Агиртрія фіолетовоголова | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Ramosomyia violiceps (Gould, 1859) | ||||||||||||||||||||
Ареал виду гніздування зимування | ||||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Cyanomyia violiceps Amazilia violiceps Agyrtria violiceps Leucolia violiceps | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Аги́ртрія фіолетовоголова (Ramosomyia violiceps) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в США і Мексиці.
Опис
Довжина птаха становить 10-11,5 см, вага 5,1-5,8 г. У самців номінативного підвиду тім'я яскраво-фіолетово-синє, задня частина шиї блакитнувато-фіолетова, спина і надхвістя тьмяно-сірувато-зелені або бронзово-зелені. Хвіст мідно-бронзовий. Нижня частина тіла біла, боки світло-оливково-зелені. Дзьоб середнього розміру, прямий, червоний, іноді з чорним кінчиком.
У самиць верхня частина голови і шия більш бірюзові. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак їх оперення більш рудувато-коричневе. Дзьоб зверху у них більш темний, надхвістя і гузка більш сіруваті. У самців підвиду R. v. ellioti тім'я більш бірюзово-синє, хвіст у них зеленувато-бронзовий. Самиці цього підвиду мають менш яскраве забарвлення.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
Поширення і екологія
Фіолетовоголові агиртрії мешкають на південному сході Сполучених Штатів Америки і в Мексиці. Вони живуть в сухих, колючих чагарникових заростях, часто поблизу річок, в сосново-дубових і широколистяних рідколіссях, на плантаціях, в парках і садах. В Аризоні і Нью-Мексико зустрічаються на висоті від 1200 до 1700 м над рівнем моря, в Сонорі на висоті від 200 до 1300 м над рівнем моря, на півдні ареалу на висоті від 200 до 1400 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2400 м над рівнем моря.
Популяції, що гніздяться в США, а також в Сонорі і Чіуауа взимку мігрують на південь, однак деякі птахи залишаються зимувати навіть на півночі, в Аризоні. Збільшення кількісті спостережень фіолетовоголових агиртрій в США свідчить про те, що ці птахи розширюють свій ареал на півночі. Популяції, що гніздяться на південь від Сонори і Чіуауа, ведуть переважно осілий спосіб життя, однак, ймовірно, здійснюють деякі переміщення в пошуках їжі.
Фіолетовоголові агиртрії живляться нектаром квітучих квітучих чагарників та інших рослин, зокрема нектаром агави, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. В бідних на нектар райнах захищають кормові території. Сезон розмноження у фіолетоволобих агиртрій в США триває з квітня по вересень, в Мексиці птахи розмножуються протягом всього року, однак переважно з березня по серпень. Гніздо чашоподібне, робиться з м'якого рослинного матеріалу і павутиння, покривається зовні лишайником, розміщується на дереві, наприклад, на аризонському платані Platanus wrightii або на дубі. В кладці 2 яйця.
Примітки
- BirdLife International (2016). Ramosomyia violiceps: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 07 листопада 2022
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 листопада 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Agirtriya fioletovogolova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Kolibriyevi Trochilidae Pidrodina Kolibrini Trochilinae Triba Trochilini Rid Ramosomyia Vid Agirtriya fioletovogolova Binomialna nazva Ramosomyia violiceps Gould 1859 Areal vidu gnizduvannya zimuvannya Pidvidi Div tekst Sinonimi Cyanomyia violiceps Amazilia violiceps Agyrtria violiceps Leucolia violiceps Posilannya Vikishovishe Ramosomyia violiceps Vikividi Ramosomyia violiceps ITIS 178066 NCBI 1290860 Agi rtriya fioletovogolova Ramosomyia violiceps vid serpokrilcepodibnih ptahiv rodini kolibriyevih Trochilidae Meshkaye v SShA i Meksici OpisFioletovogolova agirtriya Fioletovogolova agirtriya Fioletovogolova agirtriya Dovzhina ptaha stanovit 10 11 5 sm vaga 5 1 5 8 g U samciv nominativnogo pidvidu tim ya yaskravo fioletovo sinye zadnya chastina shiyi blakitnuvato fioletova spina i nadhvistya tmyano siruvato zeleni abo bronzovo zeleni Hvist midno bronzovij Nizhnya chastina tila bila boki svitlo olivkovo zeleni Dzob serednogo rozmiru pryamij chervonij inodi z chornim kinchikom U samic verhnya chastina golovi i shiya bilsh biryuzovi Zabarvlennya molodih ptahiv podibne do zabarvlennya samic odnak yih operennya bilsh ruduvato korichneve Dzob zverhu u nih bilsh temnij nadhvistya i guzka bilsh siruvati U samciv pidvidu R v ellioti tim ya bilsh biryuzovo sinye hvist u nih zelenuvato bronzovij Samici cogo pidvidu mayut mensh yaskrave zabarvlennya PidvidiVidilyayut dva pidvidi R v ellioti Berlepsch 1889 vid pivdenno shidnoyi Arizoni i pivdennogo zahodu Nyu Meksiko na pivden do Michoakana i Idalgo R v violiceps Gould 1859 vid krajnogo shodu Michoakana do Puebli i pivnichno zahidnoyi Oahaki Poshirennya i ekologiyaFioletovogolovi agirtriyi meshkayut na pivdennomu shodi Spoluchenih Shtativ Ameriki i v Meksici Voni zhivut v suhih kolyuchih chagarnikovih zarostyah chasto poblizu richok v sosnovo dubovih i shirokolistyanih ridkolissyah na plantaciyah v parkah i sadah V Arizoni i Nyu Meksiko zustrichayutsya na visoti vid 1200 do 1700 m nad rivnem morya v Sonori na visoti vid 200 do 1300 m nad rivnem morya na pivdni arealu na visoti vid 200 do 1400 m nad rivnem morya miscyami na visoti do 2400 m nad rivnem morya Populyaciyi sho gnizdyatsya v SShA a takozh v Sonori i Chiuaua vzimku migruyut na pivden odnak deyaki ptahi zalishayutsya zimuvati navit na pivnochi v Arizoni Zbilshennya kilkisti sposterezhen fioletovogolovih agirtrij v SShA svidchit pro te sho ci ptahi rozshiryuyut svij areal na pivnochi Populyaciyi sho gnizdyatsya na pivden vid Sonori i Chiuaua vedut perevazhno osilij sposib zhittya odnak jmovirno zdijsnyuyut deyaki peremishennya v poshukah yizhi Fioletovogolovi agirtriyi zhivlyatsya nektarom kvituchih kvituchih chagarnikiv ta inshih roslin zokrema nektarom agavi a takozh dribnimi komahami yakih lovlyat v poloti abo zbirayut z roslinnosti V bidnih na nektar rajnah zahishayut kormovi teritoriyi Sezon rozmnozhennya u fioletovolobih agirtrij v SShA trivaye z kvitnya po veresen v Meksici ptahi rozmnozhuyutsya protyagom vsogo roku odnak perevazhno z bereznya po serpen Gnizdo chashopodibne robitsya z m yakogo roslinnogo materialu i pavutinnya pokrivayetsya zovni lishajnikom rozmishuyetsya na derevi napriklad na arizonskomu platani Platanus wrightii abo na dubi V kladci 2 yajcya PrimitkiBirdLife International 2016 Ramosomyia violiceps informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 07 listopada 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red Hummingbirds World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 07 listopada 2022 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi