результати IQ-тесту, Піаже зауважив, що маленькі діти постійно дають неправильні відповіді на деякі питання. Однак він зосередився не так на неправильних відповідях, як на тому, що діти роблять однакові помилки, які не властиві старшим людям. Це спостереження привело Піаже до теорії, що думки та когнітивні процеси, властиві дітям, істотно відрізняються від тих, що властиві дорослим. У наступні роки він створив загальну теорію стадій розвитку, за якою індивіди, що знаходяться на одній стадії свого розвитку, виявляють схожі загальні форми пізнавальних здібностей. 1921 року Піаже повернувся до Швейцарії і став директором Інституту Руссо при Женевському університеті.

1923 року Піаже одружився з Валентін Шатене, яка була його студенткою. Валентін Шатене була дочкою медика Гастона Шанене та Бланш Серезоль (сестра ). У них народилося троє дітей, яких Піаже вивчав з самого дитинства. Особливо його цікавив розвиток дитячого інтелекту та розвиток мови. Результатом спостережень за дітьми стала його теорія «етапи когнітивного розвитку».

З 1925 до 1929 року Піаже працював в Невшательському університеті, де обіймав посади професора психології, соціології й нарешті філософії науки. 1928 року Піаже взяв участь в першому університетському курсі у Давосі, де зібралися численні науковці з Франції та Німеччини. 1929 року Піаже прийняв запрошення обійняти посаду директора , на чолі якого він залишався до 1967 року. У 1938—1951 роках він був професором психології та соціології Лозанського університету. Водночас з 1938 до 1951 року був професором соціології, а з 1940 до 1971 року ще й професором експериментальної психології Женевського університету. 1955 року Піаже заснував Міжнародний центр Генетичної епістеміології, директором якого залишався до своєї смерті. У цьому центрі працювали провідні французькі психологи та нейропсихологи, зокрема , що був одним з найближчих соратників Піаже. Дослідження центру були скеровані на фундаментальні проблеми будови людських знань. 1979 року Піаже був відзначений Премією Бальцана.

Помер 16 вересня 1980 року в Женеві.

Вибрані праці

Повну бібліографію праць Піаже можна знайти на сайті Фундації Піаже (Fondation Jean Piaget — бібліографія [ 30 серпня 2011 у Wayback Machine.])

  • Recherche, Lausanne, La Concorde, 1918, (Table des matières — зміст онлайн [ 21 січня 2014 у Wayback Machine.]).
  • Le Langage et la pensée chez l'enfant, Paris, Delachaux et Niestlé, 1923.
  • La représentation du monde chez l'enfant, Quadrige, Presses universitaires de France,2003, (), (1ère édition: PUF, 1926)
  • La causalité physique chez l'enfant, Paris, F. Alcan., 1927, [Table des matières].
  • Le jugement moral chez l'enfant, Bibliothèque philosophie contemporaine, Paris, PUF, (), (1ère édition: PUF, 1932).
  • La naissance de l'intelligence chez l'Enfant, Delachaux et Niestlé, 1936, [Table des matières].
  • La construction du réel chez l'enfant, Paris, Delachaux et Niestlé, 1937, [Table des matières].
  • Classes, relations et nombres: essai sur les groupements de la logistique et sur la réversibilité de la pensée, Paris, J. Vrin, 1942, .
  • Introduction à l'épistémologie génétique. Tome I: La pensée mathématique, PUF, 1950, Paris.
  • Introduction à l'épistémologie génétique. Tome II: La pensée physique, PUF, 1950, Paris.
  • Introduction à l'épistémologie génétique. Tome III: La pensée biologique, la pensée psychologique et la pensée sociale, PUF, 1950, Paris.
  • Essai sur les transformations des opérations logiques: les 256 opérations ternaires de la logique bivalente des propositions, Paris, PUF, 1952
  • Les liaisons analytiques et synthétiques dans les comportements du sujet, (avec L. Apostel, W. Mays, A. Morf), Paris, PUF, 1957.
  • Six études de psychologie, Folio essais, 1964.
  • Études sociologiques, Librairie Droz, 1965, Genève.
  • La psychologie de l'enfant, Jean Piaget et Bärbel Inhelder, Quadrige, PUF, 2004, (), (1ère édition : 1966, Que sais-je ? n° ,PUF, () .
  • Logique et connaissance scientifique, Encyclopédie de la Pléiade, 1967.
  • Biologie et connaissance, Éditions de la Pléiade, 1967, Paris.
  • Le structuralisme, Quadrige, PUF, 2007, () (1ère édition: Que sais-je ? n° 1311, PUF, 1968, ()).
  • Psychologie et pédagogie, Gonthiers Denoël, 1969, coll. Médiations, Paris.
  • Psychologie et épistémologie, Gonthiers Denoël, 1970, coll. Médiations, Paris.
  • Où va l'éducation ?, Gonthiers Denoël, 1972, coll. Médiations, Paris.
  • L'équilibration des structures cognitives: problème central du développement, Paris, PUF, 1975.
  • Le comportement, moteur de l'évolution, Éditions du seuil, 1976.
  • De la pédagogie, Éditions Odile Jacob, 1988, Paris.
  • Morphismes et catégories: comparer et transformer, (avec G. Henriques, E. Ascher et coll.), Neuchâtel, Delachaux et Niestlé, 1990.
  • L'épistémologie génétique, Que sais-je ? n°1399, PUF, (22ème édition) 2005, () (1ère édition : 1970).

