Адріанопольська битва 9 серпня 378 року битва між готами переважно племенами тервінгів грейтунгів про яких повідомляє Ам

Адріанопольська битва (9 серпня 378 року) — битва між готами (переважно племенами тервінгів, грейтунгів, про яких повідомляє Амміан Марцеллін, й які, на думку більшості дослідників є вестготами й остготами Йордана), аланами та іншими народами на чолі з вестготським королем Фрітігерном з одного боку й римським військом на чолі з імператором Валентом з іншого, у римській провінції Фракія, за 13 км на північ від Адріанополя.

Адріанопольська битва

Готська війна (377—382)

Схема битви

Координати: 41°48′ пн. ш. 26°36′ сх. д. / 41.800° пн. ш. 26.600° сх. д.

Дата:	9 серпня 378 року
Місце:	Адріанополь
Результат:	Повна перемога вестготів

Сторони

Вестготи

Східна Римська імперія

Командувачі

Фрітігерн

Валент †

Військові сили

від 15 000 до 30 000

Втрати

невідомо

від 10 000 до 20 000

Римлян була вщент розбито — загинула майже вся армія та сам імператор.

Адріанопольська битва вважається однією з поворотних, що змінила баланс сил на користь германців. Вона часто вважається передвісником падіння Римської імперії.

Передумови та хід битви

Хоч на з'єднання з Валентом йшли війська на чолі з його племінником Граціаном, однак він вирішив не чекати їх, а виступив проти ворога з тим військом, яке мав. Під час одного з переходів військо вийшло назустріч готам. Готська кіннота якраз була відсутня, тож готи сховалися в таборі, оточеному возами. Імператор не хотів, аби його військо, змучене маршем, з ходу вступало в бій, однак солдати, побачивши ворога, почали закликати його розпочати наступ, а передові загони без наказу кинулися на штурм табору. Валент змушений був відправити їм на допомогу все військо. Однак штурм був невдалий, і атаку було відбито, в цей час повернулася готська кіннота.

Переправившись через Дунай на територію Східно-римської імперії, остготські князі Алатей та Сафракс приєдналися до повстання Фрітігерна і разом з ним брали участь в битві при Адріанополі. Кіннота Алатея і Сафрака вдалим маневром вирішила результат цієї битви на користь готів.

Змучені довгим переходом та невдалим штурмом римляни опинилися між ворожим табором та кіннотою. Внаслідок бою римську армію було повністю розгромлено, а сам імператор Валент загинув у бою.

Наслідки

Адріанопольска битва відбулася в той момент, коли в цілому Римській імперії вдалося подолати попередню кризу та реформувати військо. Нищівна поразка в такий момент перервала процес поступового одужання імперії та знову занурила її в хаос.

Примітки

Це єдиний випадок за усю римську історію, коли імператор загинув в битві.
К.в, Жуков (2013). . Вестник Новгородского государственного университета им. Ярослава Мудрого. Т. 1, № 73. ISSN 2076-8052. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 11 січня 2019.
О.В., Вус; М.В., Фомин (1 січня 2016). . Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. № 8. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 8 травня 2017.

Джерела

Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
Вус О. В., Фомин М. В. 2016. Сражение при Адрианополе 9 августа 378 г. Триумф германцев и трагедия римлян. МАИАСК 8, 375––390.
Макдауэлл С. 2011. Адрианополь 378 г. н. э. Разгром римских легионов. B: Синицина Л. (пер.). Москва: Эксмо.
Burns T. S. 1973. The Battle of Adrianople: A Reconsideration. Historia 22, 336—345.
Eisenberg R. 2009. The Battle of Adrianople: A Reappraisal. Hirundo 8, 108—120.

Це незавершена стаття про битву.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Це єдиний випадок за усю римську історію, коли імператор загинув в битві.

[2] К.в, Жуков (2013). . Вестник Новгородского государственного университета им. Ярослава Мудрого. Т. 1, № 73. ISSN 2076-8052. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 11 січня 2019.

[3] О.В., Вус; М.В., Фомин (1 січня 2016). . Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. № 8. Архів оригіналу за 4 січня 2018. Процитовано 8 травня 2017.