Абу'л Аббас Ахмад III (араб. أبو العباس أحمد; д/н — 1575) — 27-й султан і 26-й халіф Держави Хафсідів у 1543—1569 роках.
Абу'л Аббас Ахмад III | |
---|---|
Народився | 1500-ті |
Помер | 1575 Терміні-Імерезе, Провінція Палермо, Сицилія, Королівство Італія ·чума |
Діяльність | суверен |
Посада | d |
Конфесія | іслам |
Рід | Хафсіди |
Батько | Абу Абдаллах аль-Хасан |
|
Життєпис
Син халіфа аль-Хасана. 1542 році влаштував змову проти батька, що в той час перебував у Неаполі. По поверненню Ахмад його схопив, запропонувавши на вибір страту або осліплення. Аль-Хасан обрав друге. Невдовзі колишній халіф перебрався до Європи.
Втім незабаром Товар, іспанський губернатор Ла-Гулєтт, підтримав заколот Абд аль-Маліка, брата Абу'л Аббас Ахмада III. Той захопив Туніс, сплатив іспанцям домовлені гроші, але помер через 36 днів, ймовірно, від отруєння. Тоді Товар нав'язав оголошення новим халіфом 12-річного сина Абд аль-Маліка — Мухаммада. Проте Абу'л Аббас Ахмад III за підтримки арабських племен відвоював Туніс. 1547 року Ахмад III уклав з Іспанією договір про мир і дружбу (доповнений у 1548 та 1550 роках, продовжений у 1555 році).
1550 року іспанський флот відвоював місто Махдію в османського корсара Тургут-реїса. там було розташовано іспанську залогу, що ще більше посилило залежність Ахмада III від Іспанії. Ахмад виступив проти марабутів Кайруана, що не підкорялися халіфській владі. Їх очільник — шейх Мухаммад ібн Абу-Таїб — надав допомогу Мухаммаду, братові Ахмада III. Лише 1552 року халіф зумів здолати супротивника та підкорити Кайруан. У 1554 році Абу'л Аббас Ахмад III таємно допоміг Тургут-раїсу захопити в іспанців Махдію. Останній у 1556 році призначається пашею Триполітанії. Того ж року захопив Гафсу, а 1557 року Кайруан. В результаті халіф знову перейшов на бік Іспанії.
1569 року Улуч Алі, бейлербей Алжиру, вдерся до Тунісу. В битвах біля Беджи та Сіді-Аль аль-Хаттаб військо на чолі з Абу'л Аббас Ахмадом III зазнало нищівних поразок. Спроба отримати допомогу від іспанців виявилася марною. Зрештою халіф втік до Ла-Гулєтт під захист іспанської залоги. Улуч Алі захопив Туніс, де оголосив себе його пашею. Проте спроба османів захопити Ла Гулєт виявилася невдалою.
1573 року іспанці на чолі з Хуаном Австрійським, переможцем битви при Лепанто, відвоювали Туніс, посадивши на трон брата Абу'л Аббас Ахмада III — Мухаммада VI, але вже в 1574 році Улуч Алі остаточно вибив іспанців з Тунісу і підкорив його Османській імперії. Сам Ахмад помер 1575 року в Терміні на Сицилії.
Джерела
- Hans Joachim Kissling, Frank Ronald Charles Bagley, Bertold Spuler, Nevill Barbour, J. Spencer Trimingham, Hellmut Braun et Herbert Härtel, The Last Great Muslim Empires, éd. Brill, Leyde, 1969, pp. 127—128.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Abu l Abbas Ahmad III arab أبو العباس أحمد d n 1575 27 j sultan i 26 j halif Derzhavi Hafsidiv u 1543 1569 rokah Abu l Abbas Ahmad IIINarodivsya 1500 tiPomer 1575 Termini Imereze Provinciya Palermo Siciliya Korolivstvo Italiya chumaDiyalnist suverenPosada dKonfesiya islamRid HafsidiBatko Abu Abdallah al Hasan Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSin halifa al Hasana 1542 roci vlashtuvav zmovu proti batka sho v toj chas perebuvav u Neapoli Po povernennyu Ahmad jogo shopiv zaproponuvavshi na vibir stratu abo osliplennya Al Hasan obrav druge Nevdovzi kolishnij halif perebravsya do Yevropi Vtim nezabarom Tovar ispanskij gubernator La Gulyett pidtrimav zakolot Abd al Malika brata Abu l Abbas Ahmada III Toj zahopiv Tunis splativ ispancyam domovleni groshi ale pomer cherez 36 dniv jmovirno vid otruyennya Todi Tovar nav yazav ogoloshennya novim halifom 12 richnogo sina Abd al Malika Muhammada Prote Abu l Abbas Ahmad III za pidtrimki arabskih plemen vidvoyuvav Tunis 1547 roku Ahmad III uklav z Ispaniyeyu dogovir pro mir i druzhbu dopovnenij u 1548 ta 1550 rokah prodovzhenij u 1555 roci 1550 roku ispanskij flot vidvoyuvav misto Mahdiyu v osmanskogo korsara Turgut reyisa tam bulo roztashovano ispansku zalogu sho she bilshe posililo zalezhnist Ahmada III vid Ispaniyi Ahmad vistupiv proti marabutiv Kajruana sho ne pidkoryalisya halifskij vladi Yih ochilnik shejh Muhammad ibn Abu Tayib nadav dopomogu Muhammadu bratovi Ahmada III Lishe 1552 roku halif zumiv zdolati suprotivnika ta pidkoriti Kajruan U 1554 roci Abu l Abbas Ahmad III tayemno dopomig Turgut rayisu zahopiti v ispanciv Mahdiyu Ostannij u 1556 roci priznachayetsya pasheyu Tripolitaniyi Togo zh roku zahopiv Gafsu a 1557 roku Kajruan V rezultati halif znovu perejshov na bik Ispaniyi 1569 roku Uluch Ali bejlerbej Alzhiru vdersya do Tunisu V bitvah bilya Bedzhi ta Sidi Al al Hattab vijsko na choli z Abu l Abbas Ahmadom III zaznalo nishivnih porazok Sproba otrimati dopomogu vid ispanciv viyavilasya marnoyu Zreshtoyu halif vtik do La Gulyett pid zahist ispanskoyi zalogi Uluch Ali zahopiv Tunis de ogolosiv sebe jogo pasheyu Prote sproba osmaniv zahopiti La Gulyet viyavilasya nevdaloyu 1573 roku ispanci na choli z Huanom Avstrijskim peremozhcem bitvi pri Lepanto vidvoyuvali Tunis posadivshi na tron brata Abu l Abbas Ahmada III Muhammada VI ale vzhe v 1574 roci Uluch Ali ostatochno vibiv ispanciv z Tunisu i pidkoriv jogo Osmanskij imperiyi Sam Ahmad pomer 1575 roku v Termini na Siciliyi DzherelaHans Joachim Kissling Frank Ronald Charles Bagley Bertold Spuler Nevill Barbour J Spencer Trimingham Hellmut Braun et Herbert Hartel The Last Great Muslim Empires ed Brill Leyde 1969 pp 127 128