Примітки

  1. Kathari S., Riliet N. Histoire et Guide des cimetières genevois — Genève: Éditions Slatkine, 2009. — P. 502. —
    d:Track:Q3579511d:Track:Q71d:Track:Q110257565
  2. Kohler R. Jean Piaget — Bloomsbury Academic, 2008. — P. 50. — 326 p. —
    d:Track:Q112188358d:Track:Q99521181
  3. http://federationgenealogie.qc.ca/bases-de-donnees/avis-de-deces/fiche?avisID=40972
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  5. https://www.sudoc.fr/17458329X
  6. Archives Jean Piaget, сторінка «Життя» (Vie) [1] [ 2 лютого 2010 у Wayback Machine.].

Див. також

Література

Про Піаже
  • Флейвелл Джон Х. Генетическая психология Жана Пиаже. М., 1967 (рос.)
  • Жан Пиаже: теория, эксперименты, дискуссия / Под ред. Л. Ф. Обуховой и Г. В. Бурменской. Изд. Академика, 2001. (рос.)
Інше
  • Aqueci, F. (2003). Ordine e trasformazione: morale, mente, discorso in Piaget. Acireale-Roma: Bonanno. .
  • Beilin, H. (1994). Jean Piaget's enduring contribution to developmental psychology. A century of developmental psychology (pp. 257–290). Washington, DC US: American Psychological Association.
  • Bringuier, J.-C. (1980). Conversations with Jean Piaget (B.M. Gulati, Trans.). Chicago: University of Chicago Press. (Original work published 1977) .
  • Chapman, M. (1988). Constructive evolution: Origins and development of Piaget's thought. Cambridge: Cambridge University Press. .
  • Demetriou, A. (1998). Cognitive development. In A. Demetriou, W. Doise, K. F. M. van Lieshout (Eds.), Life-span developmental psychology (pp. 179–269). London: Wiley.
  • Flavell, J. (1967). The developmental psychology of Jean Piaget. New York: D. Van Nostrand Company. .
  • Fowler, J. W. (1981). Stages of faith: The psychology of human development and the quest for meaning. San Francisco: Harper & Row. .
  • Gattico, E. (2001). Jean Piaget. Milano: Bruno Mondadori. .
  • Hallpike, C.R. (1979). The foundations of primitive thought. Oxford: Oxford University Press. .
  • Ivey, A. (1986). Developmental therapy. San Francisco: Jossey-Bass. .
  • Kesselring, T. (1999). Jean Piaget. München: Beck. .
  • Kitchener, R. (1986). Piaget's theory of knowledge: Genetic epistemology & scientific reason. New Haven: Yale University Press. .
  • Messerly, J.G. (1992). Piaget's conception of evolution: Beyond Darwin and Lamarck. Lanham, MD: Rowman & Littlefield. .
  • Ripple, R.E., & Rockcastle, V.N. (Eds.) (1964). Piaget rediscovered. A report of the conference on cognitive studies and curriculum development. Cornell University: School of Education.
  • Robinson, R.J. (2005). The birth of reason. Prometheus Research Group. (Available online at http://www.prometheus.org.uk [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.])
  • Smith, L. (Ed.) (1992). Jean Piaget: Critical assessments (4 Vols.). London: Routledge. .
  • Smith, L. (1993). Necessary knowledge: Piagetian perspectives on constructivism. Hove, UK: Lawrence Erlbaum. .
  • Smith, L. (Ed.) (1996). Critical readings on Piaget. London: Routledge. .
  • Smith, L. (2001). Jean Piaget. In J. A. Palmer (Ed.), 50 modern thinkers on education: From Piaget to the present. London: Routledge.
  • Traill, R.R. (2000) Physics and Philosophy of the Mind. Melbourne: Ondwelle.
