Агиртрія фіолетовоголова

Агиртрія фіолетовоголова
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes) Родина: Колібрієві (Trochilidae) Підродина: Колібрині (Trochilinae) Триба: Trochilini Рід: Ramosomyia Вид: Агиртрія фіолетовоголова
Біноміальна назва
Ramosomyia violiceps (Gould, 1859)
Ареал виду     гніздування      зимування
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Cyanomyia violiceps Amazilia violiceps Agyrtria violiceps Leucolia violiceps
Посилання
Вікісховище: Ramosomyia violiceps Віківиди: Ramosomyia violiceps ITIS: 178066 NCBI: 1290860

Аги́ртрія фіолетовоголова (Ramosomyia violiceps) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в США і Мексиці.

Опис

Фіолетовоголова агиртрія

Фіолетовоголова агиртрія

Фіолетовоголова агиртрія

Довжина птаха становить 10-11,5 см, вага 5,1-5,8 г. У самців номінативного підвиду тім'я яскраво-фіолетово-синє, задня частина шиї блакитнувато-фіолетова, спина і надхвістя тьмяно-сірувато-зелені або бронзово-зелені. Хвіст мідно-бронзовий. Нижня частина тіла біла, боки світло-оливково-зелені. Дзьоб середнього розміру, прямий, червоний, іноді з чорним кінчиком.

У самиць верхня частина голови і шия більш бірюзові. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак їх оперення більш рудувато-коричневе. Дзьоб зверху у них більш темний, надхвістя і гузка більш сіруваті. У самців підвиду R. v. ellioti тім'я більш бірюзово-синє, хвіст у них зеленувато-бронзовий. Самиці цього підвиду мають менш яскраве забарвлення.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

• R. v. ellioti (Berlepsch, 1889) — від південно-східної Аризони і південного заходу Нью-Мексико на південь до Мічоакана і Ідальго;
• R. v. violiceps (Gould, 1859) — від крайнього сходу Мічоакана до Пуебли і північно-західної Оахаки.

Поширення і екологія

Фіолетовоголові агиртрії мешкають на південному сході Сполучених Штатів Америки і в Мексиці. Вони живуть в сухих, колючих чагарникових заростях, часто поблизу річок, в сосново-дубових і широколистяних рідколіссях, на плантаціях, в парках і садах. В Аризоні і Нью-Мексико зустрічаються на висоті від 1200 до 1700 м над рівнем моря, в Сонорі на висоті від 200 до 1300 м над рівнем моря, на півдні ареалу на висоті від 200 до 1400 м над рівнем моря, місцями на висоті до 2400 м над рівнем моря.

Популяції, що гніздяться в США, а також в Сонорі і Чіуауа взимку мігрують на південь, однак деякі птахи залишаються зимувати навіть на півночі, в Аризоні. Збільшення кількісті спостережень фіолетовоголових агиртрій в США свідчить про те, що ці птахи розширюють свій ареал на півночі. Популяції, що гніздяться на південь від Сонори і Чіуауа, ведуть переважно осілий спосіб життя, однак, ймовірно, здійснюють деякі переміщення в пошуках їжі.

Фіолетовоголові агиртрії живляться нектаром квітучих квітучих чагарників та інших рослин, зокрема нектаром агави, а також дрібними комахами, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. В бідних на нектар райнах захищають кормові території. Сезон розмноження у фіолетоволобих агиртрій в США триває з квітня по вересень, в Мексиці птахи розмножуються протягом всього року, однак переважно з березня по серпень. Гніздо чашоподібне, робиться з м'якого рослинного матеріалу і павутиння, покривається зовні лишайником, розміщується на дереві, наприклад, на аризонському платані Platanus wrightii або на дубі. В кладці 2 яйця.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Ramosomyia violiceps: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 07 листопада 2022
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 листопада 2022.