  • Vonèche, J.J. (1985). Genetic epistemology: Piaget's theory. In T. Husén & T.N. Postlethwaite (Eds.-in-chief), International encyclopedia of education (Vol. 4). Oxford: Pergamon.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Jean Piaget
  • Піаже на сайті ЮНЕСКО та Піаже на сайті Міжнародної конференції освіти при ЮНЕСКО [ 27 липня 2010 у Wayback Machine.]
  • Les archives Jean Piaget — архіви Піаже в Женевському університеті [ 10 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  • «Fondation Jean Piaget pour recherches psychologiques et épistémologiques» — фундація психологічних та епістеміологічних досліджень, створена Піаже 1976 року [ 6 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  • Instituto Piaget — Інститут Піаже (порт.) [ 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
  • Jean Piaget neuchâtelois — Сайт про Піаже, Невшатель [ 1 вересня 2012 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhan Piazhe fr Jean Piaget 9 serpnya 1896 Nevshatel Shvejcariya 16 veresnya 1980 Zheneva Shvejcariya shvejcarskij psiholog i filosof vidomij doslidzhennyami psihiki Zhan PiazheJean PiagetIm ya pri narodzhenni fr Jean William Fritz PiagetNarodivsya 9 serpnya 1896 1896 08 09 Nevshatel ShvejcariyaPomer 16 veresnya 1980 1980 09 16 84 roki Zheneva ShvejcariyaPohovannya Cvintar koroliv 1 Krayina ShvejcariyaDiyalnist psiholog zoolog logik filosof vikladach universitetu malakolog biolog pedagogAlma mater Nevshatelskij universitetGaluz psihologiya epistemologiyaZaklad Institut Russo Zhenevskij universitet Lozannskij universitet SorbonnaNaukovij kerivnik d 2 Aspiranti doktoranti Sejmur Pejpert d d 3 d 4 d 4 d 4 d 5 Chlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk Nacionalna akademiya nauk SShAVidomij zavdyaki stvoriv teoriyu kognitivnogo rozvitkuBatko dU shlyubi z dNagorodi premiya Erazma 1972 Premiya Balcana 1979 premiya Torndajka 1976 d 1969 d 1971 d 1947 Vislovlyuvannya u Vikicitatah Zhan Piazhe u Vikishovishi Zhan Piazhe zaproponuvav teoriyu kognitivnogo rozvitku v navchanni yaka zaraz nazvana na jogo chest Vivchav yakisnu specifiku dityachogo mislennya Rozrobiv napryamok doslidzhen sho otrimav nazvu genetichna epistemologiya BiografiyaMisce pohovannya Zhana Piazhe Cvintar Koroliv Zheneva Zhan Piazhe buv starshim sinom u profesorskij rodini v misti Nevshatel stolici frankomovnogo kantonu Nevshatel u Shvejcariyi Jogo batko 1865 1952 buv profesorom serednovichnoyi literaturi v Nevshatelskomu universiteti Svoyu dovgu naukovu kar yeru Piazhe pochav u vici odinadcyati rokiv koli 1907 roku opublikuvav neveliku zamitku pro gorobciv albinosiv Vidviduvav klub yunih druziv prirodi dlya yakogo chasto gotuvav dopovidi Zagalom za svoye naukove zhittya Piazhe napisav ponad 60 knig i dekilka soten statej Piazhe pochav rano cikavitisya biologiyeyu osoblivo molyuskami opublikuvav kilka naukovih robit pro nih she do zakinchennya shkoli Tozh jomu navit zaproponuvali prestizhnu posadu doglyadacha kolekciyi molyuskiv v Do dosyagnennya nim 20 rokiv vin stav viznanim malakologom 1920 roku Piazhe zahistiv disertaciyu z prirodnichih nauk tema pro molyuskiv i otrimav stupin doktora filosofiyi v Nevshatelskomu universiteti Odin semestr vin takozh navchavsya v Cyurihskomu universiteti U cej chas vin pochav zahoplyuvatisya psihoanalizom duzhe populyarnim u toj chas napryamkom psihologichnoyi dumki Vin takozh napisav dvi knizhki filosofskogo harakteru Misiya Ideyi fr La mission de l idee ta Doslidzhennya fr Recherches yaki piznishe vidnosiv do yunackih prob prote v cih knizhkah buli vislovleni ideyi sho stali vazhlivimi dlya evolyuciyi jogo poglyadiv pereosmislennya j chastkove vidkidannya teoriyi evolyuciyi vidhid vid religijnoyi kulturi jogo rodini ta dosvid Pershoyi svitovoyi vijni Pislya otrimannya naukovogo stupenya Piazhe pereyihav z Shvejcariyi do Parizha de vzyavsya za vikladannya v shkoli dlya hlopchikiv na vulici Grand o Vell direktorom yakoyi buv Alfred Bine tvorec testu IQ Dopomagayuchi obroblyati rezultati IQ testu Piazhe zauvazhiv sho malenki diti postijno dayut nepravilni vidpovidi na deyaki pitannya Odnak vin zoseredivsya ne tak na nepravilnih vidpovidyah yak na tomu sho diti roblyat odnakovi pomilki yaki ne vlastivi starshim lyudyam Ce sposterezhennya privelo Piazhe do teoriyi sho dumki ta kognitivni procesi vlastivi dityam istotno vidriznyayutsya vid tih sho vlastivi doroslim U nastupni roki vin stvoriv zagalnu teoriyu stadij rozvitku za yakoyu individi sho znahodyatsya na odnij stadiyi svogo rozvitku viyavlyayut shozhi zagalni formi piznavalnih zdibnostej 1921 roku Piazhe povernuvsya do Shvejcariyi i stav direktorom Institutu Russo pri Zhenevskomu universiteti 1923 roku Piazhe odruzhivsya z Valentin Shatene yaka bula jogo studentkoyu Valentin Shatene bula dochkoyu medika Gastona Shanene ta Blansh Serezol sestra U nih narodilosya troye ditej yakih Piazhe vivchav z samogo ditinstva Osoblivo jogo cikaviv rozvitok dityachogo intelektu ta rozvitok movi Rezultatom sposterezhen za ditmi stala jogo teoriya etapi kognitivnogo rozvitku Z 1925 do 1929 roku Piazhe pracyuvav v Nevshatelskomu universiteti de obijmav posadi profesora psihologiyi sociologiyi j nareshti filosofiyi nauki 1928 roku Piazhe vzyav uchast v pershomu universitetskomu kursi u Davosi de zibralisya chislenni naukovci z Franciyi ta Nimechchini 1929 roku Piazhe prijnyav zaproshennya obijnyati posadu direktora na choli yakogo vin zalishavsya do 1967 roku U 1938 1951 rokah vin buv profesorom psihologiyi ta sociologiyi Lozanskogo universitetu Vodnochas z 1938 do 1951 roku buv profesorom sociologiyi a z 1940 do 1971 roku she j profesorom eksperimentalnoyi psihologiyi Zhenevskogo universitetu 1955 roku Piazhe zasnuvav Mizhnarodnij centr Genetichnoyi epistemiologiyi direktorom yakogo zalishavsya do svoyeyi smerti U comu centri pracyuvali providni francuzki psihologi ta nejropsihologi zokrema sho buv odnim z najblizhchih soratnikiv Piazhe Doslidzhennya centru buli skerovani na fundamentalni problemi budovi lyudskih znan 1979 roku Piazhe buv vidznachenij Premiyeyu Balcana Pomer 16 veresnya 1980 roku v Zhenevi Vibrani praciPovnu bibliografiyu prac Piazhe mozhna znajti na sajti Fundaciyi Piazhe Fondation Jean Piaget bibliografiya 30 serpnya 2011 u Wayback Machine Recherche Lausanne La Concorde 1918 Table des matieres zmist onlajn 21 sichnya 2014 u Wayback Machine Le Langage et la pensee chez l enfant Paris Delachaux et Niestle 1923 La representation du monde chez l enfant Quadrige Presses universitaires de France 2003 ISBN 978 2 13 053978 0 1ere edition PUF 1926 La causalite physique chez l enfant Paris F Alcan 1927 Table des matieres Le jugement moral chez l enfant Bibliotheque philosophie contemporaine Paris PUF ISBN 978 2 13 044182 3 1ere edition PUF 1932 La naissance de l intelligence chez l Enfant Delachaux et Niestle 1936 Table des matieres La construction du reel chez l enfant Paris Delachaux et Niestle 1937 Table des matieres Classes relations et nombres essai sur les groupements de la logistique et sur la reversibilite de la pensee Paris J Vrin 1942 Introduction a l epistemologie genetique Tome I La pensee mathematique PUF 1950 Paris Introduction a l epistemologie genetique Tome II La pensee physique PUF 1950 Paris Introduction a l epistemologie genetique Tome III La pensee biologique la pensee psychologique et la pensee sociale PUF 1950 Paris Essai sur les transformations des operations logiques les 256 operations ternaires de la logique bivalente des propositions Paris PUF 1952 Les liaisons analytiques et synthetiques dans les comportements du sujet avec L Apostel W Mays A Morf Paris PUF 1957 Six etudes de psychologie Folio essais 1964 Etudes sociologiques Librairie Droz 1965 Geneve La psychologie de l enfant Jean Piaget et Barbel Inhelder Quadrige PUF 2004 ISBN 978 2 13 053568 3 1ere edition 1966 Que sais je n PUF ISBN 2 13 035567 6 Logique et connaissance scientifique Encyclopedie de la Pleiade 1967 Biologie et connaissance Editions de la Pleiade 1967 Paris Le structuralisme Quadrige PUF 2007 ISBN 978 2 13 056432 4 1ere edition Que sais je n 1311 PUF 1968 ISBN 2 13 054648 X Psychologie et pedagogie Gonthiers Denoel 1969 coll Mediations Paris Psychologie et epistemologie Gonthiers Denoel 1970 coll Mediations Paris Ou va l education Gonthiers Denoel 1972 coll Mediations Paris L equilibration des structures cognitives probleme central du developpement Paris PUF 1975 Le comportement moteur de l evolution Editions du seuil 1976 De la pedagogie Editions Odile Jacob 1988 Paris Morphismes et categories comparer et transformer avec G Henriques E Ascher et coll Neuchatel Delachaux et Niestle 1990 L epistemologie genetique Que sais je n 1399 PUF 22eme edition 2005 ISBN 978 2 13 054997 0 1ere edition 1970 PrimitkiKathari S Riliet N Histoire et Guide des cimetieres genevois Geneve Editions Slatkine 2009 P 502 ISBN 978 2 8321 0372 2 d Track Q3579511d Track Q71d Track Q110257565 Kohler R Jean Piaget Bloomsbury Academic 2008 P 50 326 p ISBN 978 1 4411 4444 7 d Track Q112188358d Track Q99521181 http federationgenealogie qc ca bases de donnees avis de deces fiche avisID 40972 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 https www sudoc fr 17458329X Archives Jean Piaget storinka Zhittya Vie 1 2 lyutogo 2010 u Wayback Machine Div takozhTeoriya kognitivnogo rozvitku Zhana PiazheLiteraturaPro PiazheFlejvell Dzhon H Geneticheskaya psihologiya Zhana Piazhe M 1967 ros Zhan Piazhe teoriya eksperimenty diskussiya Pod red L F Obuhovoj i G V Burmenskoj Izd Akademika 2001 ISBN 5 8297 0093 X ros InsheAqueci F 2003 Ordine e trasformazione morale mente discorso in Piaget Acireale Roma Bonanno ISBN 88 7796 148 1 Beilin H 1994 Jean Piaget s enduring contribution to developmental psychology A century of developmental psychology pp 257 290 Washington DC US American Psychological Association Bringuier J C 1980 Conversations with Jean Piaget B M Gulati Trans Chicago University of Chicago Press Original work published 1977 ISBN 0 226 07503 6 Chapman M 1988 Constructive evolution Origins and development of Piaget s thought Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 36712 3 Demetriou A 1998 Cognitive development In A Demetriou W Doise K F M van Lieshout Eds Life span developmental psychology pp 179 269 London Wiley Flavell J 1967 The developmental psychology of Jean Piaget New York D Van Nostrand Company ISBN 0 442 02413 4 Fowler J W 1981 Stages of faith The psychology of human development and the quest for meaning San Francisco Harper amp Row ISBN 0 06 062866 9 Gattico E 2001 Jean Piaget Milano Bruno Mondadori ISBN 88 424 9741 X Hallpike C R 1979 The foundations of primitive thought Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 823196 2 Ivey A 1986 Developmental therapy San Francisco Jossey Bass ISBN 1 55542 022 2 Kesselring T 1999 Jean Piaget Munchen Beck ISBN 3 406 44512 8 Kitchener R 1986 Piaget s theory of knowledge Genetic epistemology amp scientific reason New Haven Yale University Press ISBN 0 300 03579 9 Messerly J G 1992 Piaget s conception of evolution Beyond Darwin and Lamarck Lanham MD Rowman amp Littlefield ISBN 0 8476 8243 9 Ripple R E amp Rockcastle V N Eds 1964 Piaget rediscovered A report of the conference on cognitive studies and curriculum development Cornell University School of Education Robinson R J 2005 The birth of reason Prometheus Research Group Available online at http www prometheus org uk 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Smith L Ed 1992 Jean Piaget Critical assessments 4 Vols London Routledge ISBN 0 415 04408 1 Smith L 1993 Necessary knowledge Piagetian perspectives on constructivism Hove UK Lawrence Erlbaum ISBN 0 86377 270 6 Smith L Ed 1996 Critical readings on Piaget London Routledge ISBN 0 415 13317 3 Smith L 2001 Jean Piaget In J A Palmer Ed 50 modern thinkers on education From Piaget to the present London Routledge Traill R R 2000 Physics and Philosophy of the Mind Melbourne Ondwelle ISBN 0 9577737 1 4 Voneche J J 1985 Genetic epistemology Piaget s theory In T Husen amp T N Postlethwaite Eds in chief International encyclopedia of education Vol 4 Oxford Pergamon Posilannya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Jean PiagetPiazhe na sajti YuNESKO ta Piazhe na sajti Mizhnarodnoyi konferenciyi osviti pri YuNESKO 27 lipnya 2010 u Wayback Machine Les archives Jean Piaget arhivi Piazhe v Zhenevskomu universiteti 10 listopada 2012 u Wayback Machine Fondation Jean Piaget pour recherches psychologiques et epistemologiques fundaciya psihologichnih ta epistemiologichnih doslidzhen stvorena Piazhe 1976 roku 6 listopada 2012 u Wayback Machine Instituto Piaget Institut Piazhe port 24 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Jean Piaget neuchatelois Sajt pro Piazhe Nevshatel 1 veresnya